Луцький район

Ківерцівська міська ТГ

Гімназія села Омельне Луцького району Волинської області

  

 

Україна – понад усе!

Збірник інтерактивних вправ

 

 

Галина Хазанюк 

 

  

2023

 

Україна – понад усе!

 

Збірник інтерактивних вправ

 

Гімназія села Омельне Луцького району Волинської області

Омельне,2023.-Кількість сторінок – 41.

 

            Збірник містить низку інтерактивних вправ, які допоможуть зробити навчання цікавим, різноманітним, пізнавальним.
У розробці наведено інтерактивні завдання і вправи, що сприяють засвоєнню набутих знань, умінь і навичок.  Завдання можна використовувати на уроках ЯДС та в позаурочний час у 1-5 класах. Вони також будуть корисними при організації дистанційного навчання.
Видання призначене для вчителів початкових класів, студентів педагогічних навчальних закладів. 

 

Автор: Хазанюк Галина Федорівна, вчитель початкових класів

 

ЗМІСТ

ВСТУП  ………………………………  4

 

ІНТЕРАКТИВНІ  ВПРАВИ  ………..  5-36

 

ВИСНОВКИ  ……………………….   37

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    …………………………………………. 38

 

ДОДАТКИ  …………………………   39-41

ВСТУП

     У сучасному українському суспільстві особливого значення на тлі останніх подій набуває виховання у дітей почуття патріотизму, формування національної свідомості та готовності бути гідним її громадянином.

     Молодший шкільний вік є найсприятливішим періодом для виховання позитивних рис особистості. У цей час поступово починають розвиватись і зміцнюватися соціальні якості: погляди, переконання, світогляд, певне відношення до навколишнього світу, людей, самого себе. Все це є основою для побудови виховного процесу, спрямованого на патріотичне виховання молодших школярів, формування в них моральної стійкості, набуття рис громадянина-патріота.

     Патріотичне виховання учнів спрямоване на національну культуру і духовність, формування у дітей національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань. Все це здійснюється на всіх етапах навчання в школі. Так, у Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді зазначено, що важливі патріотичні якості у дітей молодшого шкільного віку постають крізь призму навчальних предметів початкової школи, зокрема рідної мови, літературного читання (через тексти), математики (через умову математичної задачі), природознавства (ознайомлення з традиціями, шанобливе ставлення до природи), трудового навчання (ознайомлення з традиційними народними ремеслами, виготовлення витинанок різних регіонів України, оздоблення різною технікою вишивки), музичного мистецтва (осягнення інтонаційної особливості музики українського народу), образотворчого мистецтва (формування культури почуттів). Важливе місце відведено навчальному предмету «Я досліджую світ», спрямованому на соціалізацію особистості молодшого школяра, його патріотичне і громадянське виховання. 

     Отже, у процесі виховної роботи з патріотичного виховання  учні глибше усвідомлюють свою причетність до минулого, теперішнього і майбутнього Батьківщини, що дозволяє утверджувати у них почуття відповідальності за майбутнє своєї держави, за власну долю.

Кросворд “Моя Україна”

 

Кросворд “Україна”

 

Кросворд

“Символи  України”

 

 

Кросворд

“Козаки”

 

 

Гра “Вгадай слово”

 

 

 

Гра “Відгадай”

 

 

 

Гра “Вгадай мелодію!”

 

 

 

Гра “Вгадай пісню!”

 

 

 

Утвори пару

“Українські народні казки”

 

 

Гра

“Знайди пару”

 

 

Меморі

“Моя Україна”

 

 

 

Меморі

“Козаки”

 

 

 

Україна

на карті світу

 

 

Пошук на зображенні

Це все – Україна!

 

 

Знайди слова

 

 

 

Гра  “Знайди  слова”

 

 

 

 

Історія України

дітям

 

 

Президенти незалежної України

 

 

Класифікація “Українські захисники”

 

 

Класифікація.

Ознаки держави. Народні символи.

Варимо борщик

 

 

Правда чи фейк?

 

 

        Вікторина         “Моя країна”

 

 

Вікторина  “Україна”

 

 

 

Гра “Символи України”

 

 

“Ти в моєму серці, Україно!”

 

 

Пазл “Українські народні казки”

 

Пазл “Рідний край,де ми живем,Україною зовем”

Перший мільйон. Загадки

 

 

Гра “Перший мільйон”

 

 

Гра “Перегони”

 

 

Перегони “Славетні українці”

 

 

ВИСНОВКИ

       Якість і результативність національно-патріотичного виховання школярів покращиться, якщо на уроках та позаурочний час використовувати дієві форми, методи і засоби, урізноманітнювати тематику уроків і виховних заходів. Важливо, щоб виховання дітей завжди відповідало інтересам нашого народу, народним засадам гуманності й демократизму, організації шкільного життя, постійно живилося цілющими народними джерелами. Виховання на ґрунті народності – сильне й високорезультативне, а без неї – кволе й безнадійне. Цим зумовлена важливість дотримання принципу гармонії родинно-громадсько-шкільної педагогічної взаємодії у вихованні молодших школярів. Національно-патріотичне виховання націлює на ґрунтовну обізнаність вчителя із народною педагогікою та основами наукової теорії виховання місцевими виховними традиціями та застосування їх у вихованні молодших школярів, забезпечення єдності вимог батьків, учителів, вихователів, школи, родини, громадськості до поведінки учнів, взаємодії всіх виховних ланок і напрямків.

Без пробудження таких моральних феноменів, як патріотизм, совість, почуття власної гідності, обов’язок, чесність, працелюбність, навряд чи можна розраховувати на поліпшення ситуації у країні. Саме тому в сьогоднішніх умовах державо-творчого процесу в Україні відбувається активний різнобічний пошук шляхів оптимізації нової моральної парадигми у психолого-педагогічній науці, державних структурах, школі, сім’ї.

Шляхами оптимізації сучасного національно-патріотичного виховання учнів є: дотримання системного підходу оптимізації патріотичного виховання; впровадження ідей гуманізму в процеси виховання учнів; посилення державно-патріотичної спрямованості у викладанні дисциплін загальноосвітньої школи; удосконалення технологій формування етичних, патріотичних і цивільних якостей школярів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін.

Список використаних джерел:

1. Некрасова Ольга  Презентація на тему видатні українці “Славетні українці” на сайті “На Урок”.

2. Портал Всеосвіта.

3. Сайт LearningApps.com.

4.  Сайт cvitdovkola.org.

5. Скорохід Любов Методична розробка “Формування ключових компетентностей здобувачів освіти шляхом впровадження національно-патріотичного виховання в умовах Нової української школи”.

6. Хайян Віра Гра-вікторина “Моя країна -Україна”.

7. Черненко Ольга Виховна година “Моя Україна”.

Додаток 1

ЦЕ – НАШЕ, І ЦЕ – ТВОЄ!

