Економічна скарбничка

by Larisa

Joined Feb 2022
Published Books 4

ЕКОНОМІКА

Економіка — наука

Нелегка і непроста.

Це чудова, дивна штука,

Для людей і неспроста.

Вчить вона y класах старших

Виживати в світі цім.

Економіка – найкраща

Для дорослих і малих.

3

Дивні потреби

Дивним був той хлопчик Гнатик,

Він щодня звертавсь до тата:

«Хочу мати, хочу мати

І м’яча, й фотоапарата,

Велосипед і цуценя,

І морозиво щодня.

Якби був в мене літак,

Я б літав і сяк, і так».

Слухав бать ко та й сказав:

“В тебе різні є потреби.

Необхідне – треба мати,

А про зайве – забувати.”

Що б порадили ви Гнату?

Що не можна забувати?

І щодня нам що потрібне,

Для життя так необхідне ?

Л. Новікова

5

Ким бути? Професії батьків.

Навіщо працювати?

Ще клубочаться тумани,

І роса сріблиться.

Тільки Петрику сьогодні

Вже ніяк не спиться.

Та не сам він на комбайні:

Дядя Вася — за кермом.

Аж не віриться, що в нього

Петрик став помічником.

У великі вантажівки

Сиплеться пшениця.

Любить довго він поспати

Зранку, тільки не тепер –

Він сьогодні їде в поле,-

Ніби справжній комбайнер.

Ой, смачні ж із неє будуть

Взимку паляниці.

“Уже знаю, – каже Петрик,

Ким я хочу стати –

Підросту і комбайнером буду працювати!

Будівельник

Цей робітник торкнувся хмарини!

Дім нам будує —

Не знає й хвилини.

Рівно виводить він стіни в будові,

Кран є підйомний напоготові.

Хто садочки побудує,

Школу й магазин?

Щоб було де людям жити,

Він вам побудує дім.

Водій

На машині підвезу

Я пісок і глину,

Допоможу розвантажити

Я свою машину.

Шофер не любить довго спати,

Із сонцем він встає

І до машини поспішає —

Важливі справи є.

Пекар

Ще всі навколо міцно сплять,

Та пекар встати встиг,

Аби духмяним калачем

Ти смакувати зміг.

Хто так смачно нам варить і пече?

Звичайно — це наш кухар,

Ніби боровик,

Надів біленьку шапку.

Готує нам він холодник

І запікає бабку.

Смачний у кухаря пиріг,

Чудова каша манна

Він дбає про здоров’я всіх,—

Йому подяка й шана!

Пожежники

Все в диму,

Все в куряві білій,

Дзвонять пожежні автомобілі.

Мчать, наче буря,

Тривожно свистять,

Міддю червоною краски блищать.

Каски розсипались,

І за хвилину швидко, як в казці,

Зростають драбини.

Люди в брезенті — один за одним

Лізуть драбинами в полум’я й дим.

Шофер

Засвітять знову на вулицях

Вогні світлофорів навкруг,

А в кожній кабіні хвилюється

Шофер —- твій товариш і друг.

Ведуть дороги уперед…

Долаємо найдальші рубежі.

У всі кінці країни шофери у машинах

Розвозять по дорогах вантажі.

7

Де я можу це придбати .Товари та послуги.

Як Умка всі свої грошики витратив

Казка

Одного разу мама Ведмедиця попросила малого Умку сходити до крамниці. — Купи, будь ласка, 3 рибинки, 3 булочки і пляшку молока. Ось тобі гроші. — Чудово! Д побіг! І Умка стрімголов помчав до продуктової крамниці. …’— Ух, ти, скільки тут різних смаколиків! Дайте мені, будь .ласка, ось ці цукерки. І ще морозива! І тістечка! — Ну, от, все купив. Ой, не все. Піду тепер куплю те, що попросила мама. Дайте мені, будь ласка, 3 рибинки, стільки ж булочок і.пляшку молока,— звернувся покупець до продавця.

— Твоя покупка коштує 5 монеток.

— Ой, а у мене немає більше монет. Куди ж вони поділися? Мама давала мені монетки, я це точно пам’ятаю.

— Гаманець порожній. Напевно, ти витратив усі свої гроші на солодощі.

— Точно. Але чому ж всі гроші закінчилися? Хіба не можна купити на них все, що мені хочеться?

— Звісно, ні. Хіба ти не знаєш, що кожен товар має свою ціну? Наприклад, молоко коштує одну монетку, а риба — дві монетки.

— Ех, мені 6 зараз чарівну паличку, таку, як у казці. Я б зробив так, щоб у моєму гаманці завжди було багато дзвінких монеток.

