Comments (0)

Термінологічний і хронологічний довідник з історії України by Кабацкова Алла - Ourboox.com

This free e-book was created with

Create your own amazing e-book!
It's simple and free.

Start now

Термінологічний і хронологічний довідник з історії України

by Кабацкова Алла

Joined Feb 2023
Published Books 1

Державний навчальний заклад

“Золотоніський професійний ліцей”

Кабацкова Алла Миколаївна

викладач суспільних предметів

спеціаліст вищої категорії, викладач-методист

Тема, над якою працюю:

Підвищення мотивації та інтересу здобувачів освіти до вивчення історії шляхом впровадження на уроках інформаційно-комунікативних технологій

Назва матеріалу:

Термінологічний і хронологічний довідник з історії України

Анотація.

Історія – це, передусім, факти та події. Знання історичних термінів, понять, хронології основних подій і фактів має особливе значення при вивченні історії України різних періодів.

Довідник охоплює період історії України початку XX століття (1914-1945 рр.). Теми відповідають навчальній програмі для загальної середньої освіти з історії України 10-11 класів, рівня стандарту, що затверджено МОН України 03.08.2022.

Довідник містить покликання на відеоресурси, тестові завдання, публікації,

які створені на платформах – znohistory.ed-era., zno.academia.in., test.izno., uahistory., youtube. Використані ресурси дають більше можливостей поглибленого вивчення та опануванняісторичного матеріалу визначених тем курсу історії України.

Довідник розроблений для викладачів та здобувачів освіти при підготовці до уроків, до олімпіад, ДПА, ЗНО/НМТ з історії України та для усіх, хто цікавиться та вивчає історію України.

Обсяг матеріалу: 66 сторінок

Матеріали схвалені педагогічною радою ДНЗ “Золотоніський професійний ліцей”, протокол №7 від 13.02. 2023

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА………………………………………4

Основні поняття та терміни
Хронологія основних подій
Відеоматеріали до теми

Теми з історії України початку XX століття

(1914-1945 рр.):

Україна в роки Першої світової війни……………5-13

Українська революція…………………………………14-22

В боротьбі за українську незалежність…………23-34

Україна у складі тоталітарної імперії – СРСР………………………………………………………….35-46

Західноукраїнські землі в міжвоєнний період………………………………………………………..47-54

Україна в роки Другої світової війни…………… 55-64

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………..65

ПЕРЕДМОВА

Кожен, хто вивчає історію України, вражений тим обсягом навчального матеріалу, який необхідно засвоїти. І це дійсно так, адже історія невичерпна. Можна довго і ретельно досліджувати якусь тему, прочитавши різноманітні навчальні та наукові видання, а на вивчення решти матеріалу просто не вистачить часу. У запропонованому довіднику міститься базовий необхідний матеріал, без засвоєння якого розуміння історії України є неможливим. Варто підкреслити, що історія – це, по суті, своєрідний текст, оповідання, яке запам’ятовується лише за умови його розуміння. А для розуміння історичного тексту необхідно володіти професійною мовою історії, яка складається, перш за все, з дат, понять та історичних подій. Тобто, засвоївши основну хронологію подій, базову історичну термінологію, а також необхідну інформацію про визначні історичні події, кожен зможе легко розуміти історичні тексти.

Термінологічний і хронологічний довідник з історії України покликаний допомогти здобувачам освіти у систематизації, повторенні та актуалізації вивченого історичного матеріалу; дає можливість глибше зрозуміти історію України, викликати зацікавленість, розбудити творчу думку, допомогти включитись у творчий навчальний процес засвоєння історії, моделювати логічні взаємозв’язки історичних категорій та понять. У виданні у стислій формі представлено теоретичні відомості та різноманітні словниково-довідкові матеріали з історії України початку XX столття.

У довіднику вміщено (майже до кожної теми, згідно з програмою) історичний матеріал, покликаний допомогти здобувачам освіти подолати труднощі, які постають під час засвоєння навчального матеріалу. Головним принципом викладу матеріалу є якнайширше охоплення і стисле розкриття понять і термінів, їх змісту і значень, використовуваних сучасною наукою, на матеріалах і прикладах з історії України. Також до кожної теми є перелік посилань, по яких можна перейти і отримати додаткову, більш поширену інформацію, а також відеоматеріали та тестовий контроль.

Пропонований матеріал призначено для самостійної підготовки здобувачів освіти до уроків, олімпіад, ДПА та ЗНО/НМТ з історії України. Він укладений відповідно до чинної програми з історії України та чинної програми ЗНО/НМТ.

Довідник має універсальний характер, тому його можуть використовувати викладачі — під час проведення уроків очної та дистанційної форми, а також здобувачі освіти — для повторення програмового матеріалу та поглиблення знань з історії України.

Тема: Україна в роки Першої світової війни

1. Основні поняття та терміни

Перша світова війна – глобальний збройний конфлікт, який відбувався перш за все в Європі від 28 липня 1914 по 11 листопада 1918 року, під час неї загинуло понад дев’ять мільйонів солдат і цивільних жителів, конфлікт мав вирішальний вплив на історію XX століття.

Україна у Першій світовій війні – у Першій світовій війні назва «Україна» використовувалася лише як загальнонаціональна назва території українського народу, які входили до складу Російської імперії (Наддніпрянщина, Слобожанщина, Донецьк, Таврія, Крим) та Австро-Угорської монархії (Закарпаття, Галичина, Буковина, Поділля), але події ПСВ послабили вплив режимів імперій на етнічних українців і цим самим дали поштовх до українського державного та національного відродження.

«Українське питання» – це вагома причина подій ПСВ в Україні, маючи багатий економічний потенціал і вигідне географічне положення, будучи розірвана між Російською та Австро-Угорською імперіями, Україна опинилися в епіцентрі міжнародної політики, активні учасниці якої прагнули використати українську землю й український народ у власних інтересах, найбільш активно плани щодо майбутніх територіальних надбань за рахунок українських земель розробляли уряди Російської та Австро-Угорської імперій, мала надії щодо панування на теренах України й Німеччина.

