“І не завадить нам ніхто волею напитись”
Copyright © 2023
“Може, я й наївний, але я вважаю, що зло не має перемагати. А Бог усе бачить. Тому рано чи пізно переможе добро.”
С. НІГОЯН
Революція Гідності залишила глибокий, визначальний і незабутній слід в історії. Не в прийнятих документах – папір все стерпить, не в прізвищах лідерів – вони змінювалися і будуть змінюватися. Її ідеали, надії й рішення разюче змінили нашу ментальність, розпочали і продовжують формувати нашу нову політичну ідентичність. Процес не завершено. Бо історія штука не скороспішна. Коли ж завершиться – будуть і правильні рішення, і справжні лідери.
Події Євромайдану
18 листопада 2013 року
На засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС вкотре не було прийнято остаточного рішення – чи підписувати Угоду про асоціацію з Україною на саміті у Вільнюсі 28-29 листопада. На той момент Київ виконав не всі умови для підписання Угоди.
Події Євромайдану
21 листопада
Цього дня Уряд Азарова оприлюднив рішення щодо призупинення процесу підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Ця Угода готувалася з 1998 року, її повинні були підписати на Вільнюському саміті 28 листопада. Проте, після таємної зустрічі Путіна та Януковича у Сочі, українська влада відмовилась від підписання.
Підняти людей на акції протесту допомогли соціальні мережі. Twitter і Facebook швидко рознесли інформацію про громадські акції. Першими вийти на Майдан Незалежності запропонували журналісти «5 каналу» Інна Неродик і Ольга Сніцарчук. Але найбільший ефект справив пост у Facebook журналіста Мустафи Найєма. «Зустрічаємось о 22:30 під монументом незалежності. Вдягайтесь тепло, беріть парасолі, чай, каву, хороший настрій та друзів», – написав Найєм. Незабаром на Майдані Незалежності зібралося близько 1,5 тис. осіб.
Тодішня влада моментально відреагувала на спротив громадян. Окружний суд Києва постановив заборонити під час проведення мирних масових акцій встановлювати малі архітектурні форми у вигляді наметів, кіосків, навісів, у тому числі тимчасових та пересувних, із 22 листопада 2013 року по 7 січня 2014 року на Майдані Незалежності, вулиці Хрещатик та Європейській площі.
Наступного дня на мітингу в Києві зібралося вже близько 5 тис. осіб. І саме тоді пролунало гасло «Україна – це Європа!» Подібні акції пройшли у Львові, Вінниці, Одесі, Миколаєві, Донецьку, Сумах, Харкові та майже в кожному іншому обласному центрі України
Події Євромайдану
24 листопада
На Майдані у Києві зібрався найбільший мітинг опозиції за період президентського правління Януковича, за різними оцінками туди прийшли від 60 до 150 тисяч чоловік.
На Євромайдані вимагали відставки Азарова, скасування рішення Уряду про відмову від асоціації ЄС, підписання Угоди про асоціацію на саміті у Вільнюсі, звільнення з ув’язнення Юлії Тимошенко. Водночас звернулися до країн Заходу із закликом запровадити персональні санкції проти Януковича та представників його влади. Мітинги з аналогічними вимогами пройшли в Харкові, Львові, Луганську, Вінниці, Донецьку, Кривому Розі, Сумах та Чернівцях.
Події Євромайдану
28 листопада
Цього дня «Партія регіонів» зібрала людей на Європейській площі, аби показати підтримку дій президента народом. Однак, з анонсованих 50 тисяч людей їм вдалось зібрати лише 10.
В цей же час на Майдані громадські активісти і лідери опозиційних партій ухвалили спільну резолюцію з вимогою відставки Януковича «за зраду українського народу».
Події Євромайдану
29 листопада
Цього дня українські студенти організували «живий євроланцюг» між Києвом та Перемишлем. Довжина цього маршруту становила 625 кілометрів.
Події Євромайдану
30 листопада
У ніч з 29 на 30 листопада 2013 року на Майдані Незалежності спецпідрозділ «Беркут» жорстоко розігнав мітингувальників.
В результаті наступу силовиків десятки людей було жорстоко побито, серед них багато студентів. Беззахисні люди втікали від озброєних бійців «Беркуту» до Михайлівського собору, щоб уникнути побиття.
