Національна кухня України надзвичайно багата вибором і різноманітністю страв і, по праву, визнана найбагатшою слов’янської кухнею. Сформувалася українська кухня протягом кількох століть. Вона завжди була пов’язана з традиціями, культурою й способом життя українського народу. Унікальність страв та їх національний колорит підкреслюються навіть у назвах.

Найхарактерніша риса для української кухні – комбінована термічна обробка м’яса, риби і овочів. Відразу продукти смажаться в соняшниковій олії, а вже після цього запікаються, тушатся і варяться. Визначальним фактором особливостей приготування страв в будь-якій національній кухні є місце їх приготування. Для української кухні таким місцем є піч закритого типу. Також в кухні України широко використовуються коптильні гарячого і холодного копчення. Цьому посприяла наявність можливості довгого зберігання продуктів після термічної обробки в коптильнях.

Чому саме сало і м’ясо свиняче так популярні на Україні? Справа в тому, що в часи монголо-татарського ярма завойовники відбирали у місцевих жителів продукти. Але будучи мусульманами (які, як відомо, не їдять свинини), свиней вони не чіпали, залишаючи цих тварин у господарстві селян. Завдяки цьому, багато українців змогли вижити в умовах голоду. В українському місті Луцьку навіть встановили пам’ятник свині в подяку за врятовані життя. А в 2007 році за наказом Центрального Банку України була випущена ювілейна монета номіналом 5 гривень, на якій зображувався порося.

Останнім часом заговорили також і про користь сала. Виявляється, в ньому міститься таке важливе для людського організму речовина, як арахідонова кислота, яка очищає кровоносні судини від холестерину, виводить токсини і володіє антиканцерогенними властивостями. Тому салом можна не тільки смачно і ситно харчуватися, а й заодно оздоровлювати організм. Звичайно, якщо вживати його в помірній кількості.

Кримськотатарська національна кухня

Кримськотатарська кухня – національна кухня кримських татар.

Кримський півострів, де зароджувалася кримська кухня, багатий на рослинність, мясо, овочі та фрукти. Кримськотатарська кухня формувалася під впливом двох культур: степової та середземноморської. Тому, кухні ногайського степового та південнобережного субетносів суттєво відрізняються. На столі південців часто зустрічаються овочі, фрукти й риба, а жителі степу полюбляють вживати мясо-молочні продукти в будь-якому вигляді. Незважаючи на все це, на кожному столі є місце для загальнонаціональних страв.

1. Історія

З давніх-давен кримські татари жили в степах, горах та на узбережжі Чорного моря. В основу їхніх страв увійшло мясо: конина, баранина, яловичина, але не свинина. Свинина для мусульман під забороною:

“Віряни! Їжте з тих благих страв, якими Ми наділяємо вас, і дякуйте Богові, якщо ви поклоняєтеся Йому. Він заборонив вам вживати мертвечину, кров, свинину і те, що було заколото з імям інших богів, а не Аллаха. Але хто буде примушений до такої їжі, не будучи свавільним, безбожником, за те не буде гріха: Бог прощає, милосердний”

– Священний Коран 2:172, 173

Після походів кримські татари зазвичай заготовляли мясо про запас: мясо і субпродукти вялили, сушили, коптили, солили. Здавна улюбленим мясним делікатесом татар був кизилик – вялена ковбаса з конини. Найулюбленішими залишалися страви з баранини. Пізніше зявилося птахівництво, але воно так і не посіло провідне місце в господарстві. З часом кочовий народ почав контактувати з територіями Росії, а національна кухня – набувати нових кулінарних традицій. Зявилися чорний і зелений чай, мед, сушені фрукти, горіхи, ягоди, трава та зелень.

У XV столітті знатний венеціанець Амвросій Контаріні писав, що основною їжею степових жителів було мясо коней і молоко. Поширеним був рис його мандрівник називає “сарацинське пшоно”, який варили, а потім заливали кислим молоком. Нерідко цю суміш вживали висушивши на сонці.

У першій половині XVII століття домініканський монах Жан де Люк писав про кримців, що жили за Ор-Капу:

“Вони їли хліб, сир, конину, у меншій мірі мясо домашніх тварин. Гостей пригощали мясом лоша”.

Гостей ханства не міг залишити байдужими кримський напій “буза”. Про це писав у XVII столітті Евлія Челебі:

“Тут роблять знамениту бузу татарську – кескен вару.

Цю бузу кладуть в хустку і несуть додому.

Не проливається ні краплі.

Ось яка це густа і смачна, як кістковий мозок, буза.

Татари, які живуть в пяти переходах звідси, сідають верхи зі словами “випємо-ка орської бузи!”

2.1. Основні страви Найпопулярніші страви:

Шиш-кебаб – шашлик з баранини, конини або індички.

Імам-баілди – баклажани фаршировані овочевим асорті з перцю, помідорів, цибулі, часнику, петрушки та з додаванням родзинок. Назва цієї страви з тюркської перекладається як “імам знепритомнів”. За легендою, мусульманський священик, відчувши аромат імам-баілди, знепритомнів від захоплення.

