Associative sketch

“Легенда українського народу”

Маруся Чурай- це образ з легенди,яка можливо жила на Полтавщині у 17ст, складаючи пісні, яких співала вся країна, а деякі з них співають і досі.

“Пісня, голос, і душа народу”.

На долю дівчини припадає багато випробувань, життя зрештою надламує її душу, вона ніби втрачає свій голос, втрачає здатність жити легко і радіти життю, але душевна чистота, прагнення кращого для свого народу залишається з Марусею до останніх днів.

“Митець свого часу”

Маруся Чурай- образ митця свого часу, який органічно зливається з образом України. Постать реальної дівчини з народу, обдарованої чарівним голосом і поетичним світосприйняттям, виростає до символу,ніби вбираючи в себе  духовний потенціал Вітчизни.

“Любов, вірність і душевна біль”

Маруся у любові самовіддана,але зради не прощає.Вона кохала гриця глибоко й щиро і заради його особистого щастя принесла себе в жертву. Та життя без коханого не мало для неї ніякого сенсу.

“Дівчина з легенди”

Маруся залишається живою, але душа її вмерла разом із коханим і похована разом із ним ,а тлінна оболонка довго на тім світі не затримається, бо тіло без душі ніщо.

Та вічно молодими залишаються її пісні, як і трагедія любові,вилити в них. Це саме та мить геніального осягнення,коли суто особисте, інтимне стає всезагальним, вселюдським, а краса душі і почуття сприймається на висотах національної культури.

Одна із багатьох і в той же час, одинока  Маруся Чурай… Дівчина з легенди.