Відповідно до класичної грецької міфології у верховного бога Зевса та Мнемозіни народилися дев’ять дочок. Так як Мнемозіна була богинею пам’яті, не дивно, що її доньки стали називатися музами, що в перекладі з грецької означає «мислячі». Передбачалося, що улюбленим місцем проживання муз слугували гори Парнас та Гелікон, де в тінистих гаях, під звук прозорих джерел, вони складали світу Аполлона. Під звук його ліри вони співали та танцювали.

Музи народилися біля підніжжя Олімпу, це прекрасні діви, серця їх чисті і незаймані, у них дивні голоси, і вони співають на бенкетах  гармонійні пісні, розважаючи богів. Вони співають також про божественні обов’язки мешканців Олімпу і про великі, непереборні закони природи. Музи надихають поета та вкладають пісні у його душу.

«Коли ці дочки великого Зевса хочуть наділити смертного талантами, вони, тільки-но обранець їх народиться, починають годувати його ніжною небесною росою, і з уст його ллються слова солодкі, як мед» (Гесіод).

Музи завжди зображалися в образі молодих чарівних жінок, вони мали здатність бачити минуле і передбачати майбутнє. Найбільшою прихильністю цих прекрасних створінь користувалися співаки, поети, художники, музи заохочували їх у творчості та служили джерелом натхнення. Здавна склалося, що поява муз віщує натхнення, наснагу, настання чогось довгоочікуваного та бажаного.

Музи втілювали у собі всі науки та мистецтва, символізували приховані у людині таланти. Вони давали надію торкнутися Божественного. Таким чином, музи виконували роль так званого посередника між божественним і людиною. Муза відвідує не лише обраних. Вона дарує нам надію, що наші бажання здійсненні.

Музи опікувалися лише тим, хто мав чисті помисли. Вони були добрі, прекрасні і не відмовляли у допомозі стражденним. Але якщо їх роздратувати, гнів дочок Зевса був страшний, вони карають зухвалих, які уявляють, що можуть змагатися з ними в співі. Існує легенда про дев’ять царських дочок, які змагалися у співі з Калліопою. Звичайно, смертні програли, але програш визнати не схотіли і влаштували сварку, за що були перетворені на сорок.

Кожна з муз виконувала свої обов’язки, опікуючись певним видом мистецтва.

Калліопа – муза епічної поезії,

Евтерпа – муза ліричної поезії,

Ерато – муза любовної поезії,

Талія (Фалія) – муза комедії,

Мельпомена – муза трагедії,

Терпсихора – муза танцю,

Кліо – муза історії,

Уранія – муза астрономії,

Полігімнія (Полімнія) – спочатку муза танців, потім пантоміми та гімнів.

Як видно, греки та римляни відносили історію та астрономію до мистецтв, тоді як скульптуру та живопис розглядали як ремесло, яке не має муз-покровительок.

Муз зображували у вигляді молодих прекрасних жінок з одухотвореними обличчями та атрибутами, що відповідають мистецтву кожної: Калліопу з восковими табличками та загостреною паличкою для письма, Евтерпу з флейтою, Ерато з кіфарою, Талію з комічною маскою  та вінком з плюща, Мельпомену з трагічною маскою та вінком з виноградного листя, Терпсихору з лірою та в позі танцівниці, Кліо зі свитком з папірусу, Уранію з глобусом та циркулем, Полігімнію у вигляді закутаної у покривало дівчини з мрійливим обличчям.

Так само, як і інші боги, музи мали свої храми, які називалися мусейонами. Від цього слова і походить сучасне позначення будівель, де для огляду виставляються колекції творів мистецтва або інші пам’ятники минулих часів.

У поета Авсонія є вірші про муз (у перекладі російською мовою)

Клио прошлых времён дела вещает потомству,

Мельпомена трагический вопль исторгает печали,

Радует Талия шуткой, весёлым словцом и беседой,

Сладкую песню поёт с тростниковою флейтой Эвтерпа,

Терпсихора кифарой влечёт, бурей чувства владея,

С плектром в руке Эрато чарует и словом, и жестом,

Песни времён героических в книге хранит Каллиопа,

Звёзды небес изучает Урания, неба вращенье,

Жестами всё выражая, Полимния славит героев.

Давайте познайомимося з музами ближче

КАЛЛІОПА

Калліопа – покровителька епічної поезії, муза самовідданості, патріотизму. Старша з дочок Зевса та Мнемозіни, перша з дев’яти муз, що дають людям мистецтва владу над людською душею. Найшанованіша з сестер, супутниця і покровителька царів. Каліопа перекладається як «прекрасноголоса». Від союзу з Аполлоном у Каліопи народився Гомер та солодкоголосий Орфей, який успадкував від матері тонке розуміння музики.

Завжди зображувалась у позі прекрасної мрійниці, яка тримає в руках воскову дощечку та загострену дерев’яну паличку – стилос, тому з’явився відомий вислів «писати високим стилем».

На голові у неї лавровий вінок – ознака того, що її вважали королевою усіх муз. Перебивати її палкі промови про честь, гідність, безстрашність та добре ім’я справжнього воїна навіть для Аполлона вважалося зухвалістю. Вона надихала на жертовність та героїчні вчинки, допомагала перемагати почуття страху, надихала на подвиги. Образ Калліопи зображували на мініатюрах та дарували перед далекими походами. Щоб серце мандрівника було повне ясними думами та бажанням повернутися. Тому Музу уособлювали із проявом любові до рідної землі.