(перший урок для учнів 3-4 класів)

Мета:  доповнити  і  поглибити  знання учнів про нашу Батьківщину,  формувати 

уявлення про Україну як суверенну незалежну державу з давньою історією, багатою культурною спадщиною; 

розвивати в  дітей  творче мислення, комунікабельність, уяву; 

формувати патріотизм,  людяність, громадянські якості, працьовитість;

виховувати любов і повагу до України, її символів, традицій, обрядів; налаштувати учнів на плідну роботу протягом навчального року, налагодити емоційний контакт як із класом, так і учнів між собою.  

Обладнання: карта України, державні символи України; Конституція України, 

народні символи країни, плакати про Україну , презентація. 

Хід уроку

І. Організація класу 

1. Привітання.

   Дорогі діти! Шановні батьки! Я рада вас вітати  у нашому класі з початком нового навчального року! Хочу побажати дітям цікавих подорожей по  Країні  Знань,  а  вам,  батьки,  міцного  здоров’я,  сімейного  затишку.  Впевнено крокуйте зі своїми дітьми у прекрасну Країну дитинства, разом з ними відкривайте все нове і цікаве. 

А зараз розпочнемо наш перший урок. 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. 

     Діти! Сьогодні на уроці  ми поведемо розмову про найцінніше, що є у кожної людини. А про що саме, ви дізнаєтесь, прочитавши вірш Павла Тичини. 

Х*ч  м*л*й, я  не*ел*кий,                                    (Хоч малий, я невеликий, 

З*т* д*б*е  *н*ю,                                                   Зате добре знаю, 

Щ* к*ай р*д*ий – Ук*а*н*,                                 Що край рідний – Україна, 

Я ї* к*х*ю.                                                                 Я її кохаю.) 

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку 

Сьогодні  на  уроці  ми  поговоримо    про щедру і чарівну,  багату  і   співочу, 

сповнену  краси,  землю,  прекраснішої  від  якої  немає  у  світі.  Ми помандруємо просторами нашої неньки – України і відчуємо, що ми справжні українці. 

           Різні в світі є країни,                                       Є з усіх одна країна, 

           Різні люди є на світі,                                      Найрідніша нам усім. 

           Різні гори, полонини,                                    Це – прекрасна Україна, 

           Різні трави, різні квіти.                                  Нашого народу дім… 

 

Ми, хоча іще маленькі,                           Що звемося українці, 

Та вже добре проте знаєм,                    Й українських предків маєм. 

Батько, мати, брат, сестричка                      Люблю я край свій золотий

І всі інші члени роду –                                    Квітучу Україну, 

Всі належать до одного                                 Як хочу я, аби зрости 

Українського народу.                                     Вітчизні гідним сином.

      Україна… Яка вона? Пропоную вам дібрати  ознаки до слова «Україна» (слайд)(чарівна,рідна,щедра,багата,прекрасна,люба,співуча,мила,неповторна

Кросворд “Моя Україна”

Вправа “Мікрофон”

ІV. Робота над темою уроку 

Діти! Тема нашого уроку називається «Це наше, і це твоє!».  Влаштовуємося  зручніше  і  вирушаємо  в  уявну  подорож  рідною Батьківщиною.  А подорожувати ми будемо на килимі  – літаку, який легко перенесе нас в будь-яку частинку країни і, навіть, в далеке минуле. 

Приготувались! Рушаймо! 

Ми  пролітаємо  над синіми  глибокими   річками,  зеленими густими  лісами,  над широкими степами і зупиняємось у далекому минулому. 

1-а зупинка «Виникнення української землі»

Легенда
  Колись  давним-давно  в  одному  селі  жила  бідна  вдова.  Не  було  в  неї 

ніякої втіхи від життя, тільки одна важка робота. І ось настав радісний день. В  неї  народилась  дівчинка  –  маленька,  крихітна,  гарненька.  І  мати  стала думати, яке ім’я дати своєму дитяті. Тут звідки – невідомо, осяяна маревом,  з’явилася  в  її  хатині  чарівниця.  Вона  з  тривогою  і  жалістю  подивилася  на немовля  і  сказала  вдові:  «Не  давай  дитині  імені,  вона  сама  його  знайде,  а якщо даси, то вона помре». 

      Дівчина росла-підростала, була розумною, слухняною, але невеселою, 

часто журилася тим, що  у неї не було  імені. І ось  їй  виповнилось 16 років. 

Задумала  вона  вирушити  в  білий  світ,  щоб  знайти  своє  ім’я.  Мати  ніяк  не хотіла  розлучатися  зі  своєю  донькою,  aлe  вона  була  невідступна  і  потайки вирушила в дорогу. 

      Бідна  вдова  почекала  день,  почекала  другий,  не  витримала  розлуки  і 

пішла  свою  дочку  шукати.  Ішла  день,  ішла  другий  і  вийшла  вона  в  чисте полe,  жовте-жовте  і  пшеницею  колоситься.  На  чистому  блакитному  небі ластівки  кружляють,  світить  ясне  сонечко  і  бачить  мати  –  спить  на  полі дівчина, її дочка. Та така гарна, що вона мимоволі замилувалась нею. 

      Раптом  потемнію  синє  небо,  здійняв  вітер  куряву,  полягла  до  землі 

колосиста  пшениця,  із-за  обрію  насунулася  чорна  хмара.  Почувся  тупіт  та іржання коней, брязкання зброї, вигуки чужою мовою. Це були війська хана Батия. 

     Попереду  їхав  сам  хан.  Раптом  він  зупинився,  побачив  красуню-

дівчину,  вигукнув:  «Укра-юина»,  що  на  його  мові  означало  «Дівчина 

молода».  Дівчина  прокинулась,  хан  схопив  її  і  забрав  з  собою.  Мати, 

побачивши це, опустилася на коліна і стала благати Господа Бога захисту для своєї єдиної дочки. 

     Раптом  все  стало  чорне-чорне,  загримів  грім,  затряслася,  здригнулася земля.  А  потому  все  стихло.  По  небу  пропливали  ніжні  рожеві  хмаринки. Лише курява здіймалась навкруги і на полі стояла самотня вдова. 

    Пішла  вона  плачучи  по  землі  шукати  свою  дитину.  А  в  пам’яті  в  неї 

лишилось одне – Україна. Україна. Йшла… з очей падали сльози. І там, де на 

землю  впала  сльозинка,  проростала  квітка  волошка.  Мати  йшла  боса, 

збивала, колола ноги, і де на землю падала крапля крові – виростали маки. 

Де пройшла мати по землі, так і стала та земля зватися Україною.
–Чи сподобалась вам легенда?

А ми поспішаємо далі. Килим  переносить  нас в нашу рідну країну. 

 

2-а зупинка «Моя  рідна країна»

Вітчизна,  Батьківщина…Україна,  рідна  ненька.  Земля-годувальниця,  земля- 

рідна мати…Які прекрасні ці одвічні слова! Велика, священна любов до Батьківщини жила і житиме в усіх чесних і щирих серцях. 

