Освіта, наука, література та мистецтво в радянській Україні
This free e-book was created with
Ourboox.com

Create your own amazing e-book!
It's simple and free.

Start now

Освіта, наука, література та мистецтво в радянській Україні

by

Artwork: Баликіна Тетяна

  • Joined Dec 2022
  • Published Books 3

Зміст

  1. Особливості культурно-освітнього процесу

  2. Розвиток науки

  3. Література та мистецтво

  4. Розвиток музичного, театрального мистецтва та кіно

  5. Церковна політика 

  6. Антицерковна політика 

2

Вступ

Одним із основних для радянської влади було гасло культурної революції. Газети щодня друкували короткі зведення про культурне будівництво, що розглядали як фронт – не менш важливий, ніж продовольчий, вугільний, металургійний тощо. Проте назвати революційними культурні здобутки комуністичної доби було б помилковим. Передусім через сталінські репресії. Однією рукою режим розгортав культурне будівництво, створював умови для розкриття народних талантів і розвитку масової культури. Підтримувана народом, ця діяльність була справді революційною за масштабами. Проте другою рукою тоталітарна держава знищувала таланти. Від репресій особливо страждала культурна еліта.

3

Особливості культурно-освітнього процесу

Культурна революція – форма подолання культурної відсталості, боротьба з неписьменністю, насадження соціалістичної культури, єдиної ідеології в СРСР.

Особливості розвитку культури в 30-ті рр.:

•жорсткий контроль із боку держави;

•ідеологізація всіх сфер культурного життя;

•чітка визначеність форм, стилів, жанрів, смаків;

•підпорядкованість смаку вождя та його оточення;

•основна мета: показати велич, «вічність» режиму та зміцнити культ вождя;

•репресії проти тих, хто своєю творчістю йшов урозріз із режимом.

 

4

Розвиток культури 

  1. Культурне будівництво розглядалось як один з фронтів соціалістичного будівництва, на якому необхідно було здійснити «революцію в умах трудящих». 
  2. Швидкими темпами створювалися умови для розвитку масової тоталітарної культури. Ця діяльність була революційною за масштабами й результатами та дістала назву культурної революції. 
  3. Культура розглядалася радянським керівництвом як важіль для зміцнення політичної влади, підґрунтя ідеології. Держава намагалася обмежити внутрішній світ людини тільки тими цінностями, які не суперечили комуністичній доктрині, діючи при цьому методами виховання, пропаганди й терору. До незгодних із генеральною лінією партії застосовувалися репресії. 
  4. Практично велася жорстока боротьба з діячами культури, які прагнули зберегти національні традиції. Для України це обернулося знищенням культурної еліти.
  5. Освіта, наука, література та мистецтво в радянській Україні - Підручник з Історії України (профільний рівень). 10 клас. Власов - Нова програма
5

Мета культурної революції 

  1. утвердження марксистської ідеології; 

  2. створення державної системи освіти; 

  3. забезпечення загального мінімуму освіти;

  4. формування соціалістичної інтелігенції;

  5. утвердження методу соціалістичного реалізму в літературі та мистецтві, розвиток науки й техніки.

    Соціалістичний реалізм – напрям у культурі; найбільшого поширення набув у СРСР , де вважався частиною офіційної ідеології. 

6

Наслідки культурної революції в СРСР:

7

Наслідки культурної революції в СРСР (УРСР): 

8
Реалізація принципу всеобучу потребувала нових шкільних приміщень, підручників, посібників, програм, кадрів учителів. При Раднаркомі УСРР було створено комітет сприяння всеобучу на чолі з В. Чубарем. У 1931 р. ЦК ВКП(б) прийняв постанову про те, що «початкова і середня школа повинна виховати покоління, здатне остаточно встановити комунізм». Учитель мав дотримуватися апробованих програм і текстів підручників. Особливо контролювалося викладання історії. Згідно з постановою ЦК ВКП(б) та РНК СРСР, предметом вітчизняної історії вважалася історія СРСР. Практично це була історія Росії з деякими відомостями про минуле інших національних республік. Історія України, як окремий навчальний предмет зникла. 