Жорстоке побиття студентів на київському Майдані приголомшило не тільки українців, але й світову спільноту. Події 30 листопада стали переломним моментом в українських протестах кінця 2013 року, змістивши акцент протестів із проєвропейського на антиурядовий, а також додавши їм масовості. Наступного дня на Майдані вже звучало – «Ката на нари» і «Януковича на йолку».
Події Євромайдану
1 грудня
Цього дня у Києві пройшов один із найвелелюдніших мітингів Революції Гідності. Опівдні колона мітингувальників рушила з Михайлівської площі вулицею Володимирською до парку Шевченка, а звідти у бік Хрещатика, потім пройшла Бессарабською площею і попрямувала до Майдану Незалежності. За різними даними, того дня у Києві мітингували близько півмільйона осіб. Міліція, яка заблокувала напередодні підступи до Майдану Незалежності, відступила.
Заходи відвідали європейські дипломати: віце-президент Європарламенту Яцек Протасевич, колишній глава Європарламенту Єжи Бузек та колишній глава польського уряду, лідер партії «Закон і справедливість» Ярослав Качинський.
Разом з тим, цього дня мітингувальники зайняли будівлю КМДА та Будинок профспілок – там розташувався Штаб національного опору.
Поки на сцені Майдану Незалежності виступали політики, частина учасників акції намагалася штурмувати Адміністрацію президента. Крім кулаків та палиць у хід пішли бруківка, цепи і, навіть, трактор, яким намагались таранити кордони силовиків. Саме на цей трактор піднявся Петро Порошенко, закликаючи припинити провокації. «Беркут» відбив штурм, застосувавши світлошумові гранати і сльозогінний газ. Потім бійці почали переслідувати нападників. «Беркут» діяв максимально жорстоко і бив усіх, хто траплявся на шляху.
Близько п’ятої вечора на Банкову прийшли Віталій Кличко, Петро Порошенко, Олег Тягнибок та стали між радикалами і міліцією, намагаючись заспокоїти обидві сторони. Парламентська опозиція пізніше назвала нападників на міліцію провокаторами і заявила про свою непричетність до цього нападу, поклавши відповідальність на «штурмовиків-провокаторів» Дмитра Корчинського.
1 грудня розпочав свою діяльність і Автомайдан – співтовариство автомобілістів, які підтримували Євромайдан. Ввечері колона приблизно з 300 автомобілів спробувала проїхати до президентської резиденції «Межигір’я», проте по дорозі в село Нові Петрівці їм перегородили шлях 4 автобуси спецпідрозділу «Беркут».
Разом з тим 1 грудня акції протесту відбулися в багатьох містах країни. Наймасовіший протест був у Львові – близько 40 тисяч осіб. У Луцьку протестували понад 8 тисяч, у Тернополі – понад 5 тисяч, у Чернівцях – близько 5 тис. Акції також відбулися у Рівному, Харкові, Дніпропетровську, Хмельницькому, Одесі, Вінниці, Ужгороді, Кіровограді, Донецьку, Луганську, Житомирі.
Події Євромайдану
8 грудня
В цей день у Києві відбувся так званий «Марш мільйона». На віче на Майдані Незалежності зібралися, за різними оцінками, від 500 тисяч до 1 мільйона людей.
Майдан був заповнений ущерть, і це без урахування інших центральних вулиць міста. Зі сцени виступали як політичні, так і культурні та духовні діячі. Було оголошено про намір блокувати урядові будівлі та встановлювати наметові містечка на вулицях урядового кварталу. Опозиція дала тодішньому президенту Януковичу 48 годин для виконання вимог Майдану і пообіцяла блокувати його резиденцію у Межигір’ї.
Увечері активісти «Свободи» повалили пам’ятник Леніну на бульварі Шевченка біля Бессарабки в Києві. На постаменті встановили державний прапор України та червоно-чорний прапор ОУН-УПА.
Разом з тим, на Майдані було сформовано 15 загонів цивільної самооборони, які назвали «сотнями».
Події Євромайдану
1 січня 2014 року
В Новорічну ніч на Майдані зібралося кількасот тисяч люду. Рівно опівночі вони заспівали Гімн України, тримаючи в руках ліхтарики та мобільні телефони. На сцені разом з усіма співали гімн Руслана, лідери опозиції Петро Порошенко, Арсеній Яценюк, Віталій Кличко, Юрій Луценко, народні депутати, а також координатори Євромайдану.
