Перша книга

Мої дорослі, але назавжди маленькі в моєму серці дітки! Пам’ятаю, як уперше ви несміливо переступили поріг нашого класу: налякані, допитливі, щирі. Ви тулилися до мене, мов до своєї мами, а в мене не вистачало рук, щоб усіх вас обійняти.

 Хотілося пригорнути  і захистити від усіх негараздів… І ви так пахли, як маленькі дітки в садку, я не забуду цей аромат ніколи… Пам’ятаю, як щоранку на моєму вчительському столі ненароком з’являлося яблучко чи цукерка. Було так щемно і приємно, в душі я по-дитячому почувалася щасливою… Пам’ятаю наш випускний у четвертому класі – ви подорослішали, прощатися з вами було дуже важко, ми всі плакали, як маленькі діти… Потім ще довго ви до мене забігали, коли вже були «п’ятачками