Цікаві історичні факти з відкриття і походження назв хімічних елемен

Походження назв хімічних елементів. походження назв хімічних елементів. Вісім з них – золото, срібло, залізо, мідь, свинець, олово, ртуть і сірка – відомі з доісторичних часів і тоді ж отримали свої назви. Назви елементів, відкритих у XVII, XVIII і XIX століттях, за рідкісним винятком (у російській мові – водень, кисень, кремній, сурма і вуглець), мають у європейських мовах одну мовну основу.У ХХ столітті назви із загальною основою приймаються і багатьма азіатськими мовами, стають загальносвітовими. Назви хімічних елементів утворені відповідно до декількома принципами: 1) по характерним властивостям (азот – нежиттєві, актиній – активний, аргон – недіяльний, астат – нестійкий, барій – важкий, фосфор – світиться, фтор – руйнівний, хлор – жовто-зелений, хром – кольоровий, цезій – небесно-блакитний); 2) по природному джерелу (алюміній – від латинської назви квасцов, берилій – по мінералу берил, бор – по мінералу бура, калій і кальцій – від арабської назви золи, кремній – від давньогрецького слова kremnos – «скеля», літій – від грецького слова lithos – «камінь», нікель – за назвою мінералу); 3) по іменах древніх богів і героїв міфів або за назвами небесних обєктів (ванадій, гелій, нептуній, титан, торій, тулій, уран, церій); назву «кобальт» походить від стародавнього імені злого духа рудокопів і металургів – кобольдов; 4) за назвою континенту, країни, міста, місцевості, річки (америцій – Америка, європій – Європа, германій – Німеччина, полоній – Польща, рутеній – Росія, францій – Франція, реній – річка Рейн, сюди ж відносяться: берилій, ітрій, каліфорній лютецій, скандій, )

Розглянемо приклади

Гідроген Назву елементу дав видатний вчений АнтуанЛоран Лавуазье. Назва походить від грецького ὕδωρ — вода та γενναω — народжую , що означає «той, що народжує воду» .Українська назва «водень» також відображає входження елементу до складу води.Російська назва «водород» — дослівний переклад латинської назви 

hydrogenium.Гідроге́н (Н) — хімічний елемент з атомним номером 1, що належить до 1-ої групи періодичної системи елементі

Бор
Араби словом “бурак” називали солі білого кольору,розчинні у воді. Одна з таких солей – бура, природний тетраборат натрію Na2B4O7 · 10H2O. З бури в 1702 році була шляхом прожарювання отримана борна кислота, а з неї в 1808 році Л. Гей-Люссак і Л. Тенар незалежно один від одного виділили новий хімічний елемент, бор.

кремній

Російська назва елемента, яку дала Г.І. Гессом в 1831 році, походить від старослов’янського слова “кремінь” – твердий камінь. Таке ж походження латинського silicium (і міжнародного “силікат”): silex – камінь, кругляк, а також скеля, скеля. А як відомо, скель з м’яких каменів не бувають.

Цирконій

Назва походить від перського “царгун” – пофарбований в золотистий колір. Таке забарвлення має один з різновидів мінералу циркону (ZrSiO4) – дорогоцінний камінь гіацинт. Діоксид цирконію  виділив з цейлонського циркону в 1789

році німецький хімік М.Г. Клапрот

Барій

У 1774 році шведські хіміки К.В. Шеєле і Ю.Г. Ган виділили з мінералу важкого шпату (BaSO4) нову “землю”, яку назвали баритом; по-грецьки “Барос” – тяжкість, “баріс” – важкий. Коли в 1808 році з цієї “землі” (BaO) був за допомогою електролізу виділений новий метал, його назвали барієм. Так що у барію теж є несподівані і практично не пов’язані один з одним “родичі”; серед них – барометр, барограф, барокамера, баритон – низький ( “важкий”) голос, баріони – важкі елементарні частинки.

Алюміній

Алюміній був відкрив датський вчений X.К. Ерстед в 1825 році. Назва походить від латинського alumen (рід. Падіж aluminis) – так називали галун (подвійний сульфат калію-алюмінію KAl (SO4) 2 · 12H2O), їх використовували як протравлення при фарбуванні тканин. Латинська назва, ймовірно, походить від грецького “халме” – розсіл, соляний розчин.

Берилій.

Внаслідок солодкого смаку розчинних у воді сполук берилію елемент спочатку називали «гліцин», «гліциній»( від грец. glykys — солодкий). Сучасна назва походить від назви дорогоцінних каменів берилів (грец. beryllos), яке у свою чергу походить від назви міста Белур (Веллуру) в Південній Індії, неподалік Мадраса; з давніх часів в Індії були відомі родовища смарагдів.Бери́лій— хімічний елемент. Символ Be, ат. н. 4, ат. маса 9, Має один стабільний ізотоп Ве. Густина 1844 кг/м³, t плавлення 1284 °C.

В честь чого названі хімічні елементи

Водень H Від латинського “гідрогеніумом” – народжує воду
Гелій He Від грецького “Геліос” – Сонце
Літій Li Від грецького “Літос” – камінь
Берилій Be Від мінералу берилу
Бор B Від латинського “боракс” – бура
Вуглець C Від латинського “карбон” – вугілля
Кисень O Від латинського “оксігеніум” – породжує кислоту
Фтор F Від грецького “фторос” – руйнування
Неон Ne Від грецького “неос” – новий
Натрій Na Від арабського “натр” – сода
Магній Mg Від міста Магнесія на Егейському морі
Алюміній Al Від латинського «Алюмен” – галун
Кремній Si Від латинського “ляпіс креманс” – кремінь