Події Євромайдану
16 січня
Цього дня у 2014 році Верховна Рада України ухвалила пакет законів, які дістали назву «диктаторських законів 16 січня». Вони були проголосовані з порушенням регламенту, і стосувалися обмеження свобод громадян.
Події Євромайдану
19 січня
Цього дня протистояння на Майдані з мирної фази перейшло в силову.
Кількасот тисяч людей, обурених прийняттям «диктаторських законів» 16 січня, зібралися на народне віче. Незважаючи на численні заклики лідерів опозиції до продовження мирного протесту, багатотисячна колона пішла до Верховної Ради, однак зіткнулася із кордоном «Беркуту» на вулиці Грушевського.
Почалися сутички, які тривали усю ніч. Під час протистояння мітингувальники закидали міліцію бруківкою, фаєрами, «коктейлями Молотова».
При цьому були спалені шість автобусів і вантажівок правоохоронців. «Беркут» використовував проти демонстрантів шумові гранати і гумові кулі, а також водомет.
Події Євромайдану
22 січня
На Майдані загинули перші активісти – вірменин Сергій Нігоян, білорус Михайло Жизневський.
Водночас Роман Сеник із Львівщини отримав важкі поранення і помер у лікарні 25 січня.
Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур львів’янина Юрія Вербицького, якого викрали невідомі просто з лікарні напередодні.
Після цих подій керівництво США та представники Євросоюзу вперше заговорили про санкції проти тодішнього керівництва України
Події Євромайдану
28 січня
Прем’єр-міністр Микола Азаров подав у відставку. Верховна Рада провела засідання, на якому переважною більшістю голосів анулювала 9 з 12 «диктаторських законів»
Події Євромайдану
18-20 лютого
Вранці 18 лютого демонстранти пішли до Верховної Ради, де депутати мали розглянути зміни до Конституції України. Однак канцелярія парламенту відмовлялася реєструвати цей документ, що викликало обурення серед мітингувальників і призвело до сутичок з силовиками
Протягом 18 лютого в ході зіткнень протестуючі були відтіснені до Майдану, понад 20 людей було вбито з вогнепальної зброї.
19 лютого демонстранти утримували позиції на Майдані, тоді як силовики почали підготовку до «антитерористичної операції». Проти демонстрантів з боку вулиці Інститутської були застосовані 3 водомети, було підтягнуто БТРи. Близько 22 години загорівся Будинок профспілок, де в той час розташовувався штаб євромайданівців та перебували поранені. За офіційними даними на пожежі загинули дві людини, 41 врятовано. Пожежу змогли загасити тільки 20 лютого вранці. Тим часом переговори лідерів опозиції з тодішнім президентом Януковичем знову не дали результатів.
20 лютого протестувальники перейшли в контрнаступ, і, незважаючи на значні втрати, змогли зайняти Український Дім, Жовтневий палац і відтіснити силовиків до урядового кварталу.
Разом з тим, на дахах будівель навколо Майдану розташувалися снайпери, які відкрили прицільний вогонь по майданівцях.
Проти активістів діяли не тільки силовики, а й спеціально набрані бандити – «тітушки».
Загалом з 18 по 21 лютого на Майдані загинули понад 100 осіб. Всіх їх згодом назвуть «Небесною Сотнею»
Події Євромайдану
21 лютого
Парламент абсолютною більшістю голосів (386) схвалив у цілому Закон «Про відновлення дії окремих положень Конституції України 2004 року». Крім того, схвалено Закон «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України». Разом з тим, Рада імплементувала до національного законодавства положення статті 19 Конвенції ООН проти корупції, згідно з якими була декриміналізована стаття, за якою було засуджено Юлію Тимошенко. Наступного дня вона була звільнена.
У ніч з 21 на 22 лютого Віктор Янукович з найближчим оточенням покинув країну.
Цього ж дня Верховна Рада України, Адміністрація Президента, Кабмін та МВС перейшли під контроль і охорону Майдану.
Події Євромайдану
23 лютого
Народні депутати 328-ма голосами ухвалили постанову «Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів Президента України». Вибори призначили на 25 травня 2014 року.
