ТЕМА УРОКУ: 

Особливості художньої мови у повісті-казці

«Аліса а Країні Див»

“Заговори, щоб я тебе побачив” – сказав колись давньогрецький філософ Сократ (він жив ще у 469—399 до нашої ери).

Своєю мовою людина демонструє свій рівень культури, інтелекту, свій характер, походження, наміри тощо.

Уявіть, що книга – це шафа. Прослідкувати сюжет від початку до кінця (тобто, прочитати книгу) – значить, відкрити тільки один ящик. Але в одна шафа може містити безліч таємних скриньок і схованок.

Сьогодні ми зазирнемо в одну із них: розглянемо особливості мови письменника Льюїса Керрола, автора “Аліси в Країні Див”. Думаю, ви помітили, що інколи Аліса або будь-хто з персонажів починають нести абсолютну нісенітницю, або промовляють слова, яких взагалі не існує?

АФОРИЗМИ у творі

Льюїса Керролла

Афоризми – це авторські словосполучення, які стають крилатими виразами.

Крилаті вислови – це влучні вислови відомих людей (або героїв творів/фільмів), які стали популярними і які часто використовують у розмові.

1. “Чого варта книжка без малюнків та розмов?”
2. “Коли не знаєш відповіді на питання, то байдуже, з якого боку його ставити”
3. “Кому потрібна голова без плечей?”
4. “Ще потону у власних сльозах”
5. “Кращий спосіб пояснити – це зробити самому”
6. “Я бачив таку нісенітницю, порівняно з якою ця нісенітниця – тлумачний словник”

Неологізми

Неологізми – новоутворені слова, які вигадав автор; їх не було у мові.

Антипадки – для Аліси це люди, які ходять з іншого боку Землі, дороги дригом, але не падають.

“Дивасніше і дивасніше” – коли все стає більш дивним і чарівним

Казна-що-не-Черепаха називає такі шкільні предмети: Аморезнавство, Гастрономія, Дригонометрія, Хвісткультура. Зазирніть у розклад і ви таких предметів не знайдете.

Замість слова “уроки” в Країні Див використовують слово “мороки”.

Каламбури

Каламбур – гра словами та смислами, використання значень одного й того самого слова.

– Я завжди кажу те, що думаю, – хутко відповіла Аліса, – тобто думаю те, що кажу… Врешті, це ж одне й те саме!

– Анітрохи! – заперечив Капелюшник. – Так ти ще скажеш, ніби: «Я їм те, що бачу» і «Я бачу те, що їм» – одне й те саме.

– Так ти ще скажеш, – додав Солоний Заєць, – ніби «Я люблю те, що маю» і «Я маю те, що люблю» – одне й те саме!

– Так ти ще скажеш, – промовив крізь сон Вовчок, – ніби «Я дихаю, коли сплю» і «Я сплю, коли дихаю» – одне й те саме!

Ось приклад кумедної гри слів (каламбурів) з екранізації другої книжки про Алісу “Аліса в Задзеркаллі”.

Тут є персонаж – Час. Капелюшник, Вовчок і Солоний Заєць кепкують над ним, пригадуючи прислів’я, пов’язані з часом.

Фігурні вірші

Фігурний вірш – це вірш, який утворює графічний малюнок.

Діалоги (розмова двох)

— Скажіть, будь ласка, Мурчику, куди мені звідси йти?

— Спершу скажи, куди ти хочеш потрапити, — відповів Кіт.

— Мені все одно….— почала розгублено Аліса.

— Тоді все одно, куди йти, — сказав Кіт.

— Аби лиш кудись потрапити… — пояснила Аліса.

— Кудись потрапиш-таки, — відповів Кіт, — лише з дороги не звертай.

Дитячий фольклор

Дитячий фольклор – різні твори (вірші, пісні, приказки, загадки тощо), створені дітьми або дорослими для дітей.

Хороший крокодилонько,
Скачавшися в піску,
Пірнає в чисту хвиленьку,
Споліскує луску.
Як він покаже зубоньки,
Привітно сміючись,
То рибоньки-голубоньки
Самі у рот плись-плись!

***

Бурчи, кричи на немовля,

Лупи його, як чхає,

Що те чхання нам дошкуля,

Маля прекрасно знає…

Фразеологізми

Фразеологізм – стійке неподільне словосполучення, вжите в переносному значенні.

