Лариса Перехрест Відокремлені та уточнювальні члени речення, 8 клас

Тема: Просте ускладнене речення. Відокремлені члени речення . Відокремлене означення. Розділові знаки в реченнях з відокремленими означеннями.

     Означенням називається другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? (у всіх родових, числових і відмінкових формах) скільки? (лише в непрямих відмінках). Означення відноситься до іменника або до іншої частини мови, вжитої у значенні іменника. Означення бувають узгоджені та неузгоджені.

Узгодженим називається означення, яке узгоджується з означуваним словом у роді, числі й відмінку (Теплий краплистий дощ застав птахів і людей серед поля (В. Земляк)). Узгоджені означення виражаються прикметниками, дієприкметниками, займенниками, порядковими числівниками.

Неузгодженим називається означення, яке не має спільного з означуваним словом роду, числа, відмінка або виражене невідмінюваним словом (Стала наближатися година рушати в дорогу (С. Васильченко)). Неузгоджені означення виражаються іменниками в непрямих відмінках; займенниками його, її, їх, якщо вони відносяться до іменника і вживаються у присвійному значенні; неозначеною формою дієслова; прислівниками, а також цілими словосполученнями, зокрема фразеологізмами (У селі знайшовся такий майстер на всі руки).

Другорядні члени речення, які для підсилення їхньої смислової ролі виділяються в усному мовленні інтонацією й паузами, а на письмі – відповідними розділовими знаками, називаються відокремленими.

Означення і прикладки можуть відокремлюватися на письмі розділовими знаками, а в мовленні — інтонацією, якщо: 1) вони (непоширені й поширені) відносяться до особового займенника (Там він, клятий, і загине); 2) вони поширені та стоять після означуваного слова, вираженого іменником (Причаїлися гори, заворожені красою ще ніколи не бачених степів (О. Гончар)); 3) поширене означення стоїть перед означуваним словом і має додаткове значення причини (Обізнаний з багатьма європейськими літературами, М. Рильський збагатив українську культуру майстерними перекладами класичних творів); 4) непоширені означення стоять після означуваного слова, а перед ним уже є означення (По стеблинці повзло крапчасте сонечко, кволе, передосіннє); 5) означуване слово та прикладки або означення відокремлені в реченні іншими членами (У світлиці на столі, обставлений свічками з чистісінького воску, красувався коровай (Гр. Тютюнник)). 6) означення або прикладка відносяться до члена, який відсутній у реченні, але відновлюється з контексту (Похмурий і задумливий, мимоволі забрів до лісових хащів); 7) непоширені прикладки стоять після означуваного слова, вираженого власним іменником (Митрик, восьмилітній хлопчик, вибіг на вулицю з курної хати (М. Коцюбинський)). Виняток становлять ті непоширені прикладки, які зливаються з власною назвою за змістом і у вимові і пишуться з нею через дефіс (Діти впізнали Андрія-коваля).

Відокремлені означення на письмі виділяються комами, а іноді — тире. Тире ставиться у випадку, коли декілька відокремлених (узгоджених і неузгоджених) означень або прикладок стоять у кінці речення (Перед очима в Маланки стала левада — зелена, весела, над річкою (М. Коцюбинський)).

Прикладка зі сполучником як може бути відокремлена і невідокремлена. Відокремлюється вона, якщо має відтінок причиновості (Франко, як учений, етнограф і фольклорист, усе життя цікавився народною творчістю). Якщо такого додаткового значення немає і прикладка характеризує предмет з якогось одного боку або показує, у ролі кого або чого він виступає, то така прикладка з як не відокремлюється (Дерево як будівельний матеріал має велике значення у промисловості).

Відокремлюються у вимові й на письмі прикладки, які уводяться до речення словами родом, за походженням, на ймення, на прізвище, особливо, чи, або, наприклад, так званий (Ой, був на Січі старий козак, на прізвище Чалий (Нар. тв.)).

При відокремленій прикладці ставиться кома. Тире ставиться у випадку, коли відокремлена поширена прикладка має особливе смислове навантаження й у вимові виділяється довгою паузою (Унизу, як величезне біле покривало, простяглась північна пустиня — тундра).

Відокремлені прикладки відділяються тире, якщо вони стоять у кінці речення й перед ними можна, не змінюючи змісту, вставити слова а саме: У хаті є ще у нього дві дівчини — Домаха й Меланка — якщо поширені прикладки уже мають у своєму складі розділові знаки: Мати — ставна, смаглява гречанка, що була ніби старшою сестрою Ользі, — сама ув’язувала вузли, коли дівчата зайшли до хати.

Відокремлені прикладки відділяються тире, якщо поширена прикладка має у своєму складі розділові знаки: Там, по тому боці, були хащі кущів і дерев — густі й непролазні зарослі, і від них пахло вогкістю і рясним листям (Ю. Смолич).

Добрий день, діти! Продовжуємо поглиблювати знання про відокремлені члени речення. Пригадаємо, що другорядні члени речення, які для підсилення їхньої смислової ролі виділяються в усному мовленні інтонацією й паузами, а на письмі – відповідними розділовими знаками, називаються відокремленими. Сьогодні поговоримо про  відокремлене означення та прикладку. Тема нашого уроку – Відокремлене означення, прикладка. Узгоджене та неузгоджене означення.  Розділові знаки в реченнях з відокремленими означеннями.

Пригадаймо, що називається означенням?