Борис Патон пішов з життя у 101 рік. Він був одним із найвідоміших українських науковців та найстаршим президентом державної Академії наук у світі. НАНУ він очолював 58 років поспіль

• Патон Борис Євгенович — український науковець у галузі зварювальних процесів, металургії і технології металів, доктор технічних наук (1952); Президент АН України (з 1962), перший нагороджений званням Герой України; директор Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона НАНУ (з 1953); генеральний директор Міжгалузевого науково-технічного комплексу «Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона» (з 1986); президент Міжнародної асоціації академій наук (з 1993); член Ради з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України (з березня 1996); голова Комітету з Державної премії України в галузі науки і техніки (з грудня 1996); член Державної комісії з питань реформування, розвитку Збройних сил України, інших військових формувань, озброєння та військової техніки (з березня 2003); перший заступник голови Національної ради зі сталого розвитку України (з травня 2003).
• Народився 27 листопада 1918 р. у м. Києві. У 1941 р. закінчив Київський індустріальний інститут. З 1942 р. трудова діяльність пов’язана з Національною академією наук України. Тут він пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до директора інституту (1953 р.). 
• Б.Є. Патон творчо розвинув ідеї, продовжив справу, почату його батьком академіком Є.О. Патоном – найбільшим вченим, фундатором Інституту електрозварювання, – і досяг нових вершин в науці. Протягом 50 років він очолює всесвітньо відомий академічний Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона, що виріс у могутній науково-технічний комплекс, у структуру якого входять науково-дослідний інститут, конструкторсько-технологічні й експериментальні підрозділи, три дослідних заводи, а також інноваційні організації, науково-інженерний і атестаційний центри. 
• Під керівництвом Б.Є. Патона і за його безпосередньою участю в Інституті проведено глибокі дослідження й отримані значні результати в розробці прогресивних технологій невід’ємного з’єднання й обробки металів і неметалів в різних умовах. До них відносяться зварювання і наплавка під флюсом, зварювання в захисних газах суцільним і порошковим дротом, електрошлакове зварювання, газотермічненапилення, променеві технології й інші процеси. 

Фундаментальні дослідження Б.Є. Патона та його учнів в області взаємодії зварювальних джерел нагріву з розплавленим металом заклали основу для створення нової галузі металургії – спеціальної електрометалургії. Завдяки їй стало можливим лиття особливо чистої спеціальної сталі і сплавів, кольорових металів, отримання унікальних композиційних матеріалів. Відкрилися перспективи для створення новітніх конструкційних і функціональних матеріалів XXI століття. Борис Євгенович зробив великий внесок у створення нових типів зварних конструкцій, індустріальних способів зварювання магістральних трубопроводів, великогабаритних резервуарів для зберігання нафти, кожухів доменних печей, висотних баштових конструкцій. 
Академік Б.Є. Патон першим почав і розвинув дослідження з використання зварювальних процесів в космічній технології, виконаних космонавтами при орбітальних польотах кораблів і в умовах відкритого космосу. Він – визнаний лідер у цій області. 
В останнє десятиріччя до кола наукових інтересів Патона-вченого увійшла проблема вишукування оригінальних медичних технологій і розробка унікальних зразків медичної техніки й інструментів. Під його керівництвом співробітники Інституту і вчені-медики винайшли новий спосіб з’єднання (зварювання) м’яких тканин людини і тварин, що широко використовується нині в хірургічній практиці. 
Понад 40 років Б.Є. Патон є президентом Національної академії наук України, яка під його керівництвом перетворилася на один з найбільших наукових центрів Східної Європи, широко відомий в усьому світі. Вона відігравала і відіграє важливу роль у житті суспільства і держави, в прогресі науки та освіти, в зміцненні обороноздатності і розвитку народного господарства України.
З самого початку найважливішим напрямом організаторської діяльності Патона-президента став всілякий розвиток фундаментальних досліджень і створення на їх основі новітніх технологій для широкого промислового застосування, орієнтування академічних інститутів на цей шлях. Постійну увагу Борис Євгенович приділяв комплексності і пріоритетності наукових досліджень з найважливіших проблем природних, технічних і соціогуманітарних наук. Ініціатива Б.Є. Патона максимально залучити наукові установи до розв’язання виробничих і екологічних проблем на місцях виявилася в організації 7 академічних регіональних наукових центрів, що охоплюють всі області України. 
Його прагнення поставити досягнення вчених на службу економіці, галузям промисловості і сільському господарству відбилося у розвитку цілеспрямованих фундаментальних досліджень, активній участі академічних інститутів у науково-технічних програмах різного рівня. Успішній реалізації наукових результатів, їх використанню на промисловому рівні сприяли створена в Академії при керівництві Б.Є. Патона дослідно-виробнича і конструкторська база, інженерні центри, а також освітні, потім науково-технічні комплекси, в тому числі міжгалузеві. 
Нова сторінка в багатогранній діяльності Б.Є. Патона відкрилася в роки незалежності України. Як член Ради з питань науки і науково-технічної політики при Президентові України і Ради національної безпеки й оборони України Борис Євгенович зробив великий особистий внесок в адаптацію Національної академії наук і всієї науки України до умов ринкової економіки. Як голова Комітету з Державних премій України в області науки і техніки він невпинно піклується про авторитет і престиж праці вчених. Велике значення Б.Є. Патон надає інноваційній діяльності, формуванню і вдосконаленню перших в Україні технопарків. 
Важливу роль грає Б.Є. Патон в координації діяльності державних академій наук в нашій країні, співпраці з вузами, розширенні їх взаємодії в інтересах розвитку науки і держави загалом. 

