«Історія України «Культурно-освітнє життя

Найбільш сприятливі умови для розвитку культури склалися в Українській Державі П. Скоропадського.

Окрім українізації освіти, відкриття українських шкіл, вищих навчальних закладів, було засновано:

•Український національний архів, •Український історичний музей
•Українську національну бібліотеку, •Українську академію наук
•Національна опера,
•драматичний театр,
•державна капела,
•кобзарська школа.

1

До яких заходів вдавалися уряди УНР і Української Держави для українізації освіти та створення національної школи

1905-1907 — українські громадські діячі впродовж тривалого часу домагалися права навчати дітей рідною мовою.
~Тож від початку Української революції запровадження української мови в освіті набуло широкої громадської підтримки. У березні 1917 р.~
•Товариство українських поступовців звернулося до громадян України із закликом «закладати українські школи, насамперед народні, українізувати теперішні».
• У листопаді 1917 р. — Центральна Рада виділила «Товариству шкільної освіти» та Єврейському демократичному товариству на видання підручників відповідно 200 і 50 тис. карбованців.

У «Списку українських шкіл, що відкрилися в 1917 р.» зазначено, що на території УНР почали діяти 35 українських гімназій, 2 реальні школи, 6 учительських семінарій.

Напрями внутрішньої політики уряду Української Держави П. Скоропадського:

• Укранізація освіти

•Закон «Про обов’язкове навчання української мови і літератури, а також історії та географії України по всіх середніх школах»
– від 1 серпня 1918 р. закріплював обов’язкове викладання української мови не тільки в усіх типах шкіл, а й в учительських семінаріях, інститутах, духовних семінаріях.

– Передбачалося ввести викладання української мови не менш як 3 години на тиждень у перших п’яти класах і не менш як 2 години – в останніх.
– Було введено штатну посаду вчителя української мови й літератури.

Восени 1918 р. в Україні налічувалося близько півтори сотні українських гімназій, у тому числі сільських.

• Кілька рішень стосувалося впровадження української мови у програму вищої школи. Зокрема, у Київському, Харківському й Одеському університетах було створено українознавчі кафедри – української мови, літератури, історії, права.

Українські уряди здійснювали масштабні заходи для утвердження української мови як державної в діяльності органів влади та управління.

~Наприклад, Міністерство шляхів Української Держави розробило кілька десятків документів задля реалізації цього напряму внутрішньої політики.~

⬅️Вітальний адрес Української державної академії мистецтв Кам’янець-Подільському державному університету з нагоди заснування. Художнє оформлення Г. Нарбута. Київ. 1918 р.

1 січня 1919 р. — Директорія УНР затвердила ухвалений Радою народних міністрів закон про державну мову в УНР.

•Українська мова ставала обов’язковою для вжитку в армії, флоті, всіх урядових, загальногромадських і публічно-правових установах.
•Заходи з українізації, започатковані Центральною Радою, Гетьманатом та Директорією УНР, набули директивного підтвердження більшовицькою владою (постанова РНК від 21 вересня 1920 р. «Про введення української мови у школах і радянських установах» фактично дублювала закони «Про запровадження української мови у банківській і торговій сфері» (березень 1918 р.) та «Про державну мову в Українській Народній Республіці» (січень 1919 р.)).

2

Як відбувалася комуністична ідеологізація культури

Ідеологізація культури почалася зі створення в лютому 1919 р.

•Влаштовувалися мітинги, лекції, диспути, концерти тощо.

•Водночас зі створенням нових культурно-освітніх закладів ішов активний процес більшовизації «Просвіт», заснованих українською інтелігенцією у попередні роки, починаючи з дореволюційних.

•Усі «буржуазні» газети були закриті. •Газети і журнали турноосвітніх установ  видавалися російською і українською мовами.

•Більшовики надавали великого значення монументальній пропаганді, у якій революційні ідеї пов’язували з національною традицією. Зокрема, повсюдно в Україні зводилися пам’ятники К. Марксу і Т. Шевченку.

⬅️Пам’ятник у сквері на бульварі ім. Т. Шевченка в Ромнах на Сумщині – перший в історії повнофігурний пам’ятник Кобзарю, відкритий у 1918 р. Нині цей пам’ятник є візитівкою міста. Його автор відомий український скульптор Іван Кавалерідзе.➡️

У січні 1919 р. в Наркоматі освіти УСРР було створено Всеукраїнський кінокомітет (ВУФКУ).

•Він узяв під суворий контроль виготовлення й прокат фільмів, кіноапаратуру, запаси імпортної плівки.
•У кіновиробництві надавали перевагу хронікальним журналам і агітаційним стрічкам.