Долма толма – відомі в Україні як голубці. Для приготування долми потрібен спеціальний фарш, що роблять переважно з баранини.

Сарма – маленькі голубці, які загортають у молоді виноградні листя. Аби готувати сарма взимку, листя заготовляють навесні.

Кобєтє – соковитий пиріг з бараниною, картоплею та цибулею. До кубєтє може готуватися бульойн, до якого додається начинка, а сам пиріг використовується як хліб.

Чебуреки – смажені в киплячому маслі великі коржі-півмісяці з мясною начинкою. Назва “Çiborek” – перекладається, як “пиріжок, що шкварчить”.

Плов – традиційний кримський пілав відрізняється від азійських тим, що обовязковим інгредієнтом є родзинки. Також можуть бути додані чорнослив та фісташки. Готується з мясного фаршу на топленому маслі.

Бакла шорбаси – суп з бобів і квасолі.

Сарбурма – страва з розкаченого тіста з мясним фаршем. Може як запікатися у печі, так й готуватися на пару. Південнобережні кримці готують також солодкий варіант з гарбузом із додаванням волоських горіхів.

Янтик – страва, схожа на чебурек, що смажиться без олії. Ця страва є родзинкою кухні південнобережного субетносу.

Кашик-аш – юшка з маленькими пельменями. На Південному березі називається – уфак-аш. У справжній кримській господині в одній ложці має поміститися не менш 9 пельменів.

Алюшкє шорбаси – юшка з галушками.

3. Солодощі

Різноманітність борошняних виробів на традиційному столі заворожує. Найбільш близькі для кримськотатарської кухні вироби з кислого дріжджового тіста. Кримськотатарська кухня дуже багата на вироби зі здобного й солодкого тіста: катлама, кош-тілі які подаються до чаю. Деякі здобні вироби – за начинкою та способом приготування типові для багатьох тюркомовних народів – піддавалися подальшому вдосконаленню, утворюючи оригінальні національні страви. Найбільш популярні: чебуреки, шиш-кебаб з баранини, конини, індички, листкові мясні пироги кобіта, бурма, долма та багато іншого.

Пахлава – солодке печіво ромбовидної форми з багатошарового тіста з медом і горіхами.

Шекер къыйыкъ – виріб з багатошарового тіста, зверху поливається цукровим сиропом. Назва перекладається як “цукрові хусточки”.

Варення з пелюсток троянд

Курабє – східні солодощі у вигляді пісочного печива, що готується на топленому маслі. Особливістю курабє є його довгий термін зберігання, за який не втрачаються смакові якості.

Італійська кухня: 20 смачних і простих рецептів

Особливості італійської кухні

Важливим компонентом більшості італійських страв виступають часник, томати та олія, традиційно, оливкова. До того ж, італійці дуже полюбляють приправляти їжу спеціями, прянощами та травами. Популярністю користуються страви з риби та інших морепродуктів, рису та вироби з тіста.

У італійців прийнято називати «пастою» будь-які борошняні вироби, не лише макарони, а антипастою називають супи та всілякі закуски. Італійська паста, пікантні супи та мінестроне мають прихильників в усіх куточках світу.

Серед м’ясних страв особливо італійці цінують страви з молодої свинини та телятини, а також, з баранини. Вправні кухарі Італії дуже смачно готують мізки та легені, печінку та серце. Популярна м’ясна страва – фріто місто. Її основою є м’ясо птиці, до якого додають ще декілька різновидів м’яса. А ось дичину готують лише на острові Сардинія. По всій Італії дуже популярна така м’ясна страва швидкого приготування, що відома під назвою печеня з томатами.

На додачу до м’ясних страв традиційно подають салати зі свіжих овочів з додаванням оливок, лимону та часнику. Не менш популярний компонент салатів – різноманітний сир. Його італійці додають майже всюди: в перші та другі страви, до м’яса та в пасти.

Найчастіше італійці додають в страви «пармезан», знаменитий італійський сир, що за складом наближений до швейцарського сиру. Цей сорт сиру виготовляють протягом майже двох тисячоліть в провінції Парма.

Не можливо тут не згадати про італійську піцу, про яку по всьому світу ходять справжні легенди. Ця страва  вперше з’явилася в Неаполі, а сьогодні кожна закусочна Італії пропонує піцу з різноманітними начинками.

Серед солодких шедеврів італійської кухні почесне місце займає морозиво – джелато та касата, десерт тирамісу, кекс Панетоне.

Традиційна кухня Італії – одна із самих багатогранних та колоритних, тому, дуже важко в двох словах описати всі її особливості. Отже, раджу на власному досвіді оцінити смак та тонкощі приготування італійських страв, обравши на свій смак рецепти італійською кухні із наявних на нашому сайті.

Для натхнення та занурення в атмосферу італійської кухні рекомендую до перегляду декілька відео, цікаво, просто та доступно розкриває важливі секрети приготування національних страв Італії.