Україна  –  одна  з  найбільших  європейських  держав.  ЇЇ  площа  –  604  тис.  кв. метрів.  На  території  України  проживає  понад  110  національностей.  Чисельність населення становить  близько 43 млн. осіб. Гори: Карпати (Говерла – найвища гора). Річок близько 70 тис. Найбільші – Дніпро, Дунай, Дністер Південний Буг, Сіверський Донець. Найбільші і найвідоміші озера: Світязь, Синевир, Ялпуг. 

 

Є в центрі Європи чудова країна,         Шістсот і чотири ще тисяч гектарів –  

Сягає корінням у сиві часи.                    Приблизно таку має площу вона. 

І це – незалежна моя Україна.              Є Київ – столиця у храмах і славі –  

Тут гори Карпати, степи і ліси.              Та ріки: Дніпро, Дністер, Буг і Десна. 

 

Ґрунти чорноземні, джерела цілющі, 

Озера блакитні та клімат м’який.  

Козацькая слава повік невмируща  

Та шлях до свободи, завжди нелегкий. 

 

    Тож  перевіримо  як  добре  ви  знаєте  країну,  в  якій  живете.  Виконайте завдання вікторини «Люби, вивчай свій рідний край» 

• Як називається наша Батьківщина? ( Україна) 
•   Яке найважливіше місто України? (Київ)  
• Найдовший у світі музичний інструмент. (Трембіта)  
• Герб України. (Тризуб) 
• Чому Черкащину називають шевченківським краєм? (Тому що там народився Т. Шевченко) 
• Дерево – народний символ. (Верба)  
• Як називається урочиста пісня, що є символом держави? (Гімн) 
• Найвища гора України. (Говерла)  
• Брати- боксери  в Україні. (Брати Кличко)  
• Грошова одиниця України. (Гривня)  
• Колір прапора України. (Блакитно – жовтий)  
• Розписані великодні яйця. (Писанки)  
• Найбільша річка України. (Дніпро)  
• Швидкий український танок. (Гопак) 
• Хто  з  українських  письменників  узяв  собі  псевдонім  –  назву  своєї національності. (Леся Українка)

• Кущ – символ рідного краю.(Калина) 
•   На якій вулиці знаходиться твоя школа? 
•   Яка річка протікає через твоє місто?(Інгул) 

• Скільки років нашій незалежній державі?
• Назвіть гори, які є на території України.
• Назвіть моря, які омивають територію нашої держави.

Вікторина “Моя Україна”

Вправа “Навчаючи – вчусь”

–  Дітки, ви справжні українці, тому що вже так багато знаєте про країну,  в  якій  живете. Пишаюсь вами! Але  ми  не  зупиняємося  на  досягнутому,  а  впевнено 

рухаємося вгору і прагнемо ще більше пізнати рідний край.  

–  Тож  займаємо  свої  місця  і  подорожуємо  далі.  Наступна  зупинка  –  «Україна  – незалежна держава». 

3- тя зупинка «Україна – незалежна держава»

      Україна – країна, де найбільше люблять волю, країна довгої вікової боротьби за неї. 

     Цього року 24 серпня ми відзначили 30 років Незалежності України. 

24 серпня 1991 року Верховна рада проголосила Акт незалежності та створення самостійної держави.  

     Україна  має  свою  Конституцію  –  Основний  закон,  правила,  за  якими  живуть українці. 

      Виборовши свою волю, Україна має і свої державні символи. 

Державний герб – це знак-картинка. У давнину герби 

вибивали  на  рицарських  щитах.  Так  легше  було  впізнати  воїна, 

закутого  з  голови  до  ніг  у  металеві  лати.  Тепер  герби  зображують  на 

прапорах, грошах, печатках. 

      Герби  бувають  різні:  на  них  зображують птахів, рослини,  звірів.  Цей 

знак свідчить про те, чим славиться держава, що символізує її міцність. 

Український  народ  має  герб  –  тризуб.  Це  дуже  старовинний  знак. 

Багато століть тому запровадив його в Україні київський князь Володимир 

Мономах.  Княжий  тризуб  зображає  старовинну  зброю:  меч, лук та  інші 

військові прилади. Ними наші предки мужньо билися з численними ворогами, виборювали волю для свого народу. Саме слово “воля” – в українському тризубі. 

     Герб – це частина корони, яку носили київські князі. Чому саме тризуб 

вважають гербом України? 

Можливо тому, що число три вважалося числом казковим і чарівним. У 

багатьох казках ми знаходимо розповіді про три дороги,  про трьох богатирів, 

про три бажання. А ще в тризубі відображено триєдність життя: це Батько, 

Мати, Дитя, які символізують Силу, Мудрість, Любов. 

    Герб  держави  України  –  тризуб  –  символізує  мир  і  творчу  працю, 

спорідненість поколінь; він є продовженням глибинних історичних традицій 

українського народу.
              Наш герб – тризуб, це воля, сила,  

               Наш герб – тризуб! Недоля нас косила,  

               Та ми зросли, ми є, ми завжди будем,  

               Добро і пісню несемо ми людям. 

Державний  прапор.  Синє  українське  небо  і  золото  пшеничних  ланів  переніс  наш  народ  на  свій  прапор.  Кольори  ці  мають  ще й інше  значення  –  «мир»  і  «багатство»,  бо  народ  наш  мирний  і прцелюбний. Працею в поті чола здобував він славу рідній землі. А коли ж злі  вороги  порушували  спокій  нашого народу,  він  ставав  воїном.  І  синьо-жовтий прапор кликав до бою і перемоги. 

     Прапороносцями  призначали сміливих  богатирів,  які  мали  за  обов’язок  постійно  тримати  прапор  над полем  бою,  пильно  охороняти  його.  Значення  прапора  під  час  бою  було надзвичайно  велике.  Якщо  він  стояв  нерухомо,  знали:  битва  проходила успішно. 

       Сьогодні Державний прапор постійно майорить на будинках Верховної 

Ради України, Кабінету Міністрів України, місцевих рад народних депутатів. 

       Синьо-жовтий Державний  прапор України піднімається під  час  офіційних  церемоній, при відкритті міжнародних  конференцій,  під  час  офіційних  церемоній,  при  врученні міжнародних  спортивних  призів.  Він  –  символ  міцності  й  незалежності України.
    Прапор – це державний символ,        Синьо-жовтий прапор маєм,  

    Він є в кожної держави;                         Синє – небо, жовте – жито,  

    Це для всіх ознака сили,                        Прапор свій оберігаєм, 

    Це для всіх ознака слави.                      Він – святиня, знають діти. 

                                  Прапор свій здіймаєм гордо, 

                                  Ми з ним дужі і єдині, 

                                  Ми навіки є народом 

                                  Українським в Україні.