У попередні періоди важливим елементом духовної культури народу була релігія. Комуністична партія поставила собі за мету підпорядкувати або й зовсім винищити церкву. Вона прагнула виховати нове покоління цілковито атеїстичним. Тож із суспільного життя було вилучено:

•духовну музику,
•чимало шедеврів світової літератури, •релігійну філософію,
•неперевершені досягнення живопису на релігійну тематику 

⬅️Працівники агітпотягають літературу. Київ. 1920 р.

3

Якими були особливості освітньої політики більшовиків

РКП(б) – КП(б)У величезного значення надавала ліквідації неписьменності (лікнепу).

•Одним з основних завдань, яке поставили перед собою більшовики, було навчити кожного читати газети, листівки й відозви.

•Наркомат освіти отримав право залучати до навчання неписьменних на засадах трудової повинності всіх грамотних громадян, звільнених від воєнної мобілізації.

•З весни 1920 р. в Україні розгорнулася кампанія з організації шкіл та гуртків лікнепу.

•У червні 1920 р. Наркомос УСРР видав постанову «Про запровадження в життя єдиної трудової школи».

•Шкільні заклади різних типів, зокрема приватні гімназії та ліцеї, перетворювалися на стандартизовані державні установи із семирічним навчанням.

•Єдина трудова школа поділялася на два ступені – перший (чотири класи) і другий (три класи).

У Росії технікум був підготовчою школою для інститутів, а в Україні інститут і технікум визнавалися як рівноправні вищої школи (вишу) з тією різницею, що технікум випускав вузьких спеціалістів-інструкторів, а інститут – висококваліфікованих спеціалістів практиків

1920 р. університети ліквідували, поділивши їх на кілька самостійних навчальних закладів.

•Вихідці з робітників мали пільги під час вступу до вищої школи, а отже, відбувалося масове оробітничення (як тоді казали – пролетаризація) вишів. робітничі факультети (робітфаки).
•Вони працювали за програмою єдиної трудової школи з тих предметів, які відповідали профілю вишу.
•Робітфаківців забезпечували гуртожитками й виплачували їм державні стипендії.

4

Як і коли було створено Українську академію наук

Розвиток науки зосередився в Українській академії наук.
•навесні 1917 р. Центральна Рада розпочала роботу з її створення.
•У листопаді 1918 р. наказом гетьмана були призначені перші 12 академіків. Президентом Академії наук став Володимир Вернадський, ученим секретарем Агатангел Кримський. УАН була поділена на три відділи.

⬅️Володимир Вернадський

⬅️Агантангел Кримський

Перший відділ очолювали

-Д. Багалій,

-С. Єфремов,

-А. Кримський.

Об’єктом його досліджень було духовне життя й культура українського народу.

У другому відділі УАН зосереджувалися установи фiзико-математичного та природничого профілю.

Третій відділ УАН мав соціально-економічний напрям досліджень.

•У 1919 р. розпочав діяльність Демографічний інститут під керівництвом Михайла Птухи – перша у світі науково-дослідна установа з демографії.

• у 1919–1920 рр. працював перший відділ УАН. У його історичному підвідділі вивчали проблеми всесвітньої та вітчизняної історії, географії, етнографії й філософії, у філологічному – всесвітнє і українське письменство, арабо-іранську філологію, тюркологію і загальне мовознавство.
Наприкінці 1920 р. УАН налічувала понад 200 штатних співробітників. Без оплати в її установах працювало понад 500 фахівців.

5

Що визначало розвиток образотворчого мистецтва

Помітний поштовх для розвитку образотворчого мистецтва дала Українська державна академія мистецтв.

Вона була створена Центральною Радою в грудні 1917 р.

⬅️Фундатори Української державної академії мистецтв.

Сидять (зліва направо): Абрам Маневич, Олександр Мурашко, Федір Кричевський, Михайло Грушевський, Іван Стешенко, Микола Бурачек.

Стоять: Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Михайло Бойчук.
Листопад 1917 р.

Українська державна академія мистецтв – перша українська вища мистецька школа.
Ректорами Академії упродовж 1917–1920 рр. були:

•Василь та Федір Кричевські,
•Георгій Нарбут,
•Михайло Бойчук.
Факультетами керували:

М. Бойчук (фрески і мозаїки), М. Бурачек (пейзаж), В. Кричевський (народне мистецтво, орнамент, архітектура, композиція), Ф. Кричевський (портрет, скульптура, побутово-історичне малярство), А. Маневич (пейзаж), О. Мурашко (жанровий живопис), М. Жук (портрет), Г. Нарбут (графіка).

⬅️Г. Нарбут

⬅️М. Бойчук

⬅️Роботи Г. Нарбута:

1 – Сторінка «Української абетки»;

2 – Герб Української Держави. 1918 р.; 3 – Державні кредитові білети УНР. 500 та 100 гривень. 1918 р.;

4 – Ілюстрація до поеми «Енеїда» І. Котляревського. 1919 р.