Miguel de Cervantes Saavedra

29.09.1547

22.04.1616

Іспанський новеліст, драматург і поет, класик світової літератури. Відомий, насамперед, як автор роману «Дон Кіхот», який багато критиків називають першим сучасним романом та одним із найкращих творів світової художньої літератури.

Навіть якщо ви ніколи не тримали в руках роман Мігеля де Сервантеса «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський», ви, безперечно, знаєте, про що ця книга: божевільний лицар, що живе в полоні ілюзій, його зброєносець-товстун і бій із чудовиськами-вітряками. І все-таки є те, що мало хто знає про цей шедевр літератури 17 століття.

«ДОН КІХОТ» ВВАЖАЄТЬСЯ ПЕРШИМ СУЧАСНИМ РОМАНОМ.

На думку найшанованіших теоретиків культури, таких як лауреати безлічі національних та міжнародних премій, літературний критик Харольд Блум та письменник і журналіст Карлос Фуентес, «Дон Кіхот» стоїть біля джерел сучасного роману. Блум пише, що зміни, що відбуваються з головним героєм і Санчо Пансо, є тим ключовим фактором, який дозволяє назвати «Дона Кіхота» предтечею сучасного роману. Фуентес вважає, що нюансування діалогів і характеристик героїв – головне, що відрізняє роман від усіх попередніх літературних текстів.

СЮЖЕТ РОМАНА ПРИЙШОВ СЕРВАНТЕСУ В ГОЛОВУ, КОЛИ ПИСЬМЕННИК СИДІВ У ТЮРМІ.

Хоча йому й судилося написати один із найвідоміших романів у світовій історії, в молодості Мігель де Сервантес перебував у ситуації, типовій для будь-якого письменника, який прагне досягти успіху: він працював, щоб заробити собі на хліб насущний. Чим тільки Сервантес не займався, перш ніж написати свій головний роман, був навіть збирачем недоїмок. Однак, постійна «недбалість у грошових справах» двічі приводила Сервантеса до Королівської в’язниці в Севільї у 1597 та 1602 роках. Вважається, що саме в цей період у Сервантеса зародився задум історії, яка згодом стала романом «Дон Кіхот».

СЕРВАНТЕС НАЗВАВ ГОЛОВНОГО ГЕРОЯ НА ЧЕСТЬ ДЯДЬКА СВОЄЇ ДРУЖИНИ.

Наприкінці другого тому з’ясовується, що справжнє ім’я героя – Алонсо Кіхано. Сервантес запозичив це ім’я в Алонсо де Кесада і Салазар, двоюрідного дядька своєї дружини Каталіни де Салазар і Паласіос, з якою письменник одружився 1584 року. Вважається, що Алонсо дав роману не лише ім’я. Зовнішність головного героя також була списана з Алонсо Кіхано. А ім’я Кіхот походить від виразу, що використовувався для позначення частини лицарських обладунків, яка захищала ногу від стегна до коліна.

СЕРВАНТЕС ЗГАДАВ ДРУГУ ЧАСТИНУ «ДОНА КІХОТА» У ПЕРЕДМОВІ ДО ІНШОЇ КНИГИ У 1613 РОЦІ.

Сервантес випустив збірку з 12 новел під назвою «Повчальні новели». Над нею він із перервами працював протягом 8 років після публікації першого тому «Дона Кіхота». У передмові до збірки йшлося не тільки про цю нову книгу Сервантеса, а й про те, що він планує продовження до незавершеної першої частини про мандрівки ідальго з Ла Манчі. (Цю рекламу можна вважати прообразом сучасних трейлерів до кінофільмів). Другий том роману побачив світ 1615 року.

ІСНУЄ ПІДРОБНА ЧАСТИНА II.

Лише через рік після появи передмови до «Повчальних новел» невідомий автор, який взяв псевдонім Алонсо Фернандес де Авельянеда, опублікував роман, заявлений як продовження роману Сервантеса. Цей «Лже-Кіхот» не відрізнявся будь-якими літературними чеснотами, крім того його автор жорстоко глузував і з самого Сервантеса, і з першої частини роману.

ДРУГА ЧАСТИНА РОМАНУ БУЛА ЗАВЕРШЕНА ЗАВДЯКИ ЦІЙ ПІДРОБЦІ.

Хоча на час появи фальшивого «Дон Кіхота» Сервантес уже пообіцяв, що закінчить свій роман, вважають, що саме книга Авельянеди й була тією останньою краплею, що змусила автора перенести свій задум на папір. Сервантес був у такій люті через появу підробки, що він дав справжню відсіч Авельянеді, згадавши його в другій книзі й звинувативши в невмінні писати та в спотворенні сенсу першої частини роману.

«ДОН КІХОТ» ВПЛИНУВ НА СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНОЇ ІСПАНСЬКОЇ МОВИ.

Варіант іспанської, на якій написаний «Дон Кіхот», на початку 17 століття тільки-но з’явився, хоча сучасні іспанці зрозуміли б її набагато краще, ніж та мова, якою розмовляли 4 століття тому. Популярність «Дон Кіхота» вплинула на розвиток сучасної іспанської мови, яка нині посідає друге місце (після китайської) за кількістю тих, хто розмовляє нею.

