ЗМІСТ

ВСТУП .. 4

ПОНЯТТЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ .. 6

ВИСНОВКИ .. 24

ПРОПОЗИЦІЇ 25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .. 28

ВСТУП

Наш час – це час змін і перетворень у різних сферах життя. Входячи у нову епоху, людство відчуває потребу кардинальної модифікації і зміни орієнтації в бік толерантності та демократії. Наростання об’єднавчих процесів у регіональних та світовому масштабах (глобалізація, євроінтеграція тощо) вимагає від освіти формування громадянина, який буде адекватно оцінювати своє місце у міжнародній, національній, локальній громадах. Зустріч і перемішування між собою різних світоглядів, політичних систем, релігійних та культурних утворень ставить питання – якою повинна бути сучасна людина, щоб не бути знівельованою особистістю і, в той же час, набувати нових рис, необхідних для підвищення її конкурентоспроможності у сучасному світі. Вихід вбачався в заміні технократичного на людиноорієнтований підхід.

Перед системою середньої і вищої освіти стоїть завдання: створити систему навчання і виховання, яка б одночасно формувала стійкі наукові знання, давати причетність до глобальних процесів, прищеплювали гордість за національні досягнення і забезпечували індивідуальний незалежний розвиток особистості та самостійне ставлення до дійсності.

Над проблемами формування критичного мислення працювали ряд авторів у новітню добу української історії, розглядаючи його у контексті оновлення змісту освіти і провадження новітніх освітніх технологій у вітчизняній школі. Навчально-методичний посібник за редакцією доктора педагогічних наук О.М.Пєхоти «Освітні технології» знайомить з сучасними підходами до організації педагогічного процесу в школі. У методичному посібнику «Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід» О.Пометун та Л.Пироженко ми знайомимося з інтерактивними технологіями, які допомагають педагогу зробити навчально-виховний процес більш цікавим, різноманітним, ефективним, демократичним. А книга О.В.Тягла «Критичне мислення на підставі елементарної логіки», що є першим навчальним посібником з дисципліни «Критичне мислення», допомагає при вивченні стандартного курсу логіки.

На даному етапі розвитку нашої системи освіти вчителі з різних предметів намагаються включити елементи критичного мислення в свої уроки . А ось чи вписується критичне мислення в завдання, що стоять перед учителями математики? Давайте це розглянемо. Зміст сучасної шкільної математичної освіти – це не просто знання, уміння і навички, а людська культура, що знаходить відображення в освітній галузі «Математика».
Мета навчання математики – всебічний розвиток дитини. Основні завдання навчання математики:

– Забезпечення свідомого оволодіння учнями системою математичних знань, умінь і навичок, необхідних у повсякденному житті і майбутній трудовій діяльності, достатніх для успішного опанування інших знань і здійснення неперервної освіти.

– Інтелектуальний розвиток учнів (розвиток логічного і просторового мислення, інформаційної та графічної культури, пам’яті, уваги, інтуїції тощо);

– Формування в учнів наукового світогляду, уявлень про ідеї і методи математики та її роль у пізнанні навколишнього світу;

– Економічне, екологічне, естетичне, патріотичне виховання;

– Розвиток позитивних рис особистості і загальнолюдських духовних цінностей.

І хоча деякі люди не згодні з використанням даного типу мислення не тільки в гуманітарних науках, а й поширенням його на точні науки (вони вважають, що на уроках повинно переважати саме догматичне мислення), автор даної роботи наполягає на доцільності даного методу пізнання істини. В наступному розділі ми розглянемо, що ж таке критичне мислення.

ПОНЯТТЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

Ми знаємо, що критичне мислення – це щось дуже добре та корисне, якась навичка, яка допоможе нам з успіхом упоратися з вимогами ХХІ століття, допоможе краще зрозуміти те, що ми вивчаємо та робимо. Але все ж таки, що таке критичне мислення?

