Історія України 11 Клас

Культура, освіта, наука

Здобуття незалежності створило можливості вільно, без будь-яких репресивних наслідків для себе та своєї сім’ї, висловлювати свою думку, працювати в певному художньому стилі тощо. В Україні, з її поліетнічним складом населення, широким спектром регіонально-культурних відмінностей, релігійною множинністю, культура може функціонувати на засадах плюралізму. Водночас українська культура позбувається рис провінційності. Державна хода України налаштовує українських митців відчути себе невід’ємною часткою світової культури. Вони долають регіоналізм, периферійність колись радянського митця УРСР. За роки незалежності в українській культурі з’явилася низка творів літератури, кінематографа, образотворчого мистецтва, які відповідають рівневі світових стандартів. Важливим для нашої культури є державна підтримка україномовного й національно-духовного продукту. Там, де розвивається українська культура та мова, — там, зрештою, завжди буде українська земля. Упродовж 1991-2018 років Верховна Рада прийняла низку документів, що регулюють функціонування передусім національної культури в Україні.

Мовна політика

Розвиток науки

Значний внесок у державотворення робить українська академічна гуманітарна наука. До її досягнень можна віднести багатотомний енциклопедичний словник «Тарас Шевченко», вихід «Енциклопедії НТШ» (Том 1-3), 25 томів зібрання творів Михайла Грушевського із запланованого 50-томника, «Український археографічний щорічник» тощо. Українська діаспора виконала для України неоціненну функцію оберігана і примножувача традицій української незалежності в духовній і культурній сфері у часи, коли в самій Україні таку діяльність прирівнювали до державного злочину. В країнах поселення політична еміграція створила сотні українських інституцій, які розвивали і вивчали національну інтелектуальну думку, нагадували світу про свою державну традицію. Серед них визначні інтелектуали-гуманітарії — професори Юрій Шевельов (Шерех), Омелян Пріцак, Ігор Шевченко, письменники Ігор Качуровський, Василь Барка, Докія Гуменна та багато інших. Сьогодні важливо зберегти надбання нашої діаспори від забуття. Так, загальноукраїнське історичне значення мають колекції Музею-Архіву Української вільної академії наук (УВАН) у США. Цінні надбання зберігаються в Центрі енциклопедії українознавства у Сарселі (Париж, Франція), Українського вільного університету (УВУ) в місті Мюнхені (Німеччина). Неоціненні пам’ятки перебувають на зберіганні в університетських і архівних центрах міст Нью-Йорка, Торонто, Вінніпега, Праги, Варшави та інших осередків нашої політичної еміграції.

Україна співпрацює із США та іншими країнами в космічній сфері. Під керівництвом Державного космічного агентства України зусиллями багатьох інститутів НАН проводяться дослідження з освоєння космічного простору. У грудні 1997 р. на космодромі імені Джона Кеннеді (штат Флорида, США) приземлився шатл «Колумбія». У складі інтернаціонального екіпажу був і представник України космонавт Леонід Каденюк. Він здійснив космічний політ, який тривав 15 діб, та провів 10 наукових експериментів з космічної ботаніки, що їх підготували вчені Національної академії наук України.

Реформи в освіті

У вересні 2017 р. Верховна Рада ухвалила Закон України «Про освіту». Новий закон є базовим – він розблоковує можливості для подальшого реформування сфери освіти, ухвалення законів «Про загальну середню освіту», «Про професійну освіту», «Про освіту дорослих», а також унесення змін до Закону України «Про вищу освіту». Закон «Про освіту» впроваджує трирівневу систему середньої освіти: початкова освіта – 4 роки, базова освіта – 5 років, профільна – 3 роки. Усього – 12 років. Трирічна старша школа буде ліцеєм академічного або професійного навчання. У професійній – школяр опановуватиме першу професію, а в академічній – поглиблюватиме вивчення окремих предметів з орієнтацією на продовження навчання у вищому навчальному закладі. Випускники академічних ліцеїв зможуть здобути ступінь бакалавра за три роки (за більшістю спеціальностей), а не за чотири. Старша школа зазнає найбільших змін, адже основна мета запровадження 12-річної освіти – зменшити навантаження на учня, надати йому право обирати предмети у старшій школі та запровадити профільну старшу школу. Навчальний 2018/2019 рік став визначальним для освіти України, оскільки розпочав перехід загальної середньої освіти на 12-річне навчання – стартувала Нова українська школа (НУШ). Нові освітні стандарти ґрунтуються на « Рекомендації Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя». Ключові компетентності – ті, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції та працевлаштування і які здатні забезпечити особисту реалізацію та життєвий успіх протягом усього життя. Новий Закон України «Про освіту» передбачає такі ключові компетентності: вільне володіння державною мовою;

математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість і фінансова грамотність; інші компетентності, передбачені стандартом освіти. Наскрізними вміннями є: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, уміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Література і мистецтво

