Виконання робіт перед оштукатурюванням поверхонь

ШТ-3(2-3).1.1. Підготовка поверхонь під оштукатурювання.

Тема уроку: Інструктаж з охорони праці за змістом занять. Підготовка поверхні до штукатурення вручну та механізовано. Використання сучасних матеріалів для  гідроізоляційних робіт.

Інструменти

План уроку виробничого навчання

 Модуль ШТ-3(2-3).1.  Виконання робіт перед оштукатурюванням поверхонь.

ШТ-3(2-3).1.1. Підготовка поверхонь під оштукатурювання.

Тема уроку: Інструктаж з охорони праці за змістом занять. Підготовка поверхні до штукатурення вручну та механізовано. Використання сучасних матеріалів для  гідроізоляційних робіт.

Мета уроку:

навчальна – формування умінь на навичок при підготовці  поверхонь до штукатурення вручну та механізовано;

розвиваюча – розвиток пізнавальної активності та самостійності, формування вмінь та навичок до контролю та планування щодо підготовки поверхонь до штукатурення вручну та механізовано;

виховна – розвиток наполегливості, сумлінності, відповідальності, виховання економного використання матеріалів.

Тип уроку: урок формування первинних умінь.

Вид уроку: вправи, практичні роботи.

Дидактичне забезпечення:

• інструкція № 1м/ш з охорони праці в навчальній майстерні; додаток-1
• інструкція № 2 м/ш з пожежної безпеки в майстерні штукатурних робіт; додаток 2
• інструкція №4 м/ш з охорони праці під час робіт з ручним електрифікованим інструментом; додаток 3
• інструкція №5 м/ш з охорони праці під час робіт з ручними інструментами та пристроями ; додаток 4
• картка питань до теми уроку «Інструменти для підготовки  поверхонь  під оштукатурення»; додаток 5
• відеоролик «Підготовка поверхонь до штукатурення вручну та механізовано»; додаток 6, додаток 7, додаток 8;
• інструкційна картка при підготовці каменеподібних та цегляних поверхонь під оштукатурення; додаток 9
• Інструкційно – технологічна картка попередження і усунення дефектів при підготовці каменеподібних та цегляних поверхонь під оштукатурення; додаток 10
• інструкційно – технологічна картка попередження і усунення дефектів
• при підготовці бетонної  та металевої поверхонь під штукатурення; додаток 11
• презентація «Новітні матеріали та інструменти»; додаток 12
• презентація «Підготовка бетонних поверхонь під оштукатурення»; додаток 13
• картка – завдання під час підготовки каменеподібних та цегляних поверхонь під оштукатурення»; додаток 14
• картка контролю та самоконтролю по підготовці каменеподібних та цегляних поверхонь під оштукатурення; додаток 15
• картка виробничих ситуацій під час виконання підготовки поверхонь під оштукатурення; додаток 16;

Матеріально-технічне забезпечення:

сталеві щітки           -10шт;

зубила                     – 10шт;

бучарди                    – 10шт;

троянки                    – 10шт;

молотки                    -10шт;

щітки – макловиці    -10 шт;

електродриль             -1шт;

електрощітки            -1шт;

перфоратор              – 1шт.

Методи навчання:

Перелік практичних завдань:

• організація робочого місця;
• засвоєння робочої стійки;
• правильна хватка інструменту;
• прийоми підготовки поверхонь під штукатурення.

Список основної і додаткової літератури:

А.С.Нікуліна. «Штукатурні роботи» частина 1. К.: Вікторія, 2004р.

Перелік умінь та навичок:

Учні повинні  знати:

• організацію робочого місця;
• правила та способи підготовки поверхонь;
• вимоги з охорони праці при виконанні штукатурних робіт.

Учні повинні вміти:

• організовувати робоче місце;
• виконувати підготовку цегляних поверхонь;
• виконувати підготовку бетонних, камнеподібних поверхонь;
• дотримуватись вимог з охорони праці при виконанні підготовки поверхонь до оштукатурення.

Хід уроку

І. Організаційна частина:

1. Перевірка наявності учнів на уроці:

1.1. Звіт чергового;

2. Перевірка готовності учнів до уроку:

2.1. Перевірка наявності спец одягу та його відповідності до вимог.

3. Інструктаж з охорони праці:

3.1. інструкція № 1м/ш з ОП в навчальній майстерні (додаток №1);

3.2. Інструкція № 2м/ з пожежної безпеки в майстерні штукатурних робіт (додаток № 2); Інструкція №4 м/ш з охорони праці під час робіт  з  ручним електрифікованим інструментом (додаток №3); Інструкція №5 м/ш з охорони праці під час робіт  з  ручними  інструментами та пристроями  (додаток №4).

ІІ. Вступний інструктаж:

1. Актуалізація знань:

1.1. повідомлення теми програми і уроку:

Тема програми: Виконання робіт перед оштукатурюванням поверхонь.

Тема уроку: Підготовка поверхні до оштукатурення вручну та механізовано. Використання сучасних матеріалів для  гідроізоляційних робіт.

• завдання уроку

Навчитися:

• виконувати підготовку цегляних поверхонь вручну та механізовано;
• виконувати підготовку бетонних, камнеподібних поверхонь вручну та механізовано;

1.2. цільова установка проведення уроку:

• відеоролик «Підготовка поверхні до штукатурення вручну та механізовано» (додаток-6);
• відеоролик «Підготовка поверхні до штукатурення вручну та механізовано» (додаток-7);
• відеоролик «Підготовка поверхні до штукатурення вручну та механізовано» (додаток-8);
• демонстрація зразків навчально-виробничих робіт (підготовку поверхонь) при виконанні яких задіяні всі операції щодо підготовки поверхонь;

а) зразок №1- виконаний у відповідності до технологічного процесу;

б) зразок №2- виконаний з допущеними помилками щодо технологічного процесу;

• організація дискусії щодо зразків робіт.

1.3.перевірка опорних З, У, Н учнів, необхідних їм для подальшої роботи на уроці:

• організуйте робоче місце (підберіть інструмент) для виконання підготовки поверхонь;
• вкажіть як правильно підібрати інструменти до підготовки поверхонь;
• вкажіть  яким інструментом краще підготовлювати поверхню;
• обґрунтуйте чому електроінструментами краще виконувати підготовку різновидних поверхонь, а не ручними;
• продемонструйте процес як технологічно правильно виконувати підготовку поверхні ручним інструментом;
• чим захищають руки перед роботою; (додаток 5)

1.4.аналіз і доповнення відповідей учнів, підведення підсумків:

2. Викладання нового матеріалу:

2.1.повідомлення нової навчальної інформації інструктивного характеру;

• Підготовка поверхні до штукатурення вручну та механізовано.