Військово – політичні блоки ПСВ – союз або угода держав з метою спільних дій для досягнення політичних, економічних і військових цілей; в роки ПСВ були блоки Троїстий союз – військово-політичний блок Німецької імперії, Австро-Угорської імперії та Королівства Італія, який утворився в 1879-1882 рр. і був спрямований проти Французької республіки, Російської імперії та Великої Британії та Антанта — військово-політичний союз Великої Британії, Франції та Росії, який сформувався впродовж 1904-1907 рр. для боротьби з Троїстим союзом; українці ж були мобілізовані до лав російської армії близько 2 млн. українців, а до складу австро – угорської армії близько 320 тис. українців.

Братовбивчий характер війни – ПСВ стала тяжким випробуванням для українського народу, через територію України проходила лінія фронту, яка розділяла не тільки ворожі армії, але й український народ на дві частини, що воювали в арміях противників – Росії, з одного боку, і Австро-Угорщини – з іншого; війна набула братовбивчого характеру, українці вимушені були вбивати один одного заради інтересів двох імперій, на фронтах ПСВ загинуло понад 10 млн. чол., близько 20 млн. повернулися пораненими та покаліченими.

Українські січові стрільці (УСС, усуси), Український добровольчий легіон –українське національне військове формування в складі австро-угорської армії, сформоване з добровольців у Львові 6 серпня 1914 року, що приймало участь у воєнних діях ПСВ проти російської армії на території західноукраїнських земель.

Галицька битва – стратегічна наступальна операція, проведена 18 серпня – 21 вересня 1914 року у ході ПСВ військами російського Південно-Західного фронту, метою якої був розгром австро-угорських військ і оволодіння Галичиною.

Горлицька битва – наступальна операція німецьких і австро-угорських військ під час ПСВ, проведена з 2 по 10 травня 1915 року, що була частиною стратегічного плану німецького командування на 1915 рік з розгрому російської армії.

Брусиловський прорив – наступальна операція російської армії Південно-Західного фронту проти австро-угорських і німецьких військ у роки ПСВ, проведена чотирма російськими арміями під командуванням генерала О. Брусилова з 4 червня до 20 вересня 1916 року на фронті від Луцька до Чернівців.

Головна українська рада (ГУР) – міжпартійна організація, створена 1 серпня 1914 року у Львові, її засновниками були українські національно-демократична, радикальна, соціал-демократична партії, голова – Кость Левицький; програма Головної Української Ради передбачала такі основні завдання: вироблення загального напряму української політики, вирішення національно-політичних справ у зв’язку з війною, виступ у ролі єдиного політичного представника галицьких українців на міжнародному рівні, формування національного війська, головною політичною вимогою організації було виборення державної самостійності України.

Союз визволення України (СВУ) – самостійницька українська політична організація, створена 4 серпня 1914 року у Львові українськими політичними емігрантами-наддніпрянцями, членами УСДРП, УСДС та українськими есерами; СВУ виступав за відокремлення України від Росії та створення на її землях конституційної монархії під протекторатом Австрії, представляли інтереси українців перед Австро-Угорщиною, Німеччиною та ішими європейськими державами.

2. Хронологія основних подій

1914 р., 19 липня (1 серпня) — оголошення Німеччиною війни Росії. Початок Першої світової війни (тривала до 11 листопада 1918 р.)
1914 р., 1 серпня (за новим стилем) — створення у Львові Головної української ради на чолі з Костем Левицьким, яка об’єднала керівництво політичних сил Галичини. Виступила з ініціативою створення окремих українських військових загонів в австрійській армії
1914 р., 4 серпня (за новим стилем) — створення у Львові Союзу визволення України на чолі з Дмитром Донцовим, що ставив за мету досягнення державної самостійності України через поразку Росії у світовій війні
1914 р., 5 (18) серпня — 8 (21) вересня — Галицька битва. Загарбання російськими військами Галичини та Буковини
1914 р., кінець серпня (за новим стилем) — згода австрійського уряду на створення УСС
1914 р., 25 вересня (за новим стилем) — перші бої УСС поблизу Сянока (в Карпатах, захист Ужоцького перевалу). Перший командир УСС — Михайло Галущинський
1914 р., вересень — початок репресій російської окупаційної адміністрації в Галичині
1914 р., 18 вересня (1 жовтня) — ув’язнення російською окупаційною владою митрополита Андрея Шептицького, заслання у Суздаль, де він перебував до Лютневої революції в Росії
1914 р., жовтень — заява Ради ТУП про нейтральну позицію у війні

1915 р., 9 (22) березня – капітуляція австро-угорського гарнізону фортеці Перемишль
1915 р„ 29 квітня — 2 травня (за новим стилем) — бої на горі Маківці, в яких відзначилися УСС. Справжнє бойове хрещення січових стрільців
1915 р., 19 квітня (2 травня) — початок контрнаступу німецько-австрійських військ у Галичині. Відступ російських військ з Галичини, Буковини та частини Волині
1915 р., 1 травня (за новим стилем) — реорганізація ГУР у Загальну українську раду, що мала представляти всі національні політичні сили
1915 р., середина вересня — зупинення австро-німецького контрнаступу російськими військами
1916 р., 22 травня — 31 липня (4 червня — 13 серпня) — російський наступ військ Південно-Західного фронту (Брусиловський прорив), у ході якого було зайнято значну частину Галичини, Волині та Буковини
1916 р., 29-30 вересня (за новим стилем) — бої УСС на горі Лисоня поблизу Бережан
1916 р.; грудень — декларація ТУП «Наша позиція», в якій висловлювалося негативне ставлення до світової війни, висувалося гасло демократичної автономії України
1917 р., 18-21 червня — невдалий наступ російських військ на Південно-Західному фронті, великі людські втрати та відступ з Галичини й Буковини

3. Відеоматеріали до теми

Історія України в історіях. Лекція. Україна в роки Першої світової війни.

https://znohistory.ed-era.com/m4/l20

Тренувальні тести з історії України.

Україна в роки ПСВ.

http://zno.academia.in.ua/mod/book/view.php?

id=3521

20 кроків до мрії. Українські Січові Стрільці.

https://www.youtube.com/watch?v=cGHf8unqTEM

Тема: Українська революція

1. Основні поняття та терміни

Лютнева революція 1917 року в Росії – революційні події лютого-березня 1917 року, які були спричинені соціально-економічною, військовою та політичною кризами в Російській імперії в роки ПСВ; наслідком революції стало повалення самодержавства, створення рад і формування Тимчасового уряду.

