Казки українських та зарубіжних письменників

Мабуть, кожен погодиться із твердженням, що авторська казка – найбільш емоційний, тонкий, філософський жанр літератури, здатний доторкнутись до серця не тільки маленького, але й дорослого читача. Найкращі взірці літературної казки були написані справжніми дітьми у дорослих тілах (А. Ліндгрен, Г.Х. Андерсен, Л. Керол та інші не просто на все життя зберегли у собі дитину, але й уміли поєднувати водночас дитяче й доросле світосприйняття), тому й звертаються вони не тільки до наших дітей, але й до тих хлопчиків та дівчаток, що й досі живуть у кожному з нас.

Авторська казка навчає дитину дорослих, недитячих істин. Але їх розуміння приходить поступово – на різному рівні світогляду одна й та сама казка може мати дуже різні прочитання. Тому улюблені казки можна читати й перечитувати безліч разів, і тому дорослі з таким захопленням читають казки, що любили змалку, своїм дітям.

У даному розділі нашого підручника ми пропонуємо великий збірник авторських казок, написаних українськими письменниками та завдань до них, аби дізнатися, як ви працюєте із літературою та наскільки ви обізнані у казках нашої країни.

                                                   ЛИСИЧКА І ЖУРАВЕЛЬ
Лисичка з Журавлем дуже заприятелювали. От Лисичка і кличе Журавля до себе в гості.
—    Приходь, Журавлику! Приходь, любчику! Чим хата багата, тим і вгощу.
Іде Журавель на прошений обід, а Лисичка наварила кашки з молочком, розмазала тоне¬сенько по тарілці та й поставила перед Журавлем.
—    Призволяйся, не погордуй. Сама варила. Журавель стук, стук дзьобом — нічого не
спіймав. А Лисичка тим часом лиже та й ли¬же кашку, аж поки сама всієї не з’їла. А коли кашки не стало, вона й мовить:
—    Вибачай, кумочку, більше не маю чим угощати.
—    Спасибі й за те,— пісним голосом промовив Журавель.— А ти б, Лисичко, до мене завтра в гості прийшла.
—    Добре, Журавлику, прийду, чому не прийти,— каже Лисичка.

Другого дня приходить Лисичка, а Журавель наварив м’яса, буряків, квасольки, картопель¬ки. Покришив дрібненько, склав у високий глечик з вузькою шийкою та й поставив на столі перед Лисичкою.
—    їж, кумонько. Не погордуй, люба моя,— припрошує Журавель.
Нюхає Лисичка — смачно пахне. Встромлює голову в глечик — не йде голова. Пробує лапкою — не витягне. Крутиться Лисичка, скаче навколо глечика, а Журавель їсть соб: шматочок за шматочком, поки всього не виїв.
— Вибачай,, любонько, — каже, випорожнивши глечика,— чим хата багата, тим і рада, І більше на цей раз нічого немає.
Розсердилася Лисичка, навіть не подякува¬ла за гостинність. Вона, бачите, думала, що на цілий тиждень наїсться, а тут прийшлося додому йти бблизня спіймавши. Відтоді й зареклася Лисичка з Журавлем приятелювати.
Іван Франко

Мультфільм “Лисичка та журавель”

Призволяйся — тут: пригощайся. Облизня спіймавши — ні з чим.
? Про що ця казка? Чи знайома вона тобі? Прочитай, як Лисичка частувала Журавля. Як Журавель віддячив Лисичці? Чому Лисичка зареклася дружити з Журавлем? Поділи казку на дві частини. Як би ти назвав кожну з них?
? Які почуття слід передати, читаючи слова Журавля, коли він був у гостях у Лисички і в себе вдома?
? Підготуйся стисло розповісти казку.
? Будь дослідником! Порівняй українську народну казку «Лисичка і Журавель» і казку «Лисичка і Журавель», записану Іваном Франком. Чим вони подібні і чим відрізняються?

Читайте казки дітям наніч і з навчально-розвивальною та виховною метою вдень. Любіть казки. Читайте із вдумливо. Адже кожна казка – це не лише розвага, а й велике мистецтво та великий урок (іноді не тільки для дітей, а й для дорослих!)