(додаток №7, додаток №8, додаток №9).

• . показ нових прийомів трудової діяльності;

• підготовити цегляні поверхні;
• підготовка бетонних поверхонь;
• підготовка камнеподібних поверхонь;
• перевірка за зразком.

2.3.пояснення характеру і послідовності роботи учнів на уроці:

• алгоритм підготовки поверхні:
• організація робочого місця ( підбір інструменту та перевірка його стану);
• визначати підготовку поверхонь;
• розшивка швів між цеглами;
• збивання розчину з поверхні;
• видалення плям масляних;
• насікання поверхонь;
• видалення пилу з поверхонь.
  • обговорення типових помилок (додаток № 9)
  • опитування учнів і пробне виконання ними нових прийомів, показаних майстром, для перевірки доступності нового інструктивного матеріалу:

завдання:

• продемонструйте правильне положення корпуса при підготовці поверхні до штукатурення вручну;
• підготуйте поверхню до оштукатурення механізовано;
• покажіть, як правильно тримати ручний інструмент у руці;
• продемонструйте правильне тримання електроінструменту при підготовці поверхні;
• продемонструйте правильне нанесення ударів молотком при підготовці поверхні.

2.7.відповідь майстра на запитання учнів;

2.8.видання завдань для самостійної роботи учнів та пояснення порядку їх виконання:

1. Організувати робоче місце.
2. Підібрати робочий інструмент.
3. Підібрати електроінструмент інструмент
4. Підготовити цегляну поверхню.
5. Підготовити камнеподібну поверхню.
6. Підготовити бетонну поверхню.
7. Перевірити якість виконаної роботи за зразком.
8. Прибрати робоче місце.

2.9.розподіл учнів за робочими місцями:

– робота в штукатурній майстерні за робочими місцями – робоче місце 1-15

2.10.повідомлення про критерії оцінювання виконаних робіт:

1. Організація робочого місця – 1;
2. Підбір робочого ручного інструменту – 1;
3. Підбір робочого електроінструменту – 1;
4. Підготовити цегляну поверхню – 2;
5. Підготовити камнеподібну поверхню -2;
6. Підготовити бетонну поверхню – 2;
7. Дотримання вимог з охорони праці при виконанні підготовки; поверхонь. (додаток 17) .

2.11.підведення підсумків вступного інструктажу:

можливі питання: розгляд виробничих ситуацій (додаток 16)

• чому потрібно робити підготовку поверхні?

(щоб краще було щеплення розчину з поверхнею);

• чому не можна використовувати інструмент без призначення?
• (порушення ОП та будуть дефекти при підготовці поверхонь);

ІІІ.  Поточний інструктаж:

3.1.самостійна робота учнів:

– підбір інструментів;

– підготовка поверхонь до штукатурення.

• цільові обходи майстра робочих місць учнів:

• перший: перевірка правильності організації робочих місць учнів та додержання ними правил охорони праці, санітарії та гігієни;
• другий: перевірка правильності виконання учнями нових прийомів та технологічного процесу при підготовці поверхонь до оштукатурення;
• третій: перевірка умінь учнів користуватися матеріалами письмового інструктування;
• четвертий: перевірка подальшого ходу виконання робіт. (між операційний контроль).
• п’ятий: перевірка якості роботи учнів  та виконання ними норми часу.
• шостий: приймання та оцінка робіт.
  • прийоми та оцінювання виконаних робіт:
• взаємооцінювання за визначеними критеріями відповідно до зразка еталону;
• здача робіт.
  • прибирання робочих місць.

1. Заключний інструктаж:

4.1.аналіз діяльності учнів у процесі всього уроку:

• самоаналіз учнів що до виконання роботи;
  • оцінка роботи учнів, їх об’єктивне обґрунтування:
• самооцінка учнів;
• оцінювання робіт майстром;
  • аналіз причин помилок учнів та пропозиції заходів по їх усуненню;

видача домашнього завдання: повторити теоретичний матеріал з теми  «Приготування простих та складних розчинів для обризку, ґрунту, накривки».

Додаток 1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЕЙ»

Затверджено

Наказ директора

ДНЗ «ОПЛ»

від 12.04.2018 №122

Інструкція

з охорони праці № 1 м/ш

для учнів в майстерні штукатурних робіт

1. Загальні положення 

1. Дія цієї інструкції поширюється на учнів, які навчаються по професії штукатур під час виробничого навчання в майстерні штукатурних робіт.
2. За даною інструкцією учні інструктуються перед початком виробничого навчання в майстерні штукатурних робіт. Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів  з питань охорони праці» . Під особистий підпис учнів та особи яка інструктує.
3. До роботи допускаються учні, які добре засвоїли матеріал, безпечні методипраці, пройшли медичний огляд.
4. До роботи на висоті вище 1,3 метра не допускаються особи молодше 18 років.
5. Практичні роботи проводяться тільки в присутності майстра виробничого навчання.
6. Для проведення робіт необхідно мати на кожному робочому місці необхідний інструмент, інвентар та матеріали.
7. Учень повинен бути забезпечений спецодягом: комбінезон, шкіряне взуття, головний убір, при підготовці поверхні вручну (бучардою, зубилом) – захисні окуляри; при підготовці і обробленні поверхні електрифікованим інструментом – діелектричні рукавички, калоші, килимок, респіратор, захисні окуляри; при роботі з пиловидними матеріалами (цемент, гіпс та інше) – респіратор, захисні окуляри; пиловидні матеріали (цемент, вапно, гіпс та інше) необхідно зберігати в щільно закритих контейнерах, ящиках, а в паперових мішках – в закритих сухих приміщеннях; листи сухої штукатурки складаються в сухих приміщеннях штабелями висотою не більше 2 м.
8. При роботі користуватися тільки справним інструментом та інвентарем.
9. Будьте уважні й дисципліновані, точно виконуйте вказівки майстра виробничого навчання.
10. Не починайте виконувати роботу без дозволу майстра виробничого навчання.
11. Розміщуйте інструменти, матеріали на своєму робочому місці так, щоб запобігти їх падінню та перекиданню.
12. Ремонтні роботи та обслуговування електрообладнання повинне здійснюватись тільки електротехнічним персоналом.
13. Під час роботи майстерні штукатурних робіт можливі такі небезпечні виробничі фактори:

