Культура, освіта, наука

Мовна політика

Важливим аспектом культурної політики є її мовний складник. Конституція
України визнає одну державну мову – українську. Перепис 2001 р. показав, що
вона є рідною для 67,5 % населення України. Суперечливість розв’язання мовного питання в Україні полягає не в тому, що для третини населення рідною
є російська мова.

У політичній боротьбі за роки незалежності проросійські політичні сили активно використовували гасло надання російській мові статусу другої державної.
На перший погляд, таке гасло не містить жодної небезпеки: третина населення послуговується російською мовою як рідною й нібито має підстави порушувати
питання в такій площині. Фактично ж реалізація цього гасла призведе до ліквідації статусу української мови як державної, оскільки розширення прав однієї
мови завжди відбувається через утиски прав іншої. Наслідком мовної політики попередніх історичних періодів стала неповнофункціональність національної
мови, тобто стан, коли національна мова функціонує не в усіх сферах суспільного життя. Надто це відчувається в інтернеті, у царинах книговидання, цифрових
технологій, бізнесу, масової культури. Подолання посттоталітарних деформацій можливе за умови розширення функціональних можливостей української мови, яка в Україні й досі потребує захисту і підтримки. Тому 25 квітня 2019 р. Верхов на Рада ухвалила Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»