Від кінця 80-х рр. 20 ст. відбувалася переоцінка суспільних ідеалів, зумовлена викриттям демагогічної сутності комуністичної ідеології та відновленням історичної пам’яті, що спричинило відхід більшості письменників від принципів соцреалізму. Справжньою легендою української культури кінця 80-х – початку 90-х рр. минулого століття, як визнають літературознавці, стала різнопланова творча діяльність літературного гурту «Бу-Ба-Бу», створеного у Львові 1985 р. поетами Ю. Андруховичем, В. Небораком та О. Ірванцем. Поява «Бу-Ба-Бу» засвідчила радикальне оновлення літературно-мистецького процесу в Україні, його демократизацію, свободу творчої самореалізації, звільнення від цензури. Критикуючи змертвілі догми радянської ідеології та культури соцреалізму, «бубабісти» кидали виклик не лише літературному, а й політичному офіціозові. Нові естетичні принципи втілено, зокрема, в романах Ю. Андруховича « Рекреації» (1992), «Московіада» (1993), «Перверзія» (1996) та Ю. Іздрика «Воццек & воццекургія» (1997). Започаткована «бубабістами» неформальна форма мистецької організації швидко набула поширення в інших творчих осередках. У 90-ті рр. виникло чимало літературних об’єднань, гуртів, які об’єднувалися навколо певних філософських настанов та естетичних принципів, засвідчуючи жанрове й стилістичне розмаїття: «Червона Фіра» (С. Жадан, І. Пилипчук, Р. Мельників), «Нова дегенерація» (І. Андрусяк, С. Процюк, І. Ципердюк) тощо

Літературна група, заснована у Львові 19 січня 1984 року. До складу групи входять Іван Лучук, Назар Гончар і Роман Садловський. Назва складається з початкових літер призвищ учасників: ЛУчук, ГОнчар, САДловський. Усі учасники групи народилися у Львові, в один рік закінчили Львівський університет 1986 р. Поетичний доробок, лугосадівців найпоказовіше представлений у канонічному корпусі їхніх поетичних текстів – книжковому виданні Лугосад: поетичний ар’єргард 1996, що складається з 3х частин: “ритм полюсів” лучука, “закон всесвітнього мерехтіння” гончара, “зимівля” садловського. Окремі вірші лугосадівців перекладені німецькою, польскою, білоруською, словацькою, болгарською, англійською, італійською мовами. Лугосадівці плекають естетичні знахідки українського бароко й українського модерну. Прикладом визнання лугосаду може служити залучення його поетичної творчості до програм вивчення сучасної української літератури у старших класах середньої школи та вищої школи гуманітарного профілю. І з відходом Назара Гончара, 21 травня 2009 року, Лугосад перейшов в історію літератури.

Розвивається українське образотворче мистецтво. Щодалі більше уваги привертають твори художників-концептуалістів. Вони намагаються сприймати світ ідей, а не саме тільки середовище довкола. Помітне місце в їхній творчості посідає інсталяція – просторова композиція, яка сконструйована з різних матеріалів і побутових предметів. Твори художників популяризуються на виставках, кількість яких неухильно зростає. Мистецькі галереї пропагують творчість талановитих митців. Збільшується кількість театрів, переважно завдяки появі популярних нині театрів-студій. Творча самостійність художніх колективів сприяє збагаченню тематики театрального мистецтва. Попри жорстку конкуренцію з телебаченням, театр не втрачає популярності. Від кінця 1980-х рр. новим змістом наповнювалося музичне мистецтво України, активізувалося музично-концертне життя. Популяризації української естрадної музики, авторської пісні сприяло проведення у вересні 1989 р. в Чернівцях фестивалю «Червона рута». У змаганнях брали участь відомі тоді гурти «ВВ» (соліст О. Скрипка), «Брати Гадюкіни» (соліст С. Кузьмінський), «Зимовий сад» (соліст А. Тищенко), «Кому вниз» (соліст А. Середа), «Сестричка Віка» тощо. На сучасній українській сцені популярна музика (поп-музика) представлена майже всіма музичними напрямами. З’являються нові яскраві виконавці, а вже відомі українські колективи створюють нові альбоми. Популярність серед публіки мають гурти ONUKA, «ДахаБраха», Dakh Daughters, Kozak System, «Бумбокс», KAZKA, «Океан Ельзи» та багато інших, які у своїй творчості активно експериментують з формою та виражальними засобами.

Події Революції Гідності, війна на сході України докорінно змінили український телевізійний та радіопростір: значно зменшився обсяг російськомовного контенту, поступившись місцем українському продуктові, і це спричинило розквіт української популярної музики. Нарешті за стільки років незалежності ефіри заповнили українськомовні гурти. У 2016 р. Верховна Рада ухвалила закон, що встановлює мовні квоти і регулює контент радіо в Україні. З листопада 2017 р. у радіоефірі має бути не менше 30 % пісень українською мовою. Унаслідок поширення новітніх інформаційно-комунікативних технологій змінилися форми споживання культурних досягнень громадянами. Кількість відвідувань театрів, кінотеатрів, концертних організацій, музеїв, бібліотек скоротилася порівняно з радянською добою. Культурна продукція масового вжитку тепер засвоюється переважно вдома – через інтернет, телебачення, радіомовлення тощо. Щороку в геометричній прогресії зростають обороти інтернет-торгівлі. Соціальні мережі дають змогу віртуально спілкуватися за інтересами. У всесвітній мережі викладено свіжі матеріали найавторитетніших паперових та онлайн-видань, які можна не тільки читати, а й коментувати, обмінюючись думками На світову арену вийшло українське образотворче мистецтво. Відомими за межами України стали художні полотна Андрія Антонюка, Івана Марчука, Віктора Гонтарова, творчість кераміста Петра Мося, скульптора Романа Петрука. їхні художні пошуки сприймаються неоднозначно: одні з них послідовно спираються на національні традиції, інші більше тяжіють до авангардистських відкриттів початку XX століття, видозмінених у руслі власного творчого бачення.