 

       Державний гімн – це урочиста пісня – символ нашої країни. Для Гімну 

України  написані  слова,  які  виражають  найсердечніші  думки  і  прагнення 

нашого  народу.  Їх  автор  –  український  поет  Павло  Чубинський.  До  тексту 

підібрана ніжна і одночасно горда, непокірна мелодія Михайла Вербицького. 

      Всі  найбільші  свята  українського  народу проходять  з  урочистим 

виконанням нашого прекрасного Гімну. 

     Слухати гімн потрібно стоячи, мовчки, з гордо піднятою головою.   

 

Слова палкі, мелодія врочиста,                        Це клятва, заповідь священна, 

Державний гімн ми знаємо усі                              Хай чують друзі й вороги, 

Для кожного села, містечка, міста –                     Що Україна вічна, незнищенна, 

Це клич один з мільйонів голосів.                        Від неї ясне світло навкруги. 

 

      Свої національні символи люди повинні шанувати й берегти. Про це записано у ст.  65  Конституції  України  «Захист  Вітчизни,  незалежності  та  територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України». 

      Також в Основному законі сказано, що державною мовою в Україні є українська мова. 

          Гра  «Конверт  запитань»   

По ньому ми живем із вами – 

це основний закон держави. 

                                      (Конституція) 

 

Знак держави головний – 

всяк його повинен знати. 

Воля, слава, сила в нім. – 

То ж попробуй відгадати. 

                                       (Герб) 

По радіо звучить щоденно 

патріотична пісня, 

що возвеличує Вкраїну 

і прославля навічно. 

Коли звучить він – всі встають, 

до серця руку прикладають, 

і вголос, й подумки співають, 

і Україну прославляють. 

                                             ( Гімн) 

Синьо – жовте полотнище гордо майорить. 

Це – ознака сили й слави  Української держави. 

Синє небо, жовте жито – цю святиню знають діти. (Прапор) 

 

          Ви ще раз продемонстрували свою любов до рідної держави своїми знаннями. 

         А  наша  мандрівка  продовжується.  Ми  линемо  над  мальовничими  краєвидами  неньки  –  України  і  зупиняємось,  щоб  більше  дізнатися  про  дивні  місця,  які  є  в Україні. 

 

4-а зупинка «Українські дива»

(демонстрація  відео кліпу)

    Будемо рухатися  далі,  милуючись  красою  і  унікальністю  рідного  краю.  І  наша  наступна зупинка «Українська народна символіка». 

5-а зупинка «Українська народна символіка»

    Народні символи – це те, що найбільше любить і цінує народ. Їх вишивають на полотні,  про  них  складають  вірші,  пісні,  легенди,  використовують  у  звичаях  та обрядах. Є загальновизнані  народні символи.  Народні символи  України є рослинні  і тваринні.  До  рослинних  символів  належать  калина,  верба,  дуб,  тополя,  барвінок, чорнобривці.  Вони  здавна  уособлюють  красу  нашої  України,  духовну  міць  народу, засвідчують любов до рідної землі.   Тваринних символів у нас також є багато. У княжі часи улюбленою твариною був тур. У козацькі часи – кінь. У багатьох думах, піснях оспівували  козака  і тут  же згадували його коня.  Але найулюбленішими  тваринними 

символами  є  птахи.  Люди  вважали,  що  навесні  душі  померлих  в  образі  птахів повертаються на землю. 

Національні символи та обереги України

Жито – символ життя. Це знак добробуту і злагоди в сім’ї. 

Барвінок – символ вічності. 

Калина – символ краси, кохання, щастя. 

Верба – символ журби. 

Лелека – символ сімейного затишку і благополуччя. 

Соловей – символ веселощів, задоволення. 

Український  віночок  –  є  частиною  українського  національного костюма.  В давнину  їх  носили  тільки  дівчата.  Плели  з  живих  квітів.  Вважалось,  що  в  них  є чаклунська сила, здатна захистити від будь-якого лиха. Тому український віночок не просто  прикраса,  а  й  оберіг.  Традиційно  український  віночок  прикрашали різнокольоровими стрічками. Кожен колір мав свою символіку. Так, коричневий – це символ землі, жовтий – символ сонця, синій – символ неба і води, зелений – символ мудрості,  рожевий  —  символ  врожаю,  малиновий  –  символ  здоров’я,  фіолетовий  – символ мудрості. 

Вишитий  рушник  –  стародавній  оберіг  дому.  З  рушником  зустрічали  гостей, молоді  ставали  на  рушник  під  час  шлюбного  обряду.  Вважалося,  що  візерунок вишивки оберігає від лиха та захищає від хвороб. Червоний колір символізує любов, а чорний – журбу. 

 

Щоб  перевірити,  як  добре  ви  знаєте  народні  символи  я пропоную вам  

розгадати кросворд. 

Кросворд  «СИМВОЛИ  УКРАЇНИ»

 

Робота в групах

     А  тепер  попрацюємо  в  групах.  Складіть  прислів’я  із  «розсипаних»  слів  та поясніть їх зміст. 

1-а група 

• калини, України, нема, і, Без, верби. (Без верби і калини нема України.) 
• вербиця, здорова, там, срібліє, Де, водиця. (Де срібліє вербиця, там здорова водиця.) 

2-а група 

• земля, в, жмені, і, Рідна, мила. (Рідна земля і в жмені мила.) 
• край, життя, За, рідний, віддай. (За рідний край життя віддай.)
  3-я група
• умій,  мати,  Батьківщина,  неї,  постояти,  за.  (Батьківщина  —  мати,  умій  за  неї постояти.) 
• без, як, Батьківщини, людина, без, пісні, соловей. (Людина без Батьківщини — як соловей без пісні.) 

4- а група 

• край, звичай, Кожний, має, свій. (Кожний край має свій звичай.) 
•   мила, де, мати, Та, родила, земля. (Та земля мила, де мати родила.) 

5-а група

• домі, Добре, своєму, тому, в, хто.(Добре тому, хто в своєму домі)
• найкраще, добре, вдома, всюди, а. (Всюди добре,а вдома найкраще)

 

     Людина  народжується  на  світ  і  разом  із  життям  отримує  в  спадок,  мабуть, найбільше  і  найцінніше  багатство  –  Батьківщину.  Її  не  вибирають  за  смаком  і бажанням, так само, як і не вибирають собі неньку. Вітчизна, як рідна мати, – це наша доля. 

     Наступна наша зупинка  «Вінок  любові до України». 

 

6-а зупинка «Вінок любові до України»

Діти,  подумайте,  чого  б  ви  хотіли побажати рідній Вітчизні (Я бажаю любій Україні добра, миру, безпеки, процвітання, щастя  )  

Таким  чином  ми  сплетемо  вінок  для  нашої  Батьківщини.

 

Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,     Для мене ти одна і рідна, і єдина! 

Бо щастя жити ти мені дала.                      Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла! 

