Читання з розумінням

                                     Їжачок
Зустрів я нещодавно в лісі двох хлоп’ят. Валько і Петько звати їх. Близнята.
Відмінники. Одним словом — розумні хлопці.
У беретику одного з них зненацька щось заворушилось.
— Їжачка знайшли! — радісно повідомили брати. — Несемо додому, нехай
перезимує в теплі-добрі. А навесні віднесемо його до лісу і випустимо.
— Де ж ви його на зиму поселите? — перш за все поцікавився я.
— У куточку під батареєю! ― впевнено відповіли брати.
— Друзі мої дорогі, — не втримався я. — Вашому знайді не треба такого
тепла на зиму. Він повинен під корчем десь у лісі в м’якому кубельці заснути, і
тоді той сон буде міцним, бо завірюхи його колисатимуть. А у вас, напевно,
телевізор гримить допізна.
— Еге ж, — знітився Петько.
— Хотіли ж як краще… ― прошепотів Валько.
Хлопці почірхали потилиці та з деяким жалем відпустили їжачка. А він, не гаючись, чкурнув у хащі і зник. (Г. Труфанов, 134 слова)

Тестові завдання
1. Як звали хлопчиків , яких автор зустрів у лісі?
А Васько і Петько
Б Валько і Петько
В Петько та Павло
2. Кого несли діти в беретику?
А їжачка
Б білочку
В дятла
3. Де діти хотіли поселити тваринку?
А у шкільному кабінеті
Б удома під батареєю
В у повітці
4. Що зробив їжачок, як хлопці відпустили його?
А залишився з хлопцями
Б залишили їжачка собі.
В чкурнув у хащі і зник