« Якби наш народ не створив нічого іншого, окрім писанок, то і цього було б досить, аби зайняти почесне місце у пантеоні цивілізованих націй. »

                                                                 В. Скуратівський

Великдень вважається найбільшим днем у році, бо тоді, за віруваннями слов’ян, воскресає бог життя — Сонце, а весь світ возносить хвалу воскресінню, народженню любові, доброти, надії та радості життя. Наші предки вважали, що у цей день Господь відчиняє небо і через небесні ворота приносить у людські душі очисний вогонь

Її врегулював Перший Вселенський Собор у Нікеї 325 року, який постановив, що не дозволено християнам святкувати Великдень, коли євреї святкують Пасху. Дата Великодня має випадати на першу неділю після першого весняного повного місяця, яка наступає після весняного рівнодення. Якщо станеться так, що на цю неділю припаде і єврейська Пасха, то святкування Великодня переноситься на наступну неділю. Наприкінці IV століття почали складати Пасхалії.

Слово «Пасха» походить від назви старозаповітного свята песах, що святкували юдеї в пам’ять про звільнення від єгипетського полону. Відзначається 15 нісана.

Це свято спочатку мало сільськогосподарське походження. Пасхальне ягня в юдеїв стало прообразом Христа, тому Христос іменується ще Агнцем Божим.

У Чистий четвер, коли закінчували писати писанки, розпочинали пекти баби – так здавна називали паски. Баба мала також назви коровай і калач (кулич). Зазвичай випікали паски трьох видів: жовта паска – сонцю, саме її святили у церкві та споживали у Неділю; біла паска – душам померлих родичів, з нею ходили на кладовище на Проводи; чорна паска – господарям та родині, власне чорна паска це і є той самий житній хліб, який українці їли щодня.

Пасхальний кошик – це відображення язичницьких вірувань із задобрюванням божеств задля вражаю, достатку.

Обрядові страви набули християнської символіки і вже у 15-16 столітті наїдки в українських церквах освячували.

Це паска, яйця, сіль, м’ясні та молочні продукти, хрін, вічнозелена рослина, вино.

Вели́кдень – це Воскресіння Ісуса Христа, що сталося на третій день по його смерті, причому день смерті вважається першим днем.

Є найважливішим християнським святом, котре виказує радість з приводу перемоги Сина Божого над Смертю та вічним Забуттям.

У Воскресінні християни бачать підтвердження життя після смерті, що і є головним змістом святкування.

Пи́санка — яйце, декороване з традиційними символами, які намальовані за допомогою воску й барвників. З писанками і фарбованими яйцями (крашанками) пов’язано безліч легенд, повір’їв, переказів, звичаїв, традицій, обрядів, які виникли ще у дохристиянську добу, видозмінювалися, а з прийняттям християнства набули нової якості. В уявленнях багатьох народів яйце втілювало джерело життя і всього всесвіту. У стародавніх персів, індіанців, візантійців, а також у древніх греків та римлян вважалося, що всесвіт виник з яйця. Давніми художниками використовувалися саморобні фарби, які виготовлялися з кори та плодів дерев, трав і квітів.

Існує чотири види розписаних яєць — крапанка, дряпанка, крашанка та писанка.

Кожен із цих видів має свою систему розпису

Єдиний у світі музей писанки збудовано в місті Коломия. Частиною музею є пам’ятник писанці, висота якого сягає 13,5 метрів.

Також в Україні знаходиться пам’ятний знак українській писанці в с. Доброгостів Львівської області.

У містечку Вижниця Чернівецької області встановили пам’ятник у вигляді  Великодньої писанки.