ФОРМИ ТА МЕТОДИ ВИХОВАННЯ

Зрозуміти категорії «засіб», «метод», «форма», «прийом» можна в їх співвідношенні, тому що в реальній діяльності ця система «матеріалізується» в міру їх поєднання.

У загальному випадку засобом називається все те, що людина свідомо використовує для досягнення мети.

Засобом може бути прийом, спосіб дії або знаряддя (предмет, сукупність пристосувань) для здійснення діяльності.

Засобами виховання в руках людини стають події, явища, процеси, особистості, здатні служити досягненню мети виховання у тій мірі, в якій вони можуть бути носіями змісту або інструментами перетворення предмета виховної діяльності.

Основна ознака, що дозволяє віднести щось до категорії засобів виховання, – це можливість його свідомого і безпечного використання для досягнення виховних цілей.

Засоби -своєрідний «комплект» психолого-педагогічних інструментів, з якого вихователі у міру потреби беруть той чи інший предмет.

«Арсенал» таких засобів функціонально можна розділити на:

– засоби, які виконують для вихованця орієнтуючу й демонстраційну функцію: приклад, зразок, ідеал, норма;

–засоби, що обмежують або коригують активність вихованця: вимога, контроль, покарання;

–засоби, які використовуються для  підкріплення й розвитку соціально продуктивних моделей