Інформація, повідомлення, дані

В інформатиці, що закономірно для молодої науки, тривають дискусії вчених відносно підходів до пояснення основних понять цієї науки. Їх погляди можна узагальнити в кілька теорій залежно від того, як вони пояснюють поняття «інформація».

Прибічники «традиційного підходу» опираються на наукові праці засновників теорії зв’язку Р. Хартлі (1888–1970) та К. Шеннона (1916–2001). У цій теорії термін «інформація» є синонімом терміна «повідомлення», зміст повідомлення ігнорується, а саме повідомлення розглядається як набір сигналів різного виду залежно від способів передавання та фіксації повідомлень.

«Атрибутивний підхід» базується на твердженні, що інформація є невід’ємною частиною матеріальних об’єктів, є їх описом, атрибутом. За такого підходу інформація є об’єктивною характеристикою матеріального об’єкта та існує незалежно від свідомості людини.

Інформація — одне з основних понять інформатики, строге й універсальне означення якого неможливе. Інформація є відображенням реалій навколишнього світу в свідомості людини.

Повідомлення — це деякі сигнали чи послідовності сигналів, які сприймаються людиною через органи чуття (зір, слух, дотик тощо). У технічних пристроях для операцій з повідомленнями використовують різноманітні датчики, що можуть сприймати навіть ті сигнали, які не підвладні органам чуття людини, наприклад рентгенівське випромінювання. Повідомлення можуть подаватися різними способами: електричними сигналами, малюнками, звуками, схемами, текстом тощо. Слід зауважити, що за одного й того самого подання повідомлення може нести зовсім різний зміст, залежно від обставин, у яких воно передається і приймається, підготовленості до його тлумачення людини, яка приймає й аналізує повідомлення та робить (синтезує) відповідні висновки

Дані — це повідомлення, які подано у вигляді, зручному для зберігання, передавання та

опрацьовування.

Зв’язки між інформацією та повідомленням можна проілюструвати на прикладі, поданому на

малюнку 1.1..

Пояснення вчителем правил виконання математичних обчислень учениця або учень сприймає з

використанням рецепторів звуку та зору.

Від рецепторів сигнали потрапляють у головний мозок, де опрацьовуються. Для усвідомлення

змісту повідомлень учителя учениця або учень використовує зі своєї пам’яті відомості про

позначення чисел, арифметичних дій тощо, які вона або він уже знає.

Залежно від уважності на уроці, правильності опрацювання сигналів, наявних у пам’яті

математичних знань, учениця або учень усвідомлює зміст повідомлень учителя. Кажуть, що вона

або він отримав інформацію про математичні обчислення, які пояснював учитель. Цю інформацію

вона або він збереже у своїй пам’яті.

Якщо потрібно буде використати набуту інформацію для усної відповіді або запису відповіді в

зошит, учениця або учень, після відповідного опрацювання, здійснить передачу повідомлень з

ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

З поданого на малюнку 1.1. прикладу зрозуміло, що в процесі пізнання людиною навколишнього світу неможливо обійтися без інформаційних процесів. Нагадаємо, що інформаційними процесами називають процеси, що здійснюються над повідомленнями.

Основними інформаційними процесами є процеси передавання, опрацювання та зберігання повідомлень.

Розрізняють також і більш складні інформаційні процеси, такі як пошук, використання, групування, розповсюдження, сортування, кодування, захист, накопичення повідомлень та ін. Складні процеси базуються щонайменше на двох основних процесах.

Інформаційні технології та системи

Як ви вже знаєте, технології здійснення операцій над текстами, графічними зображеннями, презентаціями, числовими, мультимедійними та іншими даними з використанням  комп’ютерів  називають  інформаційними технологіями.

Інформаційні технології класифікують:
– залежно від типів даних, які опрацьовуються під час їх реалізації, наприклад, текстові, графічні, числові, мультимедійні інформаційні технології;
– за  провідним  інформаційним  процесом,  який  реалізує  ця  технологія,  наприклад, інформаційні технології передавання, опрацювання, зберігання даних;
– за основною метою здійснення інформаційних процесів, наприклад, пошуку, стиснення, передавання, кодування, захисту даних.

Для реалізації окремих інформаційних технологій, а особливо їх комплексу, створюються інформаційні системи. Сукупність взаємопов’язаних елементів, яка призначена
для  реалізації  інформаційних  процесів,  називається  інформаційною системою . 
Інформаційні системи мають дві основ ні складові — апаратну та програмну (мал . 1 .3) .
Апаратна складова — це комплекс технічних засобів, який включає пристрої опрацювання  і  зберігання  даних,  пристрої  введення  та  виведення  даних,  засоби міжкомп’ютерного зв’язку.

Програмна складова — це комплекс програм, які забезпечують реалізацію інформаційних процесів пристроями інформаційної системи .
Доволі часто в інформаційних системах виділяють інформаційну складову, під якою розуміють програмну складову та дані, які отримують, опрацьовують, зберігають і передають користувачам різні складові інформаційної системи.