McDonald’s

Історія бренду

Наприкінці сорокових років Дік та Мак Макдоналд шукали шляхи вдосконалення свого невеликого ресторану для автомобілістів у Сан Бернардіно, у Каліфорнії. Замість того, щоб спробувати просто трохи змінити свій бізнес, який і так дозволяв їм заробляти пристойні суми – 200 000 доларів на рік, вони винайшли абсолютно нову концепцію, засновану на швидкому обслуговуванні, низьких цінах та великому обсязі.

Вони перейшли на самообслуговування на прилавку, відмовившись від меню для барбекю з 25 страв на користь обмеженого меню всього з 9 найменувань: гамбургер, чизбургер, три види прохолодних напоїв, молоко, кава, картопляні чіпси та пиріжки, яких незабаром після відновлення роботи ресторану додалися. картопля-фрі та молочні коктейлі. Вони переробили кухню, де все обладнання було виконане з нержавіючої сталі та розраховане на масове виробництво та швидкість як на складальних лініях. Крім того, вони різко знизили і так конкурентоспроможну ціну на гамбургери з 30 до 15 центів.

Коли новий ресторан братів Макдоналд знову відкрився в грудні 1948 року, знадобився деякий час на «розкрутку» бізнесу. Але незабаром стало очевидним, що вони вхопили дух післявоєнної Америки. До середини п’ятдесятих років їх невелика фабрика з виробництва гамбургерів приносила щорічний дохід 350 000 доларів. Обсяг продажів порівняно з попереднім рестораном зріс майже вдвічі. У години пік звичайною справою було побачити натовп із 150 відвідувачів біля крихітної стійки, де продавалися гамбургери.

Поголос про їхній успіх швидко поширився, і після опублікування статті про їхній ресторан у журналі American Restaurant Magazine у 1952 році вони почали отримувати по 300 запитів на місяць з усіх куточків країни. Їхнім першим ліцензіатом був Нейл Фокс, і брати вирішили, що його ресторан для автолюбителів у Фонексі, штат Арізона, буде досвідченим зразком мережі, яку вони хотіли створити. Будівля, облицьована червоно-білою плиткою, з похилим дахом і золотими арками з боків стала моделлю для першої “хвилі” ресторанів “Макдоналдс”, що з’явилися в країні, і незмінним символом індустрії.

Повзаючи по своєму тенісному корту, брати Макдоналд крейдою креслили конструкцію кухні типу складальної лінії, яка була вдвічі більша за кухню їхнього першого ресторану. Вивчивши рух працівників у процесі приготування їжі, вони змогли найефективніше розставити обладнання. Дощем змивало крейду, і братам доводилося переробляти все заново, удосконалюючи конструкцію. Про такий успіх їхнього бізнесу у Сан Бернардіно вони не могли і мріяти, але потенціал концепції френчайзингу, піонерами якого вони були, використовувався далеко не повністю.

Усього за тисячу доларів ліцензіати отримували назву «Макдоналдс», принциповий опис системи швидкісного обслуговування, могли протягом одного-двох тижнів користуватися послугами Арта Бендера, першого працівника братів на прилавку в новому ресторані, який допомагав ліцензіатам розпочати роботу. Але ось у 1954 році комівояжер з продажу машин для приготування молочних коктейлів Рей Крок побачив на власні очі ресторан братів Макдоналд. Індустрія ресторанів швидкого обслуговування готова до старту.

Ідеологічна платформа бренду

Під торговою маркою «МакДональдз» на середину червня 2009 року працювало 32 060 ресторанів у 118 країнах світу (в тому числі близько 14 000 з них розташовані в США). З них значна частина (25 578) керувалися по франчайзингу, тому асортимент ресторанів, розмір і склад порцій може сильно відрізнятися в різних країнах.

За підсумками 2010 року корпорація має 32 737 ресторанів по всьому світу після Subway.