Небесна Сотня
Сергій Нігоян
Михайло Жизневський
Роман Сеник
Олександр Бадера
Володимира Кіщука
Сергія Шаповала
Ігоря Сердюка
Сергія Дідича
Андрія Корчака
Артем Мазур
Василя Шеремета
Віктора Прохорчука
Володимира Наумова
Іван Наконечний
Анатолій Нечипоренко
Антоніну Дворянець
Зураба Хурцію
Яковом Зайком
Валерій Брезденюк
Сергій Бондарев
Василь Прохорський
Олександр Плеханов
Олександра Капіноса
Андрій Черненко
Віктор Орленко
Володимир Кульчицький
Віктора Швеця
Володимира Бойківа
Віталій Васільцов
В’ячеслав Веремій
Юрій Сидорчук
Дмитро Максимов
Володимира Топія
Олександра Клітинського
Юрій Пасхалін
Людмила Шеремет
Олександр Балюк
Георгій Арутюнян
Богдан Вайда
Ігор Пехенько
Віталій Смоленський
Максим Шимко
Богдан Сольчаник
Андрій Саєнко
Віталія Коцюбу
Олексія Братушку
Богдана Ільківа
Василь Мойсей
Василь Аксенин
Іван Тарасюк
Ігор Дмитрів
Андрія Дигдаловича
Назар Войтович
Іван Бльок
Сергій Байдовський
Андрій Мовчан
Сергій Кемський
Микола Дзявульський
Валерій Опанасюк
Анатолій Корнєєв
Сергій Бондарчук
Ігор Костенко
Олександр Щербанюк
Едуард Гриневич
Олег Ушневич
Анатолій Жаловага
Володимир Жеребний
Роман Варениця
Роман Точин
Юрій Паращук
Ігор Ткачук
Володимир Зубенко
Іван Пантелєєв
Устим Голоднюк
Роман Гурик
Євген Котляр
Микола Паньків
Олександр Царьок
Володимир Чаплінський
Йосип Шілінг
Віктор Чміленко
Олександр Храпаченко
Леонід Полянський
Володимира Мельнічука
Ігор Бачинський
Дмитра Чернявського
Павло Мазуренко
Тарас Слободян
Віктор Хомяк
Сергій Синенко
Іван Городнюк
Віктор Чернець
Андрій Цепун
Максим Горошишин
Олександр Подригун
Ольга Бура
Петро Гаджа
Богдан Калиняк
Давид Кіпіані
Михайло Костишин
Дмитро Пагор
Андрій Позняк
Василь Сергієнко
Пісні, які пов’язані з подіями Євромайдану
Пісні, які пов’язані з подіями Євромайдану
Вірш, який пов’язаний з подіями Євромайдану
Казав чоловік: мені не бачити сонця,
І дітей зустріну лиш біля могили.
У тілі моєму – свинець і стронцій¸
Але смерть мене не зупинила.
Його питали: якого чорта?!
Чому тобі не сиділось вдома?
Ти ж ніби людина другого сорту,
Тебе ж роками борола втома?
А він на це: страх пече і душить,
І від безсилля мене все боліло.
Крім зброї, у нас є мрії і душі.
Людина складається не тільки з тіла.
Режим стріляє в потилиці й спини,
Убивають людей мисливські гвинтівки
А все, що ми можем – палити шини.
Україна бере початок з бруківки.
Цвітуть на Майдані смерті тюльпани,
Тріпочуть на вітрі криваві знамена,
Вогонь облизує трупи і рани.
Україна бере початок із мене.
І знов питали: як снайпер поцілив,
Як куля знайшла тебе в тьмі вечоровій?
Він відповідав: Я приїхав із Сміли.
В мене серце світиться від любові.
Я не був героєм і хотів лише жити,
Але пульс зупинився від пострілу ката.
Навіть мертвим я не покину битву,
Я й з неба вам буду допомагати.
Лиш не зупиняйтесь, вставайте, боріться,
Не може тривати вічно облога!
Нас не зупинить жодна міліція,
Єдиний наш вихід – це перемога!
Андрій Любка, 20.02.14
Використані джерела
https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2122489-revolucia-gidnosti-zgadajmo-golovne.html
https://uk.wikipedia.org/wiki/Нігоян_Сергій_Гагікович
https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2122489-revolucia-gidnosti-zgadajmo-golovne.html
Published: Feb 20, 2023
Latest Revision: Feb 20, 2023
Ourboox Unique Identifier: OB-1420867
Copyright © 2023
Skip to content