Я – твоя громадянка, я прагну підростати, 

Тягнусь промінчиком до сонця і тепла. 

Моя свята і рідна Україно – мати, 

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла! 

 

Я щиро так люблю усе навколо мене –  

Усе, що є багато сотень літ. 

Люблю чарівний ліс і житечко зелене, 

Увесь казковий неповторний світ! 

 

Усе мені тут рідне: і поля, й джерельця. 

Я міцно на своїй землі стою. 

Тепло своїх долонь і розуму, і серця 

Я Україні милій віддаю!
          Ось і добігає до кінця наша подорож. Килим повільно підносить нас до останньої зупинки під назвою  « Мультфільми « Це наше, і це твоє»»

7-а зупинка «Це наше, і це твоє»

      Минулого року 1 вересня ми вже дивилися мультфільми каналу «Плюс-плюс». Сьогодні ми подивимось ще деякі серії. Ці коротенькі мультфільми підсумують все те, про що ми з вами сьогодні говорили.

 

     30-та річниця Незалежності не була легкою, але всього за майже третину століття Україна багато здобула. Наші пам’ятки архітектури відвідують європейці, нашу продукцію з радістю споживають у всьому світі, нашу вишиванку вважають витвором мистецтва та навіть створили на її честь свято!
— А хто підкаже, коли відзначають Всесвітній день вишиванки?
— Так. Третього четверга травня уся Україна майорить червоними та чорними, синіми та блакитними, зеленими та білими кольорами: великі й малі, молоді та літні, чорняві й русяві – усі зодягаються у вишиванку. Візерунки на вишитих сорочках та рушниках – не просто орнаменти – це прадавні обереги. Давайте уважно переглянемо невеличкий ролик: можливо, чогось про вишиванку ми іще не знаємо?
    Перегляд відеоролика телеканалу ПЛЮСПЛЮС «Знана у всьому світі вишивка — наша»

— Що нового ви дізналися з відео?
— А про що вже вам було відомо раніше?

— На вашу думку, чому на багатьох зразках є дуб та калина?
— Правильно. Дуб та калина, а ще верба та тополя, житнє колосся та маковий цвіт– це все – рослинні символи України.
— Вважалося, коли в родині народжується хлопчик, батько має посадити дуба, адже разом з молодим деревцем зростатиме і сила маленького хлопчика, він стане мужнім, кремезним та відважним.
      Якщо ж на світ з’являлася дівчинка – у подвір’ї садили калиновий кущ, бо «…як розцвітає щовесни калина буйним цвітом, як нанизує червоне намисто щоосені, так цвістиме і рум’янітиме донечка…».
      Дуб та калина – символи краси та сили. Саме тому, вишиваючи синові сорочку, а доньці весільний рушник, мати обов’язково вишивала дубове листя та калинові кетяги – як побажання доброго здоров’я, міцності родини та довгого і щасливого життя.
      Обереги – невід’ємна частинка душі українського народу. Та не лише сорочка й рушник були оберегами нашого народу. Давайте переглянемо відеоролик і дізнаємося, які ж ще обереги славлять українців у всьому світі.

Перегляд відеоролика телеканалу ПЛЮСПЛЮС «Легендарні обереги – наші!»
 — Отже, які ще обереги характеризують українську націю?
— На вашу думку, чому ляльку-мотанку виготовляють без голки і ножиць?
— Саме так. Обмотуючи і обв’язуючи ляльку-мотанку кольоровими нитками і стрічками, майстрині подумки бажали майбутньому власнику ляльки здоров’я, любові, добра. Вважалося, що голка чи ножиці можуть пошкодити «ниточку здоров’я» чи «стрічечку достатку» і саме тому ці інструменти ніколи не використовувались при виготовленні ляльки-мотанки.

— Без символів та оберегів важко уявити багатомільйонну українську родину, але ще важче уявити собі українців без пісень і танців.
— Національна урочиста пісня нашої держави має назву «Гімн України» і виконується на всіх державних святах, лунає перед відкриттям конкурсів та чемпіонатів, звучить у стінах кожної української школи. Але не лише ця пісня характеризує українську націю. Українці, як відомо, співоча нація, і без пісні не проходить жодна подія. Жваві та веселі, журливі та сумні мотиви споконвіку линули в височінь з українських земель. Національні інструменти – кобза, ліра та бандура завжди супроводжували вистави кобзарів.
— Перегляньмо відеоролик і дізнаємось ще щось цікавеньке про дух кобзарства!

Перегляд відеоролика телеканалу ПЛЮСПЛЮС «Незламний дух кобзарства»

— Ким ще, окрім співців, були кобзарі?
— Чому люди охоче збирались їх слухати?
— Звідки кобзарі здобували знання?

 

Не лише піснями славиться Україна. Візитною карткою українського народного мистецтва є й танець. Чи знаєте ви його назву?
— Це танець – Гопак. Давайте дізнаємось більше про нього!
Перегляд відеоролика телеканалу ПЛЮСПЛЮС «Всесвітньо відомий танок Гопак – наш!»

— Отже, чому український народний танець має назву «Гопак»?
— Що потрібно було для того, аби вправно виконати елементи танцю?
— Україна – велика країна. ЇЇ кордони межують з сімома країнами світу, а південне узбережжя омивається аж двома морями. Пам’ятаєте назву цих морів?
— До речі, Чорне море, яке в Україні нині відвідують не лише українці, а й білоруси, румуни, поляки, молдавани, чехи не завжди так називалось. Давайте переглянемо ролик і дізнаємось, чому Чорне море отримало таку назву.
Перегляд відеоролика телеканалу ПЛЮСПЛЮС «Особлива червона фарба – наша!»

Отже, чому Чорне море саме так називається? Яку назву воно мало спочатку?

 

 

Під час цього навчального року ми з вами познайомимося з мальовничими куточками нашої держави, полинемо в далеке історичне минуле і спробуємо зазирнути у майбутнє, відвідаємо багато цікавих місць та познайомимося зі славетними українцями, які відкрили ім’я України усьому світові, показали її багаті таланти та свободолюби вий дух.
  Шануйте батька й неньку, допоможіть другові у біді, подайте руку допомоги тому, хто цього потребує, і тоді здійметься Україна з колін, розправить широкії крила і гордою птахою летітиме до волі, щастя та свободи.
Вчіться невпинно, черпайте мудрість з книги і слава про видатних синів та дочок лунатиме на увесь світ. Відсьогодні дорога до знань поведе нас усіх новим, незвіданим, широким і дуже важливим шляхом. У добру путь!

 

 

Посилання на конспект уроку:

https://docs.google.com/document/d/0B7ChrS5Wj64AQTB1d3k5Znl5eW8/edit?resourcekey=0-cUBPlJAoEbrBGN9e_Eh0zA#heading=h.l555d1gyecd5

 

Додаток 2

З Україною в серці!

