Юрій Винничук “Місце для дракона”

Мета уроку:

• навчальний компонент:  вчити  учнів   розуміти та пояснювати  підтекст  твору, алегоричність  образів дракона Грицька, Пустельника та князя, вдосконалювати  навички  коментування сюжету;
• розвивальний компонент: розвивати  вміння сприймати літературний твір як явище  мистецтва слова, виокремлювати в тексті епізоди, що  являють  найбільшу   напругу, забезпечувати умови  розвитку  інтелектуальних  можливостей     особистості;
• виховний компонент: сприяти розвитку  естетичного смаку, умінь  бачити красу і силу художнього слова.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Відскануйте код на наступній сторінці, щоб переглянути інтерв’ю.

Словник термінів уроку

Магічний реалізм – це течія реалізму, у якій органічно поєднуються елементи реального та фантастичного, побутового та міфічного, дійсного та уявного, таємничого. Магічний реалізм притаманний літературі Латинської Америки.)

•      Повість-казка, або казкова повість вирізняється тим, що в ній, як і в казці, багато вигадки та фантазії, але герої діють протягом тривалого часу.

•      Парадокс (від греч.(грецький) parádoxes — несподіваний, дивний), несподівана, незвична (хоч би формою) думка (вислів, пропозиція), що різко розходиться із загальноприйнятою, традиційною думкою з даного питання.

Дракон (від греч.(грецький) drákon), в міфології багатьох народів фантастичний образ крилатого (інколи багатоголового) огнедишного змія. У Китаї, Кореї, Південно-східній Азії, Японії вважався божеством води, що викликає родючість, і пізніше — символом влади. У Єгипті – втілював сили мороку, переможені богом сонця Ра. У християнських легендах  — образ злого духу. Відома схожість з образами казкових чудовиськ в російському фольклорі (Змій Горинич і ін.).

•      Підтекст , прихований, неявний сенс вислову, художнього оповідання, драматичної репліки, другий план сценічної ролі, що дають про себе знати непрямим чином.

Алегорія (дав.гр. αλληγορία — іносказання) — спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями, з характерними ознаками приховуваного.

У книзі Юрія Винничука “Місце для дракона” все перевертається з ніг на голову: дракон зовсім не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає пишних молодиць, а добрий травоїд­ний мрійник та романтик. Тішиться метеликам, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери замість людських останків милують око доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору – щоб не нищити природу. А найцікавіше, що дракон, він же Грицько, пише вірші.

Лише одна річ залишається незмінною: у світі й досі діють “драконячі закони”. Традиції, мислить володар, у князівстві якого миролюбно живе дракон Грицько, зобов’язують будь-що вбити дракона. Тож князівські посланці скликають лицарів із усіх усюд, проте, зібравшись докупи, відважні лицарі… роз’їхались, адже “лютий хижак” й гадки не мав з кимось боротися, щоб бува не завдати нікому шкоди.

Ось така каламбурна зав’язка Винничукової повісті-казки.

Прослухати аудіокнигу “Місце для дракона” можна за посиланням https://youtu.be/SKQQfilLiRo

“Місце для дракона” аналіз (паспорт твору)

Автор – Юрій Винничук

                            Рік написання – 1990

Жанр – повість-казка (у творі багато вигадки, але події відбуваються протягом тривалого часу)

Тема – розповідь про незвичайного дракона Грицька, який мріє не руйнувати та нищити, а творити та милуватися красою світу.

Головна думка – ” Якщо зла не буде, то звідки добро пізнаєш?”

Ідея – звеличення благородства, самопожертви, людяності, які перемагають зраду, жорстокі закони і підступність.

Проблематика:

добро і зло; вірність і зрада; доцільність самопожертви;
проблема вибору

Головні герої “Місце для дракона”:

дракон Грицько (добрий, пише вірші, не хоче робити людям зла)
Пустельник (навчає грамоті, хоч і намагається врятувати Грицька, але з острахом, йому це не вдається)
князь (мріє, щоб Грицька вбив лицар )
князівна Настасія
лицар Лаврін
Місце: Галичина

Час: Середньовіччя

Поміркуйте!

Як ви розумієте вислів “драконівські закони”?

Порівняйте вашу думку з визначенням нижче.

ДРАКОНІВСЬКІ ЗАКОНИ

Надзвичайно суворі закони, встановлені першим законодавцем Афінської республіки Драконом (VII ст. до н. е.). Старогрецький історик Плутарх розповідає, що за цими законами карали смертю майже за всі злочини (причому страчували не лише людей, але й предмети, “причетні” до злочину). Грецький оратор Діомед говорив, що драконівські закони писані не чорнилом, а кров’ю.

Головні герої твору Ю. Винничука:

схожий на метелика добрий дракон Грицько, який пише вірші;

мудрий пустельник, що навчає його грамоти;

В образі дракона Юрій Винничук зобразив щиру людину, яка не прагне робити іншим зла. Вона талановита, розумна, мрійлива, наївна та довірлива.

Князь — утілення підступної, підлої людини, яка заради досягнення своїх цілей здатна йти до кінця, руйнуючи все на своєму шляху, навіть людські долі. Такі особистості уміють увійти в довіру, а потім зрадити друзів, морально знищивши їх.

В образі пустельника змальовано досвідчену, розумну людину, яка уміє відрізняти добро від зла, бачити справжню сутність особистості, не зважаючи на зовнішність. Такі люди уміють навчати інших, піклуватися про них, це мудрі наставники, які люблять своїх вихованців та вірять у них.

Власне, в образах дракона та пустельника показані порядні люди, які не чинять зла, а роблять все для того, щоб світ став кращим.

Цитатна характеристика дракона Грицька

• Драконові було вісім років: “Дракон ще був зовсім молодий. Минуло вісім років, відколи він вилупився з яйця, що пролежало, може, із сотню літ у печері. Не було кому заопікуватися ним та навчити драконячого способу життя, бідолаха навіть не знав, чим повинен харчуватися, і їв собі травичку, листячко, різні там ягідки, дикі яблука й груші….”
• Звали дракона Грицьком, так його назвав Пустельник. Усі дракона вважали дивним, тому що біля входу в печеру не було гори кісток і черепів, а росли квіти.
• Йому були притаманні таки риси: прагнення допомогти іншим, самопожертва, милосердя, доброта. “Яке щастя мати друзів і могти для них пожертвувати життям! Воістину це дозволено тільки людям!”, “Що на душі в цього лицаря? Невже милосердя? Тоді це такий самий виродок, як і я”.
• Він також любив читати та писати вірші.

Висновок

Під зовнішнім казковим сюжетом прихований глибокий філософський підтекст. Автор дає змогу поміркувати про маски, за якими криється добро і зло, про дружбу і зраду, про байдужість світу, про доцільність самопожертви, про сучасний світ, у якому й досі живуть «драконячі закони».

Домашнє завдання

Напишіть список сучасних «драконячих законів». про які алегорично говориться в повісті-казці «Місце для дракона». Ю. Винничука.