Українська революція 1917–1921 років – розпочалася в умовах революційних потрясінь, які охопили Російську імперію у березні 1917 року, її рушієм був український народ і його політична еліта, що вели національно-визвольну боротьбу за відновлення своєї державності.

Етапи Української революції – доба УЦР, створення УНР березень 1917 – квітень 1918 рр.; доба Гетьманату – від державного перевороту 29 квітня 1918 року до повалення гетьманського правління 14 грудня 1918 року; доба Директорії УНР – від середини грудня 1918 року до листопада 1920 року.

Тимчасовий уряд – російський уряд від лютневої революції 27 лютого 1917 року до більшовицького перевороту 25 жовтня 1917 року, складений з членів конституційно-демократичної, соціалістів-революціонерів і соціал-демократичної партій, голова О. Керенський; повинен був керувати Росією до скликання Установчих зборів, які визначать форму її державного ладу.

Українська Центральна Рада (УЦР) – 4(17) березня 1917 року у Києві було сформовано Українську Центральну Раду, як представницький орган українського народу та національного руху в Україні з початком Української революції, визначено політичну та державну структуру влади, головою УЦР став М. Грушевський; після проголошення УНР стала першим парламентом в Україні.

Універсали УЦР– нормативні акти Української Центральної Ради, що видавалися протягом 1917–1918 років і стали важливим елементом розбудови національної державності України; було видано чотири Універсали; першим Універсалом заявлено про українську автономію в складі демократичної (немонархічної) Росії, останнім проголошено незалежність України.

Мала Рада– орган УЦР, створений у квітні 1917 року, який діяв між її пленарними засіданнями; Мала Рада мала здійснювати підготовчі та законодавчі функції між сесіями УЦР, на засіданнях обговорювалися і готувалися проєкти рішень найважливіших політичних, економічних та військових питань, що затверджували на сесіях УЦР.

Генеральний Секретаріат – виконавчий орган УЦР, що діяв з 15 (28) червня 1917 року до 9 (22) січня 1918 року, за визначенням УЦР “вищий революційний орган українського народу”, головою якого був В. Винниченко, уряд вирішував внутрішні, фінансові, продовольчі, земельні, міжнаціональні справи УНР.

Українська Народна Республіка (УНР)– українська держава зі столицею в Києві, яка в 1917-1921 роках контролювала території центральної, східної та південної України; була проголошена 7 (20) листопада 1917 року III Універсалом УЦР.

Бій під Крутами – бій, що відбувався 16 (29) січня 1918 року біля залізничної станції Крути, за 130 км на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина, бій українських студентів, які намагалися зупинити більшовицький наступ на Київ у 1918 році, потрапили в полон і були розстріляні більшовиками.

Брест-Литовський мирний договір від 27 січня (9 лютого) 1918 року – мирна угода між УНР з одного боку та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією з іншого, підписана у Бресті (Брест-Литовську), перший мирний договір у ПСВ; його укладення означало фактичне визнання УНР як незалежної держави — сторони-підписанта, на це змушено погодилась і більшовицька делегація, яка вела власні мирні переговори у Брест-Литовську, однак, формально визнавши незалежність УНР та офіційно підписавшись під ним 3 березня 1918 року, вже за рік більшовики перейшли в наступ, і період першої української незалежності закінчився.

Радянізація 1918 року – політичний курс радянської більшовицької влади на українських землях, що розгорнувся після поразки УЦР у Першій війні радянської росії проти УНР та означав встановлення нової радянської влади, що застосовувала жорстокі методи реквізиції, конфіскації, експропріації майна українців; більшовицька влада розгорнула терор та репресії проти українського руху.

2. Хронологія основних подій

1917 р., 8 березня (23 лютого) лютнева буржуазно-демократична революція в Росії
1917 р., 17 (4) березнязаснування Української Центральної Ради (УЦР) на чолі з М.Грушевським
1917 р., 19-21 (6-8) квітнявідбувся Український національний конгрес у Києві
1917 р., 18-21 (5-8) травня відбувся І Український військовий з’їзд у Києві, на якому було обрано Тимчасовий Український військовий генеральний комітет при УЦР на чолі з С.Петлюрою
1917 р., 18-23 (5-10) червня відбувся ІІ військовий з’їзд, який запропонував УЦР негайно приступити до втілення ідеї автономії України
1917 р., 28 (15)червня створення Генерального Секретаріату на чолі з В.Винниченком на підставі І Універсалу
1917 р., 23 (10) червняпроголошення І Універсалу УЦР, проголошення автономії України
1917 р., 16 (3) липняпроголошення ІІ Універсалу УЦР, відмова УЦР від самочинного проголошення автономії до Всеросійських Установчих зборів
1917 р., 17-22 (4-9) липнязбройний виступ самостійників
1917 р., 17 (4) серпняТимчасовий уряд Росії затвердив «Тимчасову інструкцію для Генерального секретаріату Тимчасового уряду України»
1917 р., 7 листопада (25 жовтня) збройне повстання більшовиків у Петербурзі призвело до повалення влади Тимчасового уряду в Росії, у результаті влада перейшла до більшовиків, влади рад (радянської влади)

1917 р., 20 (7) листопадапроголошення ІІІ Універсалу УЦР. Проголошення Української Народної Республіки (УНР) у складі Росії
1917 р., 17 (4) грудня більшовики видали «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради» («Ультиматум»)
1917 р. кінець грудня – січень 1918 р. початок загального наступу більшовицьких сил під командування В.Антонова-Овсієнка проти УЦР
1918 р., 22 (9) січняпроголошення ІV Універсалу УЦР, проголошення УНР самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою
1918 р., 29 (16) січнябій під Крутами між радянськими військами на чолі із М.Муравйовим та загоном українських добровольців, до складу якого входило 500 студентів на чолі з сотником А.Омельченком
1918 р., 8 лютого (26 січня) більшовицькі війська М.Муравйова захопили Київ. Керівники УНР переїхали у Житоми, перше встановлення радянської влади більшовиків в Україні
1918 р., 9 лютого (27 січня) підписання Берестейського (Брест-Литовського) мирного договору між УНР та державами Четверного союзу
1918 р., 29 квітняприйняття Конституції УНР та обрання президентом УНР М.Грушевського