Дати визначення цьому терміну дуже нелегко бо забагато різноманітних параметрів – навичок, видів діяльності, цінностей – він охоплює. В літературі є багато визначень цього терміну, і не завжди вони відповідають одне одному. А між тим дуже важливо розуміти це поняття однаково для всіх.

По-перше, розглянемо деякі види розумової діяльності, які не можна назвати критичним мисленням. Наприклад, запам’ятовування – одна з найважливіших розумових операцій, без якої учбовий процес вивчення математики неможливий, – не є критичним мисленням. І взагалі це не є мисленням – коли комп’ютер запам’ятовує інформацію, ніхто не спромагається назвати це мисленням. А між тим деякі вчителі цінують пам’ять набагато більше, ніж саме мислення. На екзаменах вони перевіряють виключно об’єм пам’яті. Але автор вважає, що треба орієнтуватися на більш складні види розумової діяльності.

Інший вид «некритичного» мислення, без якого учбовий процес також не може існувати, пов’язан з розумінням складних ідей. Це безпосередньо стосується математики, адже дуже часто учням доводиться розуміти складні доведення різноманітних теорем. Деякі вчителі не погоджуються з цим твердженням. Вони вважають, що істинне розуміння завжди має на увазі критичне мислення, оскільки учень переводить чужі ідеї на доступну для себе мову та розумовий рівень. Тим не менше, коли ми працюємо над розумінням чужої ідеї, наше власне мислення мислення на першому етапі пасивно: ми лише сприймаємо те, що хтось інший створив до нас. А критичне мислення відбувається, коли нові, вже зрозумілі ідеї перевіряються, оцінюються, розвиваються та використовуються. Запам’ятовування фактів і розуміння ідей є необхідними попередніми умовами для критичного мислення.

Третій вид мислення, до якого визначення «критичне» не підходить, – це творче або інтуїтивне мислення.

Як вже згадувалося, дуже важко дати однозначне визначення поняттю «критичного мислення». Частіше за все воно представляється у вигляді декількох пунктів. Нижче пропонується визначення Девіда Клустера, американського професора, добровольця програми з розвитку критичного мислення. Воно складається з 5 пунктів.

• Критичне мислення є мислення самостійне. Коли заняття базується на принципах критичного мислення, кожен формулює свої ідеї, оцінки та переконання незалезно від решти учнів. Ніхто не може думати критично за нас. Тому мислення може бути критичним лише тоді, коли воно носить індивідуальний характер. (А ми ж хочемо розвивати індивідуальності в учнях, чи не так?). Учні повинні мати достатньо свободи, щоб думати власною головою та самостійно вирішувати навіть найскладніші задачі. Але треба зазначити, що критичне мислення не повинно бути зовсім оригінальним: ми маємо право прийняти ідею або точку зору іншої людини як свою власну. Критичне мислення це не нігілізм!
• Інформація є відправним, а не кінцевим пунктом критичного мислення. Знання створює мотивування, без якого людина не може мислити критично. Щоб породити складну думку, треба опрацювати велику кількість фактів, ідей, теорій, текстів, концепцій … Мислити критично можна в будь-якому віці: не тільки у студентів, а й у першокласників накопичено для цього достатньо життєвого досвіду та знань. Зрозуміло, мислення буде розвиватися в процесі навчання. В своїй пізнавальній діяльності учні та вчителі піддають критичному осмисленню кожен новий факт. І саме завдяки критичному мисленню традиційний процес пізнання набуває індивідуальності та стає осмисленим, безперервним і продуктивним.