9

Обмін.Гроші .Вибір.

Як були придумані гроші?

Казка

В одному лісі жила пташка Сорока-білобока, яка все на світі знала. Вона літала з гілки на гілку, і весь час щось буркотливо міркувала:

— Цікаво, а навіщо взагалі ці монетки потрібні? Подумаєш, гроші! Ось я б так хотіла щоб було – так: приходиш до крамниці, береш те, що тобі потрібно, і йдеш! Або можна було б помінятися чим-небудь. Наприклад, я б до магазину принесла своє люстерко, а взяла б красиве намисто.

— А ти знаєш, що раніше все саме так і було? — перервала її роздуми Мудра Сова. — Не було у людей монеток. Наловив один чоловік риби. Стільки, що йому самому і не з’їсти. Дивиться, а у його сусіда дуже багато картоплі виросло. Прийшов він до сусіда і каже:

¹ — Чи не бажаєш зі мною помінятися? Я тобі риби дам, а ти мені — картоплі. Тоді у кожного з нас чудова вечеря вийде,— продовжувала розповідати Мудра Сова .— І все було начебто добре. Проте не обійшлося без труднощів. Поки предмети, якими люди обмінювалися, були маленькими, легкими, все було добре. Але ж уяви, що відбувалося, коли потрібно було поміняти чогось дуже багато!

Та й не завжди можна було поміняти товар на товар. Наприклад, тобі потрібне молоко, але в мене його немає, а є тільки мед, а молоко є у корови Мілки , але немає меду. От і доводилося робити дуже складний обмін. І ось тоді люди й винайшли гроші. З грошима стало значно зручніше, обмін став простішим. Тепер можна було обміняти свій товар на гроші, а гроші — на інший потрібний товар.

Гроші — це товар

Колись товар міняли на товар:

На східні спеції — сальце й узвар,

На рибу — сир; на ягоди — тканину;

Й купці везли цю смакоту в чужину.

Та що ж робити тому продавцю,

Що має сир, а риба не потрібна?

Бо ж хоче курочку цибату він оцю

За курку вишиванку б він Придбав

Або ж каблучку для дружини

А той, що з куркою, той сиру не бажав,

Сидів із нею на базарній площі,

Отак і народились гроші.

Бо гроші — це такий собі товар,

ІЦо обміняти можна в будь-якій країні

На рибу, сир, ковбаску і узвар,

На книжку і на стрічку синю…

Так повелося в кожній стороні:

Без грошей ні продати, ні купити

Та добре й вам відомо, і мені,

Що цей товар потрібно заробити!

Л. Яковенко

11

Татова зарплата

Казка

Одного разу малий Івасик чекав на тата, який повинен увечері повернутися з роботи. Але час минав, а татко все не повертався. Івасик почав вередувати.

— Мамо, а чому татка так довго немає?

— Тому, що тато ще на роботі. .

— А я не хочу, щоб він був на роботі. Навіщо він туди ходить?

— Тому що наш тато гроші заробляє. Якщо не працювати, то і зарплату не заплатять,

— А наша бабуся не працює, але вона теж отримує гроші. Бабуся каже, що вона отримує пенсію.

— Якщо ти працював усе життя, то потім, коли, стаєш літнім, тобі платять пенсію, і тоді можна вже не працювати. Тобто пенсія — це ті гроші, які ти заробляєш, поки працюєш. А діти, поки вони маленькі, не працюють і не отримують зарплату. Гроші їм дають мама і тато. Отже, тато не тільки для себе гроші заробляє, але й для тебе.

.— Зрозуміло. Тільки все одно погано, що татка Досі вдома немає.

Але більше Івасику засмучуватися не довелося. Тому що якраз з роботи повернувся тато й розповів йому про те, як він на роботі працює і скільки йому за це грошей платять.

Про гроші

(Українська народна казка)

У народі є багато легенд і казок про гроші. Ходить така казка і в нашому селі. Колись давно люди думали, що гроші, закопані в землю, принесуть велике щастя. І вони думали, що викопавши їх, розбагатіють.

В селі жив тайний дід Сандик, про якого казали, що він закопав на своїй землі клад. По селу пішов слух про це і люди заздрили йому.

Одного разу два чоловіки пішли ніччю добувати клад, а цей дід Сандик був у десячаній білій сорочці та штанах. Прийшов до цих чоловіків і каже:

— Хлопці, щоб до ранку ця яма була загорнена.

Крутнув і пішов від них. Вони копали і нічого не найшли. Каже один до другого:

— Ти знаєш, то були гроші. Треба було лопатою вдарити і вони були б посипалися. ,

— А, може, то Сандик. Підемо узнаємо.

