Аромштам Марина Семенівна (нар. 20 березня 1960 року, місто Москва) — російська письменниця, журналіст, педагог.

Народилася в Москві 20 березня 1960 року. 1981 року закінчила відділення початкових класів педагогічного факультету Московського державного педагогічного інституту. Упродовж 19 років вона пропрацювала вчителем початкових класів, спочатку під її керівництвом розвивався експериментальний клас. За цей час вона встигла стати кандидатом педагогічних наук і 1997 року отримала почесне місце серед фіналістів Московського конкурсу “Учитель року”.

Видаватися і друкуватися Марина Семенівна почала з 1996 року. У скарбничці досягнень є премія ”Срібне перо” за підсумками конкурсу авторів “Учительській газеті”

Що ви знаєте про Україну?

В ексклюзивному інтерв’ю письменниця розповіла:

«Моя бабуся родом з України. Вона знала українську, любила співати українські пісні. Щось я запам’ятала з дитинства – такий легкий доторк до мови. Крім того, існує сімейна леґенда про мою появу на світ. Мої мама й тато два роки після заміжжя жили без дітей. А потім поїхали в Україну – в містечко Славута на Хмельниччині – до бабусиної сестри. Стояла спека, було багато-багато суниць, і вода в річці прогрілася. І начебто ця тепла українська річка й подарувала моїм батькам мене. Так що я до певної міри теж «родом» з України. Коли я підросла, мама мене возила в ті місця. Але показала мені передовсім те, що сама дуже любила: білі хатинки, що потонули в зелені, суниці й річку.

А ще я в дитинстві танцювала «український танець» у хореографічному гуртку в будинку культури. Звісно, танцювала я в костюмі: плахта, віночок. Пригадую, тоді всі дитячі концерти завершувалися сюїтою «Дружба народів». Ну й читала я різне: українські народні казки, ясна річ, Гоголя, пізніше – романи про Богдана Хмельницького, Івана Мазепу, «Молоду гвардію». Львів – місто, де повсюди леви і яке якось драматично вписане в наші сімейні леґенди…

Що стосується українських читачів, то мені просто дуже приємно думати, що мої книжки перекладені й будуть читатися в Україні. Будь-який письменник мріє про розуміння, але що за цим стоїть, пояснити не може. Я не виняток. Читач вичитує те, що хоче й може. На те він і читач.»

Авторське бачення

«Книжка «Коли відпочивають янголи» задумувалась як роман для старших підлітків. Ця книга була моїм прощальним словом школі, вона писалася навздогін тим дітям, які стали прототипами моїх героїв.» (М.Аромштам, із інтерв’ю видавництву Грані-Т)

 «…повість «Коли відпочивають янголи» – про те, як учителька читає дітям «Короля Матіуша», а діти в цей час живуть своїм складним і погано керованим життям» (М.Аромштам, «Післямова автора»)

“У цій повісті дуже мало вигаданого. Сюжет про ангелів взятий із життя, його було подаровано мені у складних обставинах. Потім я дійсно розповідала цю історію своїм учням, багато із яких стали прототипами моїх персонажів” (М.Аромштам)

“Коли відпочивають янголи” аналіз

Автор – Марина Аромштам

Жанр – повість

Рік написання – 2011

Головні герої – дівчинка Аліна
вчителька Марсем (Маргарита Семенівна)
Ольга – мама Аліни
дідусь Аліни, В.Г. – друг дідуся, хімік
Розповідь ведеться від імені дівчинки Аліни. Ми знайомимося з Аліною, коли їй ведуть до першого класу, а завершується розповідь, коли дівчинка закінчує 4 клас. Також є щоденникові записи вчительки Марсем. Складається враження, що обидві героїні ведуть розповідь.

Особливість твору: Особливість в тому, що читач бачить одну і ту ж ситуацію і очима дитини і очима вчительки

 Робота з текстом

– Уже з перших рядків повісті стає зрозумілим, про що йтиметься у творі. Зачитаймо ці рядки. ( «Все могло скластися по-іншому, якби у мене був тато. Тоді мама могла б з ним порадитися. Порадилася і не віддала б мене вчитися до Тетяни Володимирівни. Тетяна Володимирівна не сказала б: «Встати! Руки за голову!» Дідусь би не жахнувся і не став би наполягати на моєму переводі в іншу школу. І я не потрапила б у клас до Марсем. Це Марсем розповіла нам про янголів – про те, що вони повинні відпочивати. З тих пір пройшло багато років. Але коли зі мною що-небудь трапляється – погане чи добре, – я про це згадую.»)