ПОЛІГІМНІЯ

Полігімнія (Полімнія) – муза священних гімнів

Покровителька ораторів, від її прихильності залежала полум’яність і складність їх промов, і зацікавленість слухачів. Напередодні виступу слід було просити музу про допомогу, тоді вона сходила до того, хто просить, і вселяла йому дар красномовства, здатність проникнути в кожну душу. Саме вона могла преобразити мову, зробити її полум’яною і спекотною, що змушує піти за виступаючим.

Полігімнія втілює скромність і терпіння, заклик до святого і недоторканного. Полігімнію вважали винахідницею ліри.

ЕВТЕРПА

Евтерпа – муза ліричної поезії та музики. Вважалася найчарівнішою з муз. Її відмінною рисою вважалося вишукане, чуттєве сприйняття поезії, витонченість та елегантна краса. Під тихий акомпанемент арфи Орфея її вірші насолоджували слух богів на олімпійському пагорбі. Вірші, написані Евтерпою, жителі Олімпу, слухали нескінченно, так вони були чудові.

Атрибут Евтерпи – подвійна флейта та вінок з живих квітів, які підкреслюють її жіночність та чуттєвість.

ЕРАТО

Ерато – муза любовної та весільної поезії. Ерато славила боротьбу за справжнє кохання. У її піснях звучить: “І навіть темне царство Аїда не здатне розлучити люблячі серця, вони назавжди пов’язані міцною ниткою”. Її пісня про те, що немає сили, здатної розлучити люблячі серця. Поети-піснярі закликали музу надихнути їх на створення нових чудових творів. Згідно з легендою, на одному з весіль Ерато занудьгувала, вона простягла свою ліру сліпому музикантові, той заграв мелодію і всі присутні на весіллі відчули непереборне бажання ніколи не розлучатися. Так з’явилася музика для шлюбних урочистостей.

Зображувалась Ерато з лірою або тамбурином і з трояндами, вплетеними у волосся (символ вічності кохання).

МЕЛЬПОМЕНА

Мельпомена – муза трагедії. У перекладі з грецької – «співаюча». Спочатку Мельпомена вважалася музою пісні, потім сумної пісні, а згодом стає покровителькою театру взагалі, уособленням трагічного сценічного мистецтва. Від союзу Мельпомени з Ахелоєм народилися сирени. За однією з легенд, дві дочки Мельпомени мали чарівні голоси, вони вирішили кинути виклик музам і змагатися з ними в мистецтві співу, але програли, і щоб покарати їх за гординю, Зевс перетворив їх на сирен. Тих самих, що ледь не загубили аргонавтів. Мельпомена ж поклялася вічно жалкувати про їхню долю та долю всіх тих, хто кидає виклик волі небес.

Вона завжди закутана в театральну мантію, у вінку з виноградного листя, а її символ – скорботна маска, яку вона тримає у правій руці. У її лівій руці – меч, що символізує кару за зухвалість і відплату за непокірність або палиця (символ невідворотності покарання людини, що порушує волю богів)

ТАЛІЯ

Талія – муза легкої буколічної поезії та комедії. Зображувалася з комедійною, усміхненою маскою в руках, її голову прикрашає вінок із плюща, вона відрізняється веселою вдачею та оптимізмом. Муза вважалася життєрадісною, безжурною, втішною натурою. Мельпомена є протиставленням Талії. Вічно скорботна Мельпомена та життєрадісна, оптимістична Талія. У обох маски у руках – відбиток того, що весь світ – це театр богів, а люди у ньому лише виконують запропоновані їм ролі.

ТЕРПСИХОРА

Терпсихора – муза танцю, який виконується у єдиному ритмі з ударами серця. Танець Терпсихори – це єднання душі та тілесної оболонки, абсолютна бездоганність рухів душі та тіла. Досконале мистецтво танцю Терпсихори виражало повну гармонію природного початку, рухів людського тіла та душевних емоцій. Зображувалася муза у простій туніці, з вінком із плюща на голові та з лірою в руках.

КЛІО

Кліо – муза історії. Перекладається як «що дарує славу». Вважалося, що Кліо зберігає на своїх сувоях будь-які події, що відбуваються у світі, навіть незначні.

Її постійний атрибут – пергаментний сувій, де вона записувала всі події, щоб зберегти їх у пам’яті нащадків. Очевидно, у сувої зберігався літопис минулих часів.

Як сказав про неї давньогрецький історик Діодор: «Найвеличніша з муз вселяє любов до минулого».

Кліо не дає забути людині про її досягнення, допомагає знайти своє покликання та визначити місце у житті.

УРАНІЯ

Уранія – дев’ята, остання муза, наймудріша з дочок Зевса, опікується астрономією. У руках Уранія тримає  символ небесної сфери – глобус і циркуль, який допомагає визначати відстані між небесними тілами. Відповідно до вчення Піфагора про «гармонію небесних сфер», розмірні співвідношення музичних звуків можна порівняти з відстанями між небесними світилами. Не знаючи одного, неможливо досягти гармонії в іншому. На думку греків, Уранія допомагає всім наукам, навіть тим, які далекі від небесної. Як богиню наук, Уранію вшановують і сьогодні.