• поранення при неправильному користуванні робочими інструментами;
• несправність інструментів;
• падіння предметів;
• травмування від обертових частин механічного обладнання;
• опіки від небезпечних матеріалів;
• ураження електрострумом;
• падіння на слизькій поверхні підлоги.
• попадання розчину на шкіру, обличчя, очі.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи 

1. Одягнути спецодяг, застебнути його на всі ґудзики.
2. Прибрати волосся під головне вбрання.
3. Не допускати звисаючих кінців одягу. Не заколювати одяг шпильками.
4. Не тримати в кишенях гострих предметів та предметів які б’ються.
5. Перевірити заземлення, занулення електрообладнання.
6. Перевірити наявність гумових килимків перед електрообладнанням.
7. Підключити електрообладнання до електромережі.
8. Перевірити зручність і щільність насадження ручок на інструменти.

3. Вимоги безпеки під час роботи

 1.Утримуйте своє робоче місце в чистоті, своєчасно прибирайте з нього розкиданий розчин та інші предмети. Не допускайте на робочому місті  зайвих інструментів та матеріалів.

2.Слідкуйте за достатнім освітленням робочого місця. Використовувати як загальне, так і місцеве освітлення.

3.Слідкуйте, щоб інструменти мали зручні, щільно насадженні ручки. Не залишайте їх в не належному місці.

4.При перервах в роботі вкладайте інструменти в потрібне місце. Не ходіть з ними в руках.

5.Використовуйте інструмент та інвентар за призначенням.

6.Не користуйтесь інструментами, які  мають тріщини.

7.Правильно тримайте при роботі інструменти.

8.Застерігатись від опіків при роботі із вапняним розчином.

9.Не допускати ввімкнення електрообладнання на максимальну потужність на довгий час.

10.Не допускати пролиття води чи розчину на підлогу в майстерні штукатурних робіт.

11. Забороняється:

• прибирати, ремонтувати електрообладнання ввімкнене в електромережу;
• залишати ввімкнене електрообладнання без нагляду;
• експлуатувати електрообладнання з наявними несправностями;
• допускати до роботи осіб без відповідного навчання;
• мити електрообладнання не відключеним від електромережі;
• працювати у взутті без задників, на високій платформі та слизькій підошві.

12.Якщо сталася травма потрібно негайно доповісти майстру виробничого навчання, звернутись в медпункт.                                                                 

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи 

1. Відключити електрообладнання від електромережі.
2. Прибрати робоче місце.
3. Прибрати інвентар на спеціально відведене місце для зберігання.
4. Помити і очистити електрообладнання та інструменти після його використання.
5. Користуватись при прибиранні сміття, віником та совком. 

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях 

1. У разі будь-якої аварійної ситуації учень повинен негайно повідомити про це майстра виробничого навчання.
2. Майстер виробничого навчання повинен негайно повідомити керівництво закладу та виконати наступні дії:

• у разі відключення електроенергії терміново вимкнути все електрообладнання, яке знаходиться в роботі;

• у разі аварії в системі водопостачання чи каналізації необхідно терміново перекрити крани водопостачання і викликати аварійну службу водоканалу;

• у разі виникнення пожежі (чи загоряння) необхідно негайно повідомити пожежну охорону за телефоном 101 та вжити заходів щодо евакуації дітей з приміщення відповідно до плану евакуації, а у разі потреби звернутися по допомогу до інших працівників, приступити до ліквідації пожежі, згідно з діючою в закладі інструкцією з пожежної безпеки;
• у разі травмування працівника закладу або дитини (учня) необхідно надати першу допомогу і як найшвидше відправити потерпілого до медпункту, лікарні.

3. Надання домедичної допомоги при ураженні електричним струмом. При уражені електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення – відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал. При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення починати необхідно негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.

4. Домедична допомога при пораненні. Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев’язочний матеріал, що міститься у ньому на рану, і зав’язати її бинтом. Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев’язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

5. Домедична допомога при переломах, вивихах, ударах. При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев’язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба. При переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозріванні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку. При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

6. Домедична допомога при опіках, теплових ударах. При наданні домедичної допомоги при опіках, теплових ударах слід швидко припинити дію високої температури. Це має особливо велике значення при займанні одягу і при опіках рідиною через одяг. У першому випадку необхідно загасити полум’я, негайно накинути на людину, що горить, будь-яку цупку тканину, щільно притиснути її до тіла. Знімають тліючий одяг або обливають його водою. При промоканні одягу гарячою водою, його також необхідно облити холодною водою або зняти. Швидке занурення обпеченого обличчя у холодну воду зменшує біль і тяжкість опіку. Опіки бувають чотирьох ступенів. При опіках першого та другого ступеня охолодити місце опіку прохолодною водою. Після охолодження накрити пошкоджену ділянку чистою вологою серветкою. Не слід спеціально проколювати  пухирі; якщо пухирі розірвались, накласти чисту стерильну пов’язку. При більш тяжких опіках ( 3-4 ступенів) обпечені місця спочатку звільняють від одягу, накривають стерильним матеріалом, зверху накладають шар вати і забинтовують. Після перев’язування потерпілого направляють у лікувальний  заклад. При появі різних ознак теплового або сонячного удару потерпілого негайно виводять на свіже повітря або в тінь, потім його кладуть, розстібають одяг, що стискує, на голову і на серце кладуть холодні компреси, дають пити у великій кількості холодної води, у тяжких випадках потерпілого обливають холодною водою. ри припиненні дихання або його утрудненні до прибуття лікаря потерпілому роблять штучне дихання.

7. Домедична допомога при кровотечі. Підняти поранену кінцівку вверх. Рану закрити перев’язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин. Якщо кровотеча зупинилася, не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском). У разі сильної кровотечі, яку не можна зупинити пов’язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою.

