Давайте разом проаналізуємо різні документи , які стосуються історії України часів НЕПу (1921-1928 рр.)

Алгоритм роботи з історичним текстом:

1. Що це за документ, вид документа:

– запис у щоденнику;

– лист (приватний чи офіційний);

– спогади;

– публічне звернення чи заклик;

– політичний документ (звіт, протокол, резолюція, урядова постанова, декларація тощо);

– дипломатичне послання, акт, нота; уривок з історичного дослідження

2. Хто є автором/авторами документа (приватна особа, офіційна, анонім)?

3. Чи є в документі інформація, яка підтверджує, що він базується на особистому досвіді чи на причетності автора до згадуваних подій?

4. Чи був автор очевидцем того, що сталося, або ж брав безпосередню участь у подіях?

5. Кому адресований текст?

6. Чи був документ написаний у той час, коли сталася подія, відразу після неї чи декілька днів, тижнів, місяців чи навіть років по тому?

7. Чи є в документі які-небуть твердження чи фрази, які свідчили б про уподобання чи упередження автора проти якої-небудь групи людей чи точки зору?

8. Чи є в тексті факти, що дозволяють вам вважати цей документ достовірним джерелом інформації?

Із наказу Вознесенського повітового особливого продовольчого комітету (Одеської губ.) про покарання заручників у разі нездачі продподатку

15 листопада 1921 р.
4. Взять в каждой волости от 15 до 25 человек заложников из кулацкого и середняцкого населення. В случае, если какое-либо село отказывается дать подписку о круговой ответственности или же, дав подписку о выполнении продналога в 48-часовой срок, и по истечении времени продналог будет не выполнен, такие села будут объявлены врагами Советской власти. Половина заложников будет судима, вплоть до применения высшей меры наказания – расстрела, после чего будет взята новая группа. Все наличие зерно-хлеба и зерно-фуража, не придерживаясь цифр причитающегося продналога, в хозяйствах, на коих будет распространена коллективная ответственность, будет конфисковано.
Голод 1921-1923 років в Україні: Збірник документів і матеріалів.-К.: Наукова думка, 1993. – С. 51.

З вражень кореспондента американської газети в СРСР (1925 р.)

…На початку своєї вулиці я побачив людину, яка продавала з маленького столика борошно, цукор та рис… Наприкінці тижня він торгував свіжими яйцями й овочами… До середини листопада в нього було вже чотири продавці у великому магазині, куди селяни щоранку привозили свіжий товар. За рік торгівлі… його чистий прибуток становив 20–30 тис. доларів. Річ у тім, що його підприємство стимулювало селян відгодовувати курчат, поросят та вирощувати овочі. Те саме відбувалося по всій Росії, і результати були вражаючими. Лише за один рік постачання продуктами харчування і товарами підскочило з голодного рівня до рівня, який майже задовольняв потреби, а ціни відповідно впали.

Опис Уолтера Дюранти, 1925 р. Цит. за: На пути к пониманию прошлого. – С. 48

Зі спогадів С. Єфремова

2 квітня 1926 р. Торгують тепер усі – і через те просто лихо, коли треба щось купити. Ніяк не можу, наприклад, купити собі калош: цілу зиму, коли не зайду до того «Резинтресту» – все читаєш, що або калош нема, або в магазині «учёт» і т. п. І сьогодні теж пішов не здобихом. Так само не можна дістати денатурату, щоб банки поставити. Питаю в Укрспирттресті: «Де можна дістати?» Кажуть: «Ніде не дістанете». Мабуть, це тому, що всі торгують. Тільки час збавиш та нерви собі зопсуєш, коли треба щось купити.

Єфремов С. Щоденники. 1923–1929. – С. 359–376.

Урожайність зернових культур на Україні одна з найнижчих в Європі… 1924–1928 рр. – 8,1 центнерів з гектара… В той же час збір пшениці з одного гектара доходив у країнах з найвищою хліборобською культурою: Данії, Голландії і Бельгії – до 30 центнерів з гектара, в Англії і Німеччині – 22, у Франції – 15, Італії – 14, Польщі – 12…

Енциклопедія українознавства. – Т. 3. – С. 1058–1059.

