Зміст

Вступ………………………………………………………………….3-4

Школа. Освіта………………………………………………………5-8

Всеукраїнська Академія Наук(ВУАН)…………………………9-10

“Розстріляне відродження”……………………………………10-12

Вступ

Назвати революційними культурні здобутки комуністичної доби було б помилковим. Передусім через сталінські репресії. Однією рукою режим розгортав культурне будівництво, створював умови для розкриття народних талантів і розвитку масової культури. Проте другою рукою тоталітарна держава знищувала таланти. Від репресій особливо страждала культурна еліта. Не менш важливим є і те, що комуністична влада ще з ленінських часів ставилася до культури вкрай прагматично. Вона цікавила її передусім як важіль зміцнення політичної влади. Більшовицький режим цілеспрямовано нищив надбання попередніх поколінь. Радянська держава намагалася обмежити внутрішній світ людини цінностями, які не суперечили комуністичній доктрині.

Школи. Освіта

У 1897 році в українських губерніях налічувалося 72 % неписьменних., а 1939 р. у віці до 50 років таких було лише 15 %. Такі великі зміни відбулися через документ Раднаркому, випущений у 1921 році, у якому зобов’язав всіх неписьменних навчити грамоти.

З 1924 р. почалася підготовка до запровадження чотирирічного обов’язкового початкового навчання дітей.

У липні 1930 р. ЦК ВКП(б) ухвалив постанову «Про загальне обов’язкове навчання».

У травні 1934 р. у країні запровадили єдину структуру загальноосвітньої школи трьох типів: початкова (чотирирічне навчання), неповна середня (семирічне) і середня (десятирічне).

Ще у 1924/25 навчальному році історію як навчальну дисципліну звели майже нанівець, оскільки почали працювати за комплексними програмами. Предметом вітчизняної історії вважали історію СРСР. На початок другої п’ятирічки в україномовних школах навчалося понад 80 % учнів. Це відповідало частці українців у складі населення республіки. Національні меншини мали свої школи – російські, єврейські, польські, німецькі, болгарські, молдавські, татарські тощо. Коли політику коренізації було припинено, у школах національних меншин почали викладати російською або українською мовами. У неросійських школах з 1938/39 навчального року запровадили обо в’яз кове вивчення російської мови. Передбачалося вивчати її з 2-го до 10-го класу. Так почалася русифікація української школи.

Всеукраїнська Академія Наук(ВУАН)

У червні 1921 року УАН була названа ВУАН, яка підпорядковувалася Наркомату освіти. ВУАН працювала у 1920-х рр. у складі трьох відділів: історико-філологічного, фізико-математичного й соціально-економічного. Держава цілком фінансувала Академію і контролювала виконання планових завдань. Держава цілком фінансувала Академію і контролювала виконання планових завдань. Держава цілком фінансувала Академію і контролювала виконання планових завдань. Кількість вищих навчальних закладів в Україні збільшилася з 19 в 1914/15 навчальному році до 129 в 1938/39, а чисельність студентів у них – відповідно з 27 до 124 тис.

“Розстріляне відродження”

У 20–30-ті рр. ХХ ст. українська культура дуже активно розвивалася, оскільки вперше за довгий час українська мова не заборонялася.

Радянська влада не ввела жорсткі репресії відразу ж після завоювання України, щоб:

• Щоб не було сильного опору населення новій окупаційній владі
• Виявити всіх прихильників УНР
• Дочекатися, щоб люди здали всю зброю після Революції

Розстріляне відродження – літературно-мистецький рух 20-30х рр., для якого характерне духовне піднесення, представників якого знищили.  Мистецтво у цей час сягнуло небувалого розквіту.

Комуністична партія почала розглядати літературу й мистецтво як одну з ділянок культурного фронту. Спочатку були заборонені літературні товариства. Під невблаганним пресом терору опинилися науковці, освітяни, діячі сфери культури.

Початком масового нищення української інтелігенції вважається травень 1933 року, коли 12—13 відбулися арешт Михайла Ялового і самогубство Миколи Хвильового. Під час боротьби з «націоналістичною контрреволюцією» знищено в концтаборах.

У жовтні 1937 року в урочищі Сандармох на півночі Росії було розстріляно 1111 в’язнів, серед яких було 130 українських письменників. Це було влаштовано  на честь 20-річчя Революції