культура України

Мовна політика

Важливим аспектом культурної політики є її мовний складник. Конституція України визнає одну державну мову українську. Перепис 2001 р. показав, що вона є рідною для 67,5% населення України. Суперечливість розв’язання мовного питання в Україні полягає не в тому, що для третини населення рідною є російська мова.

Без спеціальної роботи в цьому напрямі українська мова занепадатиме, а це, безумовно, становитиме велику загрозу для національної безпеки.

У політичній боротьбі за роки незалежності проросійські політичні сили ак- тивно використовували гасло надання російській мові статусу другої державної.

Фактично ж реалізація цього гасла призведе до ліквідації статусу української мови як державної, оскільки розширення прав однієї мови завжди відбувається через утиски прав іншої.

Наслідком мовної політики попередніх історичних періодів стала неповно функціональність національної мови, тобто стан, коли національна мова функціонує не в усіх сферах суспільного життя.

25 квітня 2019 р. Верховна Рада ухвалила Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Розвиток науки

На початку 90-х рр. минулого століття Україна мала потужний науковий потенціал.

Досягнення української науки пов’язані передусім із результатами діяльності Академії наук, яка в 1994 р. отримала статус національної. Згідно з класифікацією ЮНЕСКО за науковим потенціалом Україна в середині 90-х рр. 20 ст. посідала сьоме місце у світі.

Скорочення бюджетних асигнувань позначилося на загальному стані науки, спричинивши масовий відтік наукових кадрів: упродовж перших семи років незалежності за кордон виїхали понад 6 тис. учених, здебільшого молодих за віком. Протягом 1991-1998 рр. загальна чисельність працівників НАН України скоротилася на 45%.

Втім, попри істотні втрати, фундаментальні науки й далі забезпечують високий рівень досліджень. Відбулися великі зрушення в гуманітарних науках.

Упродовж багатьох десятиліть провідні позиції у світовому електрозварюванні посідає Інститут електрозварювання ім. Є. Патона. Одна з останніх новацій – зварювання живих м’яких клітин під час проведення хірургічних операцій.

Україна успадкувала від радянських часів розвинуте авіабудівництво. Вона й досі належить до п’ятірки країн, які забезпечують повний цикл у виготовленні літаків – від проектування до пуску.

Щоправда, досягнення, з огляду на потенціал авіаційної галузі, могли би бути значно більшими. Адже нагальною проблемою галузі залишається багаторічний дефіцит фінансових ресурсів для її розвитку та значне звуження потенційних ринків збуту. Це призвело до зниження науково-технічного і технологічного потенціалу авіаційної промисловості.

У травні 2018 р. Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію відродження українського авіабудування на період до 2022 року.

Мета Стратегії – відновити стабільний розвиток галузі авіабудування та забезпечити рентабельність високотехнологічного виробництва авіаційної техніки в Україні.

Україна співпрацює із США та іншими країнами в космічній сфері.

У грудні 1997 р. на космодромі імені Джона Кеннеді (штат Флорида, США) приземлився шатл «Колумбія». У складі інтернаціонального екіпажу був і представник України космонавт Леонід Каденюк.

Реформи в освіті

У вересні 2017 р. Верховна Рада ухвалила Закон України «Про освіту».

Закон «Про освіту» впроваджує трирівневу систему середньої освіти: початкова освіта – 4 роки, базова освіта 5 років, профільна – 3 роки. Усього 12 років.

Старша школа зазнає найбільших змін, адже основна мета запровадження 12-річної освіти зменшити навантаження на учня, надати йому право обирати предмети у старшій школі та запровадити профільну старшу школу.

Навчальний 2018/2019 рік став визначальним для освіти України, оскільки розпочав перехід загальної середньої освіти на 12-річне навчання – стартувала Нова українська школа (НУШ).

«Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще важливо навчити користуватися ними.

Нові освітні стандарти ґрунтуються на «Рекомендації Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя».

Література та мистецвто

Від кінця 80-х рр. 20 ст. відбувалася переоцінка суспільних ідеалів, зумовлена викриттям демагогічної сутності комуністичної ідеології та відновленням історичної пам’яті, що спричинило відхід більшості письменників від принципів соцреалізму. Справжньою легендою української культури кінця 80-х – початку 90-х рр. минулого століття, як визнають літературознавці, стала різнопланова творча діяльність літературного гурту «Бу-Ба-Бу», створеного у Львові 1985 р. поетами Ю. Андруховичем, В. Небораком та О. Ірванцем.

Найпопулярнішим жанром літератури стала художня публіцистика. Багато письменників активно долучилися до політичного життя, поєднуючи творчість із громадською й державною діяльністю. Це, зокрема, І. Дзюба, І. Драч, Р. Іваничук, Д. Павличко.

До читачів повернулися заборонені або замовчувані в попередні роки твори В. Винниченка, М. Зерова, М. Куліша, Є. Маланюка, Олександра Олеся, Є. Плужника, В. Стуса.

Справжнє піднесення українська література переживає нині. Вперше за багато років твори українських митців видаються масовими накладами. Зокрема, найтиражнішими художніми творами стали романи В. Шкляра «Чорний ворон» (2009), у якому відтворено одну зі сторінок нашої історії боротьбу українських повстанців проти радянської влади у 1920-х рр.

С. Жадана «Ворошиловград» (2010), екранізований 2018 р. (фільм «Дике поле»).

перший прозовий твір Ліни Костенко роман “Записки українського самашедшого” (2011).

Розвивається українське образотворче мистецтво.

Твори художників популяризуються на виставках, кількість яких неухильно зростає. Мистецькі галереї пропагують творчість талановитих митців.

Збільшується кількість театрів, переважно завдяки появі популярних нині театрів-студій. Творча самостійність художніх колективів сприяє збагаченню тематики театрального мистецтва. Попри жорстку конкуренцію з телебаченням, театр не втрачає популярності.

Від кінця 1980-х рр. новим змістом наповнювалося музичне мистецтво України, активізувалося музично-концертне життя. Популяризації української естрадної музики, авторської пісні сприяло проведення у вересні 1989 р. в Чернівцях фестивалю «Червона рута».

https://youtu.be/TR5oFOiKMbk

На сучасній українській сцені популярна музика (поп-музика) представлена майже всіма музичними напрямами. З’являються нові яскраві виконавці, а вже відомі українські колективи створюють нові альбоми.

“Океан Ельзи”

“KAZKA”

“Kozak System”

Представники поп-музики з 2003 р. гідно представляють Україну на конкурсі «Євробачення».

Вперше Україна перемогла на «Євробаченні» у 2004 р. у Стамбулі (Туреччина). Тоді перше місце виборола Руслана Лижичко з піснею «Wild dances» («Дикі танці»).

https://youtu.be/B85VuNbiKZE

Події Революції Гідності, війна на Сході України докорінно змінили український телевізійний та радіопростір: значно зменшився обсяг російськомовного контенту, поступившись місцем українському продуктові, і це спричинило розквіт української популярної музики.

У 2016 р. Верховна Рада ухвалила закон, що встановлює мовні квоти і регулює контент радіо в Україні. З листопада 2017 р. у радіоефірі має бути не менше 30% пісень українською мовою.

Кількість відвідувань театрів, кінотеатрів, концертних організацій, музеїв, бібліотек скоротилася порівняно з радянською добою. Культурна продукція масового вжитку тепер засвоюється переважно вдома – через інтернет, телебачення, радіомовлення тощо.