Конспект першого уроку

Мета: формувати у дітей любов до українського народу, рідного краю, повагу до його побуту, традицій і звичаїв; збагачувати словниковий запас, розширювати кругозір із національно-патріотичної тематики

 

Хід   свята

(Пісня Н. Май, заходять ведучі)

1 ведуча. Ми радо сьогодні гостей зустрічаєм, 

        Від щирого серця усім побажаєм

        Мирного неба, сонця ясного,

        Безмежного щастя і здоров’я міцного!

 

2 ведуча. На світі є країн багато, 

        Та наймиліша нам – одна,

        Це – Україна, наша мати,

        У серці кожного вона!

(Пісня Н. Май «Буде Україна»)

1 ведуча. З мріями і снами, в ночі, в роки, днини

                   Лине вдаль світами пісня Батьківщини!

                   Про свободу й волю, річки й полонини

                   Найдорожчий серцю – гімн твій, Україно!

( Звучить Гімн України)

( Під музику «Паляниця» виходять двоє дітей з рушником та короваєм)

Дитина.   На рушникові хліб святий, 

                  Йому вклонімось до землі.

                  На рушникові цім – життя.

                  Хай кожний це запам’ята!

Дитина.   В народу нашого є істина проста,

        В житті всьому лиш хліб є голова.

        Тож дорогих гостей стрічаємо

        І короваєм пригощаємо!

(Підносять або кладуть коровай)

2 ведуча. Як же зветься та країна,

                   Де живе твоя родина,

                   Де єднає пісня щира

                   І дорослого, й дитину?

 

1 ведуча. Що ж то, діти, за країна,

         Неба синього блакить,

         Рідна наша Україна

         Стиглим колосом блищить.

 

2 ведуча. У якій же ще країні 

                   Земля родить так охоче,

                   Лине пісня солов’їна, 

                   Мова ніжна і співоча?

 

1 ведуча.   Гори є і полонини,

                     Є поля, річки, ліси, 

                     Мальовничі є долини

                     Невимовної краси!

 

2 ведуча. Люди щирі, працьовиті

                   У країні тій живуть,

                   Щастя тут цінують миті,

                   Мир і спокій бережуть!

 

1 ведуча.   Що то, діти, за країна,

                     Де червоная калина,

                     Біля ставу тут вербиці, 

                     В полі жито і пшениця.

2 ведуча.

Де народ – борець за волю,

За щасливу кращу долю,

Що то , діти, за країна?

Діти   (разом).

Наша рідна Україна!

(Звучить спокійна музика).

Дитина.

Україна – це дідусь, бабуся,

Колискова пісня тут матусі

І міцна татусева долоня,

Ще, як сонце, на городі сонях.

Дитина.

Чорнобривців пишні оченята, 

Що матуся сіє біля хати.

Маки, ружі, мальви під вікном

І знайома пісня за селом.

Дитина.

Україна – це волошки в житі,

Люди мужні, щедрі, працьовиті.

Тут клекоче у гнізді лелека,

Що вернувся із країв далеких.

Дитина.

Україна – це верба і калина,

І чарівна у вінку дівчина,

І сорочка – краля-вишиванка,

Солов’їна пісня на світанку.

Дитина.

Кобзареві і Дніпро, і кручі.

Україна – Київ наш квітучий,

Ще співуча українська мова

І правдиве материнське слово.

 

Дитина.

Україна  – це стрункі тополі

І поля з житами неозорі.

Степ і гори, ріки і моря.

Діти   (разом).

Україна – це моя земля!

Вчитель. Я хочу розповісти вам древню легенду про те, що на світанку нашої Землі Бог оглядав творіння рук своїх, і, притомившись, вирішив перепочити. Земля, де опустився Бог з ангелами, була багатою на сонце, звірів та пташок. А найбільше сподобалися Богові люди того краю. До якої хати не заходив Він зі своїми супутниками – всюди їх зустрічали хлібом і сіллю. Так сподобалася Богові та місцевість, що Він став часто навідуватися зі словами:   «Рушаймо у край!».    Кажуть, що з того часу і пішла назва нашої держави – Україна.

          Ми з вами маємо всі підстави пишатися тим, що наша Батьківщина мала славні періоди історії, справді легендарних героїв, вона мужньо пережила найважчі випробування і не скорилась. Ми можемо пишатися тим, що Україна завжди прагнула миру і свободи, ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких та далеких сусідів. Про Україну співають у піснях, захоплюються її красою, поетичним словом.

(Пісня)

Вчитель.   Кожна людина любить свою Батьківщину, робить усе для процвітання рідної держави, для її слави, свободи і незалежності.

     Наша рідна Україна, наша Батьківщина має свою землю, свою мову, культуру, історію, власні звичаї і традиції та неповторні державні символи. Про них послухайте казку:

     – Давним – давно жила одна жінка, і було у неї три сини. Росли сини чесними, сміливими і дуже любили свою матір, готові були віддати за неї своє життя. Підросли вони і вирішили піти в люди й прославити свою матір. Першим пішов старший син. Мати, щоб він про неї пам’ятав, подарувала йому корону з трьома промінчиками

     За корону, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала дорогу до кращого життя, дали першому сину ім’я – Тризуб.

     Середньому сину мати в дорогу подарувала синьо-жовтий одяг. Своїми хорошими справами прославив він свою матір, і дали йому ім’я – Прапор.

     А там, де був молодший син, звучала дзвінкоголоса пісня, бо мати подарувала сину голос солов’я. І дали йому ім’я – Гімн. З того часу Йдуть завжди разом – Тризуб, Прапор і Гімн, прославляючи рідну матір. Ви, напевно, здогадались, діти, що матір – це наша рідна Україна.

(Бесіда про символи держави)

Гра “Класифікація. Ознаки держави. Народні символи.”

Вчитель.    Україна – золота, чарівна сторона. Земля, рясно уквітчана, зеленню закосичена.

Скільки ніжних, ласкавих, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народились і живуть. Слова, що йдуть від серця, найщиріші та найтепліші. Тож давайте складемо колективного вірша про Україну зі щирих і теплих слів. Я почну, а ви будете добирати останнє слово рядка.

Ось небо блакитне і сонце в зеніті! Моя Україна найкраща …   (у світі).

Моя Україна – це ліс і озерця, безмежні степи і чарівні   … ( джерельця)                 

Красиві пейзажі і гори високі, маленькі струмочки і ріки  … (глибокі)

Міста старовинні і замки прекрасні, великі будови і дуже … (сучасні)

Сади чарівні, мальовничії села, моя Україна – це пісня …  (весела)

Це щира, багата, як світ, її мова, крилата, така мелодійна й …  (чудова)

Її обереги – верба і калина, найкраща у світі – моя …   (Україна)

Вітчизна моя, дорога Україна, для кожного з нас ти у світі …   (єдина)

( О. Винник  «Перлина Україна»)

Дитина.