– Чому батька Аліни немає поряд? (Її батько математик, живе і працює у Франції).

– Як дівчинка ставиться до відсутності батька, що вона відчуває, про що мріє? (Аліна уявляє різні ситуації, в яких їй міг би допомогти батько. Наприклад, якби він товаришував із батьком Єгора, в якого Аліна закохана, то вони б частіше могли бачитися. А ще, вона уявляла як батько запрошує їх з Єгором до французького ресторану оглянути Ейфелеву вежу).

– Хто замінив Аліні батька? (Дідусь)

– Хоча Алінина бабуся померла, вона активно впливає на те, що відбувається в їхній сім’ї. Яким чином їй це вдається? (Дідусь дуже любить і поважає бабусю, яка була напрочуд розумною, і в кожній життєвій ситуації уявляє, що б на його місці зробила вона).

– Знайдіть у тексті рядки, в яких сказано, що, на думку Аліниної бабусі, є найціннішим в людині? («А бабушка считала: самое ценное в человеке – его внутренний стержень»).

– Про яку важливу подію в житті Аліни йдеться в розділі 3? (Дівчинка йде в перший клас. У розділі 3 розповідається про її знайомство з першою вчителькою)

– Які стосунки склалися між дівчинкою та Тетяною Володимирівною? Дайте відповідь, використовуючи цитатний матеріал. («Мы с Татьяной Владимировной не сошлись характерами»)

– Що стало причиною їхньої несумісності? (Причиною їхньої несумісності були різні ситуації: те, як вчитель поділила квіти, які придбані, і які принесені з городу; як ділила учнів в класі на різні групи; те, що сприймала прояв Аліниної фантазії на уроках малювання як неуважність чи непослух; як покарала клас за крадіжку дзеркальця).

–  З якими новими персонажами ми знайомимося в розділі 6? (В.Г. – вчитель хімії та хороший товариш дідуся Аліни, «Блистательный молодой человек, подающий надежды ученый», по образованию он был химиком. Но В.Г. пришлось выбирать между наукой и стержнем. Он предпочел стержень и пошел работать в школу. А подрабатывал переводами. Когда дедушке понадобилось перевести статьи о достижениях западной фармакологии, ему порекомендовали В.Г.; Марсем – Маргарита Семенівна, вчитель початкових класів)

– За яких обставин вони познайомилися і яке справили на вас враження? (В.Г. і Марсем познайомилися на конкурсі кращого вчителя)

– Які риси характеру проявила Марсем, виступаючи на конкурсі? (Впевненість, неординарність, вміння не підпорядковуватися загальноприйнятим правилам і поняттям, креативність, щирість, імпульсивність).

– Як відбулося перше знайомство Аліни та дідуся із Марсем? (она смогла передоверить дедушке ноги, которые держала, и побежала за дворником. Это были самые несчастные и одинокие ноги, которые мне когда-либо приходилось видеть. Они торчали из отдушины, ведущей в подвал. Вместе с ними торчала попка в «воротничке» из подола пальто. Все остальное, включая голову, застряло: двинуться назад, туда, где торчали ноги, оно не могло. Из отдушины доносились ясно различимые всхлипы).

– Як відреагувала Марсем, коли вияснилося, що Ромчик краде іграшки інших дітей? (Если в следующий раз тебе понравится какая-нибудь игрушка, шепни мне на ушко. Мы найдем хозяина и вместе с ним решим, на какое время ты можешь взять ее домой. Понятно?)

– Яку спільну справу вигадала Марсем, щоб дати дітям відчути насолоду від подвигу? («Принцы отправятся в путешествие, в настоящее рыцарское приключение — чтобы сокрушить Черного Дрэгона, повелителя жабастых»)

– Як відзначили перемогу дітей над злим Дрегоном? (балом для дітей та дорослих)

– Що ви дізналися про дитинство Марсем? (батьки розлучилися, мати працювала на трьох роботах, але грошей не вистачало, Марсем ходила в старому латаному одязі, хоча вбачала в цьому щось романтичне)

Визначення особливостей композиції повісті 

– Від кого ми дізнаємося про події у творі (Дівчинки Аліни та записів зі щоденника Марсем)

– Отже, ми можемо стверджувати, що структурно в тексті чергуються два виклади подій, два погляди, два світогляди. Перший – це оповідь дівчинки Аліни про її життя: маму й дідуся, відсутнього тата, подругу Наталку, друга Ігоря, першу вчительку, шкільні епізоди. Другий – щоденникові записи Аліниної вчительки Марсем (Маргарити Семенівни) про стосунки з учнями та ряд пов’язаних із цим етичних та філософських проблем.

