Назва збірки — це поетичне вираження авторського розуміння гармонії  всесвіту, він дав своєрідну українську версію символізму, створив  власний поетичний стиль, який отримав власну назву— «кларнетизм».

Музика космосу, музика зірок,  музика небесних сфер – ці поняття назавжди пов’яжуться із «Сонячними кларнетами»  П.Тичини.

Вірш-мініатюра
“Ви знаєте, як липа шелестить…“

Картина-елегія рідної природи, чуттєво сприйнятої поетом, намальована лаконічними засобами: короткі речення передають схвильований стан неспокійної душі героя.  

“Арфами, арфами…”

Ця поезія – це гімн весні, порі року, коли все у природі відновлюється, пробуджується життя і набирається нової сили. Емоційний настрій поезії забезпечується світлою і ніжною гармонією барв та звуків у природі, описуваній автором, насиченістю поезії музичними пісенними образами, алегоричними художніми деталями, специфічною ритмікою

Твір “Арфами, арфами…” – це одна з класичних поезій, у якій слово і музика набули органічного зв’язку.

Кольори в  поезії поєднуються, виграють різними відтінками, допомагаючи відтворювати складний спектр почуттів юної закоханої душі.

Тичинина весна нагадує дівчину Весну, змальовану художником ранньої епохи Відродження Сандро Боттічеллі.

“О панно Інно…”

  Станіслав Тельнюк про вірш «О, панно Інно…» сказав:”Кожне слово — мов клавіш. Кожне слово — мов інший звук, інший настрій. Все йде на нюансах. Цнотливо. Чисто. Без жодного зайвого слова, яке здатне зіпсувати все враження. Вірш — мов кришталевий палац, де все просвічує навколо іде не треба ні барви, ні звука — все це замінює благородство граней чистого скла…”

«Пам’яті тридцяти»

Вірш  є ліричним відтворенням трагізму національно-визвольних змагань українців. Для автора важливо, щоб пам’ять про цю трагедію залишилася в суспільній свідомості, щоб ця жертва українських юнаків ніколи не була забута.

«Стримайте свої сльози, які котяться, – говорив над могилою М.Грушевський. – Ці юнаки поклали свої голови за визволення своєї Вітчизни, і вітчизна збереже про них вдячну пам’ять  на віки вічні».

Тоді й був написаний вірш «Пам’яті тридцяти». Для поета тридцять юнаків – мученики, святі.

З великою силою поетичного натхнення оспівується кохання юних сердець у поезії

«Десь на дні мого серця»

Автор просто й задушевно розповідає про чисте і прекрасне почуття двох молодих людей. Тут немає опису зовнішності дівчини, але відчувається сила захоплення її внутрішньою красою. Кохана вражає своєю духовністю, з її вуст мов пісня ллється. Ліричний герой готовий слухати її вічно

Переломним  для поета став  1917 рік.  Лютнева революція докорінно змінила образність тональність громадянської поезії митця.

 Кларнетичний символізм поступився місцем системі символів, що відповідають глибині трагедії.

Потужне ліричне самовираження, емоційне переживання П.Тичини, особливості поетики його творів намагалися передати учні 11-а класу Сновського ліцею №1 Корюківського району Чернігівської області

Використані джерела:

1.Зінченко Ж.В. Паспорт літературного періоду. 11клас. / Ж.В.Зінченко. –
Полтава, 2018. – 56с.

2.https://youtu.be/qG7hI3WTwnw

3.https://youtu.be/U9a0wznR8S4

4. https://youtu.be/mRe1XGVfGes