Петриківський розпис.Зображення півня

Півник – господар двору, гордий, впевнений, голосистий, захисник, ранній птах, що пробуджує весь
двір, асоціюється зі сходом сонця, має яскраве оперення, часто є позитивним персонажем у казках, байках.

У праукраїнців півень вважався передвісником зорі, сходу Сонця, символом світла, вогню, відродження, а, отже, пробудження життя. Не випадково існувала така народна назва як «буди-світ». Цей птах був своєрідною моделлю цілого комплексу: життя — смерть – воскресіння.

В Україні півня так і називали – “будима”, бо він уранці будив людей. “Протягом ночі півні співають тричі: уперше – опівночі, удруге – перед зорею, а втретє – на світанку. Тож, щоб визначити пору ночі, казали: “перші, другі або треті півні”.

Півень – один із улюблених персонажів майстрів петриківського розпису.

У петриківському розписі зображення птахів займають особливе місце. Птахи – павичі, півні, зозулі тощо –
відзначаються декоративністю, багатством кольору і, як правило, займають центральне місце у творах петриківських майстрів. Зображення птахів відповідають технічним та колористичним прийомам народного розпису.

При малюванні композиції з птахами треба пам’ятати про врівноваженість композиції. Птахів розміщують так, щоб квіти навколо них врівноважували малюнок, але між ними повинен залишатися вільний простір, над головами птахів квіти, а часто – ягоди, повинні бути менші й, ніби, легші. Це надасть композиції динамічності та рухливості.

  Композиції з птахами можуть бути симетричні (найчастіше з двома птахами) та асиметричні (з одним або кількома птахами). Якщо на малюнку зображено кілька птахів, між ними повинна відчуватись взаємодія, певний зв’язок. Це має проявитись у підборі образів (птахи одного виду, в одному колориті), у розміщенні відносно один одного, у повороті тіла, голови, спрямованості погляду.

Етапи  роботи  над  створенням  композиції

o Знаходження загальної форми птаха, його розміщення на площині, динаміка чи статика композиції, знаходження пропорцій, характерної пози, співвідношення частин. Виконання основних елементів простим олівцем.

oТонування кольором силуету птаха. Колір птаха залежить від кольорової гами композиції в цілому. Силует може бути затонований і кількома відтінками, які поступово переходять один в інший. Також тулуб птаха можна не тонувати, а підкреслити сам силует за допомогою дрібних «горішків», «зерняток» і по тулубу теж наштампувати різних дрібних елементів. 

oМалювання пір’я тулуба, крил, хвоста. У цій роботі доречно буде використовувати різні техніки малювання, різні підручні матеріали: загострену паличку, ватну паличку чи піпетку, пензлик з котячої шерсті та інші. А також використовують усі відомі в даному розписі техніки малювання. Добре передається фактура пір’я штампуванням мілких «зерняток», накрапуванням кольорових цяток по тулубу, штампуванням за допомогою гумки чи ватної палички об’ємних цяток, вимальовуванням тонких пір’їнок кольором, що на кілька тонів світліший або темніший від тла основи. Під час малювання крил, шиї, хвоста використовують техніку «перехідний мазок», де один колір поступово переходить у інший, потім у інший, надаючи птиці витонченого вигляду.

oНа завершальному етапі малюнка проводимо моделювання голівки птаха, малюємо око, дзьоб, завершуємо декорування тулуба, хвоста, крил, голови. Підкреслюємо темною або контрастною світлою фарбою ті деталі, які хочемо виділити, звернути увагу. Наприкінці роботи можна запропонувати дітям дати назву своїй композиції.

oМалюємо інші елементи композиції: квіти, листя, ягоди.