Прийшли до хати, постукали, а діда Сандика жінка одкрила і питає:

— Що ви, хлопці, хочете?

Ті питають:

— А де Сандик?

Жінка каже:

— Такий слабий лежить.

— Ну як слабий, то ми пішли. Прийдемо взавтра.

Цей дід почув та бистренько на гору, ліг під стріху і слухає, що вони балакають. А вони стоять і сперечаються:

— Я ж тобі казав, що то гроші. Ти ж бачиш, що Сандик слабий. Треба було вдарити добре і були б посипалися гроші.

Дід зліз і каже бабі:

— Бач, що було. Були б мене вбили. Думали, що це до них гроші балакають.

Після цього дід рішив переховати клад. Пішов уночі на скалу і почав копати. Раптом зірвався сильний вітер, почулися дивні голоси і дід злякався. Тут з’явився великий крук і заговорив до діда:

— Не трогай гроші, бо вони прокляті. І той хто зачепить їх, помре страшною смертю.

В діда Сандика з переляку відібрало мову, і він більше ніколи не говорив про гроші. Кажуть старі люди, що гроші мають велику силу мовчання.

12

Зароблена копійка

Казка

У якомусь селі жив собі коваль, і у нього був один син. Він нічого не робив, | оскільки у коваля був слуга-молотобоєць, який у всьому йому допомагав. Син зростав, вже прошло йому дванадцять років, а до роботи не береться, та і його І не заставляють. Не раз батьку спадала думка, що час уже сина привчати до роботи, адже дорослий вже. Про це він дружині своїй нагадував. А та казала:

— Ще встигне напрацюватися, хай ще підросте. Одного дня батько не витримав і говорить своїй дружині:

— До яких пір сина годуватимемо? Хай береться до роботи, а якщо ні, то весь свій маєток передам слузі , оскільки він чесно у нас працює вже не перший рік.

Дружина говорить:

— Ні,не так зробимо. Я його відправлю, хай йде сам гроші заробляти. Потім крадькома, щоб її чоловік не знав, вийняла з гаманця два рублі, дала синові та говорить:

— Увечері принесеш батьку ці гроші і скажеш, що ти їх заробив.

Син пішов вранці в місто, прогуляв цілий день, а увечері повернувся додому і говорить батьку:

— Я сьогодні заробив два рублі,— і показує гроші.

. — Нумо, дай сюди ці гроші. — Узяв їх, поглянув і кинув у вогонь. Гроші згоріли, а хлопчик і з місця не рушив. Йому не шкода було їх, оскільки зароблені вони не, своєю працею. Син пішов до матері та почав говорити, що батько ті два рублі кинув у вогонь. А мама тоді говорить:

— Синок, це не жарти, йди і своєю працею зароби гроші, оскільки батько, видно, знає, що це були не твої гроші.

Хлопчик зрозумів, що так справа не пройде, зібрався і пішов у місто. Скрізь шукав роботу, але ніхто його не приймав. Лише перед обідом абияк найнявся вантажити мішки із зерном, потім пиляв дрова, колов, працював без передиху. Через деякий час вже і мозолі з’явилися на руках. Надвечір насилу заробив шість рублів одними копійками. Приходить додому, дає батьку і говорить:

— Батько, я заробив гроші.

Батько узяв їх і знову шпурнув у вогонь. Хлопчик кинувся до вогню і почав хапати звідти копійки. Батько дивиться і говорить:

— Синок, не хапай. Тепер я бачу, що це ти їх заробив. Але відповідай мені, чому ти не хапав паперові гроші, коли я вперше кинув у вогонь?

— Яз мамою хотів в,ас обдурити, але не вдалося. І мені тих грошей не шкода було, оскільки я їх не заробив. А тепер знаю, як важко дістається зароблена своєю працею копійка.

13

Економічні цікавинки

Вірші-смішинки

Вчили ми сьогодні з татом

як пальне нам берегти.

Залили у карбюратор

кока-коли і води.

Довго чмихала машина

і ставала на диби,

Бо машина без бензина :

ні туди і ні сюди.

Ну, а я сестричку Надю

одягала у кіно.

Натягнула рукавички,

шарф вдягнула і пальто,

Затулила щільно вікна,

увімкнула я «УФО»,

Та забула, що вже літо

і канікули давно.

Два щколярики-брати

Стали воду берегти. Економили без бід весь обід. Руки цілий день не мили, Ні компот, ні чай не пили.

По краплинці всю водичку

Позбирали в рукавичку, Потім сіли на метро І все вилили в Дніпро.

У новинах передали:

«Треба світло берегти!»

Довго з братом міркували: Як зробить це можем ми?