Презентація “Австралія”

Географічне положення

Простягається

• на 3200 км з півночі на південь від 10°41′ пн.ш. (мис Йорк) до 39°11′ пд. ш. (мисПівденно-Східний)
• на 4100 км із заходу на схід від 113°05′ сх. д.  (мис Стіп-Пойнт) до 153°34′ сх. д. (мис Байрон).
• Із заходу, півночі і півдня омивається Індійським океаном (Тіморським і Арафурським морями), зі сходу ночі – морями Тихого океану: Тасмановим, Кораловим, Фіджі. Береги розчленовані слабко, великі затоки – Карпентарія на півночі, Велика Австралійська на півдні, затока Географа на заході; півострови – Кейп-Йорк іАрнем-Ленд.

Австралія – найменший з материків. Площа 7631,5 тис. км2 (з островами Тасманія, Кенгуру, Мелвіл та ін. близько 7704,5 тис. км2). Острів Тасманія відділений від Австралії протокою Бассовою шириною 224 км. Від острова Нова Гвінея відокремлюється Торресовою протокою. Уздовж східного узбережжя Австралії на 2300 км простягається Великий бар’єрний риф.

Розташована повністю у південній і східній півкулі.

Гра “Географічні об’єкти Австралії”

Рельєф

У рельєфі Австралії переважають рівнини. Близько 95% поверхні не перевищує 600 м над рівнем моря.

Головні форми рельєфу:

1) Західно-Австралійське плоскогір’я – середні висоти 400-500 м, з піднятими краями;

2) Центральна низовина з переважними висотами до 100 м над рівнем моря. У районі озера Ейр найнижча точка Австралії – 14 м нижче рівня моря.

3) Великий Вододільний хребет, середньовисотний, з плоскими вершинами, крутим, сильно розчленованим східним схилом і порожнім, східчастим західним, що переходить у горбкуваті передгір’я (даунси). На півдні, в Австралійських Альпах, найвища точка Австралії – гора Косцюшко, 2230 м; рівнина Налларбор на півдні.

Геологічна будова і корисні копалини

Велика (західна і центральна) частина Австралії належить до області давньої Австралійської платформи, що включає також північне, західне і південне підводне продовження материка, Арафурське море і південь острова Нова Гвінея.

Молода платформа (палеозойського віку розмістилася під Центральною низовиною).

Область складчастості розташована на сході: середня її частина утворена в герцинський час, а північна і південна в каледонський.

Австралія – єдиний материк на планеті, де немає сучасних проявів вулканізму і землетрусів. Жодна вершина не вкрита льодовиками.

Фундамент Австралійської платформи вміщує значні родовища золота (Західна Австралія), поліметалевих і уранових руд, бокситів (Західний Квінсленд та ін.), протерозойський осадовий чохол багатий на родовища залізних руд (хребет Хамерслі в Західній Австралії та ін.). На  сході Австралії є поклади вугілля. В останні роки у ряді районів Австралії (Великий Артезіанський басейн, узбережжя Вікторії, Західна Австралія) відкрито також поклади нафти і газу в осадових відкладах різного віку.

Клімат

Велика частина Австралії лежить у тропіках, північ – у субекваторіальних широтах, південь – у субтропічних. Сумарна сонячна радіація постійно висока. При невеликих висотах рівнин Австралії це обумовлює постійно високі температури на всьому материку. Австралія майже повністю лежить у межах літніх ізотерм 20, 28, зимових 12, 20°С. Абсолютні мінімуми температур у внутрішніх районах Австралії падають до -4, -6°С. Морози стійкі тільки в Австралійських Альпах, де відзначені температури до -22 °С.

38% площі Австралії отримує менше 250 мм опадів на рік. Однак тривалих посух не буває, тому що рівнинність материка і невелика довжина з півночі на південь сприяють проникненню всередину вологих вітрів як з півночі, так і з півдня.

Клімат материка дуже посушливий та жаркий. Південний тропік перетинає Австралію майже посередині, тому Сонце над північною частиною її території буває у зеніті. Австралія лежить повністю в південній півкулі, тому найтеплішим місяцем на материку є січень, найхолоднішим – липень.

На клімат Австралії впливають постійні вітри – південно-східні пасати, що дмуть з тропіків до екватора. Вони приходять з Тихого океану, тому несуть вологі повітряні маси. Але Великий Вододільний хребет затримує пасати. Це впливає на перерозподіл опадів: їх одержують лише невеликі прибережні райони до гір, за горами опадів мало.

На клімат узбереж впливають морські течії: холодні течії викликають суху погоду, теплі – вологу. Тому мало зволоженими є західне узбережжя (через холодну Західно-Австралійську течію) та південне (через течію Західних вітрів). Багато опадів одержують східні береги через теплу Східно-Австралійську течію.

