Механічна кулінарна обробка м’яса та приготування напівфабрикатів з нього

Розділ І.

Тема: Механічна кулінарна обробка м’яса яловичини, приготування напівфабрикаті

Хімічний склад і харчова цінність м’яса.

М’ясо і м’ясні продукти – важливі продукти харчування, оскільки містять усі необхідні для організму людини речовини: білки – 16-21 %, жири – 0,5-37, вуглеводи – 0,4-0,8, екстрактивні речовини – 2,5-3 %, мінеральні речовини – 0,7-1,3, ферменти, вітаміни А, D, Е, групи В (В1, В2, В6, В12).

Сировиною для виробництва м’яса і м’ясних продуктів є велика рогата худоба, свині, вівці, кози, дикі тварини, кролі, коні.

М’ясо – це оброблені цілі туші або частини туш забійних тварин, до складу яких входять різні тканини організму тварин (м’язова, сполучна, кісткова, жирова) і залишкова кількість крові.

Хімічний склад й анатомічна будова різних тварин неоднакова, тому властивості і харчова цінність м’яса залежать від їх кількісного співвідношення в туші, що, в свою чергу, залежить від типу і породи тварин, їх статі, віку і вгодованості. Середній вміст в туші тканин, %’. м’язової – 50-60, жирової – 5-30, сполучної – 10-16, кісткової – 9-32.

Харчова цінність м’яса залежить від кількості і співвідношення білків, жирів, вітамінів, мінеральних речовин, а також ступеня засвоюваності їх організмом людини. Білки м’язової тканини засвоюються на 96 %, тваринні жири – на 92,4-97,5 %. Енергетична цінність м’яса залежно від виду, вгодованості і віку тварини становить в середньому 377-2046 кДж.

Класифікація м’яса
М’ясо класифікують за видом, статтю, віком, вгодованістю тварин і термічним станом.

Залежно від виду забійної худоби м’ясо поділяють на яловичину, баранину, козлятину, свинину, оленину, конину, м’ясо кроликів тощо.

М’ясо великої рогатої худоби залежно від віку і статі тварин поділяють на яловичину дорослої худоби (м’ясо волів, корів, биків) – від тварин віком від 3-х років і більше; яловичим молодняка – від 3-х міс. до 3-х років і телятину – від 14 днів до 3 міс.

М’ясо старих тварин має темне забарвлення м’язів, грубу, щільну, великозернисту будову, внутрішній жир жовтого кольору.

М’ясо волів і корів яскраво-червоного кольору, з великою кількістю підшкірного жиру від білого до жовтуватого кольору. Будова м’язів щільна, ніжна, тонкозерниста, з прошарками жиру.

М’ясо яловичини молодняка рожево-червоного кольору,

м’язи тонкозернисті, жир білий, щільний, легко кришиться, прошарків жиру майже немає.

Телятина — м’ясо від світло-рожевого до сірувато-рожевого кольору, ніжної консистенції. Підшкірний жир майже відсутній, внутрішній жир щільний, білого або біло-рожевого кольору, сполучна тканина ніжна.

Залежно від вгодованості (ступеня розвитку жирової, м’язової і кісткової тканин) туші забійних тварин поділяють на категорії.

Яловичину ділять на І і II категорії.

Яловичина І категорії від дорослої худоби має задовільно розвинені м’язи. Підшкірний жир вкриває тушу від восьмого ребра до сідничного горба, а на шиї, лопатках, ребрах, у тазовій частині і в ділянці паху є невеликі відкладення жиру. Сідничні горби, маклаки, остисті відростки хребців трохи виступають.

Яловичина від молодих тварин має добре розвинені м’язи. Підшкірні жирові відкладення чітко видно біля основи хвоста і на верхній частині внутрішнього боку стегон.

Яловичина II категорії т.д., дорослої худоби має не дуже добре розвинені м’язи. Підшкірний жир є в ділянці крижів, останніх ребер і сідничних горбів. Остисті відростки хребців, сідничні горби і маклаки виступають чітко, стегна із западинами.

У яловичини від молодих тварин м’язи розвинені погано (стегна мають западини). Жирові відкладення можуть бути відсутні. Остисті відростки хребців, сідничні горби і маклаки виступають чітко.

М’ясо, яке за вгодованістю має показники нижчі від вимог І і II категорій, належить до худого.

Категорії вгодованості м’яса позначаються клеймом. Яловичина І категорії повинна мати кругле фіолетове клеймо в п’яти місцях — на лопатковій, спинній, крижовій, стегновій і грудній частинах; яловичина II категорії — квадратне фіолетове у двох місцях — на лопатковій і стегновій частинах.

На яловичині від молодих тварин І і II категорій справа від клейма має бути літера “М”.

На худій яловичині ставлять клеймо червоного кольору у вигляді трикутників на лопатковій і стегновій частинах. Таке м’ясо використовують для промислової переробки.

Розбирання і обвалювання передньої четвертини
Кулінарне розбирання м’яса здійснюють з метою раціонального використання окремих частин туші, які мають різне кулінарне призначення. З кожної частини туші можна приготувати різноманітні кулінарні вироби. Вихід окремих частин залежить від породи, віку, вгодованості тварин.

Кулінарне розбирання півтуші яловичини передбачає такі операції: розділення на відруби, обвалювання відрубів (відокремлення м’яса від кісток), жилкування і зачищання, виділення напівфабрикатів великими шматками.