3. Відеоматеріали до теми

Історія України в історіях. Лекція. Українська революція.https://znohistory.ed-era.com/m4/l21

https://znohistory.ed-era.com/m4/l21

Українська революція – тести ЗНО/НМТ.

https://zno.osvita.ua/ukraine-history/t

ag- pochatok_ukrayinskoyi_revolyuciyi/

День в історії. Проголошення автономії УНР.

https://www.youtube.com/watch?v=S1VQzl8OPIQ

Тема: В боротьбі за українську незалежність

1. Основні поняття та терміни

Гетьманський переворот 1918 року – переворот у Києві в ніч з 29 на 30 квітня 1918 року, коли гетьман Павло Скоропадський з допомогою німецько-австрійських підрозділів захопив владу в Україні, усунувши Українську Центральну Раду.

Гетьманат (Гетьманська держава) – український уряд, що утворився в результаті державного перевороту 1918 року та ліквідації уряду УЦР, який очолив гетьман П. П. Скоропадський; Українська Держава, що охоплювала територію Північної, Центральної, Східної та Південної України і проіснувала з 29 квітня по 14 грудня 1918 року.

Рада міністрів Української Держави– вищий орган виконавчої влади за режиму гетьмана П. Скоропадського, створений 3 травня 1918 року, остаточний склад затверджений у середині травня, головою Ради було призначено Ф. Лизогуба.

Грамота до всього українського народу– маніфест, перший офіційний документ Української Держави звернення-програма гетьмана П. Скоропадського, оприлюднене 29 квітня 1918 року, в якому повідомлялося про розпуск УЦР і проголошувалося встановлення одноосібної влади гетьмана.

Закон «Про тимчасовий державний устрій України» – постанова державної влади, що виконувала роль тимчасової конституції Української Держави з 29 квітня по 14 грудня 1918 року, до скликання Українського Сойму (парламенту), закон визначав компетенцію гетьмана, Ради Міністрів, Генерального суду, церкви, права і обов’язки громадян та законодавчу процедуру; гетьман ставав верховним правителем Української Держави.

Антигетьманське повстання – в умовах загострення кризи гетьманського режиму в Україні активізувалися сили, які організували повстання у листопаді-грудні 1918 року, внаслідок якого на зміну уряду Скоропадського прийшов уряд Директорії УНР.

Український національно-державний союз (УНДС) – створений у травні 1918 року на чолі з П. Ніковським, до складу якого увійшли партії та організації соціалістичного спрямування, що засудили політику гетьмана як антинародну та антиукраїнську.

Український національний союз (УНС) – осередок українських політичних партій та організацій, створений у серпні 1918 року, який очолив В. Винниченко; опозиція проти гетьманату та організація повстання проти гетьманської влади.

Директорія УНР – тимчасовий революційний орган, створений 13-14 листопада 1918 року для керівництва антигетьманським повстанням у складі В. Винниченка, С. Петлюри, Ф. Швеця, А. Макаренка, О. Андрієвського; після падіння гетьманату Директорія стала найвищим органом державної влади відновленої УНР з 18 грудня 1918 року до 10 листопада 1920 року, головою до лютого 1919 року був В. Винниченко, а потім С. Петлюра.

Декларація Директорії УНР 1918 року – програмний документ конституційного характеру, оприлюднений 26 грудня 1918 року, що визначав політичний курс нового уряду, а саме, внутрішні та зовнішні реформи в УНР.

Трудовий конгрес України – вищий тимчасовий законодавчий орган УНР у період Директорії, скликаний з метою організації влади в Україні та визначення форми державного правління після повалення гетьманату, що проходив у Києві 23-28 січня 1919 року.

Рада народних міністрів – найвищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади УНР, який очолив В. Чехівський.

Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) – Українська держава, створена в листопаді 1918 року на західноукраїнських землях, які входили до складу Австро-Угорської імперії; 13 листопада 1918 року проголошення самостійності ЗУНР, обрання президентом Є. Петрушевича.

Державний Секретаріат ЗУНР – найвищий виконавчий і розпорядчий орган ЗУНР, уряд республіки згідно з “Тимчасовим основним законом” (малою конституцією) від 13 листопада 1918 року, створений у Львові 9 листопада 1918 року року УНР ЗУНР, голова уряду К. Левицький.

Українська Галицька Армія (УГА) – збройні сили УНР, формування яких розпочалося після листопадового повстання 1918 року у Львові і тривало в ході українсько-польської війни 1918-1919 рр.

Акт злуки УНР та ЗУНР – акт про об’єднання двох українських державних утворень УНР та ЗУНР в єдину незалежну Українську державу, що проголошений у Києві 22 січня 1919 року (не був реалізований); продемонстрував прагнення українського народу до ідеї соборності України.

Перший зимовий похід – похід Армії УНР тилами Червоної та Добровольчої армій під проводом Михайла Омеляновича-Павленка 6 грудня 1919- 6 травня 1920 рр., що проявлялася в героїчній обороні українських земель від білогвардійських та більшовицьких військ.

Другий зимовий похід – військова операція Армії УНР проти більшовицької росії у жовтні-листопаді 1921 року, командування Повстанською Армією здійснював Ю. Тютюнник; стратегічним завданням операції було підняття всенародного повстання і повалення більшовицького режиму в Україні.

Чортківська офензива (Червнева офензива) – історична назва наступальної військової операції УГА, здійсненої в період з 7 по 28 червня 1919 року, вона була однією з найзначніших наступальних операцій, що здійснила Галицька армія під час польсько-української війни 1918-1919 рр.

Київська катастрофа – події серпня 1919 року в Україні, похід Дієвої армії УНР (ДА УНР) та Української Галицької Армії (УГА) на Київ, під командуванням генерала А. Кравса, що означала одночасне визволення Києва від більшовицьких військ та втрата його у сутичці з білогвардійською армією Денікіна.