✔️ “Дороги дригом“

✔️ “Голова йде обертом“

✔️ “Ніколи не виходь з себе“

✔️ “Мовчанка залягла“

✔️ “Аліса схопилася на ноги“

✔️ “Аліса могла… зазирнути в садок одним оком“

✔️ “Тут знову з її очей бризнули сльози“

✔️ “І треба ж отаке лихо на мою голову!”

Парадокси

Парадокс – вислів, який суперечить сам собі (наприклад, жахливо красивий: то жахливий чи красивий?).

Робити їй було абсолютно нічого, а сидіти без діла, самі знаєте, справа нелегка.

 Вона завжди давала собі хороші поради, хоч слідувала їм нечасто.

Ти завжди можеш узяти більше, ніж нічого!

Міняйся, але залишайся при цьому самим собою.

Риторичні питання і оклики

Риторичні питання – це питання, які не потребують відповіді.

Риторичні оклики – окличне речення, яке служить для вираження якогось сильного почуття — радості, захоплення, гніву, відчаю тощо, не звернені до когось конкретно.

“Чому це деякі так люблять всюди шукати мораль?”

“Чому ваш кіт такий дурносміх?”

“Не розумію, як він може коли-небудь завершити, якщо він і не збирався починати”

“От би падати так до безкінечності!”

Художні засоби

1.Метафори – переносне значення.

Наприклад: “Час не любить, коли його вбивають”, “Просто очі в нього майже на маківці”, “Дайте мені спокій”.

2. Порівняння – співставлення двох предметів.

“Складаюся, як підзорна труба”

“Посміхатися, як Чеширський кіт”

“Шаленіти, як Березневий заєць”

“Її шия, наче змія…”

3. Епітети – художнє означення.

“Раптом почулось різке сичання”

“На узліссі… стояв крихітний, із чотири фути заввишки, будиночок”

“Обидва (лакеї) мали дрібно закручене й напудрене волосся”

“Гармидер усередині стояв пекельний”

4. Персоніфікація – оживлення.

“Час не вибачає, коли його вбивають”

“Несподіваний висновок вразив Алісу”

“Годинник відстає на два дні”

5. Гіпербола – перебільшення.

“Навіть їхнє повітря – і те було переперчене”

“І всі вони так жахливо сваряться, що не чують самих себе”

6. Загадки – зображення якоїсь істоти, предмета або явища шляхом порівняння її з іншою істотою, предметом або явищем.

Але у книзі “Аліса в Країні Див” часто зустрічаються загадки без відповіді, а якщо відповіді і є, вони не мають логічного пояснення.

“Хто прокинувся цього ранку: я чи Я?”

“— То чому ж вони жили на дні криниці?

Сонько знову трохи подумав і промовив:

— Бо то була мелясна криниця.

— Таких не буває! — сердито сказала Аліса.”

Логічні вислови-висновки

“Голову рубати не можна, якщо під нею немає тіла”

“Зрештою, всі вони тільки колода карт”

Нісенітниці

Нісенітниця – щось безглузде, нерозумне, те, у чому немає сенсу. Часто трапляється уві сні, правда ж?

Приклади в творі:

✔️ Казка Садового Вовчка про Паточну Криницю

✔️ “Ану-бо, перевірю: чи знаю я те, що знала раніш? Так: чотири по п’ять — дванадцять, чотири по шість — тринадцять, чотири по сім… ой лишенько, так я й до двадцяти не дійду! Гаразд, таблиця множення — це ще не все. Спробую географію: Лондон — це столиця Парижа, а Париж — столиця Рима, а Рим… ні, це щось не те, здається”.

✔️— Чому ти не п’єш більше чаю? — цілком серйозно мовив Шалений Заєць.

— Більше? — образилася Аліса. — Я ще взагалі його не пила!

✔️— Мені потрібна чиста чашка, — перебив Капелюшник. — Пересуньмося на одне місце.

Завдання.

1. Виконайте вправу на learningapps, розподіливши вислови персонажів до збірки абсурдних висловлювань або до словничка приказок і прислів’їв.

https://learningapps.org/view3350549

     2. Гортайте далі. Відгадайте, про якого персонажа йде мова. Одна картинка – один персонаж.

Чудова робота!

Дякую за старанність!