– Для чого автор використовує такий прийом у творі? (Для того, щоб показати як ті чи інші обставини сприймаються ученицею та вчителькою)

– Чи можна вважати, що така побудова художнього твору є особливістю його композиції? (Так, в цьому і полягає композиційна особливість твору).

Характеристика Аліни

– Розкажіть про риси характеру Аліни.

– Розкажіть про малюнок неваляшки.

– Знайдіть у тексті епізод з квітами.

– Які сімейні проблеми турбують Аліну?

– Хто вплинув на формування характеру Аліни?

Напишіть твір-сенкан

АЛІСА

Тема «Коли відпочивають янголи»

Твір насичений гострими суспільними проблемами. Книга про любов до дітей та вміння розгледіти проблеми, які у них виникають, про те, що вчити дітей дуже складно, а при цьому ще й необхідно віднайти у них і виплекати «внутрішній стержень».

Основні конфлікти повісті :
конфлікт між батьками та дітьми;
внутрішній (вчителька сумнівається у правильності виховання нею підопічних);
міжособистісний (стосунки учнів у класі).

Проблеми порушені у творі:
плекання духовного та морального у наступних поколінь;
зіткнення дітей молодшого шкільного віку з реаліями життя;
взаємозв’язків між поколіннями;
неповні сім’ї.

Про кого йдеться мова у тексті

Вона не проста дитина. Її внутрішній світ дуже глибокий, вона мислить дуже оригінально. Її незвичайність можна спостерігати з перших сторінок книги, де вона малює замість однієї «неваляшки» цілих три — її, маму та дідуся — це родина дівчинки. Та вчителька не змогла зрозуміти її вчинок, тож вона його засудила, мовивши, що неваляшок з бородою не існує.
Оригінальність мислення цієї дитини яскраво показана в ситуації з квітами, коли на святого першого дзвоника всі діти прийшли з квітами (у тому числі й Аліна), а вчителька (Тетяна Володимирівна) поставила всі букети, за виключенням двох, у відро для миття підлоги. Це надзвичайно обурило дівчинку, тож вона відмовилася малювати вазу на уроці образотворчого мистецтва.

Заповнити крісло

…..постійно розмірковує про те, як правильно виховувати дітей, навчати їх. Всі свої думки вона вписує до щоденника. Вчителька зауважує, що діти — «не порцелянові пупсики», бо теж мають свої почуття та переконання.

….відсутність батька в її житті. Її родина неповна — поряд мама та люблячий дідусь, проте тато, на її думку, міг би все кардинально змінити в її житті. Саме цими міркуваннями автор розпочинає повість. Але її батько мешкає на території Франції, а ще він математик і дуже зайнятий.

…. всіма силами та доступними методами намагається допомогти кожному з учнів у складних не тільки навчальних, а й життєвих ситуаціях. Адже дехто страждає від невзаємного кохання, хтось втрачає контроль над собою через те, що батьки вже практично розлучилися тощо. Вчителька повністю віддає свою душу, натхнення та вміння дітям, підтримуючи всі їхні добрі поривання.

….нестандартна вчителька. Її методи є оригінальним і незвичними в буденності шкільної роботи. Вона намагається дібратися до суті кожної дитини.

…..Одним із нестандартних підходів став похід на Дрегона. Основна ціль — аби «принци», що здійснять «подвиг» соромилися робити погані вчинки, аби не заплямувати свою честь.

…. в першу чергу, прагне розвинути у своїх вихованцях «внутрішній стержень». Вона ставиться до них, як до дорослих. Часто їхні уроки, або обговорення проблемних ситуацій проходить у колі на килимі, а не за звичними партами.

…..Хоча, в цей же час, зі щоденникових записів вчительки ми дізнаємося, що вона теж не ідеальна, бо інколи вона пише: «Вбила б!» тощо (мається на увазі учня). У неї теж є свої слабкості, але вона терпляче і успішно їх долає.

…..З вуст вчительки діти чують двічі історію про янголів. Вони схожі на казку, проте учні, як це властиво в їхньому віці, сприймають їх практично за дійсність. Цього Марсем і хотіла.

Рефлексія

Моя улюбленв учителька