Розроблено: майстер в/н   Світлана Бельська

Узгоджено: інженер з ОП   Людмила Валентович

Додаток 2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЕЙ»

Затверджено

Наказ директора

ДНЗ «ОПЛ»

від 12.04.2018 №122

Інструкція

з пожежної безпеки № 2 м/ш

 в майстерні штукатурних робіт

1. Загальні положення.

1. Робота з пожежної безпеки в майстерні штукатурних робіт організовується відповідно з Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України від 15.08.2016 № 974.
2. Майстерні штукатурних робіт перед початком навчального процесу повинна бути прийнята відповідними комісіями, до складу яких включаються представники органів пожежного нагляду.
3. Майстри виробничого навчання та учні зобов’язані знати і виконувати правила безпеки, а в разі вжити всіх залежних від них заходів до евакуації людей і гасіння пожежі.
4. Наказом по ліцею призначається особа, яка відповідає за протипожежний стан майстерні штукатурних робіт.

2. Основні вимоги пожежної безпеки.

1. В майстерні штукатурних робіт слід розміщувати лише потрібні для забезпечення навчального процесу меблі, прилади, приладдя, посібники тощо.
2. Усі навчально-наочні засоби, які розміщуються у майстерні штукатурних робіт мають зберігатися у шафах, стелажах на спеціально встановлених стійках.
3. В майстерні штукатурних робіт зберігаються тільки ті навчально-наочні посібники та навчальне обладнання, проводяться тільки ті роботи, які передбачені переліками та навчальними програмами.
4. Після закінчення занять усі пожеже вибухонебезпечні речовини та матеріали повинні бути прибрані з майстерні штукатурних робіт у спеціально відведені та обладнанні приміщення. У майстерні штукатурних робіт, де застосовуються легкозаймисті та горючі речовини, гази, необхідно дотримуватись вимог  ДНАОП 9.2.30-1.06-98.
5. Усі роботи, які пов’язані з виділенням токсичних або пожеже вибухонебезпечних газів повинні бути обладнання шафами із справною вентиляцією. Припливно-витяжна вентиляція у майстерні штукатурних робіт вмикається за 30 хв. до початку роботи і вимикається після закінчення робочого дня.
6. Майстерні штукатурних робіт слід забезпечити вогнегасниками. Усі повинні знати, де містяться засоби пожежегасіння та вміти користуватися у разі виникнення пожежі чи пожежегасіння.
7. У приміщенні майстерні штукатурних робіт не дозволяється:

• залишати без нагляду робоче місце, запалені пальники та інші нагрівальні прилади;
• зберігати будь-які речовини, пожежонебезпечні властивості які не досліджені;
• виливати та застосовувати для миття підлоги та обладнання легкозаймисті або горючі речовини (бензин, ацетон);
• користуватися електронагрівачами з відкритою спіраллю;
• сушити предмети, що можуть горіти на опалювальних приладах;
• застосовувати відкритий вогонь та тримати легкозаймисті та горючі речовини для відкритого вогню, нагрівальних приладів, пальників.
  8. У майстерні штукатурних робіт не дозволяється застосування відкритого вогню, проведення зварювальних робіт.
  9. Обтиральний матеріал для робіт у майстерні штукатурних робіт ліцею слід зберігати в спеціальних металевих ящиках. Використаний обтиральний матеріал слід прибирати після занять кожного дня.
  10. Усі роботи повинні проводитися на справному електрообладнанні (ізоляція електропроводки, пускачі, штепселя, розетки, вимикачі, електропроводки, заземлення).
  11. Після закінчення занять всі електроустановки потрібно відключити.

3. Первинні засоби пожежогасіння. 

1. Для забезпечення пожежної безпеки майстерні штукатурних робіт комплектують інвентарем (ящик з піском, лопата, брезентове або азбестове полотно.
2. Вуглекислотним (ємкість 2 л) або порошковим (5 кг) вогнегасником.
3. Місце розміщення первинних засобів пожежегасіння повинні зазначатися у планах евакуації.
4. Ручні вогнегасники повинні розміщуватися з вимогами ГОСТ 12.4.009-83 шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше як 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника.

4. Порядок дії у разі виникнення пожежі. 

1. У разі виникнення пожежі дії працівників мають бути спрямовані на створення безпеки людей і в першу чергу учнів, їх евакуацію та рятування.
2. Кожен працівник ліцею, який виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах, горіння або тління різних матеріалів, підвищення температури в приміщенні) зобов’язаний:

• негайно повідомити про це за телефоном 101 до пожежної частини (при цьому слід чітко назвати адресу об’єкта, місце виникнення пожежі, а також свою посаду та прізвище);
• задіяти систему оповіщення людей про пожежу, розпочати самому і залучити інших осіб до евакуації учнів з майстерні штукатурних робіт до безпечного місця згідно з планом евакуації;
• сповістити про пожежу керівника учбового закладу, або його замісника;
• організувати зустріч пожежних підрозділів, вжити заходів до гасіння пожежі наявними в установі засобами пожежогасіння.

 Розроблено:       

майстер в/н    Світлана Бельська

Узгоджено: 

інженер з ОП  Людмила Валентович

Додаток 3

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЕЙ»

Затверджено

Наказ директора

ДНЗ «ОПЛ»

від 12.04.2018 №122

Інструкція

з  охорони  праці  № 4 м/ш

під  час  робіт  з  ручним

електрифікованим  інструментом

1. Загальні положення

1.Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.

2.При експлуатації ручного електрифікованого інструменту (далі електроінструмент) слід також керуватись інструкціями підприємств-виготовлювачів, а також ДНАОП 0.00-1.21-98. “Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів”.

3.Під час виробничого навчання у майстерні штукатурних робіт використовуються такі електроінструменти:  перфоратор, міксер з насадкою, електровідбійний молоток, штукатурна машина, перетворювач частоти струму, грохот ексцентриковий для просіювання піску, компресор, затиральна машина, ручна електрична щиткова шліфувальна машина,піскоструминний апарат.

4.Електроінструмент за умовами безпеки поділяється на такі класи:

І – електроінструмент, у якого всі деталі, що перебувають під напругою, ізольовані і штепсельна вилка має заземлювальний контакт;

ІІ – електроінструмент, у якого всі деталі, що перебувають під напругою, мають подвійну або посилену ізоляцію (цей   електроінструмент не має пристроїв для заземлення);

ІІІ – електроінструмент на номінальну напругу не вище 42В, у якого ні внутрішні, ні зовнішні кола не перебувають під іншою напругою. Електроінструмент класу III, призначений для живлення від безпечної наднизької напруги.