Розбирати м’ясо треба швидко при температурі повітря в приміщенні не вищій за 18°С, щоб не допустити його нагрівання. Якщо в підприємство яловичина надходить півтушами без внутрішнього м’яза (вирізки), її розділяють на передню і задню четвертини. За умови, що яловичі півтуші надходять з вирізкою, перед тим як їх розбирати, у них відокремлюють вирізку.

Лінія розділення пів туші на передню і задню четвертини проходить через останнє ребро і між 13-м і 14-м хребцями. При цьому ребра відносять до передньої четвертини. Навпроти останнього ребра розрізують черевну частину, а потім по лінії цього ребра — м’якоті до хребта і розділяють між 13-м і 14-м хребцями.

Розбирання яловичої туші.

Зачищене м’ясо сортують залежно від кулінарного
призначення.
Вирізка — найніжніша частина м’яса. Її використовують для
смаження великим шматком, натуральними порціонними і
дрібними шматочками.
Товстий і тонкий краї призначені для смаження великими
шматками, порціонними натуральними, панірованими і дрібними шматочками.

Внутрішню і верхню задньої ноги частини тушкують великими і порціонними шматками, смажать порціонними панірованими і дрібними шматочками.
Зовнішню і бокову частини задньої ноги варять, тушкують великими, порціонними і дрібними шматочками.
Лопаткову і підлопаткову частини, грудинку, пружок
(м’ясо І категорії) використовують для варіння і тушкування
дрібними шматочками.
Котлетне м’ясо — це м’якоть шийної частини, пахвини й
обрізки, які дістають при обвалюванні туші і зачищанні
напівфабрикатів великим шматком, а також пружок з туш II
категорії. В котлетному м’ясі з яловичини вміст жирової і
сполучної тканин не повинен перевищувати 10 %.
Кістки і сухожилки при обробці м’яса становлять,%: у
яловичини І категорії — 25,4, II категорії — 28,5, втрати — 1.

Приготування стейків

Розділ ІІ.

Кулінарне розбирання і обвалювання свинячої, баранячої і телячої туш

Розбирання свинячих, баранячих і телячих туш складається з таких самих операцій, як і розбирання яловичих туш. У свинині шар підшкірного жиру не повинен перевищувати 1 см, зайвий жир перед обвалюванням зрізають. Перед розбиранням телятини і свинини у них відокремлюють вирізку.

Свинячі, баранячі, козлячі, телячі туші або свинячі півтуші розрізають упоперек на дві частини — передню і задню (заздалегідь відокремлюють вирізку). Лінія розрубування проходить по контуру задньої ноги, тазової кістки, між крижовим і поперековим хребцями.

Сортування і кулінарне використання частин м’яса

Отримані частини після обвалювання і зачищення сортують залежно від їх кулінарного використання.

Корейку використовують для смаження цілою, порціонними шматками, в натуральному, панірованому вигляді і дрібними шматочками.

Тазостегнову частину — для смаження цілою, панірованими порціонними і дрібними шматочками.

Грудинку — для смаження фаршированою, для варіння, тушкування дрібними шматочками.

Шийну частину свинини використовують для смаження цілою, тушкування порціонними і дрібними шматочками.

Шийну частину й обрізки баранини, козлятини, телятини, а свинини тільки обрізки використовують як котлетне м’ясо. М’якоть зачищають від сухожилків і грубої сполучної тканини. В котлетному м’ясі з свинини вміст жиру повинен становити не більше 30 %, а сполучної тканини — 5 %.

Лопаткову частину — для смаження і варіння цілою (рулетом), тушкування порціонними і дрібними шматочками.

Великошматкові напівфабрикати із баранини, свинини.

 Грудинка фарширована . У грудинки від пахвини прорізують плівки між зовнішнім шаром м’якоті і м’якоттю на реберних кістках так, щоб утворилася “кишеня”. З внутрішнього боку грудинки надрізують плівки вздовж ребер. Утворений отвір заповнюють начинкою, розріз закріпляють шпажкою або зашивають. Для начинки використовують гречану (рисову) кашу, м’ясо з рисом або печінку з рисом і вареними яйцями. Гречану або рисову кашу з’єднують з пасерованою цибулею, вареними подрібненими яйцями, меленим перцем, зеленню петрушки або кропу і добре перемішують. Сире м’ясо подрібнюють, додають воду, сіль, мелений перець, пасеровану ріпчасту цибулю, відварений рис і перемішують. Розсипчасту рисову кашу з’єднують з пасерованою цибулею, подрібненою смаженою печінкою, посіченими яйцями, подрібненою зеленню петрушки або кропу.

Шпиговане м’ясо. Тазостегнову частину свинини, баранини шпигують часником і цибулею, кладуть у посуд, який не окислюється, збризкують оцтом, додають лавровий лист, чорний перець горошком, суху м’яту і витримують на холоді 6-8 год. М’ясо солять і смажать.

Свинина (баранина) смажена

Для приготування цієї страви використовують великі шматки масою 1,5-2 кг з корейки, тазостегнової частини, грудинки, лопаткової частини (у туші свині — з шийної частини). Лопаткову частину загортають рулетом і перев’язують шпагатом. Грудинку смажать з реберними кістками. З внутрішнього боку ребер підрізують плівки, щоб легше було відокремити кістки після теплової обробки.

Тушковане м’ясо.

Для тушкування використовують м’якоть грудинки, лопаткової і шийної частини баранини, телятини, свинини.

Молода баранина краще придатна для смаження, стара — для тушкування.

Відварне м’ясо можна приготувати з м’якоті лопатки і грудинки, їх підготовляють для варіння так само, як і для смаження.