Зі спогадів С. Єфремова

17 квітня 1926 р. З приводу теперішнього стану сила оповіданнів ходить поміж публікою. Говорять, що закривається сила фабрик, бо нема ні сировини, ні збуту, ні коштів на виробництво… чув я в Харкові од інженера Павленка, що завідує шахтами на Донині. Шахти, сказав він, майже не працюють, бо устаткування цілком до руйнації дійшло. Щоденні катастрофи: там обвалиться й засипле робітників, там заллє шахту водою, там вибухнуть гази… Недавно довелось мені говорити з одним відомим фінансистом: «Пливем по морю тьми, – мовив він, – і ніякісінької надії, що кудись приб’ємось». Настрій в усякім разі надзвичайно характерний, – він показує, що держава вступила в смугу гострого кризису, мабуть, далеко не безпечнішого, ніж горожанська війна, інтервенції, повстання. І справді нема надії на добрий вихід, бо влада теперішня, як і колись царська, не може робити уступок, не зрікшись самої себе. 20 травня 1926 р. По місту знов маніфестації безробітних. Ходять з прапорами, вимагають роботи. Звичайна кожного літа картина в нашій благословенній «робітничо-селянській» державі. І, як звичайно, міліція попросту розгонить цих «хазяїнів» держави, як їх звуть, уви ! в самих деклараціях.

Єфремов С. Щоденники. 1923–1929. – С. 376.

Зі спогадів С. Єфремова

1924 р. Хохітва село невеличке, але, мабуть, типове. Є «Рада селянських депутатів» – вічно на замку. Є ком’ячейка – «ком’яші», як кажуть селяне, з 2–3 комуністів, є «комсомол», якого теж і на десяток не набереться. Є новітній «кооператив», у якому нічого не докупишся, бо вічно стоїть порожнім. Є хата-читальня; у їй, зайшовши, застав півня з парою курей, обов’язкові портрети по стінах і ні одної книжки! Є нарешті вінець большевицького господарства «Культсовхоз» (дядьки кажуть «Куцохвостий»). Уся сучасна бутафорія. А життя обминає її і йде своїм шляхом. Біднота й темнота ще гірші, як були, гризня страшенна… «Куркулів» викинуто з громади, позбавлено права голоса, а між цими «багатіями» чимало таких, яким кусати нічого. Але не краще і незаможникам «комез’а» вимовляють дядьки оте новітнє слово «комнезам»): голова ради та пара «комуністів» та міліцейський не дають їм і слова мовити. «Мовчи та диш». Задоволених нема.

Єфремов С. Щоденники. 1923–1929. – С. 135.

Зі спогадів Докії  Гуменної

…Саме тоді починався неп (Нова економічна політика) і місто починало оживати від розрухи… Грошей на трамвай я не мала, на лекції до університету ходила пішки… «Непманів» було видно зразу. Вони й трималися окремо: чистенькі, випрасувані, окраватчені, виплекані…

Докія Гуменна. Дар Евдотеї. – Торонто, 1990. – С. 178–187.

…У 1926 р. жінки в трудових колективах України  становили 24 % усіх працюючих, а у 1929 р. – вже більше 32 %. Якщо 1925 р. у промисловості та будівництві республіки працювало 93,1 тис. жінок – робітниць і службовців, то 1928 р. – 112,2 тис. Уже в 1928/29 р. 220 жінок були обрані членами президій міськрад (це становило 16,6 % кількості всіх членів президії). Якщо 1927/28 р. серед голів міськрад була лише одна жінка, то 1928/29 р. – шість… 10–16 жовтня 1927 р. у Москві проходив Всесоюзний з’їзд робітниць і селянок – депутатів Рад. В його роботі взяли участь 811 делегаток з ухвальним голосом. Від України було 127 представниць. Серед них 76 селянок, 34 робітниці; 29 членів і кандидатів у члени партії, 5 комсомолок.