Номінальна напруга для електроінструмента класів І і II має бути не більше 220 В для електроінструмента постійного струму; 380 В – для електроінструмента змінного струму.

5.Електроінструмент, який живиться від електромережі, слід обладнувати незнімним гнучким кабелем (шнуром) зі штепсельною вилкою.

Незнімний гнучкий кабель електроінструмента класу І повинен мати жилу, яка з’єднує заземлювальний затискач електроінструмента із заземлювальним контактом штепсельної вилки.

6.Кабель в місці введення до електроінструмента класу І слід захищати від стирань і перегинів еластичною трубкою з ізоляційного матеріалу.

Трубку слід закріплювати в корпусних деталях електроінструмента, вона повинна виступати з них на довжину не менше п’яти діаметрів кабелю. Закріплення грубки на кабелі поза інструментом забороняється.

7.Для приєднання однофазного електроінструмента шланговий кабель повинен мати три жили: дві – для живлення, одну – для заземлення.

8.Для приєднання трифазного електроінструмента застосовується чотирижильний кабель, одна жила якого потрібна для заземлення.

Ці вимоги стосуються тільки електроінструмента із таким корпусом, який слід заземлювати.

9.Доступні для доторкання металеві деталі електроінструмента класу І, які можуть опинитись під напругою у випадку пошкодження ізоляції, повинні бути з’єднані із заземлювальним затискачем.

Електроінструмент класів II і ІІІ не заземлюють.

10.Заземлення корпусу електроінструмента слід здійснювати спеціальною жилою живильного кабелю, яка не може одночасно бути провідником робочого струму.

Використовувати з цією метою нульовий робочий провід забороняється.

11.Штепсельна вилка повинна мати відповідну кількість робочих і один заземлювальний контакт. Конструкція вилки повинна забезпечувати випереджальне замикання заземлювального контакту під час ввімкнення та більш запізнене розмикання його під час вимикання.

12.Конструкція штепсельних вилок електроінструмента класу III повинна унеможливлювати з’єднання їх з розетками на напругу понад 42 В.

13.До роботи з електроінструментом допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження, спеціальне навчання і перевірку знань щодо безпечного виконання робіт із застосуванням електроінструменту, та інструктаж з охорони праці на робочому місці.

14.Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці». В журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яку інструктують та особи, яка інструктує.

15.За невиконання даної інструкції робітник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

16.До роботи з електроінструментом класу І в приміщеннях з підвищеною небезпекою та поза приміщеннями допускаються працівники з II групою електробезпеки. До роботи з електроінструментом II і III класу достатньо І групи з електробезпеки.

17.Кабель електроінструменту має бути захищений від випадкових пошкоджень і зіткнень його з гарячими, вогкими та масними поверхнями.

18.Електроінструмент підлягає періодичній перевірці не рідше 1 разу на 6 місяців.

19.До періодичної перевірки входять:

• зовнішній огляд;

• перевірка роботи на холостому ході не менше 5 хвилин;

• вимірювання опору ізоляції мегомметром на напругу 500В протягом 1 хвилини за умов ввімкненого вимикача, в цьому разі опір ізоляції має бути не менше 1 МОм.

• перевірка справності кола заземлення (для електроінструмента класу І).

20.У електроінструмента вимірюється опір обмоток і струмовідного кабелю відносно корпусу та зовнішніх металевих деталей.

21.Справність кола заземлення перевіряється за допомогою пристрою на напругу не більше 12 В, один контакт якого підключається до заземлювального контакту штепсельної вилки, а другий – до доступної для дотику металевої деталі інструмента (наприклад, до шпинделя). Електроінструмент вважається справним, якщо пристрій показує наявність струму.

22.Після  капітального ремонту електроінструмента чи ремонту його  електричної частини він підлягає випробуванню в такому обсязі і послідовності:

1) перевірка правильності складання зовнішнім оглядом    та триразовим

ввімкненням і вимиканням вимикача у підключеного на номінальну напругу

електроінструмента, в цьому разі не має бути відмов пускання із зупинення;

2) перевірка справності кола заземлення(для електроінструмента класу

безпеки І);

3) випробування ізоляції на електричну міцність;

4) обкатка в робочому режимі не менше 30 хвилин.

23. Після капітального ремонту електроінструмента опір ізоляції між деталями, що перебувають під напругою і корпусом, або деталями для основної ізоляції має бути не нижче 2 МОм, для додаткової – 5 МОм, для підсиленої – 7 МОм.

Випробування електричної міцності ізоляції електроінструмента слід проводити напругою змінного струму частотою 50Гц:

для електроінструмента класу безпеки І – 1000 В, класу безпеки II – 2500 В,

класу безпеки III – 400 В.

24.Електроди випробувальної установки прикладаються до одного з контактів штепсельної вилки та до шпинделя або металевого корпусу або ж до фольги, накладеної на корпус електроінструмента, виконаного із ізоляційного матеріалу (вимикач має бути ввімкнений). Ізоляція електроінструмента має витримати зазначену напругу протягом 1 хвилини.

25.Результати перевірок і випробувань електроінструменту слід заносити в «Журнал обліку, перевірки та випробування електроінструменту, трансформаторів, перетворювачів частоти та переносних світильників». Журнал повинна вести призначена розпорядженням по підприємству особа, відповідальна за збереження та справність електроінструменту.

26.На корпусах електроінструмента слід зазначити інвентарні номери, а також дати наступних перевірок.

27.Зберігати електроінструмент та допоміжне обладнання до нього слід у сухому приміщенні, обладнаному стелажами, полицями, скринями, що надійно забезпечують його  збереження,  згідно з  вимогами до умов  зберігання,  зазначеними  в  паспорті електроінструмента.

Забороняється складати електроінструмент в два ряди і більше без спеціального упакування.

28.Під час транспортування електроінструмента слід вживати застережних заходів, що унеможливлюють його пошкодження. Забороняється перевозити

електроінструмент разом з металевими деталями та виробами.

