Джерела забруднення грунтів

підготувала Стефанюк Ксенія

ЗАБРУДНЕННЯ ҐРУНТІВ – надходження фізичних агентів, хімічних речовин й організмів, що змінюють властивості ґрунтів і порушують їхні функції.

Землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників.

Особливості їхнього забруднення визначаються тим, що ґрунти – це біокосне тіло природи:

 1) має структурні живу й неживу фази;

2) Основні забруднювачі ґрунтів.

Найпоширенішими полютантами є хімічні речовини:пестициди – отрутохімікати для боротьби з бур’янами (гербіциди), комахами (інсектициди), кліщами (акароциди), грибами (фунгіциди), для скидання листя перед збиранням врожаю (дефоліанти);

3) Види забруднень ґрунтів

• Найнебезпечніший вид забруднення ґрунтів – хімічне.

• Спостерігаються порушення біогеохімічного кругообігу азоту й нітрогенне забруднення ґрунтів.

• Біологічне забруднення, пов’язане із накопиченням (бактеріальні добрива), масовим розмноженням (хвороботворні бактерії, збудники мікозів, личинки комах-шкідників), розвитком (стадії гельмінтів), появою нових мікроорганізмів, порушенням складу біоти редуцентів.

4) Основні джерела забруднення ґрунтів.

• Сільське господарство, що широко використовує добрива і пестициди.

• Радіоактивні елементи можуть потрапляти в ґрунт і накопичуватися в ньому внаслідок викидів промислових підприємств, аварій на АЕС.

• Поблизу великих центрів чорної і кольорової металургії ґрунти забруднено сполуками важких металів.

• Автотранспорт є серйозним джерелом свинцевого забруднення.

• Теплоенергетика спричиняє появу сажі та незгорілих речовин, що викидаються в атмосферу.

2. НАСЛІДКИ АНТРОПІЧНОГО ВПЛИВУ НА ГРУНТИ

1) Зменшення площ земель, придатних для землеробства відбувається внаслідок:

• урбанізації,

• відведення земель під будівництво,

• транспортні мережі,

• водосховища,

• сміттєзвалища,

•  добування корисних копалин у відходах гірничодобувної промисловості.

2) Деградація ґрунтів – це поступове погіршення її властивостей, що супроводжується зменшенням вмісту гумусу і зниженням родючості.

3) Основними екологічними проблемами у відносинах «людина – ґрунт» є:

• ерозія ґрунтів – руйнування і знесення верхніх, найбільш родючих горизонтів ґрунту під дією вітру (вітрова ерозія), потоків води (водна), перевипасання (пасовищна), зрошення (іригаційна), оранки (агротехнічна);

• забруднення важкими металами – це потрапляння й накопичення в ґрунті металів у концентраціях, що є вищими від фонових. Це спричиняє зниження рН, зменшення кількості корисних бактерій (наприклад, бульбочкових бактерій або актиноміцетів), збільшення кількості хвороботворних грибів, зменшення кількості корисних ґрунтових комах, червів та ін.

3. ОХОРОНА ГРУНТІВ

• Найважливішим заходом збереження ґрунтів є правильне формування культурного агроландшафту.

• У кожній екосистемі має бути своє, науково обґрунтоване співвідношення між полем, лісом, луками, болотами, водоймами.

• Організація й дотримання сівозмін.

• Перехід на прогресивні форми обробітку землі, ефективні та легкі машини й механізми, скорочення повторного обробітку ґрунту, перехід на безплужний обробіток.

• Впровадження органічного (біологічного) землеробства без застосування отрутохімікатів і неякісних мінеральних добрив.

•  Застосування методу фіторемедіація. Цей метод полягає в тому, що рослинне коріння всмоктує пестициди й розкладає шкідливі речовини. Застосування фітотехнологій може не лише зменшити рівень забруднення довкілля стійкими органічними ксенобіотиками, а й повернути рекультивовані землі в систему землекористування та аграрного виробництва.

Для захисту ґрунтів від ерозій здійснюють лісомеліоративні (полезахисні смуги, насадження навколо ставків), гідротехнічні (водозатримувальні вали), агротехнічні (залуження багаторічними травами, скріплення