ПЕРЕБУВАННЯ У ПОЛОНІ ДОПОМОГЛО СЕРВАНТЕСУ НАПИСАТИ РОМАН.

В одному з епізодів роману головний герой та його зброєносець звільняють рабів на галерах. Сервантесу вдалося зробити цей епізод особливо зворушливим, оскільки він згадував, як сам був бранцем у 1570-х. Він 5 років провів у алжирському полоні та неодноразово намагався тікати.

РОМАН ЗРОБИВ ПОПУЛЯРНУ ОДНУ З ІДІОМ.

Сьогодні вираз «the proof is in the pudding» досить широко поширений в англійській мові. Насправді існував інший варіант цього виразу – більш повний і зв’язний, хоча й не такий милозвучний: «proof of the pudding is in the eating» («щоб судити про пудинг, треба його спочатку з’їсти»). Це – одна з варіацій ідіоми «Jt is ywrite that euery thing Hymself sheweth in the tastyng», що відноситься ще до 14 століття (Прибл. переклад: «Справді, щоб судити про що-небудь, треба це спочатку спробувати»). Існували й інші варіації «на тему», але вважається, що сучасний варіант виник завдяки одному з перекладів «Дон Кіхота», що з’явився у 18 столітті. Цю фразу вигадав П’єр Антуан Моттье як переклад висловлювання, використаного Сервантесом: «al freír de los huevos lo verá», тобто «все буде зрозуміло, коли яйця будуть підсмажені»).

НАЙПЕРШИЙ ПЕРЕКЛАД РОМАНУ БУВ НАДТО БУКВАЛЬНИМ.

Перший переклад був виконаний Томасом Шелтоном, який народився в Дубліні. Він був опублікований у 1608 році. На відміну від Моттье, Шелтон не відрізнявся особливою мовною винахідливістю. Він суворо дотримувався тексту Сервантеса, що призвело до повного провалу його перекладу. Наприклад, там, де англієць використав би слово «дюйми» (як варіант перекладу іспанської «dedos»), Шелтон давав буквальний переклад – «пальці».

ДОН КІХОТ – БУВ УЛЮБЛЕНИМ ЛІТЕРАТУРНИМ ПЕРСОНАЖЕМ ВІДОМОГО ПИСЬМЕННИКА.

Федір Достоєвський неодноразово захоплювався Доном Кіхотом. У листі до своєї племінниці Софії Іванової Достоєвський називає його найбільшим літературним героєм: «З прекрасних осіб у літературі християнській стоїть довершеніше Дон Кіхот» і додає: «але він прекрасний тільки тому, що одночасно і смішний».

«ДОН КІХОТА» НАЗВАЛИ НАЙВЕЛИЧНІШИМ РОМАНОМ ВСІХ ЧАСІВ ТА НАРОДІВ.

У 2002 році на прохання Норвезького Книжкового клубу письменники з 54 країн світу обрали 100 найбільш значущих книг з усіх, що коли-небудь були написані. Цей проєкт звався «Всесвітня бібліотека». Книги, відібрані письменниками – від «Епосу про Гільгамеша» до роману Хосе Сарамаго «Сліпота» 1995 року – не поділяються у списку за вагомістю. Єдиним винятком став роман «Дон Кіхот», який «Всесвітня бібліотека» назвала найбільшим романом усіх часів та народів.

РОМАН БУВ ПЕРЕВЕДЕНИЙ, ПРИНАЙМНІ, НА 50 МОВ.

Сьогодні «Дон Кіхот» може похвалитися публікаціями іспанською, каталанською, галісійською, баскською, латинською, англійською, французькою, італійською, португальською, німецькою, українською, румунською, японською, корейською, тайською, тагальською, в’єтнамською, російською, арабською, івритом, гінді, ірландською, гельською, фінською, норвезькою, шведською, ісландською, угорською, польською, чеською, данський, голландською, грецькою, турецькою, сербською, албанською, болгарською, хорватською, словенською, латвійською, естонською, литовською, мальтійською, грузинською, есперанто та ідиш. Є також видання для сліпих людей, набрані шрифтом Брайля.

«ДОН КІХОТ» НЕ ПРИНІС СВОЄМУ АВТОРУ ФІНАНСОВОГО ДОБРОБУТУ.

Попри те, що перша частина, що вийшла в 1605, швидко завоювала популярність, Сервантес навряд чи хоч щось заробив на успіху свого роману. Річ у тому, що в 17 столітті письменнику не покладалися авторські гонорари. Такий стан речей особливо несправедливий у випадку із «Доном Кіхотом».

«ДОН КІХОТ», МОЖЛИВО, Є НАЙБІЛЬШ ПРОДАВАНОЮ КНИГОЮ ВСІХ ЧАСІВ І НАРОДІВ.

Оскільки роман було написано давно, складно реально оцінити величину його читацької аудиторії (деякі вчені вважають, що кількість читачів роману вже досягла 500 мільйонів). Ця цифра робить роман Сервантеса найпопулярнішою книгою у світовій історії, що набагато випереджає «Записки Піквікського клубу» Чарлза Діккенса (200 мільйонів) і трилогії Дж. Р. Р. Толкіна «Володар кілець» (150 мільйонів).

Дякуємо за перегляд!