9

 

 

10

Русифікація освіти

У 1938-1939 навчальному році було запроваджене обов’язкове вивчення російської мови з 2 по 10 класи. Поступово російська мова стала основною навчальною дисципліною. Так посилилася русифікація, українська мова поступово виживається з системи освіти.

Русифікація – сукупність дій та умов,
спрямованих на зміцнення російської
національної переваги за допомогою
переходу чи переводу осіб неросійської
національності на російську мову.
11

Позитивні моменти в освіті

 

12

Негативні тенденції в освіті

13

Розвиток науки

14
Під жорстким пресом терору опинилися науковці в Україні. Причому утисків зазнавали не тільки вчені-суспільствознавці, яких карали за найменший відступ від марксизму, а й працівники технічних галузей. Незважаючи на це, окремі вчені й колективи досягли вагомих успіхів в галузі фізики, математики, електрозварювання, біохімії і медицини.

15

Література та мистецтво

30-ті роки були найтрагічнішими в новітній історії української літератури й мистецтва. Це десятиліття пройшло під знаком жорстокого переслідування діячів національної культури. Їх незмінно зараховували до складу сфабрикованих органами ДПУ «контрреволюційних націоналістичних організацій». 
Після прийняття у квітні 1932 р. постанови ЦК ВКП(б) «Про перебудову літературно-художніх організацій» були ліквідовані літературно-художні об’єднання і створено єдину Спілку радянських письменників України 1934 р. Відтоді літературний процес цілком підпадав під контроль партійних чиновників. До тих, хто не міг чи не бажав пристосовуватися, було вжито репресії.
16

 

 

 

 

17
За абсурдними звинуваченнями 1933 р. були репресовані О. Слісаренко, О. Досвітній, Остап Вишня. Наступного року розстріляли Г. Косинку, Д. Фальківського, О. Близька, К. Буревого. 1935 року потрапив за грати й загинув у таборах ГУЛАГу М. Зеров – один з найяскравіших письменників України післяжовтневого періоду. У 1937 р. розстріляли М. Семенка. З 259 письменників, що друкувалися в 1930 р., після 1938 р. залишилося лише 36. Загалом жертвами сталінських репресій стали близько 500 письменників, які жили і працювали в Україні. Це – четверта частина всіх репресованих літераторів СРСР у 20-50-ті роки. «Розстріляним українським відродженням» назвали дослідники 1922-1933 рр.

 

18

Розстріляне відродження – літературно-мистецьке покоління 20-х – початку 30-х рр. в Україні, яке дало високохудожні твори у галузі літератури, живопису, музики, театру і яке було знищене тоталітарним сталінським режимом.

Термін «розстріляне Відродження» вперше запропонував діаспорний літературознавець Юрій Лавріненко, вживши його як назву збірника найкращих текстів поезії та прози 1920-30-х рр. За це десятиліття (1921–1931) українська культура спромоглася компенсувати трьохсотрічне відставання й навіть переважити на терені вітчизни вплив інших культур, російської зокрема (на 1 жовтня 1925 року в Україні нараховувалося 5000 письменників).
Початком масового нищення української інтелігенції вважається травень 1933 року, коли 12– 13 відбулися арешт Михайла Ялового і самогубство Миколи Хвильового, у недоброї пам’яті харківському будинку «Слово».
Одним із прикладів терору є розправа з учасниками з’їзду кобзарів і лірників в 1934 р. У ЦК КП(б)У було висловлено думку, що кобза й бандура є класово ворожими інструментами, оскільки «орієнтують музичний фронт на часи гетьманів та козацької романтики».
Учасників з’їзду (майже 300 осіб) було заарештовано та розстріляно. Так радянська влада розправилася з тими, хто оспівував визвольну боротьбу українського народу й не хотів слідувати методу соціалістичного реалізму в мистецтві.
19

Образотворче мистецтво

Художники: Ф.Кричевський, М.Самокиш, К.Трохименко,В.Касіян, А.Петрицький
1936 р. – було заарештовано, а потім розстріляно М.Бойчука та його учнів

20

Театр

21

Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел.