Австралія є найбільш посушливим материком в світі.

В  Австралії виділяються пояси субекваторіального, тропічного і субтропічного клімату.

Субекваторіальний кліматичний пояс охоплює північну частину Австралії до 15-17° пд. ш. Клімат формується під впливом літнього океанічного екваторіального й зимового континентального тропічного повітря.

Улітку тут стоїть жарка й волога погода з частими інтенсивними атмосферними опадами. Середня місячна кількість опадів у цей період становить 230-380 мм, а добові максимуми перевищують 290 мм. Середньомісячні температури при цьому становлять 28-29°С, максимальні — близько 40°С, а мінімальні — від 17 до 20°С.

Тропічний кліматичний пояс простягається пояс через континент із заходу на схід від 15-17° пд. ш. на півночі до 30-32° пд. ш. Клімат тропічного поясу неоднорідний через відмінності в зволоженні й термічному режимі. Суша й атмосфера інтенсивно нагріваються вдень і охолоджуються вночі.

Середні місячні температури повітря в континентальній частині поясу становлять улітку 27-31°С, причому абсолютні максимуми досягають 45-50°С, а абсолютні мінімуми приблизно 5-10°С. Місячна кількість атмосферних опадів у цей період рідко перевищує 40 мм, а здебільшого становить 10-15 мм.

Зовсім інші умови річного ходу термічного режиму й атмосферного зволоження на східному узбережжі тропічного поясу і східних схилах Великого Вододільного хребта, де річна кількість атмосферних опадів становить понад 1500 мм, і розподіляються вони досить рівномірно протягом року, що забезпечує високі запаси вологи в ґрунті та повітрі, високий рівень води в річках.

Отже, в межах тропічного поясу Австралії можна виділити дві кліматичні області: пустельну і вологу, що охоплює тихоокеанське узбережжя тропічного поясу та схили Великого Вододільного хребта.

Пояс субтропічного клімату включає Південну Австралію; у ньому виділяються сектори: південно-західний середземноморський з жарким сухим літом і прохолодною вологою зимою, південно-східний рівномірно вологий протягом року, і континентальний зі зростаючою до центра посушливістю, аж до пустельного на схід рівнини Налларбор.

Внутрішні води

З пануванням пустельного і напівпустельного клімату пов’язаний слабкий розвиток поверхневого стоку. Загальний обсяг річного стоку – 350 км3 (менше, ніж на інших материках). Шар стоку на більшій частині Австралії – близько 50 мм на рік, лише на навітряних схилах Великого Вододільного хребта 400 мм і більше. 7% площі Австралії належать басейнові Тихого океану, 33% площі – басейнові Індійського океану. 60% території материка займають області внутрішнього стоку з рідкими тимчасовими водотоками (“кріками”).

Найбагатоводніша ріка Австралії – Муррей (Марри) з головною притокою Дарлінг- найдовша ріка Австралії (довжина 2740 км), але найменш повноводна.

На території Австралії багато стародавніх озерних улоговин, що заповнюються водою лише після епізодичних дощів. Більшу частину року вони вкриті глинисто-солончаковою кіркою. Найбільше озеро Австралії – Ейр.

Особливість Австралії – її багатство на підземні води, що накопичуються на глибинах 1,5-2 км. Тут є більше ніж 15 артезіанських басейнів. Великий Артезіанський басейн у Центральній низовині – найбільший у світі (пл. 1736 тис. км2). Підземні води – важливе джерело водопостачання посушливих районів, але через сильну мінералізацію води придатні в основному для промисловості і транспорту та для обводнення пасовищ.

Органічний світ

Органічний світ Австралії із середини крейдового періоду розвивався в умовах тривалої ізоляції, тому флора материка дуже своєрідна (до 75% видів ендеміки). Найбільш характерні для неї евкаліпти й акації. Австралія відрізняється від інших материків своєрідністю органічного світу. Природа створила тут заповідник, у якому збереглися види рослин і тварин, близькі до тих, що населяли Землю в далекому минулому і вже зникли на інших материках. Органічний світ розвивався в Австралії ізольовано, тому що вона давно відокремилася від інших материків.

Фауна Австралії відрізняється стародавністю, високим ступенем ендемізму, відсутністю копитних, приматів і хижих (крім дикого собаки дінго, завезеного людиною). Тільки в Австралії збереглися ссавці, що відкладають яйця (качкодзьоб і єхидна); численні сумчасті (кенгуру, вомбати, вовк, кріт та ін.); багатий світ птахів (страус ему, казуар, смітні кури, райські птахи, лірохвости й ін.). Дика рослинність Австралії не подарувала людині жодної рослини, що відігравала б помітну роль у землеробстві. В період колонізації на материк з інших континентів було завезено багато видів рослин і тварин.

