Lesya Ukrainka

Леся Українка ввела в українську мову такі слова, як «напровесні» та «промінь». А Олена Пчілка, мати Лесі, дала життя слову «мистецтво». З її легкої руки в нашій мові прижилися також «переможець», «палкий» та инші слова.

Перші стосунки з чоловіком в Лесі Українки відбулися, коли їй було 15 років. Із Максимом Славинським, який вже був повнолітнім, вони разом перекладали Гейне (слово єднає). Проте пізніше Максима зарезервировать за кордоном и замучить до смертной казни у в’язниці чекісти.

У 26-ть вона познайомилася с другом по хворобливому нещастю – Сергієм Мержинським, який давно боровся із затяжними сухотами. Болі в кістках та нирках та його тяжкий стан поєднали молодих людей в спільному горі: Леся попри свої потреби доглядала хворого. Сергій помер у неї на руках, після чого вона до самої смерті не знімала траурної одежі, незважаючи на офіційне дальше заміжжя. І хоча Леся була біля його смертного ліжка, Мержинський не кохав її. У свій останній день при пам’яті він попросив Лесю записати прощальний лист до іншої жінки, що насправді була в його серці усе життя.

В 10-летнем возрасте операции с видалення вражених хворобою кісток, її обидві руки и одну ногу зафинировали у гіпс. Вільною залишалася лише одна нога, пальцями ступні якої вона навчилася грати на фортепіано. Заразїї рояль знаходиться у музеї села Колодяжне, по Ковельскому району Волинской области.

Офіційний чоловік Климент Квітка був молодшим від Лесі на 9 років, хворів туберкульозом, не мав статків. Лесині батьки не сприйня союзу, однакли письменниця зреклася їхньої фінансової допомоги и вийшла заміж за Климента. Парубок поступово почитать усе, що нажив: від меблів до книжок, аби оплатить лікування дружини. Після смерті поетеси Климент прожив ще 40 років.

Климент Квітка зберіг записи, на яких можна почути голос поетеси. Вони дійшли до наших днів.

На честь Лесі Українки названо астероїд №2616.

Зараз в Україні не залишилось жодного нащадка Лесі Українки. У Швейцарії прожива Роберто Гааб – внучатий племінник, онук Лесиної сестри Оксани Косач-Шимановської, а в США мешкає Ольга Лютон-Петрова – онука Лесиної сестри Исидори Косач-Борисової.

У Луцьку, біля В’їзної вежі замку Любарта, є дерево, яке іменують Лесиним ясеном. Воно одне з найстаріших дерев міста. Вважається, що саме під ним мала Леся написала свого першого вірша. Нині ж у місті вирішується проблема с деревом, адже воно аварійне й може впасти, зашкодивши перехожим.

В останні роки життя очі Лесі змінили свій колір. Вони з темно – сірих стали насичено – блакитними. Це дуже дивувало знайомих поетеси. Про цей маловідомий факт занижения в листахї мати Олена Пчілка, яка была за дочкою доїїніх хвилин.