19 серпня 2020 року, Борис Євгенович Патон помер, не доживши менш ніж три місяці до свого 102-річчя,

“У Бориса Євгеновича було захворювання серцево-судинної системи, вдруге за останні два тижні він був госпіталізований в інститут Амосова, там збирали консиліум, але на жаль”, – коментар одного із співробітників НАНУ.

Головні досягнення вченого

Борис Патон розробив перший у світі прилад для обробки металу в умовах космосу за допомогою пучка променів. Цей винахід здатний різати, зварювати, паяти і наносити металеве покриття.

Київські вчені створили апарат «Вулкан», на якому в 1969 році вперше у світі випробували технології зварювання на космічному кораблі «Союз-6».

Інститут електрозварювання, на чолі з Борисом Патоном та у співпраці з Інститутом хірургії і трансплантології імені Олександра Шалімова НАМН України та Центральним госпіталем СБУ створили обладнання для електрозварювання живих тканин.
Для цього провели сотні експериментів, спочатку на видалених органах і на тваринах.
За цей метод колектив авторів у 2004 році отримав Державну премію України в галузі науки і техніки.

Один із мостів через Дніпро у Києві названий на честь батька Бориса Патона, Євгена Оскаровича Патона. Оскільки він був проектувальником цього першого у світі суцільнозварного мосту завдовжки 1543 метри.

Батько разом із синами Борисом та Володимиром першими випробовували міст, проїхавши по ньому на службовій машині.

Цікаві факти з життя Патона

Борису Патону пропонували очолити Академію наук СРСР у Москві, але він відмовився. Вчений був переконаний, що має працювати саме у Києві, у батьківському Інституті електрозварювання та українській Академії наук.

Борис Патон був проти будівництва 3-го і 4-го ректорів ЧАЕС через близькість до Києва. Однак після аварії академія наук долучилася до її ліквідації.

У листопаді 1998 року Борис Патон першим отримав звання Герой України. Цю нагороду за кілька місяців перед тим заснував президент Леонід Кучма в 1998 році.
Звання вчений отримав «за самовіддане служіння науці, визначні досягнення в галузі зварювання та спеціальної електрометалургії, що сприяли визнанню й утвердженню авторитету вітчизняної науки у світі».

Борис Патон ніколи не займався спортом професійно, але завжди був прихильником фізичної активності. Займався тенісом і водними лижами, плавав.
Понад 20 років тому пошкодив ногу, але від руху не відмовлявся, оскільки вважав, що він добре знімає стрес.