Природні зони

У їхньому розміщенні на материку чітко виражена широтна зональність, що на східній і західній окраїнах порушується через збільшення кількості опадів.

Савани і рідколісся відповідають субекваторіальному кліматичному поясу. На червоних фералітних і червоно-бурих ґрунтах серед трав зростають евкаліпти, акації, казуарини з безлистими нитковидними гілками, пляшкові дерева,. У східній частині поясу в умовах рівномірного і «зволоження поширені вологі і перемінно-вологі, тропічні ліси, де серед евкаліптів зустрічаються пальми, фікуси, деревоподібні папороті. У цій зоні живуть кенгуру, вомбати, сумчасті мурахоїди; по берегах водойм — багато птахів.

Тропічні пустелі і напівпустелі — найбільша за площею зона (40%). У пустелях зростають дрібнолисті злаки, зустрічаються зарості сухих чагарників із низькорослих колючих акацій, евкаліптів. Такі зарості називають скребами. Простори пустель, вкритих жорстким злаком спініфексом і чагарниками, використовують під пасовища. У пустелях живуть гігантські кенгуру, єхидна, багато плазунів.

Виділяються чотири найбільш пустельні райони: Велика піщана пустеля, пустеля Сімпсона, пустеля Гібсона і Велика пустеля Вікторія.

На південному сході і південному заході материка зростають субтропічні ліси, в яких переважають евкаліпти, вічнозелений бук та ін.

Населення

Населення. Населення Австралії налічує 24,3 млн осіб. Воно скла­дається з двох груп, що істотно відрізняються своїм походженням і культурою. Більшість населення(близько 80 %) становлять англо-австралійці, які є нащадками переселенців із Великої Британії та Ірландії, вихідці з інших країн Європи та Азії. Тривалий час Австралія була заморською в’яз­ницею Англії, основою прийшлого населення були каторжники.

Корінні мешканці – австралій­ські аборигени – нині налічують 1 % населення країни. Вони не тільки кочують, як їхні предки, а й ведуть осілий спосіб життя. Аборигени Австралії належать до австралоїдної гілки негроїдної раси. Корінні австралій­ці – це численні племена, що розмов­ляють більш як 200 мовами.

Дер­жавна мова Австралії – англійська.

Формування сучасної австралійської держави почалося з часу заснування першого англійського поселення в 1788 р. Корінні жителі (аборигени) у колоніальний період були переміщені в особливі райони — резервації.

Середня густота населення Австралії найнижча у світі – приблизно 2 особи на 1 км2.До того ж воно розміщене на материку вкрай нерівномірно. Більшість мешканців (9/10) зосереджено на південно­му сході, натомість у внутрішніх районах населені пункти – дуже рідкісне явище.

В Австралії переважає міське населення – майже 90 % загальної кількості жителів. За темпами збільшення частки міського населення країна посідає одне з перших місць у світі. Великими містами є Сідней, Мельбурн, Аделаїда, Канберра. Майже всі вони є портами.

Австралія – це єдиний у світі материк, на якому розміщена одна країна – Австралійський Союз, що є шостою за величиною державою у світі. До складу Австралійського Союзу входить й острів Тасманія. У XVІII ст. країна була колонією Англії. Офіційною главою держави є британська королева, яка представлена в Австралії генерал-губер­натором. Останніми роками набирає сили рух за перетворення цієї держави на республіку.

Австралійський Союз належить до розвинутих індустріально-аграрних країн. Основний прибуток країні дає сільське господарство, особливо тваринництво, та видобуток корисних копалин. Австралія – провідний світовий виробник вовни (понад 160 млн овець). Крім того, тут виробляють баранину, яловичину, масло, сири.

У XX ст. Австралійський Союз за видобутком і переробкою корис­них копалин перетворився на одну з провідних держав світу. Країна є одним із лідерів з виробництва бокситів, з яких отримують алюміній. Величезні поклади бокситів сприяли перетворенню Австралії в розви­нену державу. Крім того, тут налагоджено виробництво автомобілів, одягу, хімічних речовин і товарів для дому. Значна частина населення задіяна у сфері обслуговування: працює в банках, у закладах освіти, охорони здоров’я, а останнім часом й у кіноіндустрії. Австралійський Союз підтримує торговельні зв’язки з багатьма країнами світу, в тому числі й з Україною. В Австралії проживає багато етнічних українців.

Тести “Австралія”