Пори року

Світ дуже великий, і кожна його частина має різний клімат. Однак найвідоміші сезони — літо, зима, весна, осінь. Це і є пори року. У різних країнах світу та чи інша пора року переважає над іншими.

Пори року змінюються відповідно до земного обертання навколо сонця протягом року. Оскільки Земля обертається навколо Сонця, деякі частини нашої планети звернені до Сонця та отримують більше теплової енергії від нього. Тоді в цих країнах літо. Водночас, інші частини Землі, що не звернені до Сонця, отримують менше теплової енергії, отже, відчувають зиму. Ось чому в даний момент часу в одних країнах світу панує літо, в інших — зима або весна чи осінь. Цим все і пояснюється.

У деяких частинах світу не надто холодно, головним чином, через вплив моря.

Коли зима закінчується, то тепло починає посилюватися, люди знімають свої шуби. Починають використовувати сонцезахисні штори, парасольки та бавовняний одяг. Продаж морозива стає регулярною особливістю під час спекотного літа.

Між зимовим і літнім сезонами існує короткий період під назвою «весна». Коли вона настає, то квіти розцвітають, і земля, здається, посміхається. У сезон дощів плащі та парасольки стають нашими постійними супутниками. А коли зливи зникають, знову настає зима. Таким чином, продовжується безперервний цикл сезонів.

Ми насолоджуємося кожною порою року.

Кожному сезону притаманний свій настрій.

Звідки з’явилися українські назви місяців?

Зимові місяці

Перший зимовий місяць називався грудень (час не проїзних доріг,  «грудь» – земля перетворюється в замерзлі грудки, інша назва була студень (пов’язано з настанням холодів). Наступний місяць – січень, який мав назву просинець (просинь з’являлась на небі після суцільної осінньо-зимової хмарності),  тріскун (від морозів все тріщить) чи січень («сочень» вказував на перехідний період зими, що відбувається саме в січні, поділ зими на дві частини, одна з яких – настання лютих морозів) На Русі цей місяць був спочатку одинадцятим, а першим був березень. Лютий – сніжень чи лютий (період, коли панують люті морози).

Весняні місяці 

Березень – березол, березозорь (в найсухішу пору березовий ліс підсихав, його спалювали для отримання золи, яку далі використовували як добриво). 

Квітень – цвітень (саме тоді починають цвісти перші дерева), лукавець (через примхливу погоду). 

Травень – травний, травень (час буйного цвітіння трав).

Літні місяці

Червень – найперша давньоукраїнська назва місяця була ізок (коник-цвіркун), оскільки їх багато в цей період; також цьому місяцю була притаманна звична для нас назва червень (червоний місяць, період достигання та червоніння ягід, плодів) чи «червець» (черви), оскільки в цей період в садках люди збирали шкідливих гусениць). 

Липень – липець (час цвітіння липи, з якої виготовляли ліки від хвороб) чи грозник (від сильних гроз). 

Серпень – серпень, жнивень (пора жнив серпами).

Осінні місяці

Вересень – хмурень (небо часто «хмуриться», ідуть дощі), вересень (на честь квітів вересу) або ревун (саме у вересні починались осінні холодні вітри). 

Жовтень – жовтень (місяць пожовклого листя) або паздерник (звичайно в цей період кострицею переробляли м’яту, льон). Також в народі його називали весільник (період святкування весілля після збору врожаю). 

Листопад – падолист, листопад (в цей період опадає листя з дерев).