29.Під час кожного чергового видавання електроінструменту на виробництві особою відповідальною за збереження та справність електроінструменту в присутності працівника мають бути перевірені:

• комплектність і надійність кріплення деталей;

• справність деталей корпусу, рукоятки та кришок щіткотримачів, наявність захисних кожухів та їх справність (зовнішнім оглядом);

• надійність роботи вимикача;

• задовільна робота на холостому ході.

30.У електроінструмента класу І, крім того, має бути перевірена справність кола заземлення між його корпусом і заземлювальним контактом штепсельної вилки. Працівнику мають бути видані засоби індивідуального захисту (діелектричні рукавички, калоші, килими).

31.Забороняється видавати для роботи електроінструмент, який не відповідає хоча б одній із перелічених вимог або електроінструмент з простроченою датою періодичної чергової перевірки.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи.

 1.Перевірити справність електроінструменту:

• стан конуса шпинделя і хвостовика робочого інструменту; якщо конус забруднений, його необхідно очистити;
• надійність кріплення всіх різьбових з’єднань;
• легкість і плавність ходу ходових деталей;
• справність редуктора, для чого шпиндель електроінструмента необхідно декілька раз провернути від руки при відключеному двигуні; якщо редуктор справний, шпиндель обертається легко, без заїдання;
• наявність огороджувальних засобів.

2.Безпосередньо перед початком роботи необхідно перевіряти:

• відповідність напруги і частоти струму електричної мережі до напруги і частоти струму електродвигуна електроінструмента, зазначених в паспорті;
• надійність закріплення робочого інструменту (свердел, абразивних кругів, дискових пил, ключів-насадок та ін.);
• якщо електроінструмент протягом довгого часу зберігався на складі, то перед роботою необхідно перевірити стан ізоляції.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи.

 1.Дозволяється працювати тільки тим електроінструментом по безпечній експлуатації якого робітник проінструктований.

2.Під час роботи електроінструментом класу І застосування засобів індивідуального захисту (діелектричних рукавичок, калош, килимів та ін.) обов’язкове, за такими винятками:

1) якщо тільки один електроінструмент одержує живлення від розподіл

чого трансформатора безпеки.

2) якщо електроінструмент одержує живлення від перетворювача частоти

з окремими обмотками.

3)якщо електроінструмент одержує живлення через захисно-вимикальний

пристрій.

3.У приміщеннях без підвищеної небезпеки ураження працівників електричним струмом достатньо застосувати діелектричні рукавиці, а в приміщеннях зі струмовідними підлогами – також і діелектричні калоші або килими.

4.Перед видачею засобів індивідуального захисту необхідно перевірити чи не минув термін їх випробування.

5.Термін випробування заходів індивідуального захисту: діелектричні рукавички – 1 раз на 6 місяців; діелектричні калоші – 1 раз на 12 місяців; діелектричні боти – 1 раз на 36 місяців; діелектричні килимки – оглядаються 1 раз на 6 місяців.

6.Електроінструментом класів II і III дозволяється працювати без застосування індивідуальних засобів захисту в приміщеннях без підвищеної небезпеки ураження працівників електричним струмом.

7.У посудинах, апаратах та інших металевих спорудах в умовах обмеженої можливості переміщення і виходу з них дозволяється працювати електроінструментом класів І і II за умов, якщо тільки один електроінструмент одержує живлення від автономної двигун-генераторної установки, розподільчого трансформатора безпеки або перетворювача частоти із роздільними обмотками, а також електроінструментом класу III. В цьому разі джерело живлення (трансформатор, перетворювач тощо) слід розміщувати поза вказаними посудинами, а вторинне коло джерела не слід заземлювати.

Роботи в посудинах повинні виконувати два робітники – один з них наглядаючий, який тримає в руках мотузку, вільний кінець якої повинен бути не менше 2 м, а другий зав’язаний за кінець рятувального пояса робітника, який знаходиться в посудині.

8.Учневі забороняється:

1) підключати електроінструмент напругою до 12 В до електричної мережі загального користування через автотрансформатор, резистор або потенціометр;

2) натягати, перекручувати та перегинати кабель, ставити на нього вантаж, а також допускати перетинання кабелю живлення електроінструменту з тросами, кабелями та рукавами газозварки;

3) вставляти робочу частину електроінструмента в патрон і виймати її із патрона, а також регулювати інструмент без відключення його від електромережі штепсельною вилкою та повної зупинки обертальних частин;

4) розбирати і ремонтувати інструмент, кабель,  штепсельні  з’єднання  та  інші частини самочинно, якщо ці роботи не входять до його службових обов’язків;

5) вилучати стружку або тирсу під час роботи електроінструмента. Стружку слід видаляти спеціальними крючками або щітками після повної зупинки електроінструмента;

6) працювати електроінструментом з приставних драбин;

7) обробляти електроінструментом обмерзлі та мокрі деталі;

8) працювати електроінструментами, які не захищені від дії крапель або бризок і не мають знаків відзнаки (крапля в трикутнику або дві краплі), в умовах дії крапель і бризок, а також на відкритих майданчиках під час снігопаду, дощу. Працювати таким електроінструментом поза приміщеннями дозволяється лише за сухої погоди, а під час снігопаду чи дощу – під навісом на сухій землі або настилі;

9) залишати без нагляду електроінструмент, приєднаний до електромережі,

а також передавати його особам, що не мають права з ним працювати;

10) торкатись різального інструменту, що обертається.

9.Під час роботи електродрилем предмети, що підлягають свердлінню, необхідно надійно закріплювати.

10.Забороняється продовження робіт електроінструментом в разі найменших ознак його несправності або якщо особа, що працює з ним, раптом відчує хоча б слабку дію електроструму: в обох випадках робота має бути негайно припинена, а несправний електроінструмент зданий для перевірки і ремонту.

11.Забороняється працювати електроінструментом, у якого закінчився термін періодичної перевірки, а також у разі виникнення хоча б однієї із таких несправностей:

1) пошкодження штепсельного з’єднання, кабелю або його захисної трубки;

2) пошкодження кришки вимикача;

3) ненадійна робота вимикача;

4) іскріння щіток на колекторі, що супроводжується круговим вогнем на

його поверхні;

5) витікання масла з редуктора або вентиляційних каналів;

6) поява диму або специфічного запаху, характерного для ізоляції, що

горить;

7) поява підвищеного шуму, стукоту, вібрації;

8) зіпсування або поява тріщин в корпусній деталі,    рукоятці, захисному

огородженні;

9) пошкодження робочої частини інструмента;

10) зникнення електричного зв’язку між металевими   частинами корпусу та нульовим захисним штирем штепсельної вилки.

