Про десяткові дроби

З історії виникнення десяткових дробів

Десяткові дроби були відомі з давніх-давен. У деяких країнах Азії вони застосовувалися ще до нашої ери.
У XV ст. знання про десяткові дроби значно розвинув провідний учений найкращої на той час у світі Самаркандської астрономічної обсерваторії Аль – Каші.

У творі «Ключ до арифметики» (1427 р.) він дав правила дій над десятковими дробами. Десяткові дроби Аль – Каші зображав різними способами: цілу частину відокремлював вертикальною рискою або писав її іншим кольором, або надписував над цифрами назви розрядів.
Згодом десяткові дроби з’являються і в Європі. У 1585 році вийшла праця про десяткові дроби нідерландського інженера Симона Стевіна.
Кому, як знак дробовості, запропонував англійський математик Непер у 1617 році. Але ще раніше її застосовували німецький учений Кеплер та італійський астроном Маджіні.

Десятковий дріб складається з двох частин: ліворуч від коми — цифри цілої частини десяткового дробу, а праворуч — цифри її дробової частини. Їх називають десятковими знаками. Число 3,572 має три десяткові знаки
5, 7 і 2. Якщо знаменник дробової частини числа — розрядна одиниця 10, 100, 1000,…, то щоб записати це число десятковим дробом, роблять так:
1) записують цілу частину числа (вона може дорівнювати 0) і ставлять кому;
2) праворуч від коми записують чисельник дробової частини даного числа, якщо чисельник має стільки знаків, скільки нулів у знаменнику. Якщо ж у чисельнику менше знаків, ніж у знаменнику нулів, то після коми, перед цифрами чисельника, потрібно дописати таку кількість нулів, якої не вистачає.

Перевір свої вміння

Десяткові дроби. Запис десяткових дробів.

Перетворення звичайних дробів у десяткові.