• Критичне мислення починається з постановки запитань і з’ясування проблем, які треба вирішити. Американський філософ і педагог Джон Д’юї вважає, що критичне мислення з’являється тоді, коли учні починають займатися конкретною проблемою. Фокусування на проблемах стимулює природну допитливість і зацікавленість учнів і спонукає їх до критичного мислення. «Тільки в боротьбі з конкретною проблемою, шукаючи власний вихід із складної ситуації, яка склалась, учень дійсно думає». З цього випливає, що при підготовці до занять учитель повинен визначити коло проблем, що будуть стояти перед учнями. А потім, коли учні будуть готові до цього, допомогти їм сформулювати ці проблеми самостійно. Завдяки критичному мисленню навчання із рутинної школярської роботи перетворюється на цілеспрямовану, змістовну діяльність, при якій учні проробляють реальну інтелектуальну роботу та приходять до рішення реальних життєвих проблем.
• Критичне мислення наближається до переконливої аргументації. Критично мисляча людина знаходить власне вирішення проблеми та підкріплює це вирішення розумними , обгрунтованими доказами. Вона також усвідомлює, що можливі інші рішення однієї й тієї ж проблеми , та намагається довести, що обране їм рішення є більш логічним і раціональним за інші .
• Критичне мислення є мислення соціальне. Будь-яка думка перевіряється та відточується, коли єю ділються з іншими. Коли ми сперечаємося, читаємо, обговорюємо, заперечуємо та обмінюємося думками та поглядами з іншими людьми, ми уточнюємо та поглиблюємо свою позицію. Тому вчителі, що працюють у стилі критичного мислення, завжди намагаються використовувати всілякі види парної та групової роботи. Під час цього ж розвиваються терпимість, вміння слухати інших, відповідальність за власну точку зору.

В математиці ж ми визначаємо критичне мислення як перевірку запропонованних рішень з метою визначення сфери їх можливого використання, як здібність до оціночних суджень, вміння правильно оцінити процес і результат власної творчої діяльності та діяльності інших, уміння знаходити власні помилки, їхні причини і причини невдач. Критерієм оцінки є об’єктивність критеріїв оціночних суджень, а також ефективність виявлення причин своїх помилок і невдач.

Щодо математичних помилок, то в методиці навчання математики і в шкільній практиці існує думка, що необхідно оберігати учнів від помилок. щоб вони їх не запам’ятовували і менше допускали. Із психологічної точки зору з цією думкою можна погодитися лише стосовно матеріалу, який засвоюється в основному на основі механічної пам’яті. Оскільки більшість математичного матеріалу спирається в основному на словесно-логічну пам’ять, то помилок, пов’язаних із пошуком шляху розв’язання не слід боятися, якщо вчитель своєчасно зверне на них увагу і доб’ється розуміння причин, які їх породили. Більше того, американський психолог Дж. Брунер вказував на користь таких помилок. «Негативні приклади мають тенденцію запобігати« скороспілим судженням ».

Учні, які навчаються лише на позитивних прикладах, більш схильні до поспішних висновків, у них менш розвинене критичне мислення. Крім того, страх помилитися гальмує активність мислення, стримує політ творчої фантазії та розвиток уяви. Що ж стосується мети критичного мислення, то це є тестування запропонованних ідей: чи можна їх використати, як можна їх удосконалити … а також розвиток комунікативних навичок та здібностей особистості.

Коли розум людини спрямований на аналіз міркувань з метою виявлення та усунення можливих помилок – своїх чи опонента – можна говорити про критичне мислення. Завдання на пошук помилки в наведених неправильних перетвореннях, розв’язуваннях, побудовах, висновках і міркуваннях розвивають критичне ставлення до запропонованого навчального матеріалу. Тому автор вважає, що на уроках математики при перевірці домашнього завдання, актуалізації опорних знань доцільно задавати учням питання, які пов’язані з можливістю аналізу допущення помилок при розв’язанні завдань.

Фрагмент №1 з уроку математики.

Тема. Додавання і віднімання дробів. Розв’язування вправ.

Перевірка домашнього завдання. ,

Вчитель об’єднує учнів у 3 групи Кожній групі дає завдання на складання тестів прикладів, які були розв’язані учнями вдома, з наступним їх обгрунтуванням представниками груп.