«Виникла гаряча і гостра літературна дискусія між окремими літературними школами, групами, напрямками, організаціями та їхніми представниками… Ці питання були такі: про орієнтацію українського культурного (і літературного) розвитку (Європа чи Москва?); про українізацію пролетаріату; про роль української інтелігенції в українському культурному будівництві: теорія боротьби двох культур, національне відродження України і т. д. і т. п.
При обговоренні цих нових питань М. Хвильовий у своїх літературних памфлетах виявив яскравий націоналістичний ухил. Стало потрібне втручання партії в цю дискусію. На своєму пленумі в червні 1925 р. ЦК КП(б)У, обговорюючи націоналістичні ухили М. Хвильового і його прихильників, визнав їх помилковими, шкідливими, чужими ідеології партії і пролетаріату. І гостро їх засудив» (Є. Гірчак).
 
«З Лесем Курбасом ми зустрілися в травні 1935 р. на Медвежій горі: мені випало щастя працювати з ним в Медвежегорському театрі, так званому Центральному театрі ББК (Біломорсько-Балтійського каналу). […] Керівником театру призначили Курбаса. Він приїхав у
прекрасному англійському костюмі (в тім, в якому його забрали), гарний, сивий, стрункий, наповнений творчими мріями. Взявся ставити “Інтервенцію” Л. Славіна… Прем’єра не відбулася. Закінчилося все драматично. Саме напередодні генеральної репетиції Курбаса звільнили від керівництва театром…» (В.Цеханський).
22

Кінематограф

23

Церковна політика 

Антицерковна кампанія

Атеїзм 
Політичний курс правлячої більшовицької партії був спрямований на формування в суспільстві атеїстичного світогляду. За цих обставин традиційна для України громадська інституція – православна церква, єдина легальна організація, діяльність якої не вписувалася в рамки офіційної ідеології, відчувала на собі зростаючий тиск держави.
24

Антицерковна політика 

Мета : сформувати атеїстичний світогляд; вилучити церковні цінності на державні потреби.
Основний зміст :
  1. керівництво УАПЦ після гонінь було репресовано; в 1930 р УАПЦ заявила про самоліквідацію;
  2. ІІ п̕ятирічку Й. Сталін оголосив «безбожною п’ятирічкою», “п’ятирічкою знищення релігій”
    У 1934-1935 рр. розгорнулося здійснення плану масового нищення культових споруд. Жертвами цього варварства пам’ятки церковної архітектури України. Серед них Михайлівський Золотоверхий собор, церква Успіння Богородиці (Пирогоща) у Києві та багато інших. Тисячі культових споруд стояли пустками чи були перетворені на склади, кінотеатри, божевільні і навіть в’язниці. У середині 30-х років в Україні залишилося лише 9 % діючих церков
25

Основні події антицерковної політики радянської влади

26

Наслідки антицерковної політики:

Пануючий державний атеїзм посилював вплив на населення більшовицької партії, але разом з тим спричиняв глибокі моральні деформації в суспільстві, зростання бездуховності.

 

27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Титулка [Eлектронний ресурс]
https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/metodychni-rekomendaciyi/rozvytok-osvity-i-nauky-pid-chas-ukrayinskoyi-revolyuciyi-1917-1921-rokiv
  1. Освіта, наука, література та мистецтво в радянській Україні [Eлектронний ресурс]
https://navchannya-vdoma.webnode.com.ua/l/a10-klas-osvita-nauka-literatura-ta-mistetstvo-v-radyanskij-ukrajini/
  1. Розстріляне відродження [Eлектронний ресурс]
https://www.ourboox.com/create-edit-book/?book_ID=1436102&action=edit&updated=true

 

28
This free e-book was created with
Ourboox.com

Create your own amazing e-book!
It's simple and free.

Start now

Ad Remove Ads [X]
Skip to content