Клітина — елементарна структурна і функціональна одиниця живого організму.
Не існує тварини, організм якої не мав би клітинної будови. Тому можна зробити висновок, що клітина є одиницею будови. Для клітини характерні всі функції живого: живлення, дихання, розмноження, подразливість, рух. Отже, клітина є також одиницею життєдіяльності.
Нові клітини утворюються в результаті поділу вихідних материнських. Ріст і розвиток багатоклітинного організму — це результат збільшення кількості клітин. Тому клітина є одиницею росту та розвитку. Клітина є біологічною системою і водночас — частиною іншої системи — організму.
Будова тваринної клітини
Зовні клітина вкрита тонкою еластичною мембраною, яка захищає вміст клітини, здійснює транспорт речовин усередину та назовні. Усередині клітини міститься в’язкий зернистий вміст — цитоплазма, у яку занурені всі органели і де відбуваються хімічні реакції. Ядро — це найголовніша частина клітини, у якій зберігається спадкова інформація про весь організм. Ядро керує всіма процесами, що відбуваються в клітині.
Крім того, у тваринній клітині є мітохондрії, ендоплазматична сітка, апарат Гольджі, лізосоми, рибосоми, клітинний центр. У тваринних клітинах можуть міститися різноманітні включення жирів, білків, вуглеводів у вигляді краплин і зерняток.
Мітохондрії (від грец. «мітос» — нитка, «хондріон» — зернятко) — органели овальної або видовженої форми. У них відбуваються хімічні реакції розщеплення складних хімічних речовин на простіші. У результаті виділяється та запасається енергія, яка потрібна для всіх життєвих процесів. Саме тому мітохондрії називають «силовими станціями» клітини.
Ендоплазматична сітка (від грец. «ендос» — внутрішній) — це мережа канальців, порожнин, які утворені мембранами та пронизують усю клітину. Ними речовини потрапляють з однієї частини клітини до іншої.
Апарат Гольджі (названий ім’ям італійського вченого, який описав цю органелу) — комплекс із канальців, порожнин, пухирців, утворених мембранами, який розташований поблизу ядра. У цю органелу надходять речовини з ендоплазматичної сітки й упаковуються у вигляді пухирців, оточених мембраною. У такому вигляді вони виділяються в цитоплазму та продовжують свій шлях до місця призначення. На мембранах комплексу Гольджі синтезуються вуглеводи та жири.
Лізосоми (від грец. «лізис» — розщеплення, «сома» — тіло) — являють собою пухирці, оточені мембраною та заповнені напіврідким вмістом. Цей вміст — хімічні речовини ферменти, які здатні розщеплювати білки, жири, вуглеводи. Лізосоми, зливаючись разом, утворюють травні вакуолі. У травних вакуолях містяться спеціальні речовини ферменти, що допомагають перетравлювати білки, жири, вуглеводи тощо.
Рибосоми (від грец. «рибос» — потік, струмінь і «сома» — тіло) — дуже маленькі органе-ли, які в клітині часто розташовані групами по декілька штук. У рибосомах синтезуються білки.
Клітинний центр являє собою два циліндричні тільця. Він відіграє важливу роль під час поділу клітини.
У тваринних клітинах можуть міститися різноманітні включення жирів, білків, вуглеводів у вигляді крапель і зерняток. Деякі клітини (сперматозоїди, одноклітинні тварини тощо) можуть мати органели руху.
- відсутністю клітинної стінки;
- клітина тварин вкрита гнучкою клітинною мембраною і переважно може змінювати свою форму (рослини не можуть цього робити);
- відсутністю пластид;
- відсутністю великих вакуолей з клітинним соком;
- запасаюча речовина — глікоген.
Published: Aug 9, 2023
Latest Revision: Aug 9, 2023
Ourboox Unique Identifier: OB-1484670
Copyright © 2023