Вітрук Л.Д. Жінки-трудівниці в період соціалістичної індустріалізації. – К.: Наукова думка, 1973. – С. 84–85.

Своєрідний кошторис витрат середняцької сім’ї склав селянин Куценко П.П. з с.Бобрик, Жовтневого району, Сумської округу і направив в ЦК КП (б) У (9 вересня 1928 р.). “Селянин нашого району має 5 членів сім’ї (2 працездатних), 4 десятини землі, 1 коня, 1 корову, 1 свиню. Платить 14 руб. Податку. Пішов він в магазин: підошви стоять 2руб., Передки (носок чобота – А.К .) 3,5 руб., в готовому вигляді 20 руб. Я і сміюся! Чому це так, що шкуру з коня здав у шкірасиндикат за 5руб. 75коп., а одні чоботи 20 руб. думаю, думаю і не придумаю: ковзання при проходженні треба здати хліба по 95коп., щоб взути сімейство? Так нічого і не купив. Тільки склав кошторис:

• 14 руб. податку;
• 80 руб. п’ять пар чобіт (3 пари для дорослих, 2 для дітей);
• 50 руб. 2 піджака;
• 60 руб. кофта, спідниця;

Всього – 204 руб.

Скільки ж потрібно продати хліба?

204: 95 коп. = 214,5 пуд.

Чи зможе селянин, маючи 4 дес. землі утримувати своє господарство, прогодувати 5 осіб сім’ї цілий рік і викинути 214,5 пудів хліба? .. В таких умовах живе середняк! А як же живе бідняк? Про його життя, якщо писати так і паперу не вистачить.

Так, що обставини не мудрі, – нарікає селянин, – і трудові середняцькі господарства незадоволені політикою партії і радянської влади в даний момент на селі. Вони приєднуються до ворожого табору “, .. – А далі: рекомендації партії і уряду, -“: необхідно відрегулювати ціни на товари селянські та промислові, цим і повернете середняка на ту дорогу, куди бажає комуністична партія і диктатура пролетаріату. Це мої підсумки і моє бажання “. ЦДАГО України, ф.1, оп.20, д.2816, лл.2,3.

Вірш “Змичка”,

автори селяни Настасьев і Даниленко

“У московському сельхозбанку

Народ молиться iз ранку,

Всяк порожнiй мiшок носить

I в правлiння хлiба просить…

От таке то вам хлiбороби…

I тепер така вам шана

Гiрше як колись у пана,

Був пiд панською рукою-

Та ж ходив за мукою.

А тепер всi землi нашi –

Нема муки, нема кашi…

Бо як був я панський раб

То не був я не сит i не слаб.

Став свободним гражданином

I валяюсь попiд тином”

ЦДАГО України, ф.1, оп.20, д.2800, л.209

Алгоритм роботи з плакатом:

1. Назвіть що зображено на плакаті;

2. Визначити, на чиє політичне замовлення та для якої аудиторії він створений;

3. Проаналізувати зображені персонажі та іншу символіку плаката за такими питаннями:

а)  Яка фігура (об’єкт) є на передньому плані, а яка (які) — на задньому?

б)  Які зображені фігури (об’єкти) є великими за розмірами, які — навпаки і чому?

в)  Які кольори використані і чому саме?

г)  Сформулювати зміст, який має донести плакат.

За 7 років НЕПу економіка виросла в 3,5 рази, з’явилися нові галузі промисловості та відновилися старі, селяни перестали голодувати і навіть могли безболісно віддавати частину продукції. Проте ця політика не могла тривати й надалі. Але у 1928 році нова економічна політика була згорнута. З самого початку В. Ленін говорив: “НЕП – це тимчасовий відступ для того, щоб перебудувати ряди, піти в нову атаку”. У 1928 році почнеться Перша п`ятирічка та форсована індустріалізація. На часі будуть інші лозунги та плакати. Уважно розгляньте наступній плакат. Проаналізуйте його за алгоритмом. Які нові ідеї несе цей витвір радянської пропаганди.