Ой, чому ти, Україно, зажурилася, 

І червона калинонька нахилилася?

Славні хлопці-козаченьки на війноньку йдуть,

Щоб для неньки-України воленьку здобуть.

Дитина.

Марширують козаченьки на запеклий бран,

А за тебе, Україно, і життя не жаль.

Ой, повій ти, вітре буйний, з донецьких степів,

 Розкажіть про славу гідну наших козаків.

(Під «Запорозький марш представляються воїни АТО. Почесне слово).

Дитина.

Думали ріки, озера й моря,

Думали гори, яри і долини,

Якою ж буде доля твоя, 

Славна земля України?

Дитина.

Думали люди за тебе, Вкраїно,

За тебе у них боліла душа.

Що буде надалі, скажи, Україно?

Якою ж буде доля твоя?

Дитина.

Хто встане за тебе?

Хто тіло положить у землю рідну свою?

Хто буде боротись за тебе, Вкраїно?

Хто буде боротись за землю твою?

Вчитель.   Давайте хвилиною мовчання вшануємо загиблих воїнів АТО, захисників нашої Батьківщини, які віддали своє життя, захищаючи мир та життя людей нашої країни.

                            (Хвилина мовчання)

Вчитель.   Слава Україні!

Діти   (разом).  Героям слава!

Вчитель.   Діти нашої школи неодноразово готували подарунки для воїнів АТО. Правда ж? Ви робили листівки, малюнки та писали бійцям побажання повернутися додому живими та здоровими. А сьогодні А. Бугайчук прочитає вірш Марії Скочиліс «Лист воїну АТО»

 

Привіт, солдате! Ти мене не знаєш,

Я просто дівчина, живу собі, як всі,

В моєму місті тихо, не стріляють,

Але війна торкнулася душі.

 

Чому пишу тобі? Бо серце просить,

Бо я так звикла, у віршах думки,

В моїй країні сльози, біль і розпач

І так нестримно пишуться листи,

 

Ти зараз там, на Сході, захищаєш

Свою країну на передовій,

Там дуже страшно, постріли лунають,

Та ти ідеш вперед, вперед у бій,

 

Ти борешся за волю України,

За незалежність, за її життя

І за майбутнє кожної людини,

А серед тих людей також і я,

 

Ти тільки повернись, благаю, чуєш,

Ти не лети високо в небеса

Бо тут, на цій землі Тебе чекають

Батьки, дружина, діти… вся сім’я,

 

І вся країна молиться за Тебе,

Щоб швидше повернувся Ти живим

І я також щодня молюся небу,

Аби в моїй країні настав мир…

 

Я сподіваюсь, ці рядки почуєш,

А може, прочитаєш у листі,

Я дякую Тобі, що захищаєш 

Мою країну, дякую Тобі…

Гра “Класифікація. Українські захисники”

 

Вчитель.   Тож дозвольте ще раз висловити подяку усім воїнам АТО, волонтерам, родинам воїнів АТО за мирне небо, спокійний сон і за надію на краще майбутнє!

СЦЕНКА

     Тож продовжуємо наше свято. Діти, я принесла вам щось дуже гарне, вишите моєю мамою. Як ви гадаєте, що це? ( Рушник)

     Так, це рушник. А що вишивають на рушниках? (Квіти, які ростуть на нашій землі)

Розкажіть про квіти, що ростуть у нашому краї, що вони символізують.

Дитина.

Чорнобривці символізують дитинство, рідну оселю.

Дитина.

Барвінок – це вірність, вірна любов, пам’ять.

Дитина.

Волошки символізують красу, здоров’я, силу.

Дитина.

Мак – це дівоча врода, щирість.

Дитина.

Чебрець символізує рідний край.

Вчитель.   Молодці, діти, знаєте, які квіти ростуть на нашій землі. Знаєте, що земля наша зветься Україною. То ми з вами хто?

Діти   (разом).  Українці!

Хлопець.   Я – син України, з козацького роду.

Дитина.  І я українкою змалку зовуся.

                І цим я пишаюся й щиро горджуся.

Діти   (разом).

Всі ми діти українські, хлопчики й дівчатка,

Хоч іще не дуже сильні, та душа завзята.

Вчитель.   Так, ми українці. А чи знаєте ви, які риси характеру притаманні українцям? Пропоную стати у коло. Ви будете передавати віночок з рук у руки і називати риси наших співвітчизників.

ГРА   «Які ми?»

(добрі, розумні,привітні, щирі, веселі, культурні, виховані, усміхнені, сильні, дужі, завзяті, працьовиті, співучі, щедрі, гостинні, чепурні)

 

Вчитель.   Молодці. А тепер перевіримо, чи знаєте ви, чим багата наша країна. Я буду промовляти слова і, якщо назване є в Україні, ви плескаєте в долоні, а якщо немає – тупочете ногами.   (Річки, гори, моря пшеничні поля, океани, ліси, степи, пустеля Сахара, міста, села, джунглі, квіти, родючий ґрунт, льодовики, торф, кам’яне вугілля, залізні руди, крокодили, а розумні хороші діти?)

Вчитель.   У кожного народу є свої національні страви, є вони і в українців. А ви знаєте, які?

Гра «Ложку передай – страву називай»

Українська народна гра «Спритні вареники»

Вчитель.   Діти, а чи можна за ім’ям дізнатися, українці ви чи ні?

Так, українські імена відрізняються від імен людей, які живуть в інших країнах. Наприклад, в Америці хлопчика називають Джон, в Росії Ваня, а в Україні – Іванко. Отож пограємо у гру, в якій ви спробуєте відгадати українські імена.

 

Гра «Назви ім’я українською» ( з м’ячем)

( Жан – Іван, Майкл – Михайло, Ніколя – Микола, Пітер – Петро, Ханна – Ганна, Стів – Степан, Джон – Іван, Хелен – Олена, Анна – Ганна, Аксінья – Оксана, П’єр – Петро, Марушка – Марія, Нодзомі – Надія, Алекс- Олександр, Макс – Максим, Кейт – Катерина)

(_____________________________________)

Вчитель.   Сьогодні ми говорили про нашу країну, про нашу рідну Україну. Кожен з нас бажає нашій країні миру, процвітання, добробуту.

   Покладіть праву долоньку до серця, відчуваєте, як воно б’ється? Про що воно говорить? Певно, про любов до рідної землі?!

Дитина.

Я все люблю в своїм краю:

Криницю, звідки воду п’ю, 

Та повні гомону ліси, 

та дзвони срібної роси.

Дитина.

Я все люблю в своїм краю:

Ось під веселкою стою,

Ось дощ веселий напоїв

тужавий колос рідних нив.

Дитина.

Я все люблю в своїм краю:

Найбільше – матінку свою,

І ще ласкаву, радісну, єдину…

Люблю, як сонце, Батьківщину.

Дитина.

Люблю тебе я, мила Україно!

