Моя історія

Я проста дівчина, яка просто любить жити. Я мрію жити самостійно. Я хочу створити міцну сім’ю і бути фінансово, емоційно незалежною та сильною.

Звати мене Яна, деколи я рятівник,деколи психолог,а деколи мені сам він потрібен, сама не вірю але я змогла вступити до універститету.Моя родина,ну, це мій дідусь,мій хлопець і мої друзі.

Я дуже добра людина. Цей мій атрибут допоміг мені знайти друзів. Через це мене люблять члени моєї родини та родичі. Тим не менш, через цю рису мого характеру я багато разів потрапляв у біду. Згодом я дізналась, що добре мати добре серце і допомагати іншим, але в міру.

чому я не кажу про маму й тата? починається..

Моя мама – це людина яка ніколи тобі не поступиться,вона буде робити так як їй хочеться, а якщо ти не захочеш робити то що вона сказала,тобі ж гірше. Мого тата я бачила лише пару разів,коли я приїзджала до родичів, в моїх 8 він поїхав до московії з якоюсь жінкою,я рада що більше з ним не спілкувалась,він покидбок рідкісний. Від моєї мами мені передалась тільки нестриманна агресія,так,вона забезпечила мене всім що треба ,телефон,ноутбук,їжа,речі, але вона не міє виховувати,тому зараз нажаль в мене важка депресія і збій гормонів.

з першого класу я ходила на піаніно,але зараз все позабувала,бо не займаюсь,перестало цікавити,мене зараз більше цікавить робота і мій психічний стан.

Я працювала на різних роботах,наприклад нянею або репетитором з англійської.

Ще два роки тому я мріяла вирости,щоб зїхати,але нажаль,я виросла а мрії лишились мріями.

З дванадцяти років я почала тестувати своє волосся на  міцність, я відрізала його,фарбувала в більше 5 кольорів,в 15 так зовсім висвітлила.

Мої страхи?

Я боюсь багато чого,дуже багато всього,найголовніший мій страх це залишитись самою.

Я люблю життя ,але деколи воно огидне, хочеться вмерти,але я тримаюсь і стараюсь жити далі,любити себе і любити свою родину, а що до вас? розкажіть мені про себе,можливо навіть подружимося.