12.Підключення (відключення) допоміжного обладнання (трансформаторів,

перетворювачів частоти, захисно-вимикальних пристроїв тощо) до мережі, його перевірку, а також усунення неполадок мають проводити спеціально підготовлені працівники, що мають ІІІ групу.

13.При включенні електроінструменту замкнення заземлення повинно передувати замкненню робочих контактів.

14.Для попередження пошкодження проводу чи кабелю ріжучим інструментом, а також для зручності при роботі їх слід перекидати через  плече або кріпити до поясного ременя за допомогою карабінів.

15.Забороняється включати в електричну мережу    електроінструмент при включеному електродвигуні, а також включати електроінструмент з навантаженням на робочому органі.

16.Забороняється приєднувати електроінструмент до мережі шляхом навішування зачищених кінців проводів або їх скручування.

17.В разі раптової зупинки електроінструменту (зникнення напруги,  заклинювання рухомих частин тощо) він має бути вимкнений вимикачем.  Під час перенесення електроінструменту з одного робочого місця на друге, а також під час перерви в роботі та її закінченні електроінструмент  обов’язково має бути відімкнений від мережі штепсельною вилкою.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи. 

1. Відключити електроінструмент від електричної мережі шляхом роз’єднання штепсельного з’єднання.

2. Прибрати робоче місце від стружки спеціальною щіткою.

3. Ретельно очистити електроінструмент від бруду, мастила і пилу, а ржавіючи частини протерти ганчіркою злегка змащеною мастилом.

4. Протерти проводи сухою ганчіркою, акуратно згорнути в бухту.

5. Здати електроінструмент на склад.

6. Засоби індивідуального захисту скласти у відведене для них місце.

7. Зняти спецодяг, очистити від пилу, скласти у відведене для нього місце, помити руки, обличчя з милом; при можливості прийняти душ.

8. Доповісти керівникові робіт  про  всі  недоліки,   які мали місце під час роботи з електроінструментом.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

 1.Під час роботи з електроінструментом може виникнути ситуація, що може привести до аварії або нещасного випадку: ураження електрострумом, пожежа, падіння з висоти, вихід з ладу електроінструменту, поява диму, різкий запах горілої ізоляції, підвищені стукіт, шум, вібрація, зіпсування або поява тріщин в корпусі та інше.

2.При виникненні такої ситуації треба негайно припинити  роботу, відключити електроінструмент від електричної мережі шляхом роз’єднання штепсельного з’єднання.

3.Огородити небезпечну зону, не допускати в неї сторонніх осіб.

4.Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

5.Одним із небезпечних факторів, які виникають в аварійній ситуації при роботі з електроінструментом, є ураження електричним струмом.

Перемінний струм 127, 220, 380 В навіть при незначній його силі (0,05 А) становить небезпеку, а струм силою 0,1 А може призвести до смертельного наслідку.

6. Домедична допомога при ураженні електричним струмом.

При уражені електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення – відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал. При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення починати необхідно негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.

7. Домедична допомога при пораненні.

Для надання домедичної допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев’язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав’язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев’язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

8. Допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев’язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

При переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.

При підозріванні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

9. Домедична допомога при теплових опіках.

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев’язувати опіки бинтом.

При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом або 3%- ним марганцевим розчином.

При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов’язкою та викликають лікаря.

10. Домедична допомога при кровотечі.

Підняти поранену кінцівку вверх.

Рану закрити перев’язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин. Якщо кровотеча зупинилася, не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском).

У разі сильної кровотечі, яку не можна зупинити пов’язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою.

Розроблено:

майстер в/н      Світлана Бельська

Узгоджено:

Інженер з ОП   Людмила Валентович

Додаток 4

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ»

Затверджено

Наказ директора

ДНЗ «ОПЛ»

12.04.2018 № 122

Інструкція

з охорони праці № 5м/ш

під час роботи з ручними інструментами

та пристроями

1. Загальні положення 

1. Дана інструкція використовується під час проведення уроків виробничого навчання з використанням ручного інструменту та пристроїв в майстерні штукатурних робіт.

2. До роботи з ручними інструментами та пристроями допускаються особи які пройшли:

• попередній медичний огляд;

• навчання безпечним методам і прийомам праці і перевірку знань з охорони праці;

• добре засвоїли матеріал.

3. За даною інструкцією учень, який працює з ручними інструментами та пристроями, інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж). Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці». Під особистий підпис учнів та особи яка інструктує.

4. Практичні роботи проводяться тільки в присутності майстра виробничого навчання, приготувати робоче місце і підходи до нього на відповідність вимогам охорони праці, прибрати всі зайві предмети, не захаращуючи при цьому робоче місце, перевірити стан підлоги, вологу або слизьку підлогу протерти.

5. Для проведення робіт необхідно мати на кожному робочому місці необхідний інвентар, пристрої, інструменти та матеріали, а саме: зубило, молоток для насікання поверхонь,сокіл, щітка металева, щітка-макловиця, ківш, кельма, напівтерок, терка, правило, рівень,конус стандартний, малки, марка інвентарна металева, пісок, глина.

6. При виконанні практичних робіт слід пам’ятати, що потенційну небезпеку травмування несуть несправні інструменти та інструменти,які використовуються не за призначенням, зберігаються не відповідним чином:

1) молотки, кельми, ковші повинні мати гладку, трохи опуклу поверхню без скосів, вибоїн, тріщин та задирок;

2) рукоятки молотків, ковадел та іншого інструмента ударної дії повинні виготовлятись з сухої деревини твердих листяних порід (берези, дуба, бука, клена, ясеня тощо) без сучків або із синтетичних матеріалів, що забезпечують експлуатаційну міцність і надійність у роботі. Вони повинні бути гладкими, не мати тріщин і до вільного кінця рукоятки повинні дещо потовщуватись для запобігання висковзуванню рукояток з рук учня під час змахів та ударів інструментом;

3) інструмент ударної дії (зубила) повинен мати гладку задню частину без тріщин, задирок, наклепу та скосів, і на його робочому кінці не повинно бути пошкоджень. Довжина інструмента ударної дії повинна бути не менше 150 мм. Середня частина зубила повинна мати овальний або багатогранний переріз без гострих ребер та задирок на бокових гранях, ударна – форму зрізаного конуса.

