Культура 1920-1930 рр.

Внаслідок політики українізації, розпочатої в 20-х — на початку 30—х років ХХ ст., українська культура ще зазнавала піднесення.

Однак період національного піднесення був нетривалим.
Розгромивши суперників у боротьбі за владу, правляча верхівка на чолі з Й. Сталіним  вдалася до методів прямого насильства в побудові нового “соціалістичного” суспільства в СРСР.

Першою жертвою терору стало селянство. Колективізація супроводжувалася кампанією “ліквідації куркуля як класу”. Куркулями оголосили найпрацьовитіших і культурних господарів, які власною працею досягли добробуту і не виявили бажання вступати в колгосп.

Водночас почався наступ на творчу інтелігенцію, яка намагалася протидіяти становленню тоталітарного режиму. Десятки тисяч людей — від сільських бібліотекарів до видатних поетів і вчених — поклали свої голови на кон того національного відродження, що слушно назване розстріляним.

Іншим об’єктом сталінського наступу були школи. Систематичні перевірки вчителів стали буденним явищем, а звинувачення їх у націоналізмі й ворожій діяльності — масовими.

Головним осередком наукової діяльності в 30-х роках залишається ВУАН, президентом якої 1930 р. став О. Богомолець.

У результаті маніпуляцій виборами академіками крім таких вчених, як О. Богомолець, М. Вавілов, О. Палладій, Є. Патон, Д. Яворницький та інші, було обрано також партійних функціонерів: В. Затонського, Г. Кржижанівського, М. Скрипника, С. Семковського, В. Юринця, М. Яворського.

У результаті політичних процесів проти української науки сотні вчених були позбавлені роботи, близько 250 науковців заарештовані і відправлені на заслання.

З 1935 р. настала коротка перерва в репресіях. Офіційно вважалося, що науку звільнено від псевдовчених, а ВУАН очищено від “ворогів народу — агентів фашизму”.

Проте незважаючи на такі надзвичайно тяжкі умови розвиток науки не припинився:
Великих успіхів досягли вчені відкритого в 1928 р. у Харкові Українського фізико-технічного інституту (УФТІ).
У 1931—1932 pp. у ньому працював І. Курчатов, тут Л. Ландау написав класичну працю з кінетичної теорії плазми;

в 1932 р. група вчених у складі К. Синельникова, О. Лейпунського, А. Вальтера і Г. Латишева вперше здійснила штучне розщеплення ядра атома літію швидкими протонами.

Слідом за розгромом наукових кадрів удар було спрямовано на письменницькі організації й об’єднання.

Масові акції звинувачення розпочалися в 1933 р. арештом поета, прозаїка і драматурга М. Ялового

23 квітня 1932 р постанова ЦК ВКП «Про перебудову літературно-художніх організацій». Постанова навязувала єдиний творчий методу в літературі та мистецтві — метод соціалістичного реалізму.

Українська поезія, незважаючи на утиски, знаходить можливості реалізувати свій творчий потенціал, виходять друком:  “Вітер з України”, “Чуття єдиної родини“ П. Тичини; “Знак терезів”, “Літо“ М. Рильського; “Безсмертя”, “Батьки й сини” М. Бажана; “Червоні троянди”, “Люблю” В. Сосюри; “Героїчні балади ” Первомайського та багато інших.

Як зазначалося, постановою ЦК “Про перебудову літературно-художніх організацій” було ліквідовано численні мистецькі угруповання і на їх місці створено єдину Спілку радянських художників України. Тетяна Яблонська, радянський живописець, художник СРСР

Найпомітніші полотна 1930-их років “Кадри Дніпровуду” К. Трохименка

Найпомітніші полотна 1930-их років
“Переможці Врангеля” Ф. Кричевського

У 1933 р. було ліквідовано театр “Березіль”, а його артистів “розкинуто” по інших театрах

Багатьох видатних артистиів, було відправленно на заслання та розтріляно. Так, наприклад, Леся Курбаса було заарештовано і відправлено на Соловецькі острови, де було розстріляно в 1937р.

Великих успіхів досягли: Київський російський драматичний театр ім. Лесі Українки, Запорізький драматичний театр ім. М. Заньковецької, Сумський драматичний театр ім. М. Щепкіна, Харківський драматичний театр ім. Т. Шевченка та ряд інших. Наприкінці 30-х років засновано Чернігівський театр ім. Т. Шевченка

Політичні плакати 1930-их років

Плакати застосовувалися здавна – це досить потужний засіб агітації. За радянських часів плакати головним чином виконували політичні функції, закликаючи людей до різних дій.

Агітаційний плакат із закликом вступати у колгоспи в період колективізації.

Радянський агітаційний плакат, 1930 р.

Радянський агітаційний плакат, 1936 р.

Агітаційний плакат з закликом проганяти з колгоспів  куркулів.