МАСК І КОСМІЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Ще на початку століття відомий винахідник та мільярдер Ілон Маск розбудив, здавалося б завмерлу в летаргічному сні мрію людства — освоїти Червону планету. Його концепція “Марс Оазис” була покликана поновити інтерес до досліджень цього небесного тіла та збільшити бюджет NASA. Мета проєкту – доставити на планету мініатюрний парник із насінням, що містить зневоднений гель. Це насіння мало прорости й перетворити Марс на «найвіддаленішу територію, куди мандрувало життя».

Першим кроком у цій справі стане колонізація Марсу. Ця планета, на відстані 140 мільйонів миль, є одним з найближчих сусідів Землі. Марс майже вдвічі далі від Сонця, ніж Земля, але отримує достатньо сонячного світла.

“Марс досить прохолодний, проте ми можемо його нагріти. Його атмосфера складається переважно з діоксиду вуглецю з деяким вмістом азоту та аргону, а також кількома іншими мікроелементами, а це означає, що ми можемо вирощувати рослини на Марсі, всього лиш стискаючи атмосферу. Гравітація на Марсі становить приблизно 38% від Землі, тож ви зможете піднімати важкі речі та переміщуватись навколо. Крім того, тривалість дня надзвичайно близька до дня на Землі”.

 Starship

Цей космічний корабель із ракетою Super Heavy утворять транспортну систему, яка здатна дозаправлятися на орбіті та використовувати природні запаси води й діоксиду вуглецю, щоб утворювати паливо прямо на поверхні Марса. Як зазначає SpaceX, Starship увійде в атмосферу Марса зі швидкістю 7,5 кілометра на секунду та аеродинамічно сповільниться.

Марс “позеленів”. Що відбувається з Червоною планетою

Коли фахівці вирішили змоделювати процес, що викликає це, вони зрозуміли, що воно сильно нагадує небесне світіння Землі.

Марс – подібний, але й відмінний від Землі

На перший погляд, Марс дуже схожий на Землю. Особливо коли ми рухаємося у сфері загальних питань, можна сміливо стверджувати, що в Сонячній системі вона найкраща після Місяця (а може, і Венери, але тут думки розділилися) місце для життя. На жаль, найкраще не означає ідеальне, тому що Марс, хоча багато в чому схожий на Землю в космічному масштабі, дуже відрізняється умовами на планеті. Подібність між двома планетами існує лише у загальних рисах. Як уже зазначалося, марсіанська доба дуже схожа на земну, а це означає, що людині, яка живе на Марсі, не довелося б суттєво змінювати свій циркадний ритм (різниця становить лише 40 хвилин). Марс також має нахил 25,19 градусів, тоді як кут нахилу Землі становить 23,44 градусів, внаслідок чого він має майже ті самі сезони року, що і наша планета. Однак вони майже вдвічі довші (в середньому в 1,88 рази, оскільки марсіанський рік довший).обто, атмосфера Марсу має сюрпризи, але це ще не все. Сила тяжіння на Червоній планеті, становить лише близько третини сили тяжіння Землі. Тому, наприклад, 70-кілограмова людина на Марсі важила б приблизно 26 кг (до 40 кг ближче до полюсів). Це, мабуть, було б для неї великою перевагою, наприклад, під час повсякденної діяльності. Але такий перебіг подій має дві сторони. Так, можна сказати, що людина там була б, наприклад, набагато сильнішою, ніж на Землі. Вона могла б легко піднімати предмети, які на нашій планеті вона не змогла б навіть зрушити. На жаль, вплив такої низької гравітації на організм людини в довгостроковій перспективі не до кінця вивчений. Що ще нам загрожує, мабуть, дізнаємось з часом. Чи будуть це позитивні зміни? Чи витримає організм людини такий перебіг подій? Питань більше, ніж відповідей, принаймні поки що.