Махновський рух – збройна боротьба українських повстанських анархістських формувань у 1918-1921 рр. часів Української революції під керівництвом Нестора Махна; з 1 вересня 1919 року – Революційна повстанська армія України (РПАУ); загони отамана Махна вели збройну боротьбу проти австро-угорської та німецької окупаційної армії, Гетьманату, Директорії, у 1918-1921 роках – проти бідогвардійців та більшовиків.

2. Хронологія основних подій

1918 р., 29 квітня державний переворот, який призвів до повалення влади УЦР і встановлення гетьманату П. Скоропадського
1918 р., літо-осіньселянські повстання проти влади гетьмана П. Скоропадського, які очолив Н. Махно
1918 р., 18 жовтня у Львові була створена Українська Національна Рада на чолі з Є. Петрушевичем, яка поставила питання про об’єднання західноукраїнських земель
1918 р.,1 листопада західноукраїнські військові формування на чолі із Д. Вітовським захопили найважливіші об’єкти Львова та Східної Галичини
1918 р., 9 листопада створення першого західноукраїнського уряду – Державного Секретаріату на чолі з К. Левицьким
1918 р., 13 листопада проголошення у Львові самостійної ЗУНР, президентом якої став Є. Петрушевич
1918 р., 14 листопада проголошення грамоти П. Скоропадського, у якій ішлося про відмову від самостійної Української держави на користь майбутньої Всеросійської федерації народів
1918 р., 15 листопада початок повстання Директорії УНР проти гетьманату П. Скоропадського. Повстання почалося з виступу січових стрільців у Білій Церкві
1918 р.,18 листопада вирішальний бій під Мотовилівкою між військами Директорії УНР та військами П. Скоропадського. Поразка військ гетьмана
1918 р., 21 листопада польські війська захопили Львів. Уряд ЗУНР переїхав до Тернополя, а згодом до Станіславова (Івано-Франківськ)

1918 р., 27 листопада заснування Української академії наук на чолі з В. Вернадським
1918 р., листопад окупація Румунією Північної Буковини
1918 р., 14 грудня вступ до Києва військ Директорії УНР. П. Скоропадський зрікається влади і виїжджає до Німеччини
1918 р., кінець війська Антанти починають окупацію Півдня України.
1919 р., 6 січня утворення Українська Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР)
1919 р., 9 січня ультиматум Директорії Раднаркому Росії з вимогою припинити військові дії й вивести російські війська з території України. У відповідь було заявлено, що воєнні дії ведуть між собою війська Директорії та українського радянського уряду, а не російського
1919 р., 16 січня оголошення Директорією УНР війни Радянській Росії
1919р., 22 січня урочисте проголошення у Києві Акта Злуку ЗУНР і УНР у єдину соборну Українську Народну Республіку. ЗУНР отримала назву Західна Область Української Народної Республіки (ЗОУНР)
1919 р., 5 лютого радянські війська ввійшли до Києва, Директорія УНР переїхала до Вінниці. Протягом лютого-квітня 1919 р. війська Директорії були розбиті
1919 р., 10 березня ІІІ Всеукраїнський з’їзд рад прийняв Конституцію УСРР, у якій проголошувалося розбудова соціалізму в Україні
1919 р., березень –квітень Закарпаття було автономною одиницею Угорської Радянської Республіки
1919 р., весна з півдня України розпочали наступ війська Добровольчої армії А. Денікіна, які захопили до кінця червня Донбас, Харків, Катеринослав, Одесу, Миколаїв
1919 р., 7-28 червня Чортківська офензива (наступ) УГА. Унаслідок операції значна частина Галичини була визволена від польських військ. Проте виснаження, нестача зброї і боєприпасів змусили УГА протягом червня-липня1919 р. відступити на старі позиції
1919 р., 10 вересня перехід Північної Буковини до складу Румунії, Закарпаття до складу Чехословаччини за Сен-Жерменським договором
1919 р., 6 грудня – 1920 р., 6 травня Перший зимовий похід українських військ по тилах Добровольчої армії А. Денікіна та Червоної армії
1919 р., 16 грудня Київ знову зайняли більшовики, УГА увійшла до складу Червоної армії (денікінці відступили до Криму)
1920 р., 14 березня рішення Антанти про остаточне включення Східної Галичини до складу Польщі
1920 р., 21-24 квітня укладення Варшавської угоди між представниками УНР та Польщі
1920 р. , листопад Червона армія остаточно звільнила Крим від військ П. Врангеля Червона армія остаточно розгромила махновський рух в Україні
1921 р., 18 березня укладання Ризького мирного договору між Польщею, РСФРР (більшовицькою Росією) та УСРР (більшовицькою Україною)
1921 р., листопад Другий зимовий похід військ УНР на чолі з Ю. Тютюнником з метою об’єднати українські військові загони і підняти повстання проти більшовиків. Це була остання невдала спроба військ УНР відновити владу в Україні

3. Відеоматеріали до теми

Історія України в історіях. Лекція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності 1918-1921 рр.

https://znohistory.ed-era.com/m4/l22

Боротьба за українську державність – тести ЗНО/НМТ.

http://zno.academia.in.ua/course/view.php?id=3

20 кроків до мрії. Проголошення Акту Злуки.

https://www.youtube.com/watch?v=JO2bPqSMX0Q

Тема: Україна у складі тоталітарної імперії – СРСР.

1. Основні поняття та терміни

«Воєнний комунізм» – це соціально-економічна політика більшовиків в УСРР у 1919-1920 рр. в умовах громадянської війни; політика «воєнного комунізму» включала в себе проведення повної націоналізації всіх підприємств, мілітаризацію праці, широкий централізм, введення продрозкладки, ліквідацію товарно-грошових відносин, натуралізацію в оплаті праці, зрівняння в розподілі матеріальних благ.

Продрозкладка (продовольча розкладка, продрозверстка) – спосіб заготівлі сільськогосподарської продукції радянською владою шляхом реквізиції, як частина «продовольчої диктатури» під час політики «воєнного комунізму».

Кругова порука – колективна відповідальність сільських громад за здачу продовольства.

Продзагони – продовольчі загони, що були створені за рішенням органів радянської влади у 1918 – 1921 рр. для здійснення продрозверстки, організації комбідів, проведення репресій проти противників радянської влади в сільській місцевості; продзагони створювалися переважно з робітників і сільської бідноти, члени продзагонів були озброєні.

