Органічне поєднання буденного й фантастичного як характерні риси ” магічного реалізму” в оповіданні Г. Маркеса ” Стариган із крилами”

Визначте слово-символ до уроку за допомогою кросворду:

1. Вид художньої образності, якому притаманні фантастична основа, поєднання комічного і трагічного, реалістичного і фантастичного, піднесено-поетичного і грубо реалістичного
2. Художній троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення, це насмішка, замасковано зовнішньою благоприйнятною формою
3. Особливий спосіб художнього вираження дійсності, який полягає в гострому осудливому осміянні негативного
4. Засіб художнього зображення, що грунтується на перебільшенні
5. Їдка, викривальна, особливо дошкульна насмішка, сповнена крайної ненависті та гнівного презирства

У літературі пишеться, що кожна людина має 3 ангели: одного земного, який супроводжу усе життя, двох – неземних – одного при гародженні, другого при смерті. Кожен ангел має крила, що вірізняють його від людей …

Прес-конференція “Запитайте у автора”

Виконайте тестове завдання 

Наляканий цим страховиськом, Пелайо побіг до своєї дружини Елісенди, яка саме ставила компреси хворій дитині, і привів її на подвір’я. Череп був, ніби вдавлений, рот беззубый, як у старезного діда, великі пташині крила, обскубані, брудни, лежали у болоті, все це разом надавало йому вигляду знедоленого та неприродного. Пелайо и Елісенда  трохи отямившись, дійшли висновку, що він навіть симпатичний, і наважились заговорити до нього. Той відповів якоюсь милозвучною, але незрозумілою мовою, отож вони вирішили, що це, мабуть, людина, яка потерпіла під час аварі якогось іноземного пароплава.

Занотуйте у зошити

Охарактеризуйте ілюстрації

Як реагував на ангела отець Гонзага ?

Отець Гонзага перед тим, як стати священиком, був дроворубом. Зазирнувши крізь сітку до курника, він пробубонів молитву, а тоді попросив відчинити двері, щоб ближче придивитись до цього безпорадного діда,який більше скидався на велику старезну курку, ніж на людське створіння. Дід сидів у кутку, розправивши крила, які сохли на сонці; навкруги валялись шкуринки від фруктів та недоїдки, які кидали люди. Отець Гонзага зайшов у курник і привітався по-латині; старий, байдужий до людей, неохоче глянув на нього й буркнув щось своєю мовою. Священикові одразу не сподобалось те, що ангел не розуміє божої мови і не вміє шанувати божих слуг. Потім отець Гонзага помітив, що старий надто вже схожий на земну людину: від нього тхнуло болотом, з крил звисали водорості, велике пір’я було посічене земними вітрами, й нічого в жалюгідній зовнішності старого не свідчило про велич і гідність ангела.

Священик вийшов із курника і в короткій проповіді застеріг парафіян від зайвої наївності, додавши, що крила ще ні про що не свідчать, їх мають і літак, і яструб, отже, це — атрибут не тільки ангелів, Тут же він нагадав, що саме диявол володіє неабиякими здібностями перевтілюватись і дурити необережних людей. Отець Гонзага пообіцяв написати листа єпископові, щоб той у свою чергу написав главі церкви, а той — папі й щоб, таким чином, остаточне рішення прийшло з найвищої церковної інстанції.

Чим харчувався ангел ?

Очманілий від нестерпної спеки й смороду свічок, що їх віруючі ставили перед курником, ангел намагався якдалі забитися в куток. Спочатку його частували кристаликами камфори, якою, на думку тієї ж мудрої сусідки, харчувалися ангели. Але він навіть не глянув на ці ласощі; так само знехтував він стравами, які ставили біля нього ті, що приходили сповідатися, і нарешті вибрав баклажанну кашу.

Що відволікло увагу людей від ангела ?

Сталося так, що на сільському ярмарку серед інших див мандрівний цирк показував дівчину, яка через непослух батькам перетворилася на павука. Плата в цирк була менша, ніж у двір Пелайо, до того ж цій дівчині можна було ставити скільки завгодно запитань, можна було роздивлятися на неї з усіх боків, отож ця жахлива правда не викликала ні в кого навіть найменшого сумніву. Величезний павук-тарантул завбільшки з вівцю мав голову дівчини. Страшною була не тільки її зовнішність, а й той щирий смуток, з яким ця бідолаха розповідала про своє нещастя. Якось, ще зовсім молодою, вона втекла без дозволу батьків на танці, а коли поверталася лісом додому, гучний грім прокотився небом, і воно розкололося на дві половини, із щілини вилетіла блискавка й обернула її в павука. Живилася вона виключно кульками з січеного м’яса, що їх милосердні душі кидали їй у рот. Це видовище, таке правдиве й водночас таке повчальне, відвернуло на якийсь час увагу людей від ангела, що ледве удостоював своїм поглядом смертних. Крім того, нечисленні чудеса, які приписували ангелові, були якимись сумнівними й свідчили швидше про його розумовий розлад, як-от у випадку із сліпим, до якого не повернувся зір, зате виросли три нових зуби, або у випадку з паралітиком, який так і не почав ходити, зате раптом виграв у лотерею велику суму грошей, чи з прокаженим, у якого на уражених хворобою місцях виросли соняшники. Ці чудеса, схожі більше на жарт, похитнули репутацію ангела, а жінка-павук зруйнувала її остаточно. Отець Гонзага знову міг спокійно спати, а подвір’я Пелайо знову зробилося таким безлюдним, як у ті часи, коли дощ лив три дні й краби заповзали до кімнат.

https://www.liveworksheets.com/c?a=s&t=n4t29eejl4u&sr=n&l=cv&i=uftfxox&r=xg&db=0