Свердління металу

Під час виконання слюсарних робіт з виготовлення виробів, складання деталей часто виникає необхідність отримання в цих деталях різних отворів. Для цього виконують операції свердління, зенкування, зенкерування отворів.

Свердлінням називається процес утворення отвору в суцільному матеріалі або збільшення  наявного отвору за допомогою різального інструменту – свердла, якому в процесі роботи  надають обертового та поступального руху відносно його осі.

Розсвердлюванням називається процес збільшення діаметру наявного отвору у суцільному матеріалі деталей, які отримані литвом, штампуванням, куванням.

Свердління застосовують – для отримання отворів невисокої точності й значної шорсткості, наприклад під кріпильні болти, заклепки, шпильки. Ріжучим інструментом тут служить свердло.

Свердла бувають різних видів. Їх виготовляють зі швидкорізальних, легованих та вуглецевих сталей, а також оснащують пластинками з твердих сплавів.

Для свердління отворів найчастіше застосовують спіральні свердла.

Свердло має три основні частини: різальну, робочу і кріпильну.

Різальна частина спірального свердла має дві різальні кромки 1 у формі клина. Заглиблюючись у матеріал, вони зрізують певний його шар. Між різальними кромками вздовж робочої поверхні розміщені спіральні канавки 2, за допомогою яких зрізані частинки металу відводяться на поверхню заготовки у вигляді стружки. Робоча частина свердла має дві спіральні стрічки 3, призначені для спрямування свердла та зменшення його тертя об стінки отвору. Хвостовик та лапка свердла слугують для його закріплення у певному пристрої або механізмі.

За конструкцією робочої частини свердла класифікують:

• Плоскі (перові) – використовуються при свердлінні отворів великих діаметрів і глибин. Різальна частина має вигляд пластини (лопатки), що кріпиться у державці чи борштанзі або виготовляється заодно з хвостовиком.

• Спіральні (гвинтові) – найпоширеніші свердла з діаметром від 0,1 до 80 мм та довжиною робочої частини до 275 мм універсального використання.

• Спіральні для глибокого свердління (10D ≥ L ≥ 5D) — подовжені гвинтові свердла з двома гвинтовими каналами для внутрішнього підведення охолоджувальної рідини. Гвинтові канали проходять через тіло свердла або через трубки, що запаяні у рівці, попередньо профрезеровані на спинці свердла.

• Кільцеві (корончасті) – свердла у вигляді пустотілого циліндра, що перетворюють у стружку лише вузьку кільцеву частину матеріалу на периметрі отвору, що обробляється. Випускаються у розмірах від 12 мм до 200 мм (і більше під замовлення). Типова довжина кільцевого свердла 30 мм, 55 мм, 75 мм, 110 мм.

• Центрувальні – застосовують для свердління центрових отворів в деталях. Виготовляються за ГОСТ 14034-74 з діаметром свердлильної частини до d = 10 мм, затискної до D = 25 мм.

• Східчасті – для свердління одним свердлом отворів різного діаметра в листових матеріалах.