Націоналізація підприємств – політика, яку здійснювала радянська влада щодо промислових об’єктів в Україні і означала встановлення державної власності і ліквідацію приватної власності і носила примусовий характер.

Загальна трудова повинність – сукупність заходів радянського уряду, проведених в 1918-1920 рр., по обов’язковому залученню до праці всіх працездатних громадян, була необхідна для зламу саботажу і забезпечення робочою силою розореного війною народного господарства.

«Червоний терор» – насильницькі заходи, що здійснювалися більшовиками проти широких соціальних груп, які були оголошені «класовими ворогами» (незаконні арешти, ув’язнення, розстріли).

Нова економічна політика (НЕП) – економічна політика більшовиків в Україні в 1921-1928 рр, що прийшла на зміну політиці «воєнного комунізму» і була основана на впровадженні елементів ринкової економіки.

Продподаток – натуральний податок з селянських господарств, введений у країні замість продрозкладки, мета продподатку полягала в стимулюванні сільськогосподарчого виробництва, продподаток був значно менший за продрозкладку-20%; після сплати продподатку селянин мав право вільно реалізувати залишки виробленої продукції на внутрішньому ринку.

Утворення СРСР – 30 грудня 1922 року І з’їзд Рад СРСР прийняв Декларацію про створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік і затвердив Союзний договір, у договорі вказувалося, що «незалежні радянські республіки добровільно і на рівноправних умовах вступають до державного союзу і деякі свої повноваження передають органам центральної влади»; суверенні права республік перетворювалися на фікцію, а СРСР – у фактично унітарну, централізовану державу з диктатурою більшовицького центру.

Українізація – розширення суспільних функцій української мови, впровадження її до офіційного вжитку в державній, політичній, громадській і культурно-освітніх установах та організаціях у 20-х роках на території УСРР.

Радянська модернізація – політичний курс радянської влади в Україні в 1928-1938 рр., що прийшов на зміну політиці НЕПу і означав зміцнення більшовицької влади і докорінний переустрій країни методами тоталітарної політики.

Індустріалізація – це система заходів, спрямованих на прискорений розвиток важкої промисловості з метою технічного переозброєння країни і зміцнення обороноздатності країни.

Радянські п’ятирічки – централізовані державні перспективні плани радянської влади Сталіна, які були спрямовані на розвиток економіки, техніки, науки, освіти та культури в СРСР і в Україні.

Колективізація – створення колективних селянських господарств, що на практиці призвело до відчуження селян від власності на землю і від результатів своєї праці, вона проводилася з метою збільшення товарності сільського господарства, ліквідації приватної власності, установлення контролю над селянством, а також як джерело індустріалізації (формування колгоспів, радгоспів).

«Розкуркулювання» – складова примусової колективізації 30 рр., що означала ліквідацію цілого класу заможних селян (господарів), що звалися «куркулями», як класового ворога.

Голодомор (геноцид) – геноцид української нації, скоєний керівництвом радянської влади на чолі з Сталіним шляхом штучно створеного масового голоду з метою знищення українців, остаточної ліквідації українського спротиву режиму та намагань українців збудувати самостійну, незалежну державу.

«Культ особи» – безмірне звеличення постаті, сліпе поклоніння, а іноді й обожнювання людини, яка займає найвище становище в політичній чи релігійній сферах, надмірне перебільшення заслуг, функцій і ролі лідера, культ особи притаманний тоталітарним і авторитарним державам.

«Доба великого терору» – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Сталіна для залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства; наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

«Розстріляне відродження» – початок 30 рр. згортання політики «українізації» та початок наступу сталінського режиму на всі сфери культурного життя України, політика масового терору проти діячів культури, боротьба та придушення «націоналізму» серед українців.

2. Хронологія основних подій

1921 р., березень рішення Х з’їзду партії більшовиків (РКП(б)) про перехід до нової економічної політики (НЕПу)
1921 р., жовтень утворення Української автокефальної (самостійної) православної церкви (УАПЦ). Першим митрополитом УАПЦ став В. Липківський
1921-1923 рр. голод в Україні
1922 р., 30 грудня І Всесоюзний з’їзд рад у Москві затвердив договір про утворення СРСР. Договір про утворення СРСР підписали УСРР (Україна), РСФРР (Росія), БРСР (Білорусія) та ЗРФСР (Закавказзя – Грузія, Вірменія, Азербайджан)
1923 р., квітень проголошення в СРСР курсу на коренізацію. Початок в УСРР політики «українізації»
1924 р., січень ІІ Всесоюзний з’їзд рад затвердив першу Конституцію СРСР
1925 р., травень ІХ Всеукраїнський з’їзд рад вніс зміни до Конституції УСРР, де було вказано про вступ України до СРСР
1925 р. завершення відбудови промисловості. Проголошення Всесоюзною комуністичною партією (більшовиків) (ВКП(Б)) курсу на індустріалізацію
1927-1928рр. хлібозаготівельна криза в СРСР, яка стала приводом для відходу від НЕПу
1928-1932 рр. роки першої радянської «п’ятирічки». Форсований ривок у розвитку важкої промисловості України

1929 р. Й. Сталін остаточно здобув усю повноту влади в СРСР Й. Сталін назвав роком «великого перелому» та «стрибком до соціалізму» радянський керівництвом був прийнятий курс на форсовану індустріалізацію та суцільну колективізацію
1930 р., 28-29 січня надзвичайний «самоліквідаційний» собор УАПЦ
1930 р. сфабрикований судовий процес над «Спілкою визволення України» (СВУ)
1931 р. сфальсифікована справа «Українського національного центру» (УНЦ)
1932-1933 рр. голодомор в Україні
1932 р. постанова «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», відома в народі як «Закон про п’ять колосків»
1933-1938 рр. роки другої радянської «п’ятирічки». Подальше наростання індустріалізації в Україні
1934 р., грудень арешт та розстріл українських кобзарів і лірників
1934 р. столицю УСРР було перенесено з Харкова до Києва
1935 р., ніч з 30 на 31 серпня вибійник шахти «Центральна-Ірміне» Олексій Стаханов, застосувавши новий метод роботи, встановив рекорд з видобування вугілля. Початок стахановського руху
1936 р. прийнята нова Конституція СРСР («Сталінська Конституція»)
1937 р. прийнята нова Конституція Радянської України, у якій законодавчо було закріплено перемогу соціалізму та побудову основ соціалістичного суспільства. Українська республіка змінила свою назву з УСРР на Українську Радянську Соціалістичну Республіку (УРСР) завершення колективізації
1937-1938 рр. «Великий терор»

3. Відеоматеріали до теми

Історія України в історіях. Лекція. Утвердження тоталітарного режиму в 1929- 1939 рр..

https://znohistory.ed-era.com/m5/l24

Тренувальні тести з історії України. Утвердження тоталітарного режиму в 1929-1939 рр.

https://test.izno.com.ua/utverdzhennya-totalitarnogo-rezhimu-v-1929-1939-rr-2/

20 кроків до мрії. Україна у складі СРСР.

https://www.youtube.com/watch?v=38sMG5BZkZY

Голодомор 1932-1933 рр.: історія трагедії.

https://www.youtube.com/watch?v=p1SKOMOZLq8

Тема: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період

1. Основні поняття та терміни

Асиміляція українського населення – процес злиття одного народу з іншим із втратою одним із них своєї мови, культури, релігії, звичаїв, національної свідомості; може бути як природною, так і насильницькою.

Польща «А» – територія етнічно польських земель у Другій Речі Посполитій.

Польща «Б» – території Другої Речі Посполитої, заселені етнічними меншинами, – західноукраїнські та західнобілоруські землі.

Режим «санації» – політика Польщі 1926-1937 рр. на чолі з Ю. Пілсудським, що передбачала деякі поступки та компроміси у стосунках з національними меншинами, зокрема з українцями; сутність нового курсу полягала у державній асиміляції національних меншин і відмові від національної асиміляції.

Полонізація – насильницьке ополячення, насадження польської мови та культури, окатоличення західноукраїнського населення.

Пацифікація – офіційна назва масових репресій 1930 років польської влади щодо західноукраїнського населення; придушення революційного, національно-визвольного рухів засобами каральних акцій.

Інтегральний націоналізм – ідеологія Д. Донцова, що проявилася у діяльності ОУН, заперечувала ліберальні цінності й проповідувала рішучі дії заради національних інтересів.

Організація українських націоналістів (ОУН) – український громадсько-політичний рух, що ставив собі за мету встановлення Української соборної самостійної держави, її збереження та розвиток; основним регіоном діяльності ОУН були Східна Галичина та Волинь, керівником Є. Коновалець, мета діяльності-підготовка та проведення національної революції.

Румунізація – процес насаджування румунської мови та культури населенню, що належить до іншої етнокультури, з метою асиміляції; політика стосувалася західноукраїнських земель Північної Буковини.

Татарбунарське повстання – збройний селянський виступ у Південній Бессарабії проти румунської окупації, за встановлення радянської влади 16-22 вересня 1924 року; причинами його були невдоволення селян аграрною реформою 1921 року, голод через посуху 1924 року та антиукраїнська політика уряду.

Хотинське повстання – організований виступ населення Хотинського, Бєльцького та Сороцького повітів проти румунської окупації; Хотинським названо тому, що центральні події відбувалися саме в Хотинському повіті протягом січня 1919 року.

Карпатська Україна – протягом 1938-1939 рр. автономна Українська республіка у складі Чехословаччини, з 15 березня 1939року – Українська незалежна держава; всенародно обраний парламент проголосив незалежність її та обрав президентом А. Волошина (столиця – Хуст, прапор – синьо-жовтий, армія – Карпатська Січ).

2. Хронологія основних подій

1919р згідно Сен – Жерменським договором Закарпаття увійшло до складу Чехословаччини, а Буковина до складу –
1920 р.заснування Української військової організації (УВО) на чолі з Є. Коновальцем
ухвалення країнами Антанти Бессарабського протоколу про передачу Бессарабії Румунії
1923ррішення Ради Антанти великих держав на Паризькій конференції про остаточну передачу Східної Галичини Польщі на правах автономії
1924 р.антирумунське повстання українців у м. Татарбунари
1925 р. заснування Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО) – наймасовішої української політичної організації Галичини
1929 р. заснування Організації українських націоналістів (ОУН) на чолі з Є. Коновальцем
1930 р. організація польським урядом політики пацифікації у Галичині, тобто масових репресій щодо українського населення
1938 р., 30 вересняМюнхенська змова Німеччини з іншими європейськими державами (Франції, Великобританії), яка поклала початок розчленуванню Чехословаччини. У результаті Чехословаччина перестає існувати як незалежна держава, а Закарпаття перейшло під владу Угорщини
1939 р., 15 березняпроголошення незалежності Карпатської України, обрання президентом нової держави А. Волошина
1939 р.,кінець березня остаточна окупація території Закарпаття угорськими військами

3. Відеоматеріали до теми

Історія України в історіях. Лекція. Західна Україна – землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини 1921-1939 рр.

https://znohistory.ed-era.com/m5/l25

History | Твоя електронна бібліотека. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

https://uahistory.co/book/history2/33.html

Західноукраїнські землі в міжвоєнний період – тести ЗНО/НМТ.

https://zno.osvita.ua/ukraine-history/tag-zahidnoukrayinski_zemli_v_mizhvoyennij_period/

Тема: Україна в роки Другої світової війни

1. Основні поняття та терміни

Друга світова війна (ДСВ) – глобальний збройний конфлікт, що тривав з 1 вересня 1939 до 2 вересня 1945 рр.,у війні взяло участь понад 60 країн, зокрема всі великі держави, які утворили два протилежні військові табори: блок країн Осі та Антигітлерівську коаліцію («союзники»); супротивні держави кинули всі економічні, промислові та наукові можливості на потреби фронту, стираючи різницю між цивільними та військовими ресурсами.

«Українське питання» – неврегульованість міжнародним співтовариством права українців на самовизначення; напередодні ДСВ визначилися три групи країн, зацікавлених у вирішенні українського питання, перша група – СРСР, Польща, Румунія, Чехословаччина – країни, до складу яких входили українські землі, друга група – Англія, Франція і частково США, які своїм втручанням у вирішення українського питання або, навпаки, дипломатичним нейтралітетом задовільняли свої геополітичні інтереси, третя група – Німеччина, яка, розпочала боротьбу за розширення «життєвого простору» й активно претендувала на українські землі, і Угорщина; драматизм ситуації полягав у тому, що багатомільйонний український народ самостійно не міг вирішити свою власну долю.

«Українська карта» – комплекс проблем міжнародних відносин, пов’язаних з невирішеністю «українського питання» у міжвоєнній Європі.

Радянізація Західної України – 1939–1941 рр. – перша спроба радянізації Західної України, насильницьке насадження норм економічного, суспільно-політичного та культурного життя, що було характерним для СРСР.

План «Барбаросса» (блискавична війна, бліцкріг) – план воєнної операції фашистської Німеччини проти СРСР і України від 18 грудня 1940 року, згідно з яким війна повинна була стати «блискавичною», закінчитися перемогою в короткий термін до того, як супротивник мобілізує та розгорне свої головні сили.

Мобілізація в роки ДСВ – це переведення збройних сил держави, промисловості, транспорту та інших галузей економіки на воєнний стан.

Евакуація в роки ДСВ – вивезення з місцевості, що перебувала під загрозою нападу ворога, у тил населення, поранених, а також матеріальних засобів.

План «Ост» – у травні 1940 року німецьке командування розробило план знищення та поневолення народів східної Європи та «освоєння» окупованих земель на Сході.

Нацистський «новий порядок» – окупаційний режим протягом 1942 року встановлений німецько-фашистськими загарбниками на окупованій території України та в інших частинах СРСР, що супроводжувався масовими розстрілами і депортацією місцевого населення.

Голокост – планомірне та організоване знищення єврейського населення нацистами в роки ДСВ.

Остарбайтери – термін, що стосувався робітників, яких було вивезено гітлерівцями зі східних окупованих територій протягом ДСВ на примусові роботи до Німеччини.

Колабораціонізм – означає співробітництво населення окупованої держави з окупаційною владою та армією ворожої держави.

Рух Опору в роки ДСВ – національно-визвольний рух народів, окупованих Німеччиною та її союзниками в роки Другої світової війни, проявами активних форм боротьби стали: партизанський рух та диверсійна, пропагандистська діяльність підпілля, націоналістичний підпільний рух (ОУН-УПА).

Українська повстанська армія (УПА) – військово-політичне формування, що діяло в Україні в 40-50 рр.; у ході війни вела боротьбу як проти фашистської Німеччини, так і проти радянських військ.

Репатріація – повернення на Батьківщину військовополонених, переміщених осіб, біженців, емігрантів по завершенню ДСВ.

2. Хронологія основних подій

1939 р., 23 серпняпідписаний у Москві Пакт про ненапад між Німеччиною та СРСР на 10 років, який отримав назву пакт Молотова-Ріббентропа
1939 р., 1 вереснянапад Німеччини на Польщу, початок Другої світової війни
1939 р., 28 вересняпідписання Договору про дружбу та кордони і чергового таємного протоколу між Німеччиною та СРСР
1939 р., листопадвключення Східної Галичини і Волині до складу УРСР
1940 р., 30 червняЧервона армія зайняла Бессарабію та Північну Буковину, які до цього перебували у складі Румунії
1940 р., 2 серпнярішення Верховної Ради СРСР про прийняття Бессарабії та Північної Буковини до складу СРСР
1941 р., 22 червняпорушення Німеччиною Договору про ненапад на СРСР, початок ДСВ в Україні
1941 р., червеньТарас Бульба-Боровець створив перші національні українські військові партизанські формування «Поліська Січ», які воювали як проти німців, так і проти радянських військ
1941 р., 23 – 29 червнянайбільша танкова битва початкового періоду війни в районі Луцьк-Броди-Рівне
1941 р., 11 липня – 22 вересня Київська оборонна операція
1941 р., 5 серпня – 16 жовтня оборона Одеси, яка тривала 73 дні
1941 р., 19 вереснянімецькі війська зайняли Київ. Оборона Києва тривала 71 день
1941 р., 29-30 вересняпочаток масових розстрілів німецької окупаційної владою мирного населення (переважно євреїв) у Бабиного Яру, у Києві

1941 р, 30 жовтня – 1942 р., 4 липня героїчна оборона Севастополя, яка тривала 250 днів
1942 р., 22 липняостаточна окупація території України німецько-фашистськими військами
1942 р., 14 жовтнястворення УПА (Української повстанської армії проводу ОУН) на чолі з Р. Шухевичем. УПА вела боротьбу як проти німців, так і проти радянської влади
1942 р. створення Українського штабу партизанського руху (УШПР) на чолі з Т. Строкачем
1942, 19 листопада – 1943 р., 2 лютого Сталінградська битва, яка поклала початок корінному перелому у війні
1942 р., грудень початок звільнення України від німецько-фашистських загарбників
1943 р., 12 червняпочаток Карпатського партизанського рейду С. Ковпака
1943 р., 5 липня – 23 серпня Курська битва, у ході якої було визволено Лівобережну Україну та Донбас
1943 р., вересень – листопад героїчна битва за Дніпро (форсування Дніпра, Київська наступальна операція)
1943 р., 6 листопада визволення Києва від німецько-фашистських військ
1944 р., січень-лютийКорсунь-Шевченківська наступальна операція
1944 р., квітень-травеньКримська наступальна операція, яка завершилася визволенням Криму від німецько-фашистських військ
1944 р.,липеньЛьвівсько-Сандомирська наступальна операція військ, звільнення Галичини

1944 р., серпеньЯссько-Кишинівська наступальна операція, у ході якої визволено Молдавську PCP та Ізмаїльську область України
1944 р. вересень-жовтеньКарпато-Ужгородська наступальна операція, визволення Закарпаття
1944 р.,28 жовтняостаточне визволення України від німецько-фашистських окупантів
1945 р., 8 травняостаточна перемога над німецько-фашистськими військами, завершення ДСВ на сході Європи, капітуляція Німеччини
1945 р., 2 вереснязавершення Другої світової війни, капітуляцією Японії