І все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

Я буду вчитись в школі на «відмінно»,

Щоб мною ти пишатися могла.

Дитина.

Люблю твої ліси, струмки, джерельця

І все – усе, що є в моїм краю!

Тепло долонь, і розуму, і серця

Я Україні милій віддаю!

 

Вчитель.   Діти, ви є свідками великих перетворень, що відбуваються в нашій країні. Ви – майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру, своїми досягненнями славте її. Будьте гідними своїх предків, поважайте свій народ і нашу мелодійну мову, бережіть волю і незалежність України. Шануймо себе і свою  гідність.

Дитина.

Живи Україно! Живи для краси,

для сили, для правди, для волі.

Співай, Україно, як рідні ліси,

як вітер в широкому полі.

Вже закінчується свято і прощатися пора,

Ми бажаємо Вітчизні …

Діти   (разом).   МИРУ, ЩАСТЯ І ДОБРА!

 

Посилання на конспект уроку:

https://docs.google.com/document/d/1Q2TdLL00GOy7y7oG_lRJs3JXI1x3m_N2/edit#

Додаток 3

Перший урок “Україна – наша земля”

Мета: поглибити знання учнів про Україну; прищеплювати любов до рідного краю; розширити зміст поняття громадянин України; розвивати мовлення учнів; виховувати патріотичні почуття приналежності до українського народу.

Обладнання: картини рідної природи; карта України; символи України; вишиваний рушник, колосся і калина; плакат «Видатні українці», український рушник з хлібом-сіллю.

               

Хід заняття

 

І. Організація класу

ІІ. Основна частина заняття 

1. – Розповідь  легенди «Наша земля».

Колись давно Бог створив народи і кожному наділив землю. Наші ж предки кинулись пізніше, але землі їм уже не дісталося.

От вони й прийшли до Бога, а він у цей час молився, і вони не сміли йому щось сказати. Стали чекати. По якійсь хвилі Бог обернувся, сказавши, що вони чемні діти, хороші. Дізнавшись, чому прийшли до нього, запропонував їм чорну землю. «Ні,- відповіли наші предки, – там уже живуть німці,  французи, іспанці, італійці. «Тоді я вам дам землю ту, що залишив для раю, там усе: річки, озера, ліси, степи. Але пам’ятайте, якщо будете ії берегти, то вона буде ваша, а ні –  ворога».

Пішли наші предки на ту землю, оселилися і живуть до сьогоднішнього дня. А країну назвали Україною.

 Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. То її велике «Я», з якого починається людина, родина, батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі Україна. Її красою захоплювались поети, художники та композитори.

 

… Буває, часом сліпну від краси.

     Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,

     Оці степи, це небо, ці ліси,

     Усе так гарно, чисто, незрадливо,

     Усе як є – дорога, явори,

     Усе моє, все зветься Україна.             Л.Костенко

 

2. Гра “Продовж речення”

 

1. Наша Батьківщина – це…. (Україна)
2. А тепер назвіть столицю України…. (Київ)
3. А  найбільша річка, яка протікає по території України…(Дніпро )

 

3. Кросворд  “Моя Україна”, “Україна” (робота в групах)

 

4.   Бесіда

-Діти, а що для вас Батьківщина?

 – Для мене – це край, де я народився, живу, де живуть і працюють мої батьки.

– Це школа, вулиця, на якій я живу.

– Це моя родина: тато, мама, сестричка, бабуся, дідусь, рідна домівка.

 

В.:  Ми називаємо Україну своєю Батьківщиною. Якими ще словами близькими за значенням ми можемо її назвати?

 

Діти: Вітчизна. 

 

5. Асоціювання, „гронування”.

Згадайте слова та фрази, які спадають на думку зі  словом  „Україна”.

 

                Рушники                                                          Народ

 

          Пісні                                    УКРАЇНА                                           Київ     

           

     Тарас Шевченко                                                          Дніпро

 

                                                                    

6.       Гра  “Вгадай слово”
7. Інсценізація

 

Вч:     Засперечались одного разу діти, яка стежка найкраща?

Діти:  1. – Да магазину, – там є цукерки. 

2. – Ні, до школи, – там є діти. 
3. – Ні, до річки, – там можна купатись.
4. – Ні, в садок, – там повно яблук та груш.
5. – Ні, у поле, – там простір широкий.

 

Але тут увійшла мама. Діти запитують її: (хором)

 

-«Яка стежка найкраща?»

Вихователь:  Мама подивилась на дітей, лагідно посміхнулась і відповіла:

 –   Додому, діти! До рідного дому! 

 

Вч:    А якщо об’єднати разом усі родини, всіх людей, які живуть в Україні, то як тоді ми їх назвемо?

– Народ.

Вч:  Так, народ України, український народ. Ми всі одна сім’я, повинні жити дружно.

 

 

8. Метод  “Мікрофон”

• За що ви любите свою Україну?

 

 Діти читають верші.

              ***

На заході –гори Карпати,

На сході-донецькі степи

Нам всім Україна  мати

І ти її, друже, люби!          

          

             ***

Я люблю свою країну,

Нашу неньку -Україну. 

І зеленії Карпати,

І стежинку  біля хати. 

Де тече Дніпро широке,

Де цвіте калина,

Чорне море, жовте поле,

Де моя родина!           

 

       Мій рідний край!

Найкраща в світі Батьківщина

Моя рідненька Україна

Тут мати, батько, дід, бабуся.

Тут народилась я і вчуся

Люблю тебе, моя родина,

Моя безкрая Україна.         

 

9.         Гра  “Знайди  слова”
10.       Колективна робота

 

– Давайте спробуємо доповнити вірш, вставляючи останнє слово:

 

Ми дуже любим весь наш край,

І любим У_______ (Україну),

Її лани, зелений гай,В саду рясну _______ (калину). 

Там соловейко навесні

Співає між _______ (гілками),

Та й ми співаємо _______ (пісні) –

Змагається він з нами!        

                                                           М.Познанська

 

Вч:  Чи є десь на землі такий чарівний край, де тихі весняні ночі пливуть на крилах солов’їних пісень, де вранці на замріяній річці джерельною водою умивається біле латаття, де навесні і влітку під шатами крислатих дерев яскравіє килим різнотрав’я і квітів?

 

-Є, це наш рідний край  

 

   Пісня  « Рідна  Україна»

ІІІ. Підсумок уроку

11.     Гра  “Вгадай  мелодію”

 

  Вч: Рідна земля зачаровує своєю красою, у нас вірші пишуть не тільки діти, а мешканці нашого села. Один з них – Олександр Бурлака , наш вчитель музики. 

 

1. Як називається країна на якій ми живемо?

2. А тепер назвіть столицю України?

 

Посилання на конспект уроку:

https://docs.google.com/document/d/1f08kQojS2_vZMfRMzq0QM1PVCAIzDRWsUjKZN7t1a-o/edit?usp=sharing