Моя Історія

Моя історія

Моя історія написання віршів почалася далеко у 2018 з приходом нашої нової класної керівнички Оксани Михайлівни. Вона та людина яка надихнула мене  та надихає до сьогодні щось писати, саме з неї беру приклад, саме вона повірила в мене, саме з нею я займаю призові місця у конкурсах.

З самого початку пробувала складати вірші з якихось почутих фраз чи висловів і просто ліпила їх до купи, у відповідь получаючи щось похоже до вірша. З часом я закинула ту справу ,не хотіла писати, мала приблизно три  вірша і дуже ними пишалася.

 У 2020 та 2021 почала проявляти себе більше ,більше віршів, краще вміння римувати, пробувала писати есе та оповідання ,різноманітні конкурси і головне велике бажання писати нове. У віршах я передаю свої емоції, хоча в деяких цього не відчутно, я пишу тоді коли важко ,коли не можу розібратися в собі.

 Я думаю цікаво буде почитати мої самі перші та самі останні вірші

Кохання з першого погляду

Ранок. Сонячні промені світла відблискуючи у моєму вікні, дзвінкі співи птахів та аромат запашної кави підняли мене на ноги. На кухні стояв  чоловік який з усмішкою ішов мене обіймати.

-Доброго ранку: промовив він, як спалось що снилось

-Доброго ранку, та нічого важливого  навіть не запам’ятала

-Ось кава, твоя улюблена з корицею

-Дуже дякую, смачна вийшла

-Які плани на сьогодні :з зачарованими очима продовжував розмову чоловік

-Хочу зустрітися з Оленою, давно не бачилась тай звісно робота

-А в тебе які плани на сьогодні? :спитала я

-Маю заїхати на автосервіс, робота і до дому

-Ну добре тоді вечором побачимося

-Так добре до зустрічі, люблю тебе..

Через декілька годин я зустрілася з Оленою

-Привіт

-Привіт, як я за тобою скучила так давно не бачилися

-О так треба частіше виходити із дому а то ти після весілля ти геть голову втратила

-Ой не кажи, я просто щаслива не можу нарадуватися

-Що там у тебе на любовному фронті? :з цікавістю спитала я

-Ай та що у мене, Сергій дальше піклується про мене, кличе гуляти а я..

-Ну а що ти, чому відштовхуєш від себе

-Розумієш Іра я відчуваю що не моя людина, не тягне мене до нього, нема такого як в тебе було до Олега

-Та хотіла просто ніколи немає відповідного моменту

-Пообіцяй мені що ти це зробиш не тримай хлопця, не давай йому надій яких немає

-Добре обіцяю що поговорю, а як в тебе з Олегом

-Знаєш в мене таке відчуття ніби я у казці, з ним я маленька принцеса а він мужній принц який стоїть за мене

-Ахах ну як скажеш, як в казці, бач а ти кричала “не вірю не вірю” а тут бачиш як вийшло, життя непередбачуване

-О так, забираю свої слова назад  з ним так і сталося кохання з першого погляду

-А що ти відчула коли його побачила? :спиталася Олена

-Я навіть не знаю як правильно описати свої емоції та почуття, як би дивно не звучало але ніби метелики в животі були, мені дух перехопило, очі засліпило було така враження начебто коло мене голлівудська зірка стоїть але це був простий чоловік який не відрізнявся від всіх вот знаєш як то кажуть йокнуло, так само і мені йокнуло, днями й ночами думала про нього, у ві снах з’являвся, я чекала кожен раз нашої зустрічі і кожен раз коли з ним зустрічалася я була щасливою по справжньому щасливою розумієш, я була спокійною і начебто знала його вже 10 років, постійні теми для розмов та перебивання один одного щоб сказати щось, щоб не забути, вічні розмови по телефону та червоні щоки при зустрічі очима

-Охох щаслива я за тебе Іро, хоча би по твоїх розказах буду знати що це таке “кохання з першого погляду”

-Не засмучуйся Олено в кожної із нас це по різному  і кожна  відчувала, відчуває або буде відчувати, на все є свій час і я знаю що твій час вже дуже скоро….

Пройшли роки ми знову зустрілися та у кожної з нас були певні зміни в житі

Я носила дитину під серцем від коханого чоловіка а Олена зустріла таки своє кохання, вона була щасливою і з усмішкою на обличчі та тремтінням  рук

взяла каблучку на свій палець і з сльозами на очах відповіла “так”.

“Надія “

Кожен ранок я прокидаюся з НАДІЄЮ,

Що буде МИР між усіма братами!

Що кожна мати, чекаючи із ВІРОЮ!

Вже більш не вмиється гіркими сльозами!

Вона, чекаючи лиш на свого ГЕРОЯ,

Який, ішовши, промовляв: «Не плачте, мамо!»

В очах його іскрилась ПРАВДА й ВОЛЯ,

Вона ж з ним попрощалась дуже рано!

Не знаючи, що скоро  прийде горе…

Він впав від куль, далеко десь на Сході

І ще, вмираючи, не вимовив ні слова!

І тут слова вже не потрібні жодні.

