Хімічні індикатори — речовини, які вносять у невеликій кількості в аналізований розчин, і вони свідчать за ледь помітною ознакою про закінчення хімічної реакції або зміну концентрації водневих іонів у розчині.                         

Рослини-індикатори або індикаторні рослини — рослини, яким властива різко виражена пристосованість до певних умов довкілля і які є виразниками цих умов. За наявністю таких рослин можна якісно або кількісно оцінювати умови зовнішнього середовища. 

Родючість ґрунтів можна визначити за рослинами-індикаторами, що ростуть на них.
Наприклад, про високу родючість свідчать: малина, кропива, іван-чай, таволга, яглиця звичайна, чистотіл, копитняк, барбарис звичайний, валеріана лікарська.
Індикатори середньої родючості: медунка, анґеліка, грушанка, гравілат річковий, костриця лучна, купальниця європейська.
Індикатори низької родючості: сфагнові (торф’яні) мохи, наземні лишайники, котячі лапки, брусниця, журавлина, пахуча трава звичайна.
Байдужими до ґрунтової родючості є: жовтець їдкий, грицики. Маловимоглива до ґрунтової родючості сосна звичайна.

Водний режим ґрунтів

Індикаторами різного водного режиму ґрунтів є рослини різних екологічних груп: гігрофіти, мезофіти, ксерофіти.
Вологолюбні рослини (гігрофіти)—мешканці вологих, іноді заболочених ґрунтів:буяхи,морошка,білозір, калюжниця, очерет лісовий, вовче тіло,і тд.
Рослини досить забезпечених вологою місць, але не сирих і не заболочених (мезофіти): тимофіївка лучна, лисохвіст луговий, пирій повзучий, горошок мишачий,і тд.
Рослини сухих середовищ (ксерофіти): котячі лапки, нечуйвітер волохатенький, ковила пірчаста, мучниця,і тд.

ШО ТАКЕ КИСЛОТНІСТЬ ГРУНТУ?

Кислотність грунту характеризується концентрацією в ній іонів водню. Визначає її так званий водневий показник, який нам відомий під назвою pH.

Всі рослини (культурні і не дуже) вважають за краще свій рівень pH, однак основна їх частина любить все ж реакції грунту, близькі до нейтральних. Для того щоб знати, який показник є нейтральним, а який свідчить про кислому ґрунті, наводимо таку градацію:

• дуже сильнокисла-pH = 3;
• сильнокислая-pH = 4;
• помірно кисла – pH = 5;
• слабокислая – pH = 6;
• нейтральна – pH = 7;
• слабо і помірно лужна -pH = 8-9;
• сильно і дуже сильнощелковий- pH = 10-11.

Ці знання дозволяють підібрати рослини для обробітку на городі переліку культур, об’єднаних в групи за рівнем стійкості до кислотності грунту.

Виділяють 4 такі групи:

• здатні переносити помірно кислу і кислу реакцію грунту (pH = 4,5-5,5) – щавель, картопля, люпин, гортензія, просо;

• здатні переносити слабокислу реакцію (pH = 5,5-6,5) – томати, соняшник, морква, гарбуз, кабачки, петрушка, редька, ріпа, ревінь, топінамбур, суниця, малина, груша, агрус;

• віддають перевагу нейтральну реакцію (pH = 6,5-7,5) – горох, вика, квасоля, нут, чина, сочевиця, кольорова капуста, кольрабі, бруква, турнепс, салат, цибуля-порей, огірок, кабачки, патисони, слива, вишня, яблуня;

• здатні витерпіти реакцію (pH = 7,5-8,5) – столовий буряк, білокачанна капуста, цибуля, часник, селера, шпинат, перець, пастернак, смородина.

РОСЛИНИ-ІНДИКАТОРИ КИСЛОТНОСТІ ГРУНТУ

Усі пігменти рослин можна розділити на три групи — хлорофіли, каротиноїди, антоціани.

Хлорофіл надає зеленого забарвлення листкам. Без цього пігменту неможливе життя на планеті, оскільки він приймає участь у фотосинтезі.

Супутниками хлорофілу є каротиноїди, які надають жовте, помаранчеве і червоне забарвлення. Так, жовті зерна кукурудзи, помаранчева шкірка мандарина, червоні плоди шипшини своїм забарвленням зобов’язані каротиноїдам.

 Третя група пігментів — антоціани, які надають практично всіх кольори рослинам — від помаранчевого та червоного до синього. Вони мають добре виражені індикаторні властивості.

ЗАСТОСУВАННЯ ПРИРОДНИХ ІНДИКАТОРІВ

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!