Тарас Шевченко

Тарас Шевченко – поет

Вірші Тараса Григоровича Шевченка – це невичерпне джерело мудрості.

Вірші Тараса Григоровича Шевченка повинен знати кожен, адже “Кобзар” – це друга Біблія для українців.

Розгортаєш, і:

“Ну що б, здавалося слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, як їх почуєш…».

І слова Шевченка – справді особливі.

Не випадково він назвав свою першу збірку «Кобзар»,

бо саме ці народні співці були совістю народу,

хранителями його історії,

надихали людей на боротьбу, на добрі справи,

змушували замислитися над своїм життям.

«І мертвим і живим,

і ненародженим землякам моїм в Украйні

і не в Україні

моє дружнє посланіє»

є одним із найвизначніших творів Шевченка.

Його можна сприймати як мудрий заповіт великої людини.

У посланні Великий пророк віщує жахливі братовбивчі війни, коли народ не схоче більше терпіти лицемірство, а також картає українців за байдужість до власної історії, за порожні розмови та діяльність “псевдопатріотів”

Заповіт

Жоден вірш українською мовою не здобув такого широкого визнання серед у світі, як Шевченків “Заповіт”.

Твір пройнятий прагненням бачити прекрасну людину на прекрасній землі.

Поет вірить у те, що Україна стане незалежною,

люди прозріють, а брехню буде знищено.

І ми повинні виправдати його сподівання,

здолати всі труднощі на шляху нашої країни до щасливого майбутнього.

Хай його “Заповіт” стане нашим дороговказом.