Та мати  все чекала та чекала,

Що пазли всі складуться в одне ціле,

Вона щоночі в Господа прохала,

Щоб син її вернувся уцілілий!

Та ось одного ранку на подвір’я

Принесли лист важливіший життя,

І мати вибігла з обіймами із хати,

Щоби зустріти рідного синка!

Немає сина, свічка на столі!

В очах і розпач, біль, душі страждання!

Та він залишив слід на цій Землі!

Щоби здійснити наші побажання!

Настане мир! У хаті під вікном,

Де гратимуться діти пустотливо,

Бабуся скаже з зморщеним чолом:

«Із неба татко сотворив нам диво!»

“Сенс життя”

Є вчинки які не можна прощати

Є слова які не можна забути

Ти стараєшся але… Є одне велике але

Ти довіряєш людині, любиш її, а вона

А вона просто візьме плюне тобі в лице

І забуде про тебе

Зробивши тебе виною і не вибачивши

Піде з твого життя насміхаючись зі сторони

Вона забуде про тебе, як про страшний сон

А ти завжди пам’ятатимеш про неї

Про моменти, які проводили разом і гірко плакатимеш благавши Бога допомогти тобі…

Але прийде і її час розплати

Вона згадає тебе

Прийде просити вибачення, та вже буде пізно

Ти дивитимешся високо з неба і казатимеш не плач

Бо я вибачила тебе

І люблю, і буду любити завжди 🖤

Ти знайшла кришталеву кулю, яка показує майбутнє, що ти там побачила?

 З самого садку я задумувалася про своє майбутнє і яка я буду в ньому. Багато мрій та думок крутитися  в  моїй голові до минулого року. 2020 змінив моє майбутнє. Прогулюючись осіннім парком я натрапила на досить цікаву, відблискуючи золотом кулю. В той момент я відчула себе вороною, яка летить на все що блистить. Підійшовши ближче я оглянулася навколо себе, думала хтось загубив але нікого не було. Взявши кулю в руки я потрапила в інший світ, світ майбутнього. Там я побачила чуже місто та мою професію про, яку ніколи не задумувалася. Місто Київ, чудовий літній ранок, я збираюсь на роботу. З неймовірними розмірами та красою в центрі Києва милувалася лікарня. Зайшовши до неї всі працівники з усмішкою на обличчі, привітно до мене вітаються :,, Доброго ранку, Олено Володимирівно бажаємо вам гарного дня”. Піднявшись на четвертий поверх, пройшовшись по довгому білому коридорі я заходжу у кабінет з табличкою” Головний лікар “. Роздягнувшись та одягнувши білий халат у себе на столі я помітила фотокартку у рамочці. На якій було зображено щасливу та усміхнену сім’ю. З подивом я побачила чоловіка з виразно глибокими, голубими очима, темним кольором волосся та мужньої структури. Двох маленьких діток, хлопчика з такими самими очима як у чоловіка і дівчинку золотокосу із в’ющими кучерями. Я радісно поклала рамку назад та повернулася до роботи. Настав вечері, час збиратися до дому. З такою ж самою посмішкою мої працівники бажали гарного вечора. Переступив поріг будинку, мене радісно зустрічає  сім’я, я відчула себе по справжньому щасливою.

Та раптом мене хтось спитав:,, Пані з вами все добре? “.З острахом повернувшись заді мене стояв цей самий хлопець дуже схожий на чоловіка із фотокартки. Пройшли роки я радісно згадувала той день із осіннього парку, коли познайомилася з ним. Все стало реальністю у мене чудова робота у центрі Києва двоє маленьких діточок та чоловік із голубими очима

  Право жінки

На сьогоднішній момент право жінки практично не розглядаються адже , що чоловіки мають більше прав. Не беручи нашу Україну у багатьох країнах про право жінки навіть не говорять бо мають жінок ,як за рабинь. Кожна жінка ,як і людина в першу чергу має право на життя. Багато дівчат та жінок в даний час  страждають від сексуального насилля це досить емоційна та болюча тема ,яку варто зачепити та про неї говорити. Жінка має право на свободу та рівне право у сімейному житті, право на освіту тай просто відчути себе жінкою. Кожна з нас має їх знати проте крім нас їх мають знати ті самі чоловіки ,які їх не дотримуються   і вважають безглуздими.

 На сам перед ми маємо себе любити та поважати адже, коли в нас буде певна планка у житті ми не дамо вже її зламати комусь іншому ,якщо ми будемо знати свої права і не боятися їх відстоювати ми забезпечуємо собі то саме право на  вільне та комфортне життя, якщо ми будемо стояти до останнього то будемо щасливими, ми не повинні дозволяти себе кривдити чи спонукати до того чого не хочемо, МИ ПОВИННІ ЇХ ЗНАТИ.

Якщо ж у сім’ї вже так склалося варто звернутися в поліцію та після того обов’язково відвідувати психолога тому ,що порушено моральну емоційну і навіть фізичну психіку людини. Я думаю що на першому етапі сімейного життя вже видно ставлення чоловіка до жінки ,якщо порушені певні норми та  початок проявлення аб’юзерства то краще закінчити це все зразу і не зволікати адже потім буде пізно і від цього буде залежати ваше майбутнє .