Хокей

Перша згадка слова hockey належить до 1773 року — у книжці «Юнацькі види спорту і часопроводження: з доданням спогадів автора і включаючи опис нової системи виховання дітей» (Juvenile Sports and Pastimes, to Which Are Prefixed, Memoirs of the Author: Including a New Mode of Infant Education) написаній Річардом Джонсоном (псевдонім — Master Michel Angelo, «Майстер Мікеланджело»). Розділ №XI називався «Удосконалення гри у хокей» (New Improvements on the Game of Hockey)^[2].

Походження слова неясне. За одною з версій, воно є похідним від старофр. hoquet («ковінька», «ґирлиґа»). Інша версія пов’язує hockey зі словом hocky — так здогадно звалися коркові чопи, які заміняли у XVIII ст. дерев’яні кулі для гри. Такі корки ніби використовували для бочок з рейнвейном (англ. hock), від чого і пішла їхня назва^[2].

Перші повідомлення про хокей із шайбою українською мовою вийшли 1904 року у Львові, тоді спорт називали гокей або діал. гакі́вка^[3][1]. У 1909 Медард Кавецький прочитав у Львові лекцію «Хокей на леді». 1910 року побачили світ перші правила хокею з шайбою українською, які уклав Іван Боберський під назвою «Правила до гаківки»^[4].