Сelula

Кліти́на (лат. cellula – комірка)

структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, для якої характерний власний метаболізм та здатність до самовідтворення. Від середовища, яке її оточує, клітина відмежована плазматичною мембраною (плазмалемою).

Розрізняють два типи клітин:

– прокаріотичні, що не мають сформованого ядра, характерні для бактерій та архей,

– еукаріотичні, в яких наявне ядро, властиві усім іншим клітинним формам життя, зокрема рослинам, грибам та тваринам.

До неклітинних форм життя належать лише віруси, але вони не мають власного метаболізму і не можуть розмножуватись поза межами клітин-господаря.

Вправа 1. Випишіть усі органели клітини у зошит, створіть таблицю: назва/функції.

Всі організми поділяються на одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні.

До одноклітинних належать бактерії, археї, деякі водорості і гриби, а також найпростіші. Колоніальні та багатоклітинні організми складаються з великої кількості клітин. Різниця між ними полягає в тому, що колоніальні організми складаються з недиференційованих або слабо диференційованих клітин, які можуть виживати одна без одної.

Клітини багатоклітинних організмів більш-менш спеціалізовані на виконанні певних функцій і залежні одна від одної в процесах життєдіяльності. До багатоклітинних організмів належить зокрема і людина, тіло якої складається приблизно з 10¹³ клітин.

Клітинну теорію в 1838—1839 роках сформулювали ботанік Матіас Шлейден і зоолог Теодор Шванн. Ці вчені довели принципову подібність між собою тваринних та рослинних клітин, і на основі всіх накопичених до того часу знань постулювали, що клітина є структурною та функціональною одиницею всіх живих організмів.

1855 року Рудольф Вірхов доповнив клітинну теорію твердженням лат. «Omnis cellula ex cellula» — «Кожна клітина — з клітини».

Клітинна теорія є однією із основоположних ідей сучасної біології, вона стала незаперечним доказом єдності всього живого та фундаментом для розвитку таких дисциплін як ембріологія, гістологія та фізіологія. Основні положення клітинної теорії не втратили своєї актуальності, проте від часу створення її було доповнено, і наразі вона містить такі твердження:

*Клітина — елементарна одиниця будови, функціонування, розмноження і розвитку всіх живих організмів, поза межами клітини немає життя;

*Клітина — цілісна система, що містить велику кількість пов’язаних один з одним елементів — органел;

*Клітини різних організмів схожі (гомологічні) за будовою та основними властивостями і мають спільне походження;

*Збільшення кількості клітин відбувається шляхом їх поділу, після реплікації її ДНК: клітина — від клітини;

*Багатоклітинний організм — це нова система, складний ансамбль із великої кількості клітин, об’єднаних та інтегрованих у системи тканин і органів, пов’язаних між собою за допомогою хімічних факторів: гуморальних і нервових;

*Клітини багатоклітинних організмів мають однаковий набір генетичної інформації, але відрізняються за рівнем експресії (роботи) окремих генів, що призводить до їх морфологічної та функціональної різноманітності — диференціації.

Клітина упорядкована система, якій притаманні основні властивості живого організму.

• Здатність до розмноження

• Видозмінюватись у процесі розвитку

• Накопичувати і використовувати енергію

• Реагувати на подразнення

• Адаптуватися до змін зовнішнього середовища