7.Учень повинен бути забезпечений спецодягом: комбінезон, шкіряне взуття, головний убір, при підготовці поверхні вручну (бучардою, зубилом) – захисні окуляри; при роботі з пиловидними матеріалами (цемент, гіпс та інше) – респіратор, захисні окуляри. 

2. Вимоги безпеки перед початком роботи 

1. Одягнути спецодяг, застебнути його на всі ґудзики.

2. Прибрати волосся під головне вбрання.

3. Не допускати звисаючих кінців одягу. Не заколювати одяг шпильками.

4. Не тримати в кишенях гострих предметів та предметів які б’ються.

5. Перевірити справність ручного інструменту та пристроїв.

6. Перевірити зручність і щільність насадження ручок на інструменти.

3. Вимоги безпеки під час роботи 

1. Утримуйте своє робоче місце в чистоті, своєчасно прибирайте з нього розкиданий розчин та інші предмети. Не допускайте на робочому місті зайвих інструментів та матеріалів.

2. Слідкуйте за достатнім освітленням робочого місця. Використовувати як загальне, так і місцеве освітлення.

3. При перервах в роботі кладіть інструменти в місця де не можливе падіння. Не дозволяється розміщувати інструмент на неогороджений край площадки риштувань, помосту.

4. Використовуйте інструмент та інвентар за призначенням . Інструмент на робочому місці необхідно розміщувати так, щоб запобігти його скочуванню або падінню. Під час перенесення або перевезення інструмента з гострими частинами ці частини повинні бути захищені.

5. Під час робіт із застосуванням інструменту ударної дії учні повинні користуватись захисними окулярами – для запобігання попаданню в очі твердих частинок.

6. Про всі нещасні випадки, факти порушення технологічного процесу, виявлені несправності інструменту, засобів захисту та про інші небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що загрожують життю і здоров’ю учнів негайно повідомити майстра виробничого навчання.

7. Не допускати пролиття води чи розчину на підлогу в майстерні штукатурних робіт. Якщо вода пролилася на підлогу, потрібно негайно витерти воду сухою ганчіркою.

8. Під час роботи, відчувши погіршення самопочуття чи отримавши травму, учень повинен повідомити майстра про ситуацію, яка склалась.

9. При виявленні учнем небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що загрожують життю і здоров’ю оточуючих, він повинен повідомити майстра. 

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи 

1.Почистити і помити інструмент та прибрати у відведене для зберігання місце.

2.Прибрати робоче місце. Під час прибирання  користуватись віником(щіткою) та совком і т.д.

3.Зняти спецодяг та покласти його у спеціально відведене місце.

4.Помити обличчя, руки з милом.

5.Повідомитимайстра про закінчення роботи та про всі недоліки виявлені в процесі роботи. 

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях 

1.У разі будь-якої аварійної ситуації учень повинен негайно повідомити про це майстра виробничого навчання.

2. Майстер виробничого навчання повинен негайно повідомити керівництво закладу та виконати наступні дії:

• у разі відключення електроенергії терміново вимкнути все електрообладнання,яке знаходиться в роботі;

• у разі аварії в системі водопостачання чи каналізації необхідно терміново перекрити крани водопостачання і викликати аварійну службу водоканалу;

• у разі виникнення пожежі (чи загоряння) необхідно негайно повідомити пожежну охорону за телефоном 101 та вжити заходів щодо евакуації дітей з приміщення відповідно до плану евакуації, а у разі потреби звернутися по допомогу до інших працівників, приступити до ліквідації пожежі, згідно з діючою в закладі інструкцією з пожежної безпеки;

• у разі травмування працівника закладу або дитини (учня) необхідно надати домедичну допомогу і як найшвидше відправити потерпілого до медпункту, лікарні.

3. Надання домедичної допомоги:

1) надання домедичної допомоги при ураженні електричним струмом;

При уражені електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення – відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал. При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення починати необхідно негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.

2)домедична допомога при пораненні;

Для надання домедичної допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев’язочний матеріал, що міститься у ньому на рану, і зав’язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев’язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

3)домедична  допомога при переломах, вивихах, ударах;

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев’язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

При переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.

При підозріванні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

4)домедична допомога при опіках, теплових ударах;

При наданні домедичної допомоги при опіках, теплових ударах слід швидко припинити дію високої температури. Це має особливо велике значення при займанні одягу і при опіках рідиною через одяг. У першому випадку необхідно загасити полум’я, негайно накинути на людину, що горить, будь-яку цупку тканину, щільно притиснути її до тіла. Знімають тліючий одяг або обливають його водою.

При промоканні одягу гарячою водою, його також необхідно облити холодною водою або зняти. Швидке занурення обпеченого обличчя у холодну воду зменшує біль і тяжкість опіку.

Опіки бувають чотирьох ступенів. При опіках першого та другого ступеня охолодити місце опіку прохолодною водою. Після охолодження накрити пошкоджену ділянку чистою вологою серветкою. Не слід спеціально проколювати  пухирі; якщо пухирі розірвались, накласти чисту стерильну пов’язку. При більш тяжких опіках ( 3-4 ступенів) обпечені місця спочатку звільняють від одягу, накривають стерильним матеріалом, зверху накладають шар вати і забинтовують. Після перев’язування потерпілого направляють у лікувальний  заклад

При появі різних ознак теплового або сонячного удару потерпілого негайно виводять на свіже повітря або в тінь, потім його кладуть, розстібають одяг, що стискує, на голову і на серце кладуть холодні компреси, дають пити у великій кількості холодної води, у тяжких випадках потерпілого обливають холодною водою.

При припиненні дихання або його утрудненні до прибуття лікаря потерпілому роблять штучне дихання.

5)домедична  допомога при кровотечі;.

 Підняти поранену кінцівку вверх.

Рану закрити перев’язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин. Якщо кровотеча зупинилася, не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском).

У разі сильної кровотечі, яку не можна зупинити пов’язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою.

Розроблено:

майстер в/н      Світлана Бельська

Узгоджено:

інженер з ОП   Людмила Валентович