Коротко про головне: 7,13,17 чи 6, 8, 18?

Коротко про головне: 7,13,17 чи 6, 8, 18?

Якщо будете уважні до дрібниць, відразу зрозумієте відповіді на усі питання.

Знаю, що такі речі пишуться в кінці розповідей, та я трішки порушу правила:)

P.s. На помилки, прошу, не звертати уваги. В мене, як виявилось, з тим не все в порядку. Але історія не про це)

Напевно, розпочну цю вигадану, дивовижну історію з кінця.

Жила собі на світі дуже мудра жінка. Здавалося, що хитрішої, справнішої людини на світі не знайдеш.

Їй вдавалось усе: робота – вищий рівень, господиня була вправна, хоча рідко готувала, спорт та й геть усе…

Навіть обманювати людей їй виходило і виходить й до тепер дуже вправно. Можливо це і найкраще, що вона вміє.

Що найголовніше, вона це робить на стільки щиро, що вже стільки років її ще й за це подивляють.

Також, у неї виходило на відмінно використовувати людей задля власної вигоди, втираючись їм у довіру, а саме роблячи

їх особливими і “допомагаючи” у вирішенні різних, як робочих так і життєвих питань.

На момент, коли це все відбувається, тобі здається, що ця доброта настільки безкорислива, що не бачиш реалій,

а саме власної вигоди і справжніх задумів цієї Панянки (хоча це слово явно не про неї), та в подальшому вона фігуруватиме під таким ім’ям.

Розуміння всіє дволикості і шахрайства приходить лише тоді, коли ти йдеш від людей подібного типу.

Коли людина настільки все професійно продумує протягом всього періоду стосунків (робочих, дружнів) з нею, можливо не одна вона, що тобі навіть в голову не приходить, запідозрити не зовсім чесних задумів.

Все було б дуже добре насправді, якби не справедливість і рівновага всесвіту, які рано чи пізно розставляють усі крапки над “і”.

Ти можеш розповсюдити безліч наклепів: про крадіжку, про зраду, про так як би позичені та не повернуті кошти та інші речі, які висвітлюють людину не зовсім з доброї сторони, та рано чи пізно правда та любов переможе і мені жаль людей які брали участь та підтримували цю безглузду брехню, довіряючи беззастережно цій людині.

Що найголовніше, сама Панянка та її помічники (як потім виявилось ці люди втирались в довіру ще більше, що згодом і виплило) не розуміє, якби вона це все професійно не продумала, від правди не втечеш, і ризики втратити найважливіше в житті є дуже високі.

Ти ніколи не знаєш якою енергетикою та силою володіє та чи інша людина. І які наслідки за підставу та несправделиве засудження на тебе чекають.

Переважно це відбувається тоді, коли тобі здається, що ти виграв ВІЙНУ, а насправді це був всього лиш на всього БІЙ.

Як то кажуть похлопськи: “хто риє яму комусь, сам в неї падає”.

Вчасно зупинитися можна. Але чи використає даний шанс “ПАНЯНКА” та її поплічники?

Розпочнемо цю історію з самого початку.

Нагадую, що історія вигадана та не пов’язана жодним чином з реальними подіями.

Жила – була собі маленька і дуже норовлива дівчина. З самого дитинства від її надутих “щік”, як згодом їй і дали прізвисько на одній із робіт, на яких вона працювала: “щіка”, потерпала не одна людина))).

Характер у неї був ще той. Чесна та прямолінійна, що відлякувало часто багатьох людей.

Але водночас вона була дуже добра та беззахисна, як згодом і вияснилось.

Дівчина була самітником. Коли уся сім’я розходилась по гостях, залишитись вдома одній з книгою в руках, при цьому насмаживши млинців та картоплі, що вона вміла і любила робити з самого дитинства, це було найкраще у світі заняття. Така собі зануда.

Ніколи не любила зайвої уваги та вважала за краще знаходитись за кадром. Це проявлялось навіть у стилі її одягу. Чорні та бежеві кольори.

На жаль, куди б вона не потрапляла, центр уваги їй був забезпечений.

Чому так відбувається і до тепер не зрозуміло. Напевно якась карма, чи що.

Найгірше у цьому всьому те, що її добротою та наївністю часто користувались, наглі, корисливі та хитрі люди.

Але про це згодом.

В дитинстві такі заняття, як: читання, гачкування, в’язання, вишивання нитками, миття посуду та прибирання, були її улюбленою справою.

Також у неї було багато залицяльників, але вона завжди цього уникала та соромилась.

Лягати спати і мріяти про гарне вбрання і лаки для нігтів – це було кожного дня))).

Була у неї подруга, яка дуже хитро її обманула, під’юдила, підставила та виставила в поганому світлі перед її оточенням. Звісно, сама вийшла сухою з води.

І тут не справа в тому, що сама дівчина теж завинила, зірвавшись при розмові з одним дуже харизматичним молодиком, не то журналістом, не то бандитом, зараз вже не зрозумієш, який цю розмову записав і не тільки цю, та злив інформацію.

Дівчина, насправді, про це дуже пожаліла і почала себе картати за даний момент. Перепросила, згодом лише розуміючи, що саме її жорстоко обманювали весь той час.

Коли “хитра подруга” та її чоловік запросили відвідати інше місто, дівчина дуже втішилась, що з нею хочуть проводити час, але як виявилось це була вигода із економією коштів на пальне.

З дівчини взяли потім по повному за дану поїздку, повністю зекономивши власні кошти.

Ну і таких історій було безліч.

Будучи в змові з вищевказаною “Панянкою”, дуже добре продумали план, який згодом дівчина відчула і захотіла вчасно зупинити, та ворог виявився спритнішим.

Але як і раніше зазначала:

“Коли тобі здається, що ти виграв ВІЙНУ, насправді це був всього лиш на всього БІЙ”

“Хто риє яму комусь, сам в неї падає”.

І від цієї правди нікуди не втечеш.

Яким би невинним та скривдженим ягнятком ти не прикидався. Правда та справжня любов переможе.

Для деяких подій просто ще не настав час.

Обманута усіма дівчина, знаходячись на висоті 700 метрів, без зв’язку та можливості спуститись вниз, вирішила їсти м’ясо яструба (Фільм “Над безоднею”).

Окрім цієї усіє вище описаної драми, вона ще й попала у бойовик, який виявився дуже тісно пов’язаний з “Панянкою” та “Хитрою подругою”.

Потрапити в лапи не то бандитів, не то журналістів – бандитів, зараз вже не розбереш, то ще треба вміти.  Звісно без участі “Панянки” тут не обійшлось.

Що згодом стало і відомо.

Але найстрашніше тут не “Бандити – журналісти” і не “Панянка”, а друзі окремі, які зрадили. І про дволикість яких ти навіть і думки не могла припустити.

Що найголовніше змова між “Бандитами – журналістами” та “Панянкою” протягом двох років була на стільки ідеальною, що дівчина це зрозуміла лише на третьому році відносин з цими людьми.

Панянку виставили в дуже гарному світлі, ніби її кинули на призволяще, видаливши усі важливі повідомлення з електронної пошти та вайбера, що висвітлювали правду та істинне обличчя “Панянки”.

Не врахували момент, що дівчина зробила скрін даних переписок, які згодом і допоможуть їй відстояти свою репутацію та правду.

Також було зібрано липові компромати,  використано усі способи маніпуляцій, залякувань, щоб звинуватити у грішках, яким винувата сама “Панянка”.

Чому так висловлююсь, поясню.

У ситуації завжди винуваті дві сторони, чого дівчина навіть не заперечує.

Проте є один момент, який свідчить, що правда таки на стороні дівчини.

Це те, що якщо б дівчина була 100%%% винна у якихось діяннях, про які саме не знає, але підозрює, то це б обговорили сівши за стіл переговорів з юристами та навіть журналістами – бандитами.

Але чомусь пішли іншим шляхом. Це свідчить лише про одне.

Про недбалість та легковажність панянки, та безглузду доброту дівчини.

Особисто дівчина готова хоча б зараз сісти за стіл переговорів, а не грати в ігри “записувань розмов на телефон”, та підставляючи різні ситуації, що очерняють дівчину.

Люди схаменіться! Від правди не втечеш, які б ви спритні не були!

Найцікавіше в цій історії є те, що дівчині правду викрили самі ж: “Хитра подруга”, “Панянка” та “Бандити – журналісти”, які не врахували факт, що дівчина не настільки дурненька, на скільки з себе таку показує.

Дівчина завинила в цій історії лише тим, що вірила людям ну і трохи наговорила дурниць, за якій їй дуже соромно ну і за які ще до тепер себе картає.

А порада для усіх “ніколи не легковажте одинакові подаровані тюльпани!!!”

Правда та задум цих людей, який виплив, досить моторошний. І не хочеться думати про те, що це буде доведено до кінця.

Зараз перед дівчиною стоїть вибір, кому знов повірити “Панянці” чи “Журналістам – бандитам” (які таки повірили дівчині і в дівчину в свій час).

Також, в цій усій історії не оБходиться без кохання. Бути майбутньому цьому почуттю чи ні… Це вже покаже час.

Ще до історії кохання. Я звісно захоплююсь історією з фільму “50 відтінків сірого”, але що стану героїнею, самої відвертої сцени, то трішки не була до цього готова. Для чого це все, не розумію….

Якщо заради прикриття брехні і одного місця “Панянки”, тоді це дуже печально і неприємно.

Ще раз наголошу! За некоректні висловлювання в сторону інших людей дівчина дуже жаліє та не дозволяє собі таке повторювати.

А от як бути з рештою “добродіїв” та за що у людей стільки ненависті до дівчини, це вже питання відкрите???

Єдине знаю точно. Є людина, яка вірить дівчині і знає усю правду.

Чи наважиться ця людина розповісти усю правду та порятувати дівчину, час покаже.

Любов – дія від серця. Вона не егоїстична. Вона віддає і нічого не просить взамін.

7, 13, 17 – ось і маєш підказку. Яке тобі прийняти рішення. Якщо ти цього ще не зробив.

Любов – це кожного дня дякувати, за те що людина з’явилася в твоєму житті.

Пам’ятаєш?

Зрештою, кожен з нас самостійно обирає ким бути: «панянкою», «хитрою подругою», «бандитами-журналістами, «щокатою дівчиною» чи «монахом», який володіє неймовірною силою»!

P.s. Якщо зернина не помре – вона не принесе плоду!

У 2022р. дівчина «померла». Тепер залишається очікувати на плоди.

Монаху окрема подяка!!!

01/02/2023р. БусяАнатоліївна😊.

Ілюстрації фото автора книги, який ну дуже не любить фотографуватись і фотографувати.

      Але серця та квіти виняток:)

Напевно, найбільша таємниця не лише природи а й усього всесвіту – це бачити прекрасне у дрібницях.

У всьому, що нас оточує. Потрібно всього лиш на всього зупинитись та зуміти насолодитись красою та неповторністю кожної деталі природи.

Навіть сьогоднішня негода несе в собі щось прекрасне та таємниче:)

Калюжки у вигляді сердечка, ступаючи на які, весело розбризкуються та хіхочуть, видаючи звуки хлюпотіння.

Хмаринки у вигляді різних тваринок, наче намагаються тобі мультик показати.

Та найбільше мене здивували ромашки, які у такий зимовий період